ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ПОСТАНОВА
Іменем України
10 грудня 2013 р. Справа №801/10716/13-а
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді - Кудряшової А.М.,
секретар судового засідання - Золоткова Г. Ю.,
за участю представників сторін:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - не з'явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Інспекції з питань захисту прав споживачів АР Крим
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення,
ВСТАНОВИВ:
До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулась з адміністративним позовом Інспекція з питань захисту прав споживачів в АР Крим із вимогами до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з штрафних санкцій за порушення законодавства про рекламу у розмірі 4250,00 гривень, застосованих на підставі рішення № 177 від 18.06.2013 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем були порушені вимоги Закону України "Про рекламу", та у зв'язку з ненаданням суб'єктом господарювання відомостей про вартість розповсюдженої реклами на підставі рішення № 177 від 18.06.2013 року до відповідача застосований штраф за порушення законодавства про рекламу у сумі 4250,00 гривень, який відповідачем не сплачений, що і стало підставою для звернення до суду з зазначеними позовними вимогами.
Позивач та відповідач у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином та завчасно; позивач надав клопотання про розгляд справи за його відсутністю, відповідач надав клопотання про відкладення розгляду.
Суд, враховуючі клопотання позивача щодо розгляду справи за його відсутністю, приймаючі до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, з урахуванням, що адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, керуючись ч.4 ст. 122, ст.128 КАС України, вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів за відсутності не з'явившихся учасників процесу.
Дослідивши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлене наступне.
07.05.2013 року посадовою особою Інспекції з питань захисту прав споживачів в АР Крим було складено протокол № 1017 про порушення законодавства про рекламу, відповідно до якого встановлено, що в ході здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства про рекламу виявлено розповсюдження зовнішньої реклами з ознаками порушення Закону України "Про рекламу", а саме: на відкритій місцевості у м. Судак по вул. Леніна, 56 у "Столовой по домашнему" розміщений рекламний носій з інформацією про "Столовой по домашнему", направлений на формування та/або підтримання інтересу споживача реклами до товару зі змістом (мовою оригіналу): "столовая по домашнему", що є ознакою порушення ч. 1 ст. 16 Закону України "Про рекламу" (а.с.11).
07.05.2013 року за вих. № 02-03/1017 відповідачу була направлена вимога про надання інформації та документів стосовно вартості розповсюджуваної (виготовленої) реклами відповідно до п. 5 ст. 27 Закону України "Про рекламу" (акт виконаних робіт, рахунок, платіжні документи та інше), або пояснення з вказівкою підстав неможливості надати таку інформацію; свідоцтво про державну реєстрацію СПД та про сплату податків (торговий патент); договір на виготовлення та/або розміщення реклами та узгоджений макет даного зображення; дозвіл на розміщення рекламного носія, який виданий виконавчим комітетом Судакської міської ради; пояснення по факту даного порушення та інформацію про усунення порушень із встановленим строком надання до 03.06.2013 року (а.с.10).
Разом з цим, згідно вказаного листа, відповідач також був повідомлений про дату, час та місце розгляду питання про накладання штрафних санкцій за порушення законодавства про рекламу - 03.06.2013 року.
Зазначена вимога була належним чином скерована на адресу відповідача та ним отримана 13.05.2013 року, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 10 зворотна сторінка).
Рішенням від 03.06.2013 року розпочатий розгляд справи про порушення законодавства про рекламу (а.с.8).
З матеріалів справи вбачається, що на вимогу позивача від фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 жодної інформації не надійшло, та доказів зворотного відповідачем не надано.
На засіданні комісії Інспекції 18.06.2013 року, яке оформлено протоколом № 24 засідання по справі за порушення законодавства про рекламу від 18.06.2013 року, було прийняте рішення № 177 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, яким було вирішено за порушення ч. 6 ст. 27 Закону України "Про рекламу" накласти на ф/о-підприємця ОСОБА_1 штраф в загальному розмірі 4250,00 гривень (а.с.9,6). Вказане рішення було належним чином скероване на адресу відповідача та отримане ним 28.06.2013 року, про що свідчить копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.7).
Регулювання відносин між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлення прав споживачів, а також визначення механізму їх захисту та основ реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів передбачено Законом України "Про захист прав споживачів".
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про захист прав споживачів" держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності.
Частиною 3 ст. 5 Закону України "Про захист прав споживачів" передбачено, що захист прав споживачів здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи, що здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, інші державні органи, органи місцевого самоврядування згідно із законодавством, а також суди.
Статтею 26 Закону України "Про захист прав споживачів" визначено, що спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право: 1) давати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів; 2) перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів.
Відповідно до п. 1 Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року №465/2011, Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів (Держспоживінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра економічного розвитку і торгівлі України.
Держспоживінспекція України входить до системи органів виконавчої влади і реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.
Держспоживінспекція України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.
Згідно п. 7 вказаного Положення Держспоживінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Наказом Міністра економічного розвитку і торгівлі України від 09.11.2011 року № 206, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 листопада 2011 року за №1337/20075 затверджено Положення про інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (надалі Положення).
Згідно пп. 4.1. п. 4 Положення Інспекції відповідно до покладених на них завдань: здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів (крім Держспоживінспекції в Автономній Республіці Крим), рекламу в цій сфері та державний ринковий нагляд.
Відповідно до пп. 6.1.12. пп. 6.1. п. 6 Положення Інспекції у сфері захисту прав споживачів мають право вимагати від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами надання документів, усних чи письмових пояснень, відео-та звукозаписів, іншої інформації, необхідної для здійснення інспекціями повноважень щодо контролю за додержанням законодавства про рекламу.
При цьому одержувати в установленому порядку інформацію, документи і матеріали від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності та їх посадових осіб ( пп. 6.8. п. 6 Положення).
Згідно пп. 6.5 п. 6 Положення Інспекції мають право звертатися до суду з позовами про стягнення до бюджету коштів у разі застосування відповідних адміністративно-господарських санкцій, зобов'язання вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.
Таким чином, виходячи з аналізу наведених норм законодавства, контроль за дотриманням, зокрема, законодавства про рекламу відноситься до повноважень Держспоживінспекції України та її територіальних органів на місцях.
А відтак, на позивача законодавством покладений обов'язок здійснення контролю за дотриманням Закону України "Про рекламу" суб'єктами господарювання та звернення до суду щодо стягнення адміністративного-господарських санкцій, застосованих, зокрема, за порушення законодавства про рекламу .
Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу встановлений постановою Кабінету Міністрів України № 693 від 26.05.2004 року (далі Порядок).
Відповідно до п.1 Порядку, цей Порядок регулює питання накладення уповноваженими особами Держспоживстандарту і його територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - територіальні органи) штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Антимонопольного комітету і регулюється законодавством з питань авторського права та суміжних прав).
Пунктом 8 зазначеного Порядку передбачено, що накладати штрафи на рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами мають право Голова Держспоживінспекції, його заступники, начальники територіальних органів Держспоживінспекції та їх заступники.
Підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (далі - справа) є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Антимонопольного комітету, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Мінфіну, НКЦПФР або Держспоживінспекції та її територіальних органів. (п. 9 Порядку).
Протокол про порушення законодавства про рекламу подається Держспоживінспекції або її територіальним органам за місцем вчинення порушення (п. 10 порядку). Протокол розглядається у місячний строк.
Таким чином, виходячи з наведених норм законодавства, враховуючи спірні правовідносини, фіксація порушення законодавства про рекламу здійснюється протоколом, а відтак, на спірні правовідносини не розповсюджуються норми Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Засади рекламної діяльності в Україні, регулювання відносин, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами визначає Закон України "Про рекламу" від 03.07.1996, № 270/96-ВР (далі Закон №270).
Статтею 1 Закону України "Про рекламу" передбачено, що реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару; реклама на транспорті - реклама, що розміщується на території підприємств транспорту загального користування, метрополітену, зовнішній та внутрішній поверхнях транспортних засобів та споруд підприємств транспорту загального користування і метрополітену.
Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України "Про рекламу" розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Під час видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється. Розміщення зовнішньої реклами у межах смуги відведення автомобільних доріг проводиться відповідно до цього Закону за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами, або їх власниками та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпеки дорожнього руху. Зовнішня реклама на територіях, будинках та спорудах розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб). Стягнення плати за видачу дозволів забороняється.
З матеріалів справи вбачається, що під час здійснення контролю дотримання законодавства про рекламу було встановлено порушення відповідачем вимог ч. 1 ст. 16 Закону України "Про рекламу". На виконання своїх повноважень, позивачем була спрямована суб'єкту господарювання вимога про надання інформації стосовно вартості розповсюдженої (виготовленої) реклами в строк до 03.06.2013 року.
В порушення ст. 71 КАС України, відповідачем не надані докази виконання вимог Закону України "Про рекламу" в частині надання витребуваної інформації в запропонований позивачем строк, а саме до 03.06.2013 року. Жодних доказів та будь-яких заяв (пояснень, документів тощо) стосовно розгляду зазначеного у протоколі № 1017 від 07.05.2013 року порушення законодавства про рекламу відповідачем не надано, про наявність таких доказів з боку відповідача під час розгляду справи не повідомлено та судом не добито.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про рекламу" особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.
Згідно ч.6, ч. 7 ст. 27 Закону України "Про рекламу" за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальним органам, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідач не надав суду доказів оскарження рішення позивача № 177 від 18.06.2013 року або доказів погашення заборгованості зі сплати штрафу в розмірі 4250,00 гривень за вказаним рішенням, у той час як відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, та відповідно такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, і відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються, тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача.
Вступну та резолютивну частину постанови проголошено у судовому засіданні 10.12.2013 року. У повному обсязі постанова виготовлена та підписана 13.12.2013 року.
Керуючись ст.ст. 158-159, 161-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штраф за рішенням Інспекції з питань захисту прав споживачів в АР Крим № 177 від 18.06.2013 року за порушення законодавства про рекламу у розмірі 4250 (чотири тисячі двісті п'ятдесят) гривень 00 копійок до Державного бюджету м. Феодосія: 21081100, ОКПО 37986011, р/р 31112106700024, МФО 824026 ГУ ДКС України в м. Сімферополі.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кудряшова А.М.