ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня2006 року                                                            м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого:                             судді Фадєєвої Н.М.

суддів: Гордійчук М.П., Бим М.Є., Леонтович К.Г., Чалого С.Я.,

при секретарі:                           Кулеша А.О.,

за участю:                                 

представника позивача          Донцової Т.В.,

представника відповідача      Кривобока Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва на рішення господарського суду м. Києва від 25 квітня 2005 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 28 вересня 2005 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Український автомобільний холдинг» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, –

встановила:

      В січні 2005 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Український автомобільний холдинг» звернулося до суду з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення за №0003842306/6 від 14 жовтня 2004 року. Свої вимоги обгрунтовувалотим, що висновки, викладені відповідачем в акті перевірки від 30.06.2004 року, на підставі якого було прийняте спірне повідомлення-рішення, не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».

      Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28 вересня 2005 року залишено без змін рішення господарського суду м. Києва від 25 квітня 2005 року, яким позов задоволено.

      Рішення судів по справі мотивовані тим, що Київська Філія ТОВ «Український автомобільний холдинг» не є структурним (відокремленим) підрозділом ТОВ «Український автомобільний холдинг», знаходиться за юридичною адресою, вказаною в отриманих позивачем патентах: м. Київ, вул. П. Усенка,8, а тому необхідності для придбання окремих торгових патентів на здійснення підприємницької діяльності у сферах торгівельної діяльності та побутових послуг за адресою м. Київ, вул. Червоногвардійська, 20-б немає. Крім того, як встановили суди, торгівельна діяльність позивача та діяльність з надання побутових послуг здійснюється ним в орендованих приміщеннях, які входять до складу майнового комплексу, зареєстрованого за вищевказаною адресою, а тому відповідні торгові патенти отримані ним на цю ж адресу.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, Державна податкова інспекція у Дніпровському районі м. Києва звернулася з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове, в задоволенні позову відмовити. Свої вимоги мотивує неправильним застосуванням норм матеріального права судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді спору по суті.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається також на те, що суди не повністю з’ясували всі фактичні обставини справи, а саме не взяли до уваги факт, що реалізація продовольчих товарів та надання побутових послуг відбувається не за юридичною адресою, вказаною в патентах.

·              В судовому засіданні касаційної інстанції представник відповідача підтримав свою скаргу з викладених в ній мотивів, представник позивача вважала рішення судів законними та обгрунтованими.

·         

      Розглянувши касаційну скаргу та перевіривши її доводи за матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Згідно вимог ст. 224 КАС України суд залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухвалені судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення по суті.

Із матеріалів справи вбачається, що при розгляді по суті заявленого позову та перегляді прийнятого рішення в апеляційному порядку судами правильно встановлені фактичні обставини справи і відповідні їм правовідносини та застосовані до цих правовідносин норми матеріального права.

            Так, в ході розгляду справи встановлено, і сторонами не оспорюється, що позивач орендує нежитлові приміщення площею 432 кв.м., що розташовані за адресою м. Київ, вул. П. Усенка,8. Зазначений майновий комплекс належить на праві власності Відкритому Акціонерному Товариству «Київське автотранспортне підприємство-2240» і розташований на земельній ділянці площею 63652,85 кв.м. Позивач придбав торгівельні патенти на  здійснення підприємницької діяльності у сферах торгівельної діяльності та побутових послуг за адресою, яка зазначена в укладеному ним договорі оренди.

            В судовому засіданні відповідач не надав доказів того, що станція технічного обслуговування знаходиться не за тією адресою, яка зазначена в договорі оренди нежитлових приміщень та торгівельних патентах.

            Таким чином, оскільки ТОВ «Український автомобільний холдинг» були надані суду належні докази на підтвердження правомірності своїх дій стосовно придбання торгових патентів, суди першої та апеляційної інстанції дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

            Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що прийняті по справі рішення скасуванню не підлягають.

            Рішення судів першої та апеляційної інстанцій викладені достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні пункти законів України, які регулюють спірні правовідносини та відповідають чинному законодавству.

            При розгляді справи судами було правильно застосовано норми матеріального та процесуального права та дана вірна правова оцінка встановленим обставинам.

            Посилання відповідача в касаційній скарзі на не повне з’ясування фактичних обставин справи не підтверджується доказами, оскільки матеріали справи спростовують обставини, викладені в касаційній скарзі.

      Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ухвалила:

      Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва залишити без задоволення.

      Рішення господарського суду м. Києва від 25 квітня 2005 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 28 вересня 2005 року по даній справі залишити без змін.    

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Судді: