ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ПОСТАНОВА
Іменем України
21 січня 2014 р. (12:15) м.Сімферополь Справа №801/11581/13-а
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Радчука А.А., за участю секретаря судового засідання Єпексімової Т.Є., представників сторін:
від позивача - Гафаров С.І., Ібраімова С.А.,
від відповідача - Дубініна О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Приватного підприємства "Брістоль"
до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Суть спору. Приватне підприємство "Брістоль" (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0000712205 від 09.12.2013.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем належним чином проводились операції з приймання готівки за продану продукцію, яка 21.11.2013 склала 4000,00 грн. та була своєчасно здана в банк. Сума виторгу підприємства до моменту включення РРО відповідно до розрахункових квитанцій склала 919,41 грн. Зазначена сума проведена через операцію «службове внесення» та відображена у розрахункових книжках, копії яких долучено до позовної заяви. З огляду на викладене вважають висновки відповідача неправомірними і необґрунтованими.
Ухвалами суду від 23.12.2013 відкрито провадження у справі та після закінчення підготовчого провадження у справі останню призначено до судового розгляду.
В судовому засіданні представники позивача заявлені позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала у повному обсязі з підстав викладених у письмових запереченнях. Вислухавши пояснення присутніх представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Пунктом 1 частини 2 статті 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.
Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України
Як встановлено судом, позивач є юридичною особою та перебуває на обліку у відповідача.
26.11.2013 інспекторами відповідача проведено фактичну перевірку позивача в магазині «Гузель, за результатами якої 26.11.2013 складено акт перевірки, яким між іншим, встановлено порушення п.2.6 Положення Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні за № 637 від 15.12.2004, а саме: не оприбуткування готівки в сумі 919,41 грн. в касі підприємства.
На підставі вказаного акту та проведеної перевірки відповідачем 09.12.2013 прийнято спірне податкове повідомлення-рішення №0000712205, яким позивачу нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 4597,05 грн. на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст. 54 Податкового кодексу України і Указу Президента України Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки від 12 червня 1995 року за № 436/95.
Позивач не згодний із зазначеними рішенням відповідача, у зв'язку із чим звернувся до суду із даним позовом для відновлення його порушених прав.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.
Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Тому, вирішуючи дану справу стосовно позовних вимог позивача про визнання дій та рішення протиправними, суд зобов'язаний встановити: чи діяв відповідач на підставі закону, чи являються його рішення обґрунтованими, безсторонніми та добросовісними.
Перевіряючи обґрунтованість заявлених позивних вимог судом встановлено наступне.
Представниками сторін в судовому засіданні надано пояснення із їх документальним підтвердженням про те, що сума виторгу в магазині «Гузель» 21.11.2013 до моменту включення РРО відповідно до розрахункових квитанцій склала 919,41 грн.
Постановою Правління Національного банку України №637 від 15.12.2004 затверджено "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за №40/10320 (далі - Положення № 637), яке визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями).
Пунктом 7.15 Положення №637 передбачено, що вся готівка, що надходить до кас, має своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися. Порядок оприбуткування готівки в касах, у тому числі і під час розрахунків із застосуванням РРО (РК), визначено в пункті 2.6 цього Положення.
Як вбачається із п.2.6 Положення, «Уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
Підприємствам, яким Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.
Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах».
Суду надано позивачем копії Книги обліку розрахункових операцій за №0110001740, в якій відсутній запис про отримання коштів саме в розмірі 919,41грн., що знайшло своє відображення і в акті перевірки.
Як же вбачається із абзацу другого пункту першого Указу Президента України Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки від 12 червня 1995 року за № 436/95, «Установити, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
Згідно ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином суд приходить до висновку, що відповідачем в межах наданих йому повноважень та правомірно застосовано фінансові санкції за виявлені порушення, у зв'язку із чим в задоволенні позову відмовляє у повному обсязі.
Під час судового засідання, яке відбулось 21.01.2014 оголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови складено 27.01.2014.
Керуючись ст.ст. 94,158-163,167 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.
Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Радчук А.А.