Судове рішення #34963

 

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

 

 


УХВАЛА

                               ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

14 червня2006 року                                                   м. Київ

 

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого:                  судді Фадєєвої Н.М.

суддів:  Гордійчук М.П., Бим М.Є., Леонтович К.Г., Чалого С.Я.,

при секретарі:                 Мельник І.М.

                                                                                                                      

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу відділу державної виконавчої служби Центрального районного управління юстиції м. Сімферополя на ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 02 серпня 2004 року, –

  

ВСТАНОВИЛА:

 

         У грудні 2003 року Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" звернулося до місцевого суду Центрального району м. Сімферополя зі скаргою на дії відділу державної виконавчої служби Центрального районного управління юстиції м. Сімферополя. Вказує, що державним виконавцем ВДВС Центрального районного управління юстиції м. Сімферополя 6 жовтня 2003 року була неправомірно винесена постанова про закінчення виконавчого провадження по стягненню суми з Відкритого акціонерного товариства "Кримгаз" у розмірі 2841570,22 грн., яке було відкрите згідно визнаної останнім претензії на підставі ст. ст. 18-1, 37 Закону України «Про виконавче провадження» .

Ухвалою Центрального районного суду м. Сімферополя від 25 грудня 2003 року було відмовлено у прийнятті скарги Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз".

Ухвалою апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 02 серпня 2004 року ухвалу суду першої інстанції було скасовано та справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Не погоджуючись з ухвалою апеляційного суду, відділ державної виконавчої служби Центрального районного управління юстиції в м. Сімферополі звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить її скасувати та постановити нову.

У судове засідання касаційної інстанції сторони не з’явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, перевіривши доводи касаційної скарги за матеріалами справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

Як вбачається із ухвали суду апеляційної інстанції, при розгляді скарги суд керувався вимогами Господарського процесуального Кодексу України та Цивільно-процесуального Кодексу України, що діяли на момент постановлення оскаржуваної ухвали.

Висновок суду про підвідомчість спору, що виник між сторонами саме судам загальної юрисдикції, а не господарським, є обґрунтованим та таким, що відповідає зазначеним вище нормам закону, так як останніми розглядаються  лише скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, які пов’язані з виконанням рішень, ухвал чи постанов господарських судів.

З таким висновком погоджується колегія суддів Вищого адміністративного суду України.

Оскільки у даному випадку іншого порядку оскарження рішень державного виконавця не встановлено, справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства місцевим судом загальної юрисдикції.

При розгляді справи апеляційним судом правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, вірно встановлені фактичні обставини справи та дана їм правова оцінка.

Доводи касаційної справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні касатором наведених норм процесуального права, а тому підстав для скасування оспорюваного рішення не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

 

ухвалила:

Касаційну скаргу відділу державної виконавчої служби Центрального районного управління юстиції міста Сімферополя залишити без задоволення.

Ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 21 червня 2004 року по даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту оголошення.

 

 

 

Судді         :                                             

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація