ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 січня 2014 р. (11:40) м.Сімферополь Справа №2а-8859/11/0170/22

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Радчука А.А., за участю секретаря судового засідання Єпексімової Т.Є., без участі представників сторін, розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Керченської об'єднаної Державної податкової інспекції ГУ Міндоходів в АР Крим

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення.

Суть спору. Державна податкова інспекція в м.Керчі АР Крим, правонаступником на час розгляду якої є Керченська об'єднана Державна податкова інспекція ГУ Міндоходів в АР Крим (далі- позивач) з урахуванням зменшення позовних вимог звернулась до Окружного адміністративного суду АРК з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в розмірі 1165 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані несплатою відповідачем узгоджених сум зобов'язань з ПДФО за самостійно поданою податковою декларацією, а також нарахованих за податковим повідомленням-рішення №0003141701/0 від 14.12.2010 фінансових санкцій.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 25.07.11 відкрито провадження по адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою суду від 20.10.2011 провадження у справі зупинено, яке відновлено 18.11.2013.

Під час розгляду справи Державну податкову інспекцію в м.Керчі АР Крим змінено на її правонаступника - Керченську об'єднану Державну податкову інспекцію ГУ Міндоходів в АР Крим.

Позивач явку свого представника в судове засідання не забезпечив. Згідно наданої заяви просили розглянути справу за їх відсутності, в якій уточнені та зменшені позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, місце і час розгляду справи повідомлявся належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутності. Згідно письмових заперечень позовні вимоги не визнав у повному обсязі з тих підстав, що самостійно узгодженого податкового зобов'язання він не має, оскільки подавав звітність про відсутність нарахувань по податку з доходів фізичних осіб. Що ж стосовно податкового повідомлення-рішення №0003141701/0 від 14.12.2010, то останнє в силу постанови Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2013 по справі №2а-2721/11/0170/25 повинно бути визнано незаконним.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів з'ясування обставин по справі, керуючись ст.ст.33,128 КАС України, суд вважає можливим розглядати справу у відсутності представників сторін на підставі наявних доказів в поряду письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до частини 1 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв`язку з здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв`язку з публічним формуванням суб`єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Враховуючи викладене, позивач у справі є суб'єктом владних повноважень, законом передбачено право звернення позивача до суду із позовом про стягнення заборгованості, справу належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідач зареєстрований як фізична особа-підприємець, знаходиться на обліку у позивача як платник податків, зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Судом встановлено, що відповідачем згідно із декларації про доходи, одержані з 01 по 31.12.2010 року або за інший період звітного року за №2586 від 02.02.2011 самостійно задекларовано сплату авансових внесків по податку з доходів фізичних осіб по строку до 14.13.2011 в розмірі 412,50грн. та 14.05.2011 в розмірі 412,05 грн., однак по теперішній час останні не сплачені.

Як вбачається із п.49.18 ст.49 ПК України «податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

49.18.1. календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

49.18.2. календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

49.18.3. календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

49.18.4. календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу;

49.18.5. календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року».

Статтею 57.1 ПК України передбачено, що «платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

На суму сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів відповідно до пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу (в тому числі за наслідками попередніх звітних (податкових) періодів) зменшується сума авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом.

Якщо сума авансових внесків з податку на прибуток, сплачена при виплаті дивідендів відповідно до пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу, перевищує суму авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом, сума перевищення зараховується у зменшення авансових внесків, визначених цим пунктом, у наступних звітних місяцях до повного її погашення.

Платники податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році без подання податкової декларації за звітні (податкові) періоди (календарний квартал, півріччя та дев'ять місяців) та не сплачують авансового внеску.

Платники податку, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний (податковий) період не перевищують 10 мільйонів гривень, та неприбуткові установи (організації) сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації, яку подають до контролюючих органів за звітний (податковий) рік і не сплачують авансових внесків.

У разі якщо платник податку, який сплачує авансовий внесок, за підсумками першого кварталу звітного (податкового) року не отримав прибуток або отримав збиток, він має право подати податкову декларацію та фінансову звітність за перший квартал. Такий платник податку авансових внесків у другому - четвертому кварталах звітного (податкового) року не здійснює, а податкові зобов'язання визначає на підставі податкової декларації за підсумками першого півріччя, трьох кварталів та за рік, яка подається до контролюючого органу в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Платник податку, який за підсумками минулого звітного (податкового) року не отримав прибутку або отримав збиток, податкові зобов'язання не нараховував і не мав базового показника для визначення авансових внесків у наступному році, а за підсумками першого кварталу отримує прибуток, має подати податкову декларацію за перше півріччя, три квартали звітного (податкового) року та за звітний (податковий) рік для нарахування та сплати податкових зобов'язань.

У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

При цьому дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначається починаючи з березня поточного звітного (податкового) року по лютий наступного звітного (податкового) року включно.

Форма розрахунку, передбачена у цьому пункті, затверджується у порядку, встановленому цим Кодексом.

Податкова декларація та розрахунок щомісячних авансових внесків за базовий звітний (податковий) рік подаються протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року».

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідач повинен був сплатити самостійно узгоджені суми авансових внесків згідно поданої ним декларації про доходи, одержані з 01 по 31.12.2010 року або за інший період звітного року за №2586 від 02.02.2011.

Далі встановлено, що 24.11.2010 позивачем проведена планова виїзна перевірка відповідача, на підставі якої позивачем складений акт №1679/17-1/НОМЕР_1 від 24.11.2010. Згідно з актом встановлено порушення п.9 ст.3 Закону України «Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за №265/95-ВР від 06.07.1995 із змінами та доповненнями на час виникнення спірних правовідносин, а саме: не забезпечення зберігання книг обліку розрахункових операцій та розрахункових квитанцій».

За результатами перевірки прийняте податкове повідомлення-рішення №0003141701/0 від 14.12.2010 про накладення штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 340грн.

Суд вважає необґрунтованими та не приймає до уваги пояснення відповідача із посиланням на постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2013 по справі №2а-2721/11/0170/25, оскільки предметом розгляду в останній було визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003131701/0 від 14.12.2010 яке було прийнято за виявлені позивачем інші порушення в сфері податкового законодавства. В свою чергу предметом розгляду і дослідження податкове повідомлення-рішення №0003141701/0 від 14.12.2010 про накладення штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 340грн. не було.

Згідно п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів платника податків проводяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Податкова вимога надсилається платнику податків органом державної податкової служби в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, що встановлено в ч. 1 п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України.

Судом встановлено, що про необхідність погашення податкового боргу позивачем на адресу відповідача була направлена податкова вимога №65 від 04.03.2011.

Вказане вище податкове повідомлення-рішення, а також податкова вимога, у судовому порядку не оскаржені та не скасовані.

Згідно з п.п. 20.1.29 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявності свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до законів, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів

Відповідно до п.п.20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Статтею 95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таким чином, оскільки станом на день розгляду справи вказаний вище податковий борг складає 1165 грн., вимоги позивача є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи й підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.94, 158- 163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (і.п.н. НОМЕР_1) на користь бюджету м.Керчі податковий борг в розмірі 1165 (одна тисяча сто шістдесят п'ять) гривень.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Радчук А.А.