АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/774/946/14 Справа № 190/1285/13 Головуючий у 1 й інстанції - Митошоп В.М. Доповідач - Свистунова О.В.
Категорія 27
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 січня 2014 року
Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Свистунової О.В.
суддів Міхеєвої В.Ю., Ремеза В.А.
при секретарі Книш К.С.,
розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення П»ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 08 жовтня 2013 року
у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИЛА:
07 серпня 2013 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з вказаним позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № DNXRRC30200302 від 05.08.2008 р., що виникла станом на 30.07.2013 року на загальну суму 107404,73грн., з яких: заборгованість за кредитом - 3993,20 грн., заборгованість за процентами - 564,47 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом - 1017.07 грн., пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором - 96239,29 грн., штраф - 500 грн. (фіксована частина) та 5090,70 грн. (процентна складова).
Позовні вимоги обґрунтовувало тим, що ОСОБА_2 05.08.2008 р. згідно укладеного договору № DNXRRC30200302 отримала у ПАТ КБ «ПриватБанк» кредит у розмірі 6074,06 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 05.08.2011 р. Відповідачка зобов'язання за кредитним договором не виконала, внаслідок чого станом на 30.07.2013 р. утворилась заборгованість у сумі 107404,73 грн.
Рішенням П»ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 08 жовтня 2013 року позов задоволено у повному обсязі. З ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» стягнуто заборгованість за кредитним договором № DNXRRC30200302 від 05.08.2008 р. у сумі 107404,73 грн. та судові витрати у сумі 1074,73 грн.
У апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить застосувати до позовних вимог відносно стягнення пені та штрафу строк позовної давності.
Рішення П»ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 08 жовтня 2013 року змінити. Скасувати рішення в частині стягнення з відповідачки на користь позивача пені у розмірі 96239,29 грн. та штрафу у розмірі 5090,70 грн. та відмовити у задоволенні цієї частини вимог. У іншій частині рішення суду не оскаржувалось. Апелянт посилається на порушення судом норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи.
Дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 05.08.2008 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_2 укладений кредитний договір № DNXRRC30200302, який складається з заяви позичальника та Умов надання споживчого кредиту фізичним особам ( «Розстрочка») (Стандарт), за умовами якого позивач надавав відповідачці кредит в розмірі 6074.06 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом на строк 36 місяців з 05.08.2008 року по 05.08.2011 року а.с.5-8. Відповідно до розрахунку, наданого позивачем заборгованість за кредитним договором №DNXRRC30200302 від 05.08.2008 року складає - 107404,73 грн. /а.с.3-4/.
Відповідно до Заяви та на Умовах надання споживчого кредиту фізичним особам погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, за який приймається період з 10 по 15 число кожного місяця позичальник повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) у сумі 311,56 грн. для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, відсотків, винагороди, комісії, а також інших витрат згідно з умовами.
Згідно розрахунку заборгованості, наданого позивачем, заборгованість відповідача за вищевказаним кредитним договором станом на 30.07.2013 року складає - 107404,73 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 3993,20 грн., заборгованість за процентами - 564,47 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом - 1017.07 грн., пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором - 96239,29 грн., штраф - 500 грн. (фіксована частина) та 5090,70 грн. (процентна складова).
Відповідно до положень ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
За правилами ч. 1 ст. 546 та ст. 549 ЦК України виконання зобов'язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання (п. 3 ч. 1ст. 611 ЦК України).
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України).
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Виходячи з аналізу зазначених статей, штраф є відповідальністю, яка залежить лише від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання й у часі визначається з настанням однієї з подій як невиконання або неналежне виконання зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, тобто встановлює певні юридичні наслідки у вигляді обов'язку сплатити певну суму, яка залежить не тільки від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання, а й від часу такого невиконання.
Тобто, пеня та штраф є різними видами неустойки, як засобу юридичної відповідальності, а не окремими видами штрафних санкцій.
Штраф має разовий характер, тобто вичерпується з настанням самого факту порушення зобов'язання.
Відповідно до п. 5.3. Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф у розмірі 500 грн + 5 % від суми заборгованості.
Пеня ж, в свою чергу, відповідно до п. 5.1. вказаних Умов сплачується при порушенні позичальником зобов'язань в розмірі 1,25% від суми простроченого платежу, але не менше 1 гривні за кожний день прострочки платежу.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції вирішив спір, у оскаржуваній частині, у відповідності до вимог ст. ст. 212 - 214 ЦПК України, визначених сторонами умов договору та положень ст. 549 ЦК України, зокрема, що штраф та пеня, відповідно до умов кредитного договору, настають при різних обставинах порушення зобов'язання зі сторони боржника, а відтак є різними видами відповідальності за порушення зобов'язань боржником.
У зв'язку з цим доводи апелянта щодо подвійної відповідальності відповідача за одне і теж саме порушення зобов'язання не ґрунтуються на законі.
За таких підстав колегія суддів вважає необхідним відхилити доводи апелянта у зазначеній частині.
Ухвалюючи рішення в частині стягнення з відповідача пені в сумі 96239,29 грн., суд першої інстанції виходив з спеціального строку позовної давності по вказаним вимогам, яка відповідно до п.1 ч.2 ст.258 ЦК України становить 1 рік.
Разом з тим, відповідно до ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. Позовна давність, встановлена законом, не може бути лише скорочена за домовленістю сторін.
Зазначене правило стосується і спеціальної позовної давності щодо стягнення неустойки.
Пунктом 5.5 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам, термін позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за даним договором встановлюється сторонами тривалістю п'ять років.
Згідно заяви позичальника від 05.08.2008 р. вона ознайомлена та згодна з умовами надання спложивчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт), які були надані їй у письмовій формі.
Обгрунтовуючи апеляційну скаргу зазначеними доводами, апелянт на вказані умови укладеного між сторонами кредитного договору та положення ч. 1ст. 259 ЦК України уваги не звернула, у зв'язку з чим, колегія суддів вважає, вказані доводи безпідставними.
При вирішенні питання щодо визначення розміру пені, суд виходить з того, що відповідно до п. 5.1 Умов надання споживчого кредиту, при порушенні позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених Заявою та п.п. 3.2.2, 3.2.3 банк має право нарахувати, а позичальник зобов'язується сплатити банку пеню в розмірі 1,25% від суми простроченого платежу, але не менш 1 грн. за кожний день прострочки платежу.
Відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до принципів розумності і справедливості на кредитора покладається обов'язок вживати необхідних заходів щодо зменшення розміру збитків, завданих йому порушенням зобов'язання, але у всякому разі, не сприяти їх збільшенню. Невиконання кредитором цього обов'язку може бути підставою для зменшення судом розміру збитків та неустойки, що стягуються з боржника, що передбачено частиною 2 ст. 616 ЦК України, згідно якої суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення.
Враховуючи викладене, виходячи з засад цивільного судочинства, враховуючи часткове погашення відповідачкою заборгованості перед позивачем та її складне матеріальне становище, колегія суддів вважає можливим зменшити розмір неустойки, що підлягає стягненню з відповідача, до розміру заборгованості за тілом кредиту разом із заборгованістю по процентам за користування кредитом, а саме до суми 4 557,67 грн.
Що стосується застосування судом строку позовної давності до позовних вимог в частині стягнення пені та штрафу, колегія суддів, відмовляючи у задоволення зазначеної вимоги апеляційної скарги виходить з того, що у відповідності до п.7 ч.13 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», яким кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув, у системному зв»язку з самою ч.11 ст. 11 зазначеного Закону стосується позасудового порядку повернення споживчого кредиту і спрямований на те, щоб встановити судовий контроль за вирішенням таких вимог кредитодавця з метою захисту прав споживача як слабшої сторони договору споживчого кредиту. Колегією суддів було встановлено, що відповідачка під час розгляду справи у суді першої інстанції позовні вимоги та правильність нарахування суми заборгованості визнавала, зазначала, що дійсно укладала кредитний договір та отримала у кредит 6 074 грн. та погодилась з умовами договору, однак у зв»язку зі складним матеріальним становищем, що склалась у родині не змогла його сплатити, а на теперішній час не згодна зі сплатою саме пені у вказаному розмірі та штрафу, оскільки не в змозі її сплатити. Крім того, відповідачка у апеляційній скарзі просить застосувати строк позовної давності лише до частини позовних вимог, що стосується стягнення пені та штрафу у конкретному розмірі, при цьому визнаючи умови договору. За таких обставин, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення вимог відповідачки про застосування до вказаної частини вимог строку позовної давності, а тому відхиляє доводи апелянта та відмовляє у задоволенні апеляційної скарги в цій частині.
Ухвалене по справі рішення в іншій частині сторони не оскаржують, а тому воно не є предметом апеляційного розгляду.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316,317 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Рішення П»ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 08 жовтня 2013 року в частині стягнення пені - змінити.
Позов Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» в частині стягнення пені - задовольнити частково.
Змінити розмір пені стягнутої з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» за несвоєчасність виконання зобов»язання за договором до - 4 557, 67 грн.
В іншій частині рішення П»ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 08 жовтня 2013 року - залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий
Судді