Справа №1-722/07

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2007 року Суворовський районний суд м.  Херсона у складі:

головуючого судді                                             Калініної О.В.

при секретарі                                                     Дробікову Д.С.

за участю прокурора                                         Зуевої М. С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.  Херсоні кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженця м.  Херсона,  громадянина України,  освіта середня,  не одруженого,  не працює,  раніше засудженого 23.12.1999 р. Комсомольським райсудом м.  Херсона за  ст.  140 ч.3 КК України (1960 p.);

30.03.2001           p. Суворовським райсудом м.  Херсона за  ст.   140 ч.3 КК України (1960 p.);

01.02.2002           p. Суворовським райсудом м.  Херсона за  ст.  229-6 ч. 1,  ст 43 КК України (1960 р.)

звільнений з КВУ 17.03.2005 р. який проживає за адресою:АДРЕСА_1 у

скоєні злочину,  передбаченого  ст.  186 ч. 2 КК України,  -

ВСТАНОВИВ:

27.06.2007 року приблизно о 22.00 год. ОСОБА_1,  перебуваючи на розі вул.  295 Стрілецької Дивізії та вул.  Котовського в м.  Херсоні,  умисно,  відкрито,  без застосування фізичного насильства,  шляхом ривка з руки,  заволодів майном ОСОБА_5,  а саме: жіночої сумочкою,  вартістю 200 грн.,  в якій знаходились мобільний телефон "Самсунг X450",  вартістю 500 грн. із стартовим пакетом мобільного оператора "UMC",  вартістю 30 грн. на рахунку якого були гроші у сумі 130 грн.,  шкіряний гаманець,  вартістю 120 грн. в якому знаходились гроші у сумі 500 грн.,  ключі від квартири кількістю вісім штук,  вартістю 2 грн. кожен,  а загальною вартістю 16 грн.,  пропуск у будівлю офісу "Крелитпромбанка",  паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_5,  довідкою про присвоєнні ідентифікаційного коду на ім'я ОСОБА_5,  свідоцтво Пенсійного фонду на ім'я ОСОБА_5,  що не становлять матеріальної цінності для потерпілої,  в результаті чого завдав потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 1496 грн.

Крім того ОСОБА_1 07.08.07 р. біля 11.00 год. в приміщенні ПП " Гаян" відкрито заволодів майном ОСОБА_4.,  а саме мобільним телефоном Нокіа 6170 вартістю 1500 грн в якому знаходилася сім карта оператора Кшвстар,  що належала ОСОБА_2 вартістю 100 грн.

Будучи допитаним в ході судового слідства ОСОБА_1,  неодноразово змінював свої показання . На початку судового слідства ОСОБА_1 вказав,  що він не оспорює фактичні обставини справи,  визнає себе винним у скоєні інкримінованих злочинів. Потім ОСОБА_1 змінив свої показання вказавши,  що злочин щодо ОСОБА_5 він не вчиняв,  а визнав себе винним так як думав,  що так буде краще для нього. За другим епізодом просив його дії перекваліфікувати за  ст.  190 КК ,  так як потерпіла ОСОБА_2 добровільно передала йому телефон. Винність підсудного ОСОБА_1 підтверджується матеріалами справи,  дослідженими в судовому засіданні:

·        Показаннями потерпілої ОСОБА_5 ,  яка показала,  що 27.06.06 р. біля 22.00 год. на розі вул.  Котовського незнайомий чоловік ривком вихопив у неї з руки сумку з речами І став тікати. Вона трохи пробігла за ним,  але не наздогнала. Були викрадені речі,  які вказані в обвинувальному висновку. Викрадача вона може впізнати за загальними рисами,  оскільки не встигла добре його роздивитися. Підсудний за зростом,  статурою схожий на чоловіка,  який викрав її майно.

·        3 розпечатай телефонних дзвінків з мобільного телефону ІМЕІ 3562900120248,  який належав ОСОБА_5 ,  починаючи з 09.13 год. 28.06.07 p. здійснювалися дзвінки з номеру НОМЕР_1,  зокрема і на номер НОМЕР_2, НОМЕР_3,  що належать ОСОБА_3 ( а.с.  13-21) . З протоколу огляду від 04.07.07 р. вбачається,  що сімкарта оператора ЮМС з номером НОМЕР_1 була видана ОСОБА_7.- матір'ю підсудного,  з указаниям,  що сімкарта належить її сину. (а.с.  22)

·        З показань свідка ОСОБА_3, . встановлено,  що до 28.06.07 р. у ОСОБА_1 не було мобільного телефону,  а починаючи з 28.06.07 р. ОСОБА_1 почав їй телефонувати з мобільного телефону за номером НОМЕР_1 і сказав,  щоб вона записала номер його мобільного телефону. 27.06.07 р. близько 19.00-19.30 год. вона бачила ОСОБА_1 біу,  свого будинку і спілкувалася з ним.  Зі слів ОСОБА_4. їй відомо,  що ОСОБА_1 07.08.07 р. попросив у неї телефон ,  щоб зателефонувати,  який не повернув,  з офісу втік і вона не змогла його наздогнати.

·        З оголошених показань свідка ОСОБА_6. встановлено,  що його син ОСОБА_8,  з березня 2007 року постійно проживає в Києві. І в червні в м.  Херсон не приїжджав ; а.с 39, 40)

·        Показаннями потерпілої ОСОБА_4. ,  яка пояснила,  що 07.08.07 р. в офіс прийшов ОСОБА_1,  попросив телефон щоб подзвонити дружині,  вона йому дозволила. Через хвилину вона побачила,  що ОСОБА_1 вийшов з приміщення,  вона вийшла за ним,  щоб повернути свій телефон,  Побачила ОСОБА_1 на відстані близько 30-40 м, ,  почала кричати щоб той повернув телефон ,  пробігла за ним декілька метрів ,  але зрозуміла що не наздожене і повернулася в офіс.  Вказала,  що ОСОБА_1 почав тікати після того,  як почув її крик,  однак телефон не повернув,  а навпаки прискорив свій рух. Аналогічні показання потерпіла надала в ході очної ставки ( а.с.  80 - 82)

·        Показаннями потерпілого ОСОБА_2,  який пояснив,  що 07.08.07 р. йому зателефонувала дочка,  сказала,  що ОСОБА_1 забрав у неї мобільний телефон,  але вона не змогла його наздогнати.

Оцінюючи досліджені по справі докази в їх сукупності суд вважає,  що дії підсудного належить кваліфікувати за  ст.  186 ч. 2 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж),  вчинений повторно і винність підсудного у вчиненні інкримінованих злочину повністю доказана в ході судового слідства сукупністю вищезазначених доказів.

Суд критично оцінює показання підсудного щодо того,  що телефон,  який був 27.06.07 р. викрадений у ОСОБА_5 він отримав у тимчасове користування свого знайомого на ім'яОСОБА_8,  і що 27.06.07 р. він весь день знаходився вдома. Ці його показання спростовуються вищезазначеними доказами,  зокрема показання свідка ОСОБА_3. яка вказала,  що 27.06.07 р. біля 19.30 год. вона його бачила біля свого будинку і спілкувалася з ним,  до 27.06.07 р включно у ОСОБА_1 не було мобільного телефону,  а вже 28.06.07 р. вранці він їй зателефонував і сказав записати його номер мобільного телефону. Знайомий на ім'я ОСОБА_8 у ОСОБА_1 був тільки ОСОБА_8. Сам же ОСОБА_1 не вказав ні П.І.Б.,  ні місце проживання знайомого ,  який начеб то дав йому в користування мобільний телефон викрадений в ОСОБА_5 вже наступного після викрадення дня. Сімкарту з номером НОМЕР_1 за яким здійснювалися дзвінки з викраденого у ОСОБА_5 мобільного телефону знайшли за місцем проживання ОСОБА_1. Таким чином суд розцінює показання ОСОБА_1 як спосіб уникнути відповідальності за скоєне.

Вирішуючи питання про кваліфікацію дій підсудного за другим епізодом суд виходить з того,  що шахрайство відзначається тим,  що шахрай має на меті шляхом зловживання довірою викликати у потерпілого впевненість про вигідність передачі майна,  тобто потерпілий передає право на майно внаслідок викликання у нього почуття впевненості або спокусливості вигоду для нього передачі майна обманщику. Виходячи з показань потерпілої ОСОБА_4,  вона не малі на меті передати мобільний телефон ОСОБА_1,  а дозволила лише скористуватися телефоном для здійснення дзвінка,  і виявивши,  що ОСОБА_1 без її дозволу вийшов з приміщення,  негайно послідувала за ним.  Побачивши його,  стала кричати йому вслід,  щоб той повернув телефон і почала наздоганяти. Однак ОСОБА_1 ,  не дивлячись на те,  що був викритий,  продовжував дії спрямовані на утримання мобільного телефону,  тобто він не повернув потерпілій мобільний телефон,  а навпаки почав прискорювати свій рух. Таким чином суд приходить до висновку,  що ОСОБА_1,    відкрито заволодів   майном ОСОБА_4.,  а не шляхом шахрайства.

При обранні міри покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності скоєного,  особу підсудного,  який характеризується негативно ,  стан його здоров'я,  часткове визнання вини,  рецидив злочинів суд враховує як обставину,  що обтяжує покарання і вважає необхідним призначити покарання у вигляді позбавлення волі .

Цивільні позови підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись  ст.  ст.  323, 324, 328 КПК України суд,  -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним за  ст.  186 ч. 2 КК України і призначити йому покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі з відбуванням покарання в кримінально - виконавчій установі.

Строк відбуття покарання обчислювати з 13.08.2007 р.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити колишню -тримання під вартою.

Речові докази по справі - гарантійні талони - вважати повернутими власнику,  копії гарантійних талонів залишити в матеріалах справи,  сім карту -знищити.

Стягнути з ОСОБА_1 на корить ОСОБА_5 в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди - 1496 грн.,  на користь ОСОБА_4. - 1500 грн.,  на користь ОСОБА_2- 100 грн.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Херсонської області протягом 15 діб з моменту оголошення,  а засудженим в той же строк,  з моменту отримання копії вироку,  через Суворовський райсуд м.  Херсона.