ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 січня 2014 р. (14:45) Справа №801/8305/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Пакет Т.В.,

за участю секретаря судового засідання - Мельникової А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Сімферопольського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим про визнання незаконним та скасування наказу.

Обставини справи: 23 серпня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Сімферопольського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим про визнання незаконними та скасування наказу начальника Сімферопольського РВ ГУМВС України в АР Крим підполковника міліції С.В.Ніколаєва від 08 квітня 2013 року №331 та наказу начальника Сімферопольського РВ ГУМВС України в АР Крим підполковника міліції С.В.Ніколаєва від 09 липня 2013 року №646.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 10 жовтня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2013 року, адміністративний позов в частині позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу начальника Сімферопольського РВ ГУМВС України в АР Крим підполковника міліції С.В.Ніколаєва від 08 квітня 2013 року №331 залишено без розгляду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, з 15.08.1998 року позивач перебуває на службі в органах внутрішніх справ та з січня 2013 року займає посаду начальника сектору кримінальної міліції по справам дітей Сімферопольського РВ ГУ МВС України в АР Крим. 09 липня 2013 року відповідно до наказу начальника Сімферопольського РВ ГУМВС України в АР Крим підполковника міліції С.В.Ніколаєва №646 за порушення службової дисципліни, ст.ст. 1,2,7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-IV, що виразилось у незадовільній організації оперативно-службової діяльності щодо розкриття та розслідування злочинів, послаблений контроль за роботою та принижену вимогливість до підлеглих, позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено сувору догану зі зниженням розміру премії за червень 2013 року на 10%. Притягнення до дисциплінарної відповідальності за цим наказом сталося через неналежну організацію роботи та послаблений контроль за виконанням працівниками підлеглого підрозділу службових обов'язків, спостерігається погіршення криміногенної обстановки на території Сімферопольського району, невжиття заходів, направлених на профілактику та розкриття вчинених кримінальних правопорушень, погіршення документування злочинів. За підсумками п'яти місяців працівниками СКМСД Сімферопольського РВ розкрито 4 злочини, складено 67 адміністративних протоколів. За статтями 304, 150, 150-1 КК України фактів виявлено не було. Складено адміністративних протоколів за ст.ст. 173-3, 173-2-6, 180 КУпАП - 0, ч. 2 ст. 156 - 1, ч. 1,2 ст. 175-15, ч. 1 ст. 178-3, ч. 2 пр.1 ст. 181-5, ч. 1,2 ст. 184 - 34. Розглянуто 40 матеріалів вхідної кореспонденції, виконано 44 окремих доручень слідчих, розглянуто 138 матеріалів ЖЕО. Однак, позивач зазначає, що жоден нормативно-правовий акт, який повинен бути дотриманий особами рядового і начальницького складу, не містить посилань на кількість злочинів, які повинні бути розкритими цими особами. Таким чином, позивачем не було допущено порушень ст.ст. 1,2,7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, чи інших нормативно-правових актів.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позові, також додатково пояснив, що відповідачем необґрунтовано було зроблено висновки про порушення ним дисципліни, у відповідача відсутні докази того, що з його боку має місце невжиття заходів, направлених на профілактику та розкриття вчинених кримінальних правопорушень.

У судовому засіданні представник відповідача Коробов І.В. позов не визнав та просив у його задоволенні відмовити, посилаючись на його необґрунтованість, зазначив, що оскаржуваним наказом позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідності за порушення службової дисципліни, ст.ст. 1,2,7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, що виразилось у незадовільній організації оперативно-службової діяльності щодо розкриття та розслідування злочинів, послаблений контроль за роботою та принижену вимогливість до підлеглих, що стало наслідком погіршення криміногенної обстановки на території Сімферопольського району.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд -

ВСТАНОВИВ:

18 червня 2013 року начальником Сімферопольського РВ ГУ МВС України в АР Крим Ніколаєвим С.В. прийнятий наказ №551 "Про призначення проведення службового розслідування", відповідно до якого т.в.о. заступника начальника відділу - начальнику міліції громадської безпеки Сімферопольського РВ Головного управління майору міліції Овчеренко В.В. наказано провести службове розслідування відносно начальника ВКМСД Сімферопольського РВ майора міліції ОСОБА_1, за підсумками оперативно-службової діяльності за п'ять місяців поточного року. (а.с.12).

02 липня 2013 року начальником Сімферопольського РВ ГУ МВС України в АР Крим Ніколаєвим С.В. затверджено висновок службової перевірки у відношенні майора міліції ОСОБА_1 начальника ВКМСД Сімферопольського РВ ГУ МВС України в АР Крим, з якого вбачається, що 07.06.2013 року проводилось підведення підсумків за результатами п'яти місяців 2013 року при начальнику Сімферопольського РВ. За результатами роботи було заслухано начальника відділення кримінальної міліції зі справ дітей майора міліції ОСОБА_1, якому неодноразово вказувалося на недоліки в організації оперативно-службової діяльності відділення. За недостатній контроль за виконанням своїх службових обов'язків робітниками ВКМСД, прорахунки в організації оперативно-службової діяльності, низькій контроль за веденням контрольно-наглядових справ, профілактичних обліків начальник ВКМСД Сімферопольського РО не одноразово підвергався критиці зі сторони керівництва Сімферопольського РВ. У наслідок недостатнього контролю зі сторони начальника ВКМСД Сімферопольського РВ майора міліції ОСОБА_1 спостерігається погіршення криміногенної обстановки на території Сімферопольського району. За підсумками 5 місяців 2013 року особовим складом ВКМСД розкрито 4 злочини, складено 67 адміністративних протоколів. За статтями 304, 150, 150-1 КК України показники відсутні. Складено 9 адміністративних протоколів по ст.ст. 173-3, 173-2-6, 180 КУпАП - 0, ч. 2 ст. 156-1, ч. 1,2 ст. 175-15, ч. 1 ст. 178-3, ч. 2 пр.1 ст. 181-5, ч. 1,2 ст. 184-34. Начальник ВКМСД Сімферопольського РО майор міліції ОСОБА_1 за даним поводом пояснив, що особовим складом ВКМСД за п'ять місяців розкрито 4 злочини, складено 67 адміністративних протоколів. За статтями 304, 150, 150-1 КК України фактів не виявлено. Складено адміністративних протоколів 173-3, 173-2-6, 180 КУпАП - 0, ч. 2 ст. 156-1, ч. 1,2 ст. 175-15, ч. 1 ст. 178-3, ч. 2 пр.1 ст. 181-5, ч. 1,2 ст. 184-34, виконано 44 окремих доручень слідчих, розглянуто 138 матеріалів ЖЕУ. Також начальник ВКМСД Сімферопольського РВ майор міліції ОСОБА_1 пояснив, що за п'ять місяців знижено рівень злочинності серед неповнолітніх на 70% на території району. Однак підрозділом ВКМСД за п'ять місяців поточного року не виявлено злочинів скоєних у відношенні неповнолітніх, не виявлено ні одного факту залучення неповнолітніх у злочинну діяльність. Відсутні факти виявлення злочинів, правопорушень у навчальних закладах, у тому числі пов'язаних з незаконним оборотом наркотичних засобів, не виявлено ні одного факту до схилення неповнолітніх осіб до вжиття наркотичних засобів та алкогольних напоїв. У відношенні неповнолітніх осіб скоєно 3 злочини, підрозділом ВКМСД заходи щодо їх розкриття не вживалися. (а.с.13-14).

09 липня 2013 року начальником Сімферопольського РВ ГУ МВС України в АР Крим Ніколаєвим С.В. прийнятий наказ №646 «Про оголошення рішення постійно діючої наради керівництва Сімферопольського РВ ГУ МВС України в АР Крим», відповідно до якого за порушення службової дисципліни, ст.ст. 1,2,7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-IV, що виразилось у незадовільній організації оперативно-службової діяльності щодо розкриття та розслідування злочинів, послаблений контроль за роботою та принижену вимогливість до підлеглих, начальнику ВКМСД Сімферопольського РВ ГУ МВС України в АР Крим майору міліції ОСОБА_1 оголошено сувору догану зі зниженням розміру грошової премії за червень 2013 року на 10% (а.с.172-173).

Не погодившись з вказаним наказом позивач оскаржив його до суду.

Перевіряючи законність оскаржуваного наказу судом встановлено наступне.

Відповідно до ст.ст. 2, 10 Закону України "Про міліцію" основними завданнями міліції є забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів, запобігання правопорушенням та їх припинення, охорона і забезпечення громадського порядку, виявлення кримінальних правопорушень, участь у розкритті кримінальних правопорушень та розшуку осіб, які їх вчинили, у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством та ін. Відповідно до своїх завдань міліція, зокрема, зобов'язана: забезпечувати безпеку громадян і громадський порядок, виявляти, запобігати і припиняти кримінальні правопорушення, вживати з цією метою оперативно-розшукових та профілактичних заходів, передбачених чинним законодавством, брати участь у розкритті кримінальних правопорушень у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, виявляти та припиняти адміністративні правопорушення, здійснювати провадження у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких законом покладено на органи внутрішніх справ.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України "Про міліцію" порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.

Порядок та умови проходження служби особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права та обов'язки визначаються Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР № 114 від 29 липня 1991 року.

Пунктом 10 Розділу 2 зазначеного Положення передбачено, що особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ користуються всіма соціально-економічними, політичними та особистими правами і свободами, виконують усі обов'язки громадян, передбачені Конституцією та іншими законодавчими актами, а їх права, обов'язки і відповідальність, що випливають з умов служби, визначаються законодавством, Присягою, статутами органів внутрішніх справ і цим Положенням.

Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначено Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" № 3460-ІV від 22 лютого 2006 року (далі - Дисциплінарний статут).

Статтею 1 Дисциплінарного статуту передбачено, що службова дисципліна - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно - правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділі та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про міліцію" працівник міліції несе за свої протиправні дії або бездіяльність дисциплінарну чи кримінальну відповідальність.

Поняття дисциплінарного проступку визначено статтею 2 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України", згідно з якою дисциплінарний проступок - це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни. В свою чергу службовою дисципліною є дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Статтею 5 Дисциплінарного статуту передбачено, що за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Відповідно до ст. 12 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ. При цьому, на виконання статті 14, при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. У разі вчинення незначного порушення службової дисципліни начальник може обмежитись усним попередженням особи рядового або начальницького складу щодо необхідності суворого додержання службової дисципліни.

Порядок накладення дисциплінарного стягнення встановлений статтею 14 Дисциплінарного статуту, який визначає, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Отже, зі змісту вказаних норм вбачається, що дисциплінарне стягнення до особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, можуть бути застосовані в разі вчинення цією особою дисциплінарного проступку з урахуванням тяжкості проступку, обставин, за яких його скоєно, заподіяної шкоди, попередньої поведінки особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації та ін.

В даному випадку, як вбачається з матеріалів справи та пояснень представника відповідача, дисциплінарним проступком позивача, за вчинення якого застосовано стягнення і позбавлено премії, відповідач визначає низькі показники щодо виявлення та розкриття злочинів та адміністративних правопорушень за п'ять місяців 2013 року, які зумовлені неналежним виконанням своїх службових обов'язків, що виразилось у незадовільній організації оперативно-службової діяльності щодо розкриття та розслідування злочинів, послабленому контролі за роботою та приниженої вимогливості до підлеглих. При цьому, яким нормативним чи локальним актом ці показники доведені, а також по яким критеріям визначається рівень цих показників, представник відповідача в судовому засіданні не зазначив.

Відповідно до частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

При цьому, відповідно до ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 72 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак, представником відповідача не доведено належними та допустимими доказами той факт, що з боку позивача має місце невжиття заходів, направлених на профілактику та розкриття вчинених кримінальних злочинів та адміністративних правопорушень, а надані суду протоколи оперативних нарад Сімферопольського РВ ГУ МВС України в АР Крим не підтверджують цього факту.

Відповідно до статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.

На підставі вищевикладеного та письмових доказів наявних в матеріалах справи, судом не встановлено порушення позивачем службової дисципліни, ст.ст. 1,2,7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-IV, що виразилось у незадовільній організації оперативно-службової діяльності щодо розкриття та розслідування злочинів, послаблений контроль за роботою та принижену вимогливість до підлеглих.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи встановлені судом обставини, оскаржуваний позивачем наказ №646 від 09.07.2013 року було прийнято відповідачем не у спосіб, що визначений Конституцією та законами України та не обґрунтовано, у зв'язку з чим вказаний наказ має бути визнано судом протиправним та скасовано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Враховуючи висновок суду про задоволення позову, на користь позивача підлягає стягненню понесені ним судові витрати зі сплати судового збору у сумі 34,41 грн.

Під час судового засідання, яке відбулось 28 січня 2014 року, були оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Відповідно до ст. 163 КАС України повний текст постанови складено 31 січня 2014 року.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 69-71, 94, 158, 159, 161-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати наказ начальника Сімферопольського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим підполковника міліції С.В.Ніколаєва від 09 липня 2013 року №646.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 34 (тридцять чотири) грн. 41 коп.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Т.В.Пакет