Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 801/7040/13-а

20.01.14 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Цикуренка А.С.,

суддів Санакоєвої М.А. ,

Іщенко Г.М.

секретар судового засідання Бражникова Ю.В.

за участю сторін:

позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 - паспорт серії НОМЕР_1 виданий Рівненським МУ УМВС України в Рівненській області, від 26.07.96

представник позивача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - ОСОБА_3, довіреність № 407 від 23.03.13

представник відповідача, Державної податкової інспекції у м. Ялті Головного управління Міндоходів в АР Крим - Яковлєв Віталій Миколайович, довіреність № 1996/9/10 від 29.11.13

розглянувши матеріали справи № 801/7040/13-а за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Трещова О.Р.) від 07.10.13

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

до Державної податкової інспекції у м. Ялті Головного управління Міндоходів в АР Крим (вул. Васильєва, 16, м. Ялта, Автономна Республіка Крим,98600)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.10.13 відмовлено у задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у м. Ялті Головного управління Міндоходів в АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Не погодившись з даною постановою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.10.13 та прийняти нове рішення по справі.

Позивач, представник позивача у судовому засіданні наполягали на задоволенні апеляційної скарги, скасуванні постанови Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.10.13 та прийнятті нового рішення.

Представник відповідача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував та просив залишити постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.10.13 без змін.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2014 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишено без задоволення, ухвалу Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.10.13 про залишення без розгляду позовної вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції в м. Ялті Головного управління Міндоходів в частині визнання протиправними дій ДПІ в м. Ялта АРК стосовно відмови позивачу в реєстрації платником ПДВ, визнання протиправним та скасування Рішення ДПІ в м. Ялті АРК ДПС №2496/в/18-03, прийнятого 21.05.2012 року начальником ДПІ в м. Ялті АРК ДПС Пашиним С.А., по справі № 801/7040/13-а залишено без змін.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають істотне значення для справи.

ОСОБА_2 зареєстрований 03.03.2011 року виконавчим комітетом Ялтинської міської ради АР Крим як фізична особа-підприємець, про що свідчить Свідоцтво серії НОМЕР_2 та виписка з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 18.03.2013 року. Позивач з 09.03.2011 року взятий на облік в органах держаної податкової служби та на дату видачі довідки перебуває на обліку в ДПІ у м. Ялті.

ФОП ОСОБА_2 10.05.2012 року подав до ДПІ у м. Ялта реєстраційну заяву платника податку на додану вартість, у якій у якості підстави для реєстрації платником ПДВ та критерію, за яким платник відповідає вимогам розділу V Податкового кодексу України, був вказаний п. 181.1 ст. 181 ПКУ, відповідно до якого загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень.

ДПІ у м. Ялті АРК ДПС 21.05.2012 року надіслала фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 лист №2496/6/18-03, у якому зазначено, ФОП ОСОБА_2 не відповідає вимогам, зазначеним п.п.181.1 ст. 181 Податкового кодексу України. На підставі цього ФОП ОСОБА_2 відмовлено в реєстрації платником ПДВ. Зазначене рішення прийнято відповідачем на підставі висновку № 3 від 17.05.2012 року.

ФОП ОСОБА_2 05.06.2012 року повторно подав реєстраційну заяву платника податку на додану вартість. У відповідь на дану реєстраційну заяву 13.06.2012 року ДПІ у м. Ялті АРК ДПС зареєструвала ФОП ОСОБА_2 платником податку на додану вартість, що підтверджується cвідоцтвом серії НОМЕР_3.

Відповідачем складено 07.06.2013 року акт №818/17.2/2802112951/150 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань правильності обчислення, повноти та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, за період з 09.03.2011 року по 31.12.2012 року.

ДПІ у м. Ялті АРК ДПС 21.06.2013 року фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 видане податкове повідомлення-рішення №000249172 на підставі акту №818/17.2/2802112951/150, яким збільшено суму грошового зобов'язання на суму 253 651 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 63 582,75 грн.

ДПІ у м. Ялті АР Крим ДПС 12.07.2013 року надіслала ФОП ОСОБА_2 лист №3331/17.2/В, у якому повідомило, що раніше винесене на підставі акту документальної позапланової невиїзної перевірки №818/17.2/2802122951/150 від 07.06.2013 року податкове повідомлення-рішення №0002491702 від 21.06.2013 року слід вважати відізваним. З урахуванням рішення Міністерства доходів і зборів України про результати розгляду повторної скарги на податкове повідомлення-рішення №0000601702 від 21.03.2013 року ДПІ у м. Ялті АРК ДПС направила ФОП ОСОБА_2 податкове повідомлення-рішення №0002711702 від 12.07.2013 року про збільшення грошового зобов'язання по ПДВ у загальній сумі 317 233,75 грн., у т.ч. за основним платежем 253 651 грн., штрафні санкції - 63 582,75 грн.

Актом перевірки встановлено, що ФОП ОСОБА_2 здійснював роздрібну торгівлю продовольчими товарами з 01.04.2011 року по 31.12.2011 року на спрощеній системі оподаткування, з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року - на загальній системі оподаткування.

ФОП ОСОБА_2 в порушення приписів п. 181.1 ст. 181, п.183.2, 183.4 ст.183, п. 187.1 ст. 187, п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України занижено податкове зобов'язання з ПДВ у сумі 287122 гривень та завищено податковий кредит в розмірі 492 грн., що призвело до заниження ПДВ до сплати в бюджет у загальній сумі 287 614 грн., у тому числі: за травень 2012 року - 242 729 грн., за червень 2012 року - 44 393 грн., за серпень 2012 року - 492 грн.

Також перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_2 в порушення вимог п.203.1 ст. 203 Податкового кодексу України не подав до ДПІ у м. Ялті АРК декларацію з ПДВ за травень 2012 року.

Відповідно до наданих до перевірки документів, у квітні 2012 року обсяг від здійснення оподаткованих операцій з поставки товарів протягом останніх 12 календарних місяців у ФОП ОСОБА_2 сукупно перевищив 300 000 грн. та склав 428 181,62 грн.

ФОП ОСОБА_2 зобов'язаний відповідно до вимог п. 183.2 ст. 183 Податкового кодексу України надати до ДПІ у м. Ялті заяву про реєстрацію платника ПДВ та зареєструватись платником ПДВ, але фактично ФОП ОСОБА_2 зареєструвався з 13.06.2012 року, що підтверджується cвідоцтвом серії НОМЕР_3.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що у позивача виник обов'язок зареєструватися платником податку на додану вартість у травні 2012 року, оскільки у квітні 2012р. в нього виникло перевищення обсягу доходу 300 000 гривень. Однак фактично ФОП ОСОБА_2 зареєструвався з 13.06.2012 року. У зв'язку з чим, відповідачем правомірно донараховано податкове зобов'язання за травень, червень 2012р.

Проте обставини справи свідчать про інше.

Позивач 10.05.2012 року вперше звернувся з реєстраційною заявою до податкового органу. В розділі 7 реєстраційної заяви зазначена загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів в розмірі 368132,82 гривень.(а.с.58-59).

Статтею 19-1 Податкового кодексу України закріплені функції, які виконують органи державної податкової служби, у тому числі податкові органи реєструють та ведуть облік платників податків, облік об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням, проводять диференціацію платників податків (п. 19-1.1.7)

Порядок реєстрації платників податку на додану вартість визначається Податковим кодексом України, а також Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1394 від 07.11.2011 року (далі-Положення).

З вищенаведених норм випливає, що обов'язок реєстрації осіб платниками податку на додану вартість покладений на податкові органи, у тому числі на ДПІ у м. Ялті АРК ДПС.

Статтею 181 ПКУ визначений обов'язок особи зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням при наявності певних умов.

Згідно п. 1,2 .п. 180.1 статті 180 ПКУ для цілей оподаткування платником податку є:

1) будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу;

2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку;

Статтею 181 ПКУ встановлено, що у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

Порядок реєстрації платників податку визначений статтею 183 ПКУ, згідно якої будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника податку, подає до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.

У разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до органу державної податкової служби не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу.

Заява про реєстрацію особи як платника податку подається особисто такою фізичною особою або безпосередньо керівником або представником юридичної особи - платника (в обох випадках з документальним підтвердженням особи та повноважень) до органу державної податкової служби за місцезнаходженням (місцем проживання) особи. У заяві зазначаються підстави для реєстрації особи як платника податку.

Орган державної податкової служби відмовляє в реєстрації особи як платника податку, якщо за результатами розгляду реєстраційної заяви та/або поданих документів встановлено, що особа не здійснює постачання товарів/послуг або не відповідає вимогам, визначеним статтею 180, пунктом 181.1 статті 181, пунктом 182.1 статті 182 та пунктом 183.7 статті 183 цього Кодексу, або якщо існують обставини, які є підставою для анулювання реєстрації згідно із статтею 184 цього Кодексу.

Пунктом 3.5. Положення встановлено, що будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника ПДВ, подає до податкового органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву платника податку на додану вартість за формою №1-ПДВ (додаток 1).

Згідно п. 3.8 Положення з метою підтвердження достовірності відомостей про здійснення особою постачання товарів/послуг або відповідність особи вимогам, визначеним статтею 180, пунктом 181.1 статті 181, пунктом 182.1 статті 182 та пунктом 183.7 статті 183 розділу V Кодексу, така особа відповідно до підпункту 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 розділу I Кодексу, пункту 73.3 статті 73 розділу II Кодексу подає до податкового органу документи, що підтверджують такі відомості.

Пунктом 3.10. Положення також передбачено, що податковий орган відмовляє в реєстрації особи як платника ПДВ, якщо за результатами розгляду реєстраційної заяви та/або поданих документів встановлено, що особа не здійснює постачання товарів/послуг або не відповідає вимогам, визначеним статтею 180, пунктом 181.1 статті 181, пунктом 182.1 статті 182 та пунктом 183.7 статті 183 розділу V Кодексу (пункт 1.5 розділу I, пункти 3.3, 3.4, підпункт 3.5.1 пункту 3.5 розділу III цього Положення), або якщо існують обставини, які є підставою для анулювання реєстрації згідно із статтею 184 розділу V Кодексу (пункт 5.1 розділу V цього Положення).

В даному випадку до заяви від 10.05.2012 року позивачем надані документи:

- копія виписки з ЄДР про реєстрацію ФОП ОСОБА_2 від 27.12.201 року,

- копія дистрибютерського договору № 51 від 01.01.2012 року,

- копії трудових договорів з найманими працівниками ОСОБА_7, ОСОБА_3,

- копія торгового патенту серії ТПВ № 037485 на право здійснення торгової діяльності,

- копія довіреності на розпорядження транспортним засобом;

- копія довіреності на представництво інтересів.

ДПІ у м. Ялті АРК ДПС 21.05.2012 року надіслала фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 лист №2496/6/18-03, у якому зазначено, що за результатами розгляду реєстраційної заяви та поданих документів встановлено, що загальна сума від здійснення підприємством постачання товарів/послуг складає 288,8 тис. грн. Таким чином, ДПІ у м. Ялті зазначає, що ФОП ОСОБА_2 не відповідає вимогам, зазначеним п.п.181.1 ст. 181 Податкового кодексу України. На підставі цього ФОП ОСОБА_2 відмовлено в реєстрації платником ПДВ.

Зазначене рішення прийнято відповідачем на підставі висновку № 3 від 17.05.2012 року (а.с.111-112). У висновку вказано, що загальний обсяг операцій складає 288800 гривень, у тому числі в першому кварталі 2012 року - 83000 гривень, в травні 2012 року - 205800 гривень.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем не дотриманий порядок надання заяви про реєстрацію платником ПДВ, визначений ПКУ, а також зазначений висновок, що заява про реєстрацію платником податку подана з порушенням порядку, встановленого ст.ст. 181,183 ПКУ, у зв'язку з чим відповідачем 21.05.2012 року правомірно відмовлено позивачу в реєстрації платника податку на додану вартість.

Однак, зі змісту листа від 21.05.2012р. №2496/6/18-03 вбачається, що підставою для відмови у реєстрації платником податку на додану вартість є встановлений факт відповідачем, а саме: загальна сума від здійснення підприємством постачання товарів/послуг складає 288,8тис.грн.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов невірного висновку, що рішення про відмову позивачу в реєстрації платником ПДВ пов'язано з порушенням позивачем відповідного порядку, оскільки за матеріалами справи відповідач при відмові встановив відсутність перевищення обсягу операцій в 300тис.грн.

Що стосується доводу обов'язку платника податку подання до податкового органу документів, які підтверджують відомості зазначені в реєстраційної заяві, непредставлення їм відповідних документів, а також обмеження проведення вивчення податковим органом тільки долучених документів до заяви про реєстрації платником ПДВ.

Заява позивача від 10.05.2012, як встановлено вище, містить відповідний перелік документів.

Враховуючи норми ст.ст.19, 20, 73 ПК України, відповідач при з'ясуванні заяви про реєстрацію платником податку не обмежений кількістю документів, долучених до заяви для визначення питання чи відповідає особа вимогам, викладеним у ст..180, ст..181, п. 183.8 ст.183 ПК України. Відповідач також не позбавлений права відповідно до підпункту 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 розділу I Кодексу, пункту 73.3 статті 73 розділу II Кодексу про що зазначається у п. 3.8 Положення, запитати та вивчити додаткові документи для встановлення зазначеного вище питання.

В даному випадку відповідач обмежився заявою та долученими до заяви документами та не встановив дійсний або фактичний обсяг постачання товарів/послуг при наявності відповідних повноважень. Встановлення факту перевищення обсягу від здійснення оподаткованих операцій з поставки товарів протягом останніх 12 календарних місяців у квітні 2012 року (428 181,62 грн.) відбулось при проведенні перевірки та зафіксовано у акті від 07.06.2013 року №818/17.2/2802112951/150.

Таким чином, на момент проведення перевірки існувало рішення відповідача про відмову позивачу в реєстрації платником ПДВ саме з підстав невстановлення перевищення 300тис.грн., яке відповідачем не враховано при складанні акту від 07.06.2013 року №818/17.2/2802112951/150.

Згідно п.183.10 ст. 183 ПКУ будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до органу державної податкової служби реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Вказана норма встановлює, що не несе відповідальність за ненарахування або несплату податку виключно та особа, яка подала до органу державної податкової служби реєстраційну заяву відповідно до вимог, що передбачені ПКУ.

Таким чином, оцінюючи висновки акту перевірки від 07.06.2013 року №818/17.2/2802112951/150, згідно яких встановлено перевищення обсягу операцій в 300тис.грн. у квітні 2012р., колегія суддів вважає їх не обґрунтованими, оскільки позивач звернувся своєчасно до відповідача с заявою про реєстрацію платником податку. Рішенням відповідача про відмову у реєстрації платником ПДВ від 21.05.2012 не встановлено підстав для реєстрації ФОП ОСОБА_2, що в свою чергу виключає можливість несення відповідальності позивачем за ненарахування або несплату цього податку.

Керуючись ч.3 ст.2 КАС України, колегія суддів вважає, що рішення відповідача про відмову у реєстрації платником ПДВ від 21.05.2012 та податкове повідомлення-рішення №0002711702 від 12.07.2013 року прийняті недобросовісно, тобто реалізуючи владні повноваження, суб'єкт владних повноважень не забезпечив усі права особи, не запропонував їй надати інформацію, що має значення для прийняття рішення.

Також неправомірним є висновки акту перевірки про завищення позивачем податкового кредиту по операціях з ТОВ "Лубенський молочний завод" в червні 2012 року на суму 492 гривні, так як господарська операція відбулась та платник податку правомірно зазначив у відповідному періоді суму податкового кредиту. Що стосується повернення у наступному отриманого товару постачальнику, то зазначений випадок регулюється ст..192 Податкового кодексу України, яка передбачає можливість корегування суми податкового кредиту червня 2012р. в частині 492грн. Висновок податкового органу про завищення податкового кредиту у сумі 492грн. за товар, який невикористовувася в господарської діяльності без мети подальшої реалізації є помилковим, оскільки відповідачем недоведено такого факту, а результат перерахунку податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача, у зв'язку з поверненням зазначеного товару, відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період (ст.192.3 ПК України).

Таким чином, відповідач безпідставно визначив податкове зобов'язання з ПДВ в розмірі 253651 грн. (253159+492), а також відповідні штрафні санкції.

Згідно п.120.1. ст.. 120 ПКУ неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків) тягне накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Як зазначалось вище позивач не зареєстрований платником податку на додану вартість у травні 2012р., тому і обов'язку декларування податку на додану вартість за вказаний період не виникло на підставі ст..49 ПК України.

З урахуванням викладеного, відповідачем неправомірно визначені та розраховані штрафні санкції в сумі 170,00 гривень.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Отже, понесені позивачем судові витрати суд присуджує на користь позивача з Державного бюджету України, а саме 3498,35 грн. судових витрат (2294,00 -за подання адміністративного позову; 1204,35 за подання апеляційних скарг).

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову. У ст. 202 КАС України наведені підстави для скасування постанови.

Колегія судів ухвалює нову постанову, у зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріально права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.10.13 по справі № 801/7040/13-а скасувати.

Прийняти нову постанову.

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялті Головного управління Міндоходів в АР Крим №0002711702 від 12.07.2013.

Постанова набирає законну силу з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 27 січня 2014 р.

Головуючий суддя підпис А.С. Цикуренко

Судді підпис М.А.Санакоєва

підпис Г.М. Іщенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.С. Цикуренко