ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ПОСТАНОВА
Іменем України
20 січня 2014 р. (11:43) Справа №801/10953/13-а
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Дудіна С.О., за участю секретаря судового засідання Асєєвої Л.О. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алеф-Виналь-Крим"
до Керченської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
за участю представників:
позивача - Тумасов Р.Г., паспорт серії: НОМЕР_1;
відповідача - не з'явився.
Суть спору:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Алеф-Виналь-Крим" звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом до Керченської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.09.2013 року № 0000052200.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при проведенні камеральної перевірки, на підставі якої прийнято оскаржуване повідомлення - рішення, відповідач дійшов невірних висновків щодо завищення позивачем залишку від'ємного значення ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у рядку 24 декларації за червень 2013 р.
У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав, просив позов задовольнити.
Відповідач письмових заперечень на позов не надав, у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був проінформований належним чином, про що свідчить наявна в матеріалах справи розписка про отримання повістки.
Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, враховуючи, що адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Алеф-Виналь-Крим" є юридичною особою, яка зареєстрована 14.10.2002 року Ленінською районною державною адміністрацією АР Крим, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 418635 (а.с. 172).
20.08.2013 року Керченською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів в АР Крим була проведена камеральна перевірка ТОВ "Алеф-Виналь-Крим" з питань достовірності нарахування сум податку на додану вартість за період з 01.06.2013 р. по 30.06.2013 р., за результатами якої складено акт № 207/22-04/32148768 від 20.08.2013 р. (а.с. 55 - 58).
В ході проведення перевірки податковою інспекцією був зроблений висновок про порушення позивачем пп. 4.6.7 п. 4.6 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 р. № 1492, у зв'язку з чим завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 Декларації) у сумі 1155706 грн.
При цьому, податкова інспекція в акті зауважує, що у податковій декларації з ПДВ за червень 2013 р. не відображено зменшення залишку від'ємного значення за результатами перевірок податкового органу (рядок 21.3) та відповідно не зменшено значення рядку 24 на вищезазначену суму.
Вказаний висновок був зроблений відповідачем з використанням актів:
- № 74/23-0/32148768 від 14.03.2011 р. про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ "Алеф-Виналь-Крим" з питань достовірності нарахування сум податку на додану вартість за березень 2008 р., згідно якого зменшено значення рядку 26 декларації з ПДВ за березень 2008 р. на суму 1072716 грн.;
- № 982/1502/32148768 від 20.10.2011 р. про результати камеральної перевірки ТОВ "Алеф-Виналь-Крим" з питань достовірності нарахування сум податку на додану вартість за період з 01.08.2011 р. по 31.08.2011 р., згідно якого зменшено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 Декларації) на суму 73490 грн.;
- № 124/22-00/32148768 від 22.04.2013 р. про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ "Алеф-Виналь-Крим" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з КП "Яніна" за період травень - червень 2011 р., згідно якого зменшено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 Декларації) на суму 533,36 грн.;
- № 131/22-00/32148768 від 29.04.2013 р. про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ "Алеф-Виналь-Крим" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Побутрадіотехніка" за серпень 2011 р., згідно якого зменшено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 Декларації) на суму 8966,66 грн.
02.09.2012 р. на підставі вищевказаного акта перевірки № 207/22-04/32148768 від 20.08.2013 р. Керченською ОДПІ ГУ Міндоходів в АР Крим було прийнято податкове повідомлення-рішення № 00005220 про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ на 1155706,00 грн.
Подана позивачем до ГУ Міндоходів в АР Крим скарга на зазначене податкове повідомлення-рішення залишена без змін, про що свідчить відповідне рішення про результати розгляду первинної скарги від 30.09.2013 р. № 951/10/102-14 (а.с. 34 - 37).
Правомірність винесення відповідачем вищезазначеного податкового повідомлення-рішення є предметом спору у цій справі.
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача з наступних підстав.
Відповідно до наявної в матеріалах справи податкової декларації з ПДВ за червень 2013 року розмір позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду позивачем був відображений в сумі 549 грн. Залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного періоду, який відображено у р. 21 декларації, визначений відповідачем у сумі 11100470 грн., що, в свою чергу, відповідає показнику р. 24 податкової декларації з ПДВ за травень 2013 р., тобто за попередній податковий період.
З урахуванням цих показників, позивачем була визначена сума від'ємного значення, що включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у рядку 24 декларації з ПДВ за червень 2013 року: 11100470 грн. - 549 грн. = 11099921 грн.
Відповідно до п. п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.
Відповідно до ст. 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
Єдиним місцем проведення камеральної перевірки є приміщення контролюючого органу. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Основним завданням камеральної перевірки є перевірка складання податкових декларацій і розрахунків, що включає в себе арифметичний підрахунок підсумкових сум податкових зобов'язань, що підлягають сплаті до відповідного бюджету або бюджетному відшкодуванню, та перевірка правильності застосування ставок податків і податкових пільг, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування; виявлення арифметичних або методологічних помилок.
Особливістю камеральної перевірки є спрощений процесуальний порядок її проведення. Посадові особи контролюючого органу мають право здійснювати камеральну перевірку без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Законодавець не визначає підстав проведення камеральних перевірок, а це означає, що всі податкові декларації (розрахунки) підлягають камеральній перевірці. Відповідно до п. 86.2. ст. 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 Податкового кодексу України.
Відповідно до п. 4 Розділу ІХ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 N 1492 (далі - Порядок №1492), який був чинний на момент виникнення між сторонами спірних правовідносин, у разі якщо за результатами перевірки встановлено порушення, складається Акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку.
Так, відповідно до Додатку 3 до Порядку № 1492 можливими порушеннями, які можуть бути встановлені при проведені камеральної перевірки з боку платника податку на додану вартість є:
неподання податкової звітності з податку на додану вартість в порушення вимог підпункту 49.18.1 (49.18.2) пункту 49.18 статті 49 розділу II, пункту 203.1 статті 203 розділу V Податкового кодексу України;
несвоєчасне подання податкової звітності з податку на додану вартість в порушення вимог підпункту 49.18.1 (49.18.2) пункту 49.18 статті 49 розділу II, пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України;
порушення Податкового кодексу України, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 N 1492, а саме: арифметичну (методологічну) помилку (порушення), що не вплинула на розрахунки з бюджетом.
порушення Податкового кодексу України, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 N 1492, а саме: арифметичну (методологічну) помилку (порушення), що вплинула на розрахунки з бюджетом.
Суд зазначає, що висновки щодо обґрунтованості та повноти формування позивачем податкового кредиту відповідно до приписів ст.ст. 198,75,77,78 ПК України можливо зробити лише під час проведення документальної перевірки такого платника податку, оскільки такий висновок потребує вивчення інших документів, не віднесених до податкової звітності.
Суд звертає увагу на те, що під час формулювання спірних висновків, відображених в акті № 169/15.2/31929178 від 17.07.2013 р., податковою інспекцією використані матеріали актів перевірок, з приводу чого слід зазначити наступне.
Згідно п.54.5 ст. 54 ПК України, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до п.56.18 ст. 56 ПК України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Так, на момент розгляду справи податкове повідомлення-рішення від 29.05.2013 р. № 00000722200 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 8966,66 грн., яке прийнято на підставі акта ДПІ у Ленінському районі АР Крим ДПС № 131/22-00/32148768 від 29.04.2013 р. про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Алеф-Виналь-Крим" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "АСЦ "Побутрадіотехніка" за серпень 2011 р., оскаржене позивачем до Окружного адміністративного суду АР Крим, що підтверджується наявною в матеріалах справи постановою від 19.09.2013 р. у справі № 801/8580/13-а, якою, серед іншого, зазначене податкове повідомлення-рішення визнано протиправним та скасовано.
Крім того, на момент розгляду справи податкове повідомлення-рішення від 29.05.2013 р. № 0000062200 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 533,36 грн., яке прийнято на підставі акта ДПІ у Ленінському районі АР Крим ДПС № 124/22-00/32148768 від 22.04.2013 р. про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ "Алеф-Виналь-Крим" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з КП "Яніна" за період травень - червень 2011 р., оскаржене позивачем до Окружного адміністративного суду АР Крим, що підтверджується наявною в матеріалах справи постановою від 10.10.2013 р. у справі № 801/8579/13-а, згідно з якою зазначене податкове повідомлення-рішення визнано протиправним та скасовано.
Судом встановлено, що підставою для зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ на 9500,02 грн. (8966,66 грн. + 533,36 грн.), стало використання відповідачем висновків перевірки, викладених в актах № 131/22-00/32148768 від 29.04.2013 р. та № 124/22-00/32148768 від 22.04.2013 р., без врахування при цьому того факту, що податкові повідомлення-рішення (якими зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ на 8966,66 грн. та 533,36 грн. відповідно), винесені за результатом цих перевірок, були оскаржені позивачем в судовому порядку, а отже визначені ними суми грошових зобов'язань вважаються неузгодженими.
З акта № 207/22-04/32148768 від 20.08.2013 р. вбачається, що податкова інспекція, обґрунтовуючи твердження про завищення позивачем залишку від'ємного значення з ПДВ в розмірі 1146206 грн., посилається також й на висновки, викладені в актах:
- № 74/23-0/32148768 від 14.03.2011 р. про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ "Алеф-Виналь-Крим" з питань достовірності нарахування сум податку на додану вартість за березень 2008 р., згідно якого зменшено значення рядку 26 декларації з ПДВ за березень 2008 р. на суму 1072716 грн.;
- № 982/1502/32148768 від 20.10.2011 р. про результати камеральної перевірки ТОВ "Алеф-Виналь-Крим" з питань достовірності нарахування сум податку на додану вартість за період з 01.08.2011 р. по 31.08.2011 р., згідно якого зменшено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 Декларації) на суму 73490 грн.
Суд вважає необґрунтованим зазначені висновки податкової інспекції, з приводу чого звертає увагу на наступне.
Як свідчать матеріали справи, за результатами перевірок, оформлених актом перевірки № 74/23-0/32148768 від 14.03.2011 року та актом перевірки № 982/1502/32148768 від 20.10.2011 року, на які посилається ДПІ у Ленінському районі АР Крим ДПС як на підставу винесення спірного податкового повідомлення-рішення, податкові повідомлення-рішення відповідно до вимог податкового законодавства податковим органом не приймалися та платнику податків - позивачу не направлялися, у зв'язку з чим у позивача були відсутні підстави для відображення скоригованих показників у рядку 21.3 податкової декларації з ПДВ за червень 2013 р.
Так, з аналізу податкового законодавства слідує, що відображенню підлягають не висновки перевіряючих, викладені в акті камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби, оскільки висновки акту перевірки та власне сам акт перевірки не є рішенням органу владних повноважень, а відтак не породжує для платника податків настання будь-яких юридичних наслідків та не впливає на його права, обов'язки та законні інтереси, а саме результати розгляду матеріалів такої перевірки, які полягають у прийнятих та направлених платникам податків податкових повідомленнях-рішеннях.
Згідно з пунктом 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках (підпункт 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України).
Зі змісту наведеної норми слідує, що у разі виявлення під час проведення податкових перевірок будь-яких порушень правил ведення податкового обліку контролюючий орган (зокрема, орган державної податкової служби) зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків, що залишилася невідображеною платником податків через виявлені порушення, незалежно від причин таких порушень.
В свою чергу, відповідно до пункту п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України, із змінами та доповненнями, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до ст. 54 Податкового кодексу України (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі, коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми ПДВ, розрахованого платником податків відповідно до р. V Податкового кодексу України, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.
Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.
До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.
Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Згідно з п. 58.2 ст. 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
У разі зменшення (збільшення) контролюючим органом суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платнику податків надсилаються (вручаються) окремі податкові повідомлення-рішення.
Статтею 58 Податкового кодексу України та наказом ДПА України від 22 грудня 2010 року № 985 "Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків", зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 року за N 1440/18735 (далі - Порядок N 985), встановлено єдиний порядок складання та надіслання (вручення) платникам податків під час податкового контролю податкових повідомлень-рішень, в т. ч. за результатами всіх видів перевірок щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби, а також у випадках, коли визначити податкове зобов'язання платника відповідно до законодавства повинен орган державної податкової служби.
Зокрема, пунктом 2.2 р. II Порядку № 985 визначено, що у разі зменшення від'ємного значення суми ПДВ платника податку структурний підрозділ органу ДПС складає податкове повідомлення-рішення за формою "В4".
П. 86.8. ст. 86 Податкового кодексу України визначено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до органу державної податкової служби за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
В силу п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
Таким чином, у разі коли за результатами перевірки податковим органом встановлено перевищення платником задекларованого залишку від'ємного значення податкової декларації з ПДВ, то сума зменшення залишку від'ємного значення на підставі податкового повідомлення-рішення за формою "В4" відображається платником зі знаком "-" у рядку 21.3 податкової декларації з ПДВ податкового (звітного) періоду, в якому таке повідомлення-рішення отримано.
В той же час, як свідчать матеріали справи, за результатами перевірок, оформлених актом перевірки № 74/23-0/32148768 від 14.03.2011 року та актом перевірки №982/1502/32148768 від 20.10.2011 року, на які посилається ДПІ у Ленінському районі АР Крим ДПС як на підставу винесення спірних податкових повідомлень-рішень, податкові повідомлення-рішення відповідно до вимог податкового законодавства податковим органом не приймалися та платнику податків - позивачу не направлялися, у зв'язку з чим у позивача були відсутні підстави для відображення значень зі знаком "-" у рядку 21.3 податкової декларації з ПДВ податкового (звітного) періоду.
Крім того, згідно п. 102.1. ст. 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до п. 102.2 ст. 102 Податкового кодексу України грошове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті, якщо: податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов'язання, не було подано (пп. 102.2.1. п. 102.2); посадову особу платника податків (фізичну особу - платника податків) засуджено за ухилення від сплати зазначеного грошового зобов'язання або у кримінальному провадженні винесено рішення про його закриття з нереабілітуючих підстав, яке набрало законної сили (пп. 102.2.2.п. 102.2).
Враховуючи той факт, що податкова декларація з податку на додану вартість за березень 2008 року була подана ТОВ "Алеф-Виналь-Крим" 21.04.2008 року, а також той факт, що податкові повідомлення-рішення за результатами невиїзної документальної перевірки ТОВ "Алеф-Виналь-Крим" з питань достовірності нарахування сум податку на додану вартість за березень 2008 року (акт № 74/23-0/32148768 від 14.03.2011 року) відповідно до вимог податкового законодавства податковим органом в строк, встановлений п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України, не приймалися, тож відповідно сума грошового зобов'язання контролюючим органом у встановлений строк не була визначена, ТОВ "Алеф-Виналь-Крим" відповідно до пп. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України вважається вільним від такого грошового зобов'язання.
Крім того, правомірність висновків, відображених в актах № 74/23-0/32148768 від 14.03.2011 р. та № 982/1502/32148768 від 20.10.2011 р., вже досліджувалася Окружними адміністративним судом АР Крим, що підтверджується наявною в матеріалах справи постановою від 27.03.2013 р. у справі № 801/578/13-а за позовом ТОВ "Алеф-Виналь-Крим" до ДПІ у Ленінському районі АР Крим ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції в Ленінському районі АР Крим ДПС від 16 жовтня 2012 року №9290000471502/10/150, від 27 листопада 2012 року № 0000551502, від 29 грудня 2012 року № 0000641502 та від 05 лютого 2013 року № 0000041502.
Вказаною постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 27.03.2013 р. у справі № 801/578/13-а, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду АР Крим від 04.11.2013 р., позовні вимоги ТОВ "Алеф-Виналь-Крим" задоволено, вищенаведені податкові повідомлення-рішення визнано протиправними та скасовано.
Зазначеним судовим рішенням, яке набуло законної сили, встановлено, що позивач в даному випадку здійснював податковий облік та формував податковий кредит у березні 2008 р. відповідно до вимог чинного законодавства, реальність вчинених ним операцій з придбання товарів повністю підтверджена матеріалами справи, а тому висновки податкової інспекції щодо неправомірного віднесення ним до податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 1072716,00грн., є безпідставними.
Судом також визнано протиправними й викладені в акті перевірки ДПІ у Ленінському районі АР Крим № 982/1502/32148768 від 20.10.2011 р. висновки про те, що ТОВ "Алеф-Виналь-Крим" не включило до об'єкту оподаткування за ставкою 20 % відвантаження товару на митній території України ТОВ "Атлантіс" за договором комісії на суму 367452 грн., а безпідставно відобразило як експортні операції, що спричинило заниження податкового зобов'язання за серпень 2011р. на 73490грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, передбачене частиною першою статті 72 КАС України, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов'язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.
Отже, за змістом частини першої статті 72 КАС України учасники адміністративного процесу звільнені від обов'язку надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Натомість такі учасники мають право посилатися на зміст судового рішення у відповідних справах, що набрало законної сили, в якому відповідні обставини зазначені як установлені.
Аналогічна позиція викладена в листі Вищого адміністративного суду України від 14.11.2012 р. № 2379/12/13-12.
Таким чином, протиправність висновків, відображених в актах № 74/23-0/32148768 від 14.03.2011 р. та № 982/1502/32148768 від 20.10.2011 р., встановлена в судовому порядку та в розумінні ч. 1 ст. 72 КАС України повторному доказуванню не підлягає.
За таких обставин, висновок податкової інспекції про завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 Декларації з ПДВ за червень 2013 р.) у сумі 1155706 грн. - є безпідставним.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Під час розгляду справи відповідачем не були надані належні та допустимі докази на підтвердження правомірності викладених в акті перевірки висновків про завищення позивачем залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, у той час як матеріали справи свідчать, що позивач в даному випадку здійснював податковий облік відповідно до вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим донарахування відповідачем сум податкових зобов'язань суд вважає протиправним.
З урахуванням цього, спірне податкове повідомлення-рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру встановлена ставка судового збору на рівні 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.
Згідно з частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 статті 4 Закону).
Згідно зі статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" (чинного на момент звернення до суду з позовною заявою) з 1 січня 2013 року мінімальна заробітна плата встановлена на рівні 1147,00 гривня.
Таким чином, при зверненні до суду з позовом до Керченської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.09.2013 року № 0000052200 Товариству з обмеженою відповідальністю "Алеф-Виналь-Крим" слід було сплатити судовий збір у сумі 458,80 грн. (10 відсотків розміру ставки судового збору (4588,00 грн. - 4 розміру мінімальної заробітної плати)), у той час як позивачем надане платіжне доручення № 3647 від 26.11.2013 р. про сплату судового збору в сумі 4588,00 грн., тобто 100 відсотків розміру ставки судового збору, замість належних 10 відсотків.
Відповідно до п. " 1" ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Положеннями частини другої зазначеної статті передбачено, що у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.
Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики. (ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір").
Таким чином, зайве сплачений позивачем судовий збір може бути повернутий за відповідною ухвалою суду на підставі поданої позивачем заяви.
Понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 458,80 грн. підлягають стягненню на його користь відповідно до положень статті 94 КАС України з Державного бюджету.
В судовому засіданні 20.01.2014 р. були оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 27.01.2014 р.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.09.2013 р. № 0000052200, винесене Керченською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів в АР Крим.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Алеф-Виналь-Крим" (98240, АР Крим, Ленінський район, смт. Багерове, вул. Одеська, буд. 30, ідентифікаційний код - 32148768) 458,80 грн. (чотириста п'ятдесят вісім гривень вісімдесят копійок) судового збору.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Дудін С.О.