ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
01010 м. Київ, вул. Московська, 8
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.06.2006№ 2-232/06
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Сергейчука О.А., (головуючого),
Карася О.В., Степашка О.І., Усенко Є.А, Шипуліної Т.М.
при секретарі: Павлушко Р.С.
за участіпредставників:
від позивача: Косенка О.Г.
від відповідача: Кононова Ю.В., Лях Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну Обухівської об’єднаної державної податкової інспекції на рішення Господарського суду Київської області від 17.03.2005 тапостанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 07.06.2005 по справі № 48/18-05
за позовомПідприємства громадської організації «Київська міська асоціація інвалідів по слуху» «Призма»
до Обухівської об’єднаної державної податкової інспекції
третя особа Північна регіональна митниця
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Підприємство громадської організації «Київська міська асоціація інвалідів по слуху» «Призма» (далі – ПГО «Призма») звернулося до суду із позовною заявою про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень Обухівської ОДПІ від 02.12.2004 № 0001702301/0/109 № 0001692301/0/110 та від 29.12.2004 № 0001702301/1/109 № 0001692301/1/110.
Рішенням Господарського суду Київської області від 17.03.2005, залишеним без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2005, позов задоволено.
30.06.2005 Обухівська ОДПІ звернулася із касаційною скаргою на вищезазначені рішення та постанову. Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди порушили норми матеріального та процесуального права, оскільки ПГО «Призма» податковий борг сплатило з простроченням 90 денного терміну, чим порушено пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 № 2181 «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» і враховуючи все зазначене, ДПІ просить судові рішення скасувати, в позові відмовити.
ПГО «Призма» надало заперечення на касаційну скаргу, в якому зазначило, що висновки, зроблені ДПІ в акті перевірки не ґрунтуються на фактичних обставинах справи, оскільки вантажна митна декларація була оформлена Позивачем 16.07.2004, тобто до закінчення 90 денного терміну. Однак Північна регіональна митниця відмовила ПГО «Призма» в оформленні товару в заявленому режимі ІМ-40 на підставі несплати ПДВ, і видала талон відмови, який був оскаржений до Господарського суду м. Києва (справа № 19/07/04/01) і на підставі зазначеного Позивач, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, рішення без змін.
Перевіривши доводи касаційної скарги, заперечення на неї, пояснення представників сторін, рішення судів першої та апеляційної інстанції, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
В силу п. 1.2 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання визначається, як зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України. Згідно із преамбулою вказаного Закону останній є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
При цьому в силу п. 5 ст. 86 Митного кодексу України- митний орган не має права відмовити в прийнятті митної декларації, якщо декларантом виконано всі умови, встановлені цим Кодексом. І відповідно пунктом 4 ст. 86 цього Кодексу визначено, що з моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій - Обухівською ОДПІпроведено перевірку своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання на підставі векселів по давальницькій сировині ПГО «Призма» за період із 13.07.2004 по 10.09.2004, про що складено Акт від 01.12.2004 № 128/23-1/32045000 та прийнято податкові повідомлення-рішення від 02.12.2004 № 0001702301/0/109 № 0001692301/0/110., якими ПГО «Призма» визначено податкові зобов'язання за порушення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, що відбулось із затримкою на 59 календарних днів і зобов’язано сплатити штраф у відповідних розмірах.
Податкові повідомлення-рішення оскаржувались в адміністративному порядку, за результатами розгляду якого винесено податкові повідомлення-рішення від 29.12.2004 № 0001702301/1/109 № 0001692301/1/110.
Суд першої інстанції визначив, із чим погодився також суд апеляційної інстанції, що здійснення митного оформлення товару після 90-денного строку відбулось через неправомірні дії Північної регіональної митниці, що є обставинами, які не залежать від волі ПГО «Призма».
При цьому керуючись ст. ст. 86, 186 Митного кодексу України суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до висновку, що законодавством встановлюється відповідальність особи за наявності її вини.
Фактичні обставини справи, встановлені судами, стосуються зовнішньоекономічної діяльності, що потребує при митному оформлені пере декларування комплектуючих із митного режимі ІМ-51 в митний режим ІМ-40, і ПГО «Призма» було прийнято всі необхідні передбачені законодавством заходи з тим, щоб запобігти вказаному в акті перевірки порушенню.
16.07.2004, тобто до закінчення 90 денного терміну, ПГО «Призма» надав Північній регіональній митниці всі необхідні документи для митного оформлення. Однак Північна регіональна митниця відмовила ПГО «Призма» в оформленні товару в заявленому режимі ІМ-40 на підставі несплати ПДВ, і видала талон відмови, який був оскаржений до Господарського суду м. Києва (справа № 19/07/04/01). До винесення судом рішення, Північна регіональна митниця скасувала талон відмови та провела митне оформлення. Зазначене свідчить про порушення Південною регіональною митницею постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.1997 № 1104 «Про затвердження Порядку випуску, обігу та погашення векселів, що видаються на суму податку на додану вартість при вивезенні (пересиланні) товарів на митну територію України».
При цьому суд касаційної інстанції звертає увагу Скаржника, що в даному випадку має місце застосування штрафу до юридичної особи у зв’язку із помилкою іншого державного органу. Тобто на момент проведення перевірки Обухівською ОДПІ, останній було відомо фактичну причину затримки митного оформлення, однак до уваги не прийнято.
Таким шляхом суд касаційної інстанції прийшов до висновку про те, що оскаржені податкові повідомлення-рішення правомірно судами визнано недійсним, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій правильно встановили фактичні обставини справи, дали належну оцінку доказам і постановили з дотриманням норм матеріального і процесуального права рішення, яке не підлягає скасуванню, касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 160, 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Обухівської об’єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Київської області від 17.03.2005 та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 07.06.2005 по справі № 48/18-05 залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий О.А. Сергейчук
Судді: О.В. Карась
О.І. Степашко
Є.А. Усенко
Т.М. Шипуліна