УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 122/142/14-ц
Провадження по справі 4-с/122/16/14
29 січня 2014 року Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді - Масалигіної Н.С.
за участю секретаря - Ярмошик М.В.,
за участю представників ОСОБА_1 - ОСОБА_2, ОСОБА_3,
заступника начальника Залізничного ВДВС Сімферопольського МУЮ АР Крим - Доліашвілі Г.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сімферополі АР Крим справу за скаргою ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_1, заінтересована особа - заступник начальника Залізничного ВДВС Сімферопольського МУЮ АР Крим Доліашвілі Г.Г. про визнання неправомірною постанову заступника начальника Залізничного ВДВС СМУЮ АР Крим Доліашвілі Г.Г. про відкриття виконавчого провадження від 23.12.2013 року про стягнення судового збору у розмірі 3219,00 грн,
ВСТАНОВИВ:
11.01.2014 року ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою про визнання неправомірною постанову заступника начальника Залізничного ВДВС СМУЮ АР Крим Доліашвілі Г.Г. про відкриття виконавчого провадження від 23.12.2013 року про стягнення судового збору у розмірі 3219,00 грн.
Скарга мотивована тим, що заочним рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 26.03.2012 року по справі №2-0107/717/2012 позову заяву ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено у повному обсязі. На підставі виконавчого листа №2-0107/717/2012, виданого 16.05.2013 року Залізничним районним судом м. Сімферополя АР Крим, заступником начальника Залізничного ВДВС Сімферопольського МУЮ АР Крим Доліашвілі Г.Г. прийнято постанову від 23.12.2013 року, якою відкрито виконавче провадження, про стягнення судових витрат у розмірі 3219,00 грн., який на думку заявника суперечить п.п.5 та 6 ч.1 ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження».
У судовому засіданні представник заявника ОСОБА_2 доводи скарги підтримав у повному обсязі, наполягав на її задоволені по наведених підставах. Обґрунтовуючи неправомірність оскаржуваної постанови зазначив, що у держвиконавця були перешкоди щодо відкриття виконавчого провадження, оскільки виконавчий лист містив неправильні відомості в частині визначення дати набрання судового рішення законної сили.
Заступник начальника Залізничного ВДВС Сімферопольського МУЮ АР Крим Доліашвілі Г.Г. просив залишити скаргу ОСОБА_1 без задоволення, посилаючись на її безпідставність, оскільки під час вирішення ним питання про відкриття виконавчого провадження виконавчий лист повністю відповідав вимогам закону. Крім того, до нього було додано ухвалу суду першої інстанції про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа від 06.09.2013 року і вступну та резолютивну частину ухвали суду апеляційної інстанції від 15.10.2013 року, згідно до якої ухвала суду від 06.09.2013 року набрала законної сили.
Суд, дослідивши матеріали скарги, оригінал цивільної справи за №2-0107/717/2012 за позовом ПАТ «УкрСоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, дійшов висновку про те, що доводи скарги не засновані на законі, а тому в її задоволенні слід відмовити, виходячи з наступного.
Скарга подана в порядку ст.383 ЦПК України і її розгляд врегульований Розділом 6 цього Кодексу, яким встановлений судовий контроль за виконанням судових рішень.
На підставі статті 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
За приписами статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Підставою відкриття виконавчого провадження, згідно до статті 19 цього Закону є надання виконавчого документа стягувачем.
Як убачається з матеріалів справи, 16.05.2013 року Залізничним районним судом м. Сімферополя АР Крим був виданий виконавчий лист по справі №2-0107/717/2012, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3219,00 грн. (а.с.36).
Ухвалою Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 06.09.2013 року поновлено ПАТ «Укрсоцбанк»строк для пред'явлення виконавчих листів №2-0107717/2012 по справі за позовом ПубАТ «Укрсоцбанк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (а.с.152 справи №2-0107/717/2012).
15.10.2013 року ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим, апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 відхилено та ухвалу Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 06.09.2013 року залишено без змін (а.с.16-18; а.с.184-185 справи №2-0107/717/2012).
Зазначені рішення суду набрали законної сили, а тому підлягають виконанню.
11.12.2013 року за вих.№19.1-16/87-5596, представник ПАТ «Укрсоцбанк» Адамов С.Ю. завернувся із заявою про прийняття до примусового виконання виконавчого листа №2-0107/717/2012, виданого Залізничного районним судом м. Сімферополя АР Крим від 16.05.2013 року, про стягнення з ОСОБА_1 витрат по сплаті судового збору у сумі 3219,00 грн. (а.с.37).
23.12.2013 року заступником начальника відділу Доліашвілі Г.Г. відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2-0107/717/2012, виданого 16.05.2013 року Залізничним районним судом м. Сімферополя (а.с.13, 38).
Як зазначив у судовому засіданні представник заявника, пред'явлені до виконання виконавчі листи є чинними і в них не вносилися будь-які виправлення.
На підставі частини 1 статті 11 ЦПК України, якою встановлений принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Натомість частиною 3 статті 387 ЦПК України передбачено, що у разі якщо оскаржуване рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову у задоволенні скарги.
Враховуючи конкретні обставини справи, дотримуючись наведених положень процесуального закону, суд вважає, що скарга ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_1 про визнання неправомірною постанову заступника начальника Залізничного ВДВС СМУЮ АР Крим Доліашвілі Г.Г. про відкриття виконавчого провадження від 23.12.2013 року про стягнення судового збору у розмірі 3219,00 грн. не підлягає задоволенню, оскільки заявником не доведено, що під час вирішення питання про відкриття провадження по справі державний виконавець діяв за межами наданих йому повноважень, або допустив будь-які порушення прав чи свобод заявника.
Керуючись ст.ст.11, 210, 383, 384, 387, 293 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Поновити ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_1 строк на подачу скарги про визнання неправомірною постанову заступника начальника Залізничного ВДВС СМУЮ АР Крим Доліашвілі Г.Г. про відкриття виконавчого провадження від 23.12.2013 року про стягнення судового збору у розмірі 3219,00 грн.
Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_1, заінтересована особа - заступник начальника Залізничного ВДВС Сімферопольського МУЮ АР Крим Доліашвілі Г.Г. про визнання неправомірною постанову заступника начальника Залізничного ВДВС СМУЮ АР Крим Доліашвілі Г.Г. про відкриття виконавчого провадження від 23.12.2013 року про стягнення судового збору у розмірі 3219,00 грн.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Залізничний районний суд м. Сімферополя АР Крим шляхом подання протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали апеляційної скарги.
Суддя: