Справа № 2-180/2011р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.12.2013 р. Ренійський районний суд Одеської області

у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;

- при секретарі Пройка С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рені справу за цивільним позовом Публічного акціонерного товариства «Одеське муніципальне страхове товариство «Респект» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріального збитку, заподіяного дорожньо-транспортною пригодою, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідач, його представник позовні вимоги не визнали, вважають, що позовні вимоги позивача є безпідставними, пояснили, що 31.05.2006р. між водіями автомобілів - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої було заподіяно матеріальну шкоду водію автомобіля марки «Мерседес Е 200» державний номерний знак НОМЕР_1. Протокол про вчинення адміністративного правопорушення було складено за ст. 124 КУпАП на ім'я відповідача, він неодноразово розглядався Ренійським районним судом і неодноразово за наслідками розгляду ОСОБА_1 було звільнено від адміністративної відповідальності за спливом строку притягнення до адміністративної відповідальності, адміністративну справу відносно нього закрито. В жодній із винесених судом постанов у справі про адміністративне правопорушення не вирішено питання про винність ОСОБА_1 у вчиненні ДТП, його вина до теперішнього часу не встановлена, отже у позивача за даною цивільною справою відсутні правові підстави для стягнення в порядку регресу матеріальної шкоди в розмірі 28 343 грн. 73 коп., що свого часу була сплачена позивачем власнику автомобіля марки «Мерседес Е 200» за умовами договору страхування. З урахуванням обставин справи та наданих суду пояснень, відповідач та його представник просять відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог.

Представник позивача - ПАТ «ОМСТ «Респект» на задоволенні позовної заяви наполягав, доводи, викладені у позові, підтримав, просив про розгляд справи у його відсутності.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія договору №005-0511-045616-504 страхування наземного транспорту від 14.11.2005р., укладеного між ЗАТ ОМСТ «Респект» та ОСОБА_2 із додатком до нього; копія постанови Ренійського районного суду від 03.08.2006р.; копія довідки ДАІ від 31.05.2006р. про отримані механічні пошкодження транспортом при ДТП; копія заяви про страховий випадок від 31.05.2006р.; копія протоколу медичного огляду ОСОБА_2 від 31.05.2006р.; копія попередньої заяви про сплату страхового відшкодування від 02.06.2006р.; копія видаткового касового ордеру від 06.06.2006р. на суму 13 376 грн. 11 коп.; копія акту (попереднього) № 52 від 02.06.2006 р. про страховий випадок; копія заяви (остаточної) на виплату страхового відшкодування від 08.06.2006р.; копія акту (остаточного) № 52 від 08.06.2006р. про страховий випадок; копія звіту ЕЦ «Автомобіль та Право» про оцінку вартості матеріальної шкоди від 08.06.2006р. - 28 343 грн. 73 коп. із актом технічного огляду транспорту та фототаблицями; копія платіжного доручення №1800 від 08.06.2006р. на суму 14 967 грн. 62 коп.; копія скарги ОСОБА_1 до апеляційного суду Одеської області; копія постанови апеляційного суду Одеської області від 19.11.2007р.; копія постанови Ренійського районного суду від 29.02.2008р.; копія скарги ОМСТ «Респект» до прокуратури Ренійського району від 08.08.2008р. Під час розгляду судом справи досліджувались матеріали адміністративної справи № 3-38/2008р. відносно ОСОБА_1

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивач - ПАТ «ОМСТ «Респект» просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 в порядку регресу матеріальну шкоду, заподіяну дорожньо-транспортною пригодою, зазначивши, що 31.05.2006р. о 17.25 год. ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки «Фольксваген Гольф», д/н НОМЕР_2 по вул. І. Рабіна в м. Одеса та повертаючи наліво на вул. Ген. Петрова, при увімкненому зеленому сигналі світлофору, не надав перевагу в русі водію автомобіля марки «Мерседес», д/н НОМЕР_1 - ОСОБА_2, внаслідок чого трапилася дорожньо-транспортна пригода. На ОСОБА_1 було складено протокол про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, який було направлено на розгляд до суду. В результаті ДТП автомобіль марки «Мерседес» отримав чисельні механічні ушкодження, у зв'язку із чим його власнику було заподіяно значний матеріальний збиток, який було відшкодовано ПАТ «ОМСТ «Респект» згідно з Договором добровільного страхування наземного транспорту № 005-0511-045616-504 від 14.11.2005р. За наслідками розгляду Ренійським районним судом адміністративного протоколу відносно ОСОБА_1 03.08.2006р. було винесено постанову, відповідно до якої ОСОБА_1 було звільнено від адміністративної відповідальності у звязку із спливом строку накладення адміністративного стягнення (ст. 38 КУпАП), адміністративне провадження у справі - закрито. Будучі незгоден із прийнятим судом рішенням, ОСОБА_1 оскаржив постанову суду в апеляційному порядку. Постановою апеляційного суду Одеської області від 19.11.2007р. скаргу ОСОБА_1 було задоволено, постанову суду першої інстанції від 03.08.2006р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до Ренійського районного суду іншим суддею. За наслідками нового розгляду адміністративної справи, 29.02.2008р. суддею Ренійського районного суду біло винесено постанову, в якій були вказані з'ясовані під час судового розгляду обставини справи, позиція ОСОБА_1, який не визнав свою вину у вчиненні ДТП, та прийнято рішення про звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності (ст. 38, п.7 ч. 1 ст. 247 КУпАП) із закриттям провадження по адміністративній справі. Таким чином, ні постановою від 03.08.2006р. (яку потім було скасовано), ні постановою від 29.02.2008р. положення про встановлення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, не були вказані.

Вважаючи, що при винесені постанови від 29.02.2008р. суддею не були виконані положення постанови суду апеляційного інстанції щодо всебічного і повного дослідження матеріалів справи за участю ОСОБА_1 та вирішення питання про те, чи є в діях ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення, ПАТ «ОМСТ «Респект» подало скаргу до Прокуратури Ренійського району із вимогами внести протест на постанову Ренійського райсуду від 29.02.2008р. та прийняти міри по усуненню порушень норм законодавства України. Проведеною перевіркою прокуратури Ренійського району (без винесення відповідного процесуального документу (в знак реагування на подану скаргу), передбаченого законодавством) було встановлено, що підстав для скасування постанови суду від 29.02.2008р. не вбачається, про що надіслано лист до суду із раніше витребуваним адміністративним матеріалом після тривалого та неодноразового листування між судом та органами прокуратури як районного, та і обласного рівнів.

Оскільки ПАТ «ОМСТ «Респект» відповідно до Договору про страхування наземного транспорту та Закону України «Про страхування» від 07.03.1996р. була виплачена сума страхового відшкодування Страхувальнику - ОСОБА_2 в розмірі 28 343 грн. 73 коп., відповідно до вимог ст. 993 ЦК України та ст. 27 ЗУ «Про страхування» позивач просить стягнути в порядку зворотної вимоги (регресу) цю суму з винної особи - відповідача у справі, а також судові витрати, понесені ним у зв'язку із розглядом даної цивільної справи.

Вивчивши матеріали справи та надані суду докази, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог позивача слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку)

виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Згідно із ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Ст. 1 Закону України «Про страхування» від 07.03.1996р. визначає поняття страхування, як вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Згідно із ст. 8 цього Закону страховий випадок - це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі. За ч. 9 вищевказаного Закону страховим відшкодуванням являється страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Ст. 16 Закону визначено поняття письмової угоди між страхувальником і страховиком - Договору страхування. Ст. 25 Закону передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Таким чином, відповідно до вимог цивільного законодавства та ЗУ «Про страхування, 14.11.2005р. між ОМСТ «Респект» у вигляді ЗАТ (страховиком) та ОСОБА_2 (страхувальником) було укладено письмовий договір № 005-0511-045616-504 про страхування наземного транспорту відповідного до якого страховик прийняв на себе страховий захист майнових інтересів страхувальника, пов'язаних із володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом, а також додатковим обладнанням до нього (підп. 1.2 Договору). Згідно із п. 3 Договору про страхування страховик здійснював страхування майнових інтересів страхувальника на випадок пошкодження або знищення транспортного засобу (автомобіля марки Мерседес Е 200, державний номер НОМЕР_1) і додаткового обладнання до нього внаслідок певних страхових випадків, у т. ч. і ДТП - дорожньо-транспортної пригоди, зіткнення з нерухомим застрахованим транспортним засобом, інших транспортних засобів або об'єктів, що рухались по дорозі (підп. 3.1.1 Договору).

Виходячи з протоколу та матеріалів справи про адміністративні правопорушення, 31.05.2006р. о 17.25 год. відповідач ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки «Фольксваген Гольф» д/н НОМЕР_2 по вул. І Рабіна в м. Одеса, повертаючи наліво на вул. Ген. Петрова, при увімкненому зеленому сигналі світлофору, не уступив дорогу водію автомобіля марки «Мерседес Е 200», державний номер НОМЕР_1 - ОСОБА_2, внаслідок чого допустив із ним зіткнення, в ході якого було заподіяно механічні пошкодження автомобілю потерпілого. Оскільки для ОСОБА_2 настав страховий випадок (його автомобіль потрапив у ДТП, внаслідок якої було заподіяно матеріальну шкоду власнику), йому відповідно до вимог Договору про страхування було сплачено страхове відшкодування в розмірі 28 343 грн. 73 коп., таким чином обов'язок страховича був належним чином виконаний.

Згідно із ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні положення містять і ст. 27 ЗУ «Про страхування»: «До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток» та підп. 10.9.1 Договору про страхування.

Оскільки при вчиненні ДТП 31.05.2006р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, було складено на ОСОБА_1, адміністративна справа в суді щодо винності особи у ДТП розглядалася відносно ОСОБА_1

Так, за наслідками судового розгляду, 03.08.2006р. суддею Сорокіним К.В. було винесено постанову у адміністративній справі відносно ОСОБА_1, якою його було звільнено від адміністративної відповідальності на підставі ст. 38 КУпАП та провадження у справі закрито (п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП). Оскільки адміністративна справа розглядалася судом без участі ОСОБА_1, який був позбавлений тим самим права заперечувати та надавати суду докази щодо його невинності у вчиненні ДТП, він подав скаргу на винесену постанову до суду вищестоящої інстанції.

Постановою апеляційного суду Одеської області від 19.11.2007р. скаргу ОСОБА_1 було задоволено, у мотивувальній частині постанови вказано, що «та обставина, що відповідно до ст. 38 КУпАП закінчився строк притягнення до адміністративної відповідальності, не впливає на необхідність всебічного і повного дослідження матеріалів справи за участю ОСОБА_1 та вирішення питання про те, чи є в його діях склад адміністративного правопорушення», у зв'язку із чим постанову суду першої інстанції від 03.08.2006р. було скасовано, справу направлено на новий розгляд до Ренійського райсуду іншим суддею.

29.02.2008р. суддею Бєшлієвою Т.А. було повторно розглянуто адміністративну справу відносно ОСОБА_1 та винесено постанову, якою останнього було звільнено від адміністративної відповідальності за спливом строку накладення адміністративного стягнення із закриттям провадження у справі. В тексті постанови від 29.02.2008р. міститься виклад обставин вчинення ДТП 31.05.2006р., викладена захисна позиція ОСОБА_1, який до речі, свою провину не визнавав у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, однак, суддею, що розглядав справу після її повернення із суду апеляційної інстанції, всупереч вказівкам, що містилися у постанові апеляційного суду від 19.11.2007р. і були обов'язковими до виконання судом першої інстанції, не викладені у постанові положення щодо встановлення наявності або відсутності вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення.

Не погоджуючись із постановою суду від 29.02.2008р., яка по суті могла бути беззаперечною підставою для стягнення матеріальної шкоди за договором страхування в порядку регресу, ПАТ «ОМСТ «Респект» звернулося до Прокуратури Ренійського району із проханням внести протест відповідно до вимог законодавства України. Однак, це звернення та тривале і неодноразове листування судом із органами прокуратури ситуацію у адміністративній справі не змінило, прокуратурою протест не був внесений за вказаними у матеріалах цивільної справи причинами, отже постанова суду від 29.02.2008р. набрала законної сили.

Таким чином, на час винесення судового рішення у даній цивільній справі, позов за якою було пред'явлено позивачем на підставі постанови Ренійського райсуду від 03.08.2006р. (яка потім була скасована), діє постанова від 29.02.2008р. суду у адміністративній справі відносно ОСОБА_1 із відсутністю положення щодо вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

Як вже вказувалося раніше, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За загальними правилами про відшкодування шкоди, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала (ст. 1166 ЦК України).

Ст. 245 КУпАП визначено завдання провадження в справах про адміністративні правопорушення, а саме: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Ст. 247 КУпАП передбачає обставини, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення, у т.ч. : відсутність події і складу адміністративного правопорушення; закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП та ін. Ст. 38 КУпАП встановлює строки накладення адміністративного стягнення, а не строки давності притягнення особи до адміністративної відповідальності, у зв'язку із чим в постанові суду у справі про адміністративне правопорушення повинні досліджуватися обставини про наявність або відсутність вини особи, адже від цього залежить вид обставини, за якою провадження у справі може бути закрито. Крім того, від встановлення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, незалежно від того, що провадження у справі буде закрито за п.7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, залежить виникнення права на відшкодування матеріальних збитків у іншої особи в даному випадку.

Як вже зазначалося вище, ані в постанові суду від 03.08.2006р., ні в постанові суду від 29.02.2008р., не містяться положення про наявність вини ОСОБА_1 Як виходить зі змісту постанови від 29.02.2008р. ОСОБА_1 взагалі свою вину не визнав, довів до суду свою особисту позицію захисту, надав відповідні докази, однак, суд у постанові не виклав своїх міркувань та належних доводів в їх обґрунтування щодо наявності вини ОСОБА_1, закривши провадження у адміністративній справі.

За таких обставин, суд не може вважати ОСОБА_1 особою, вина якої встановлена постановою суду від 29.02.2008р., оскільки винність його не підтверджена ані належними доказами, ані висновками суду у постанові. Оскільки постанова Ренійського райсуду від 29.02.2008р. вступила у законну силу, в даний час у суду немає повноважень щодо її перегляду, прийняття іншого рішення за адміністративною справою відносно ОСОБА_1

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Пред'являючи позовні вимоги до суду, позивач посилався на постанову суду від 03.08.2006р., як на підставу стягнення матеріальної шкоди з винної особи. Під час розгляду справи з'ясувалося, що ця постанова була скасована, за адміністративним протоколом відносно ОСОБА_1 - винесено нову постанову. З урахуванням цих обставин, протягом всього розгляду даної цивільної справи позивачем не було заявлено про зміни підстав позову, не були приведені доводи щодо обставин справи, що змінилися. Розглядаючи позовні вимоги в межах, пред'явлених позивачем, суд не може прийняти рішення про їх задоволення, суд також не наділений правом ініціювання позиції сторін, оскільки при цьому буде порушуватися принцип змагальності цивільного процесу. Крім того, суд звертає увагу і на наявність суперечливостей у позиції позивача: так, звертаючись до суду із позовом, він посилався як на підставу позову на постанову суду від 03.08.2006р., після її скасування та винесення судом постанови від 29.02.2008р., він висловив незгоду із нею, надіславши скаргу на постанову до Ренійської районної прокуратури, однак продовжував наполягати на задоволенні свої позовних вимог.

Приймаючи до уваги все вищенаведене, суд прийшов до висновку про відмову позивачу у задоволені пред'явлених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212, 213 ЦПК України; ст.ст. 16, 979, 993, 1166 ЦК України, ст. ст. 38, 245, 247 КУпАП, ст. ст. 1, 8, 9, 16, 27 Закону України «Про страхування» від 07.03.1996р., -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Одеське муніципальне страхове товариство «Респект» - відмовити.

Заходи забезпечення позову, застосовані за ухвалою Ренійського районного суду Одеської області від 27.06.2007 року, - скасувати з дня набрання рішенням суду законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В.І. Дудник