Справа № 117/33/14-ц
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 січня 2014 року Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого - судді Петрової Ю.В.
за участю: секретаря - Тріфонової С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Совєтський Совєтського району Автономної Республіки Крим цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого Відділом реєстрації актів цивільного стану Тисменицького райвиконкому Івано-Франківської області за актовим записом № 49 від 03 жовтня 1987 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що з жовтня 1987 року сторони знаходяться в зареєстрованому шлюбі, від спільного проживання мають двох повнолітніх дітей - синів ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Спільне життя не склалося через різність поглядів на життя та психологічну несумісність характерів, через що у сім'ї виникали сварки та скандали, у зв'язку з чим сторони проживають окремо, спільного господарства не ведуть. У сторін фактично утворилися нові сім'ї. Відповідачка від розірвання шлюбу у органах РАЦС ухиляється. Вважає, що примирення між сторонами та збереження шлюбу не можливе, у зв'язку з чим просить шлюб, зареєстрований між ним та відповідачкою розірвати.
Позивач ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи сповіщені належним чином, від позивача до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутністю, в якій у тому числі наполягав на розірванні шлюбу з ОСОБА_2, від відповідачки також надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, в якій у тому числі зазначала, що позовні вимоги визнає у повному обсязі та не заперечує проти їх задоволення.
За таких обставин суд на підставі положень ст.ст. 158, 169 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу за відсутністю сторін.
Суд, дослідивши матеріали, вивчивши обставини справи, дійшов до наступного.
03 жовтня 1987 року сторони вступили у зареєстрований шлюб, про що зроблено актовий запис № 49 від 17 липня 2009 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Тисменицького райвиконкому Івано-Франківської області (а.с. 6).
Відповідно до положень ст. 51 Конституції України, ст. 24 ч. 1 СК України шлюб ґрунтується на добровільній згоді жінки та чоловіка, та примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно із положеннями ст. 18 ч. 2 п. 3, ст.ст. 51, 56 ч. 3, ст.110 ч. 1 СК України, дружина і чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань, при цьому способом захисту сімейних прав та інтересів, у тому числі, є право на припинення шлюбних відносин шляхом пред'явлення до суду позову про розірвання шлюбу одним із подружжя.
Від подружнього життя сторони неповнолітніх дітей не мають.
Між подружжям через відсутність взаєморозуміння та різних поглядів на життя, несумісність характерів, склалися відносини, які виключають їх сумісне проживання, почуття любові та поваги один до одного між сторонами втрачено.
Сторони проживають окремо і між подружжям припинено фактичні шлюбні відносини, сторони не ведуть спільного господарства, мають роздільний бюджет, примирення між ними не можливе.
При таких обставинах суд дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, сім'я остаточно розпалася і шлюб існує формально.
Оскільки шлюб - це добровільний союз чоловіка та жінки, а сторони зберегти сім'ю не бажають, суд з урахуванням, що розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка, після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, враховуючи викладені по справі обставини та відсутність обставин, що перешкоджають розірванню шлюбу передбачених ч. 2 ст. 110 СК України, вважає за можливе позов про розірвання шлюбу задовольнити.
Питання щодо прізвища відповідачки після розірвання шлюбу суд не має можливості з'ясувати, оскільки позов розглядався за її відсутності, а у наданій до суду заяві своєї думки з цього приводу ОСОБА_2 не висловила.
Згідно зі ст.ст. 79, 88 ЦПК України судові витрати слід віднести на рахунок позивача, у межах заявлених позовних вимог.
На підставі вищенаведеного, ст. 51 Конституції України, ст.ст.18, 51, 56, 104 ч. 2, 110, 112 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 5, 10, 11, 14, 57, 60, 88, 130, 158, 169, 174, 208, 209, 212-218, 223 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Шлюб, зареєстрований між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Відділом реєстрації актів цивільного стану Тисменицького райвиконкому Івано-Франківської області за актовим записом № 49 від 03 жовтня 1987 року, - розірвати.
Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення через Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: Ю.В. Петрова