ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ПОСТАНОВА
Іменем України
20 січня 2014 р. (10:28) Справа №801/10707/13-а
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді Дудіна С. О., за участю секретаря судового засідання Асєєвої Л.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Октябрський коньячний завод"
до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим
про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення,
за участю представників сторін:
позивача - Жаворонкова Г.В., довіреність № б/н від 25.01.2013 року;
відповідача - не з'явився.
Суть спору:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Октябрський коньячний завод" звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів в АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.11.2013 року №0012102200.
Позовні вимоги мотивовані безпідставністю висновків податкового органу, викладених в акті перевірки, щодо заниження позивачем сум податку на додану вартість по операціях з контрагентами ТОВ "Дніпротрейдсервіс" та ПП "Торговий Дім "Поляков". Так, позивач стверджує, що реальність господарських операції з вказаними суб'єктами господарювання підтверджується відповідними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.
Відповідач позовні вимоги не визнав з підстав, відображених в письмових запереченнях, згідно яких, зокрема, зазначив, що позивачем неправомірно занижені суми податку на додану вартість за результатом здійснення господарської діяльності з вищевказаними контрагентами в охоплений перевіркою період.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, однак надав суду клопотання вх. № 1681/14/н від 20.01.2014 р. про розгляд справи за відсутності його представника. Згідно вказаного клопотання Джанкойська ОДПІ ГУ Міндоходів в АР Крим просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, враховуючи, що адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд
ВСТАНОВИВ:
Джанкойською ОДПІ ГУ Міндоходів в АР Крим в період з 11.10.2013 р. по 14.10.2013 р. проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Октябрський коньячний завод" з питання правомірності формування податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ "Дніпротрейдсервіс" за січень-лютий 2013 року та ПП "Торговий Дім "Поляков" за липень 2013 року, за результатами якої складений акт № 2717/22-00/37349361 від 21.10.2013 р. (а.с. 11 - 28).
В ході проведення перевірки податковою інспекцією зроблений висновок про порушення позивачем п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 719150,67 грн., у т.ч.:
1. По взаємовідносинам із ТОВ "Дніпротрейдсервіс":
- у січні 2013 р. - на суму 416218,00 грн.;
- у лютому 2013 р. - на суму 291666,67 грн.;
2. По взаємовідносинам із ПП "Торговий Дім "Поляков":
- у липні 2013 р. - на суму 11266,00 грн.
Згідно положень п. 3.1 вказаного акта, податкова інспекція зазначає, що у зв'язку з ненаданням до перевірки даних бухгалтерського та податкового обліку, а саме товарно-транспортних накладних, дорожніх листів, довіреностей, які б підтверджували реальний рух ТМЦ від постачальника ТОВ "Дніпротрейдсервіс" до покупця ТОВ "Октябрський коньячний завод", встановлено завищення суми податкового кредиту в розмірі 707884,67 грн. Відповідач в акті також зазначає, що ТОВ "Октябрський коньячний завод" протягом 2012-2013 років не придбавав марки акцизного податку, які призначені для тари алкогольних напоїв ємністю 0,7 літра.
Крім того, податкова інспекція в акті зауважує, що витрати в сумі 67596 грн. на оплату маркетингових послуг, наданих ПП "Торговий Дім "Поляков", не пов'язані з господарською діяльністю платника податків та не підтверджені відповідними первинними документами, у зв'язку з чим, позивачем безпідставно завищено податковий кредит липня 2013 р. на 11266,00 грн.
12.11.2013 року на підставі акта № 2717/22-00/37349361 від 21.10.2013 р. Джанкойською ОДПІ ГУ Міндоходів в АР Крим було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0012102200 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1078726,00 грн., у т.ч. за основним платежем - 719151,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 359575,00 грн. (а.с. 9).
Правомірність винесення відповідачем зазначеного податкового повідомлення-рішення є предметом спору у цій справі.
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 03.01.2013 року між ТОВ "Дніпротрейдсервіс" (Постачальник) та ТОВ "Октябрський коньячний завод" (Покупець) укладено договір поставки № 5, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця товар, згідно накладних, а Покупець зобов'язується прийняти та оплати цей товар.
Пунктом 1.2 договору передбачено, що кількість та вартість товару відображуються в рахунках та/або податкових накладних.
Згідно з додатковою угодою до договору поставки № 5 від 03.01.2013 року, договір доповнено п. 3.4 наступного змісту: "платіж за товар, поставлений за цим договором, здійснюється у вексельній формі шляхом видачі покупцем постачальнику векселя. Факт оформлення заборгованості векселем повинен бути підтверджено актом оформлення заборгованості векселем та актом приймання - передачі векселю".
На виконання умов зазначеного договору у січні - лютому 2013 року ТОВ "Дніпротрейдсервіс" поставило позивачу товари на за загальну суму 4247308,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 707884,66 грн. що підтверджується наступними видатковими накладними:
- № 840 від 29.01.2013 р., за якою поставлені картонні упаковки коньяку в кількості 294168 шт. на загальну суму 1765008,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 294168,00 грн.;
- № 872 від 30.01.2013 р., за якою поставлені пляшки 0,7 л. у кількості 7000 шт. на загальну суму 588000,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 98000,00 грн.;
- № 905 від 31.01.2013 р., за якою поставлені меблі на загальну суму 144300,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 24050,00 грн.;
- № 824 від 28.02.2013 р., за якою поставлені наклейки на пляшки в кількості 500000 шт. на загальну суму 500000,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 83333,33 грн.;
- № 825 від 28.02.2013 р., за якою поставлені медальки декоративні в кількості 500000 шт. на загальну суму 1250000,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 208333,33 грн.
Оплата за поставлений товар здійснювалась позивачем наступним чином:
- у безготівковій формі - шляхом перерахування коштів на рахунок ТОВ "Дніпротрейдсервіс" на загальну суму 468480,08 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками від 12.02.2013 р., 12.03.2013 р., 15.03.2013 р., 16.04.2013 р.;
- у вексельній формі - шляхом видачі векселів на загальну суму 3778827,20 грн., що підтверджується актами оформлення заборгованості векселем та актами приймання - передачі векселів від 16.04.2013 року.
За фактом настання першої з подій (отримання товару) ТОВ "Дніпротрейдсервіс" були виписані податкові накладні:
- № 840 від 29.01.2013 р. на загальну суму з ПДВ 1765008,00 грн., ПДВ - 294168,00 грн.;
- № 872 від 30.01.2013 р. на загальну суму з ПДВ 588000,00 грн., ПДВ - 98000,00 грн.;
- № 905 від 31.01.2013 р. на загальну суму з ПДВ 144300,00 грн., ПДВ - 24050,00 грн.;
- № 824 від 28.02.2013 р. на загальну суму з ПДВ 500000,00 грн., ПДВ - 83333,33 грн.;
- № 825 від 28.02.2013 р. на загальну суму з ПДВ 1250000,00 грн., ПДВ - 208333,33 грн.
Отримання позивачем зазначених податкових накладних підтверджується наявними в матеріалах справи реєстрами виданих та отриманих податкових накладних за січень та лютий 2013 року.
Суми сплаченого ПДВ у загальному розмірі 707884,66 грн. за вказаними накладними були включені позивачем до складу податкового кредиту січня та лютого 2013 року, про що свідчать Додатки 5 до податкових декларацій з ПДВ за вказані звітні періоди.
01.04.2013 року між ТОВ "Октябрський коньячний завод" (Замовник) та ПП "Торговий Дім "Поляков" (Виконавець) укладено договір про надання послуг № м/55, відповідно до умов якого Замовник доручає та зобов'язується сплатити, а Виконавець зобов'язується надавати Замовнику інформаційні та маркетингові послуги, послуги зі стимулювання збуту товарів Замовника та сприяння в організації просування товарів Замовника під зазначеною торговою маркою на ринку (мерчандайзинг), також надавати Замовнику результати наданих послуг у вигляді звітів.
Як свідчить п. 1.3 договору, за цим Договором Виконавець надає Замовнику зокрема (але не обмежуючись лише ними) такі інформаційні та маркетингові послуги, а також послуги зі стимулювання збуту товарів Замовника:
- надання інформації про продаж товарів Замовника;
- моніторинг та аналіз товарообігу Замовника, надання рекомендацій щодо його зростання;
- послуги по стимулюванню збуту товарів Замовника;
- послуги по просуванню товарів Замовника;
- надання інформації про потенційних споживачів товарів Замовника;
- послуги з організації презентацій з метою ознайомлення споживачів з новими видами товарів.
Факт надання відповідних послуг з боку Виконавця засвідчуватиметься звітами та актами наданих послуг.
ПП "Торговий Дім "Поляков" надані позивачу маркетингові послуги на загальну суму 67596,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 11266,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами наданих послуг № КФ-00000072 від 29.07.2013 р., № КФ-00000073 від 31.07.2013 р. та № КФ-00000074 від 31.07.2013 р., а також відповідним звітом про виконані роботи, інформаційно-консультаційні та маркетингові послуги з 01.07.2013 р. по 31.07.2013 р.
Оплата наданих ПП "Торговий Дім "Поляков" послуг здійснена позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок виконавця на загальну суму 67596,00 грн., що підтверджується виписками банку.
За фактом настання першої з подій (отримання послуг) ТОВ "Дніпротрейдсервіс" були виписані податкові накладні:
- № 36 від 29.07.2013 р. на загальну суму з ПДВ 14891,00 грн., ПДВ - 2481,83 грн.;
- № 37 від 31.07.2013 р. на загальну суму з ПДВ 17705,00 грн., ПДВ - 2950,83 грн.;
- № 38 від 31.07.2013 р. на загальну суму з ПДВ 35000,00 грн., ПДВ - 5833,33 грн.
Отримання позивачем зазначених податкових накладних підтверджується наявним в матеріалах справи реєстром виданих та отриманих податкових накладних за липень 2013 року.
Суми сплаченого ПДВ у загальному розмірі 11266,00 грн. за вказаними накладними були включені позивачем до складу податкового кредиту липня 2013 року, про що свідчить Додаток 5 до податкової декларації з ПДВ за вказаний звітній період.
Джанкойська ОДПІ Головного управління Міндоходів в АР Крим стверджує про відсутність у позивача права на віднесення вказаних сум до податкового кредиту січня, лютого та липня 2013 р., з приводу чого суд звертає увагу на таке.
Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (в тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).
Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
При цьому, відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПК України).
Згідно з п. 201.7 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів \ послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 цього Кодексу (п. 201.8 ст. 201 ПК України).
Податкова накладна видається платником податку, якій здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
До обов'язкових реквізитів податкової накладної, перелік яких закріплений в підпункті 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, законодавець відносить:
а) порядковий номер податкової накладної;
б) дата виписування податкової накладної;
в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;
г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);
ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;
д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;
е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;
є) ціна постачання без урахування податку;
ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;
з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;
и) вид цивільно-правового договору;
і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.
Матеріали справи свідчать, що податковий кредит за результатом здійснення господарських операцій з контрагентами ТОВ "Дніпротрейдсервіс" та ПП "Торговий Дім "Поляков" був сформований позивачем на підставі належних документів, оформлених згідно з вимогами чинного законодавства, податкові накладні, виписані контрагентами, відповідають вимогам, встановленим Податковим кодексом України та містять всі необхідні реквізити.
Судом встановлено, що фактично висновок податкового органу про заниження позивачем сум податку на додану вартість зроблений на підставі тверджень про фіктивність господарської операції позивача з ТОВ "Дніпротрейдсервіс" та ПП "Торговий Дім "Поляков", з приводу чого суд зазначає наступне.
Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи).
Відповідно до п. 2.1 вказаного Положення первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Отже, суд погоджується з твердженням податкового органу, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити, зокрема, такі обставини:
- всупереч даним податкового обліку будь-кого з учасників операції відсутні зміни активів, зобов'язань чи власного капіталу принаймні в одного з таких учасників (наприклад, збільшення статутного капіталу особи за рахунок активів, що не мають ринкової вартості, зокрема фіктивних цінних паперів, тобто цінних паперів, обіг яких на момент вчинення операції був припинений після оприлюднення даних щодо скасування свідоцтва про реєстрацію їх випуску);
- отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб (наприклад, експорт товару на підставну особу, яка не має відповідної реєстрації чи не веде будь-якої господарської діяльності, виключно з метою отримання документів, що підтверджують право на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість;
- "тимчасова" поставка товару (тобто з подальшим поверненням того самого товару без обґрунтованої економічної причини в наступних податкових періодах постачальнику від покупця безпосередньо або через ланцюг посередників) тим платником податку, в якого за результатами певного податкового періоду наявне від'ємне значення податкових зобов'язань із податку на додану вартість тому учаснику, який має зобов'язання до сплати в бюджет тощо);
- результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо).
Така правова позиція викладена, зокрема, в Листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. N 742/11/13-11.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом. У свою чергу, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Відповідно до ст. 43 Господарського кодексу України, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.
Таким чином, законодавством надано позивачу право як суб'єкту господарювання на укладення будь-яких угод та здійснення будь-якої підприємницької діяльності, які не заборонені законом.
З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість обов'язковому з'ясуванню підлягають обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.
При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. В обов'язковому порядку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.
Досліджуючи рух активів, наявність господарської мети при вчиненні позивачем угод з вищезазначеними контрагентами, суд зазначає наступне.
Відповідно до витягу з єдиного державного реєстру підприємств і організацій України серії АА № 521552 до основних видів діяльності ТОВ "Октябрський коньячний завод" за КВЕД належать: 11.01 Дистиляція, ректифікація та змішування спиртних напоїв; 47.25 Роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах; 46.34 Оптова торгівля напоями; 11.04 Виробництво інших недистильованих напоїв із зароджуваних продуктів; 11.02 Виробництво виноградних вин.
Тобто, отримання від ТОВ "Дніпротрейдсервіс" товарів відповідає видам діяльності ТОВ "Октябрський коньячний завод" та пов'язано з господарською діяльністю.
Поставлені ТОВ "Дніпротрейдсервіс" згідно з договором постачання від 03.01.2013 року № 5 меблі введено в експлуатацію та оприбутковано на рахунок 10 "Основні засоби", про що свідчить наказ ТОВ "Октябрський коньячний завод" від 31.01.2013 року № 40/1 "Про оприбуткування матеріальних цінностей".
Використання позивачем у господарській діяльності картонних упаковок коньяку в кількості 294168 шт., наклейок на пляшки та медальок декоративних, поставлених ТОВ "Дніпротрейдсервіс" згідно з договором постачання від 03.01.2013 року № 5, підтверджується актом, складеним комісією ТОВ "Октябрський коньячний завод", згідно якого 01.02.2013 року на складі готової продукції була упакована продукція в упаковки картонні в кількості 294168 пляшок: 3 зірки - 0,5 л. - 158455 пляшок; 4 зірки - 0,5 л. - 42551 пляшки; 5 зірок - 0,5 л. - 93162 пляшки, а також звітами по допоміжним матеріалам цеху розливу.
Податкова інспекція в акті перевірки, серед іншого, зазначає, що пляшки ємністю 0,7 л., придбані у ТОВ "Дніпротрейдсервіс", не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, оскільки позивач протягом 2012-2013 р.р. не придбавав марки акцизного податку, які призначені для тари алкогольних напоїв ємністю 0,7 л.
Суд не може погодитися з вказаним твердженням відповідача з огляду на таке.
ТОВ "Октябрський коньячний завод" були придбані марки акцизного податку на тару, зокрема, місткістю 0,7 л., про що свідчить заявка-розрахунок на придбання марок акцизного податку для маркування алкогольних напоїв за реєстраційним № 24/4 від 12.11.2013 року, яка була перевірена та погоджена заступником начальника Головного управління Міндоходів в АР Крим.
Марки акцизного податку у кількості 1015140 шт. були отримані відповідальною особою позивача за довіреністю, що також посвідчено підписом та печаткою заступника начальника Головного управління Міндоходів в АР Крим.
Таким чином, придбання позивачем пляшок ємністю 0,7 л пов'язано з наміром їх використання в майбутньому, що підтверджується подальшим придбанням марок акцизного податку.
При цьому суд звертає увагу на те, що податкове законодавство не ставить право платника податку на віднесення сум сплаченого ПДВ до складу податкового кредиту в залежність від використання придбаних товарів (робіт, послуг) безпосередньо в звітному податковому періоді, оскільки передумовою такого віднесення є лише зв'язок між придбанням активів та власною господарською діяльністю платника податків.
Посилання податкового органу в акті перевірки на відсутність доказів транспортування придбаних позивачем товарів також не можуть бути прийняті судом до уваги з огляду на наступне.
Так, матеріали справи свідчать, що 01.10.2012 р. між ТОВ "Октябрський коньячний завод" (Замовник) та ТОВ "Торг консар" (Експедитор) був укладений договір №139 на транспортно-експедиторські послуги, відповідно до умов якого експедитор від свого імені та за рахунок замовника (позивача) забезпечує здійснення перевезення вантажів замовника автомобільним транспортом у міському, приміському та міжміському сполученні.
На виконання вимог вказаного договору ТОВ "Торг консар" здійснювало перевезення товару, придбаного позивачем у ТОВ «Дніпротрейдсервіс», що підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними, складеними згідно з вимогами чинного законодавства (а. с. 137, 141, 146-147, 154). Отже, факт перевезення товарів підтверджується належними та допустимими доказами, які, в свою чергу, спростовують твердження податкового органу, викладені в акті перевірки.
Установлюючи рух активів, зв'язок між фактом придбання інформаційних та маркетингових послуг за договором від 01.04.2013 р. № м/55 і господарською діяльністю платника податку, суд зазначає наступне.
З метою оподаткування під маркетинговими послугами (маркетингом) слід розуміти послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчення ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управління рухом продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків (пп. 14.1.108 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).
До маркетингових послуг належать: послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та поширення інформації про продукцію (роботи, послуги).
Для здійснення маркетингової діяльності підприємство повинно:
- проводити комплексні дослідження ринку;
- здійснювати аналіз ринку;
- сегментувати ринок;
- позиціонувати товар;
- розробляти маркетинг-мікс (маркетинговий комплекс) тощо.
При цьому виконавцями таких послуг можуть бути лише суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність, що відповідає нормам КВЕД ДК 009:2010.
Як свідчать відомості єдиного державного реєстру підприємств і організацій України, одним з видів діяльності ПП "Торговий Дім "Поляков" за КВЕД є 73.20 "Дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки", а отже діяльність останнього, як виконавця маркетингових послуг відповідає зареєстрованим напрямам господарської діяльності.
При цьому, підтвердженням фактичного отримання маркетингових послуг можуть бути, зокрема, звіт про проведення маркетингових досліджень, у якому мають бути викладені результати таких досліджень і надані рекомендації замовнику.
У звіті про проведення маркетингових досліджень повинна міститися інформація про:
- аналіз конкуренції між найбільшими виробниками на оптовому та роздрібному ринках продажу і оцінку рівня конкуренції;
- основні тенденції розвитку ринку, динаміку зміни цін, асортимент продукції (товару);
- політику ціноутворення, аналіз імпорту й експорту продукції (товарів) та їх вплив на ринок;
- потенційних споживачів і кількісні показники (місткість ринку) планованого продажу;
- прогнозний план продажу;
- оцінку ризиків, фінансовий план, аналіз ефективності проекту;
- прогнозний рівень рентабельності, термін окупності проекту;
- висновки та рекомендації за результатами проведеного дослідження.
Отже, лише при дотриманні вищезазначених умов платники податку на прибуток мають право віднести витрати на маркетинг до складу податкових витрат, а сплачені суми ПДВ - до складу податкового кредиту.
Положення аналогічного змісту наведені в роз'ясненні Міністерства доходів і зборів від 01.07.2013 р. "Практика застосування норм Податкового кодексу України: останні зміни".
З матеріалів справи вбачається, що на виконання п. 1.3 Договору та задля підтвердження факту надання відповідних послуг з боку виконавця контрагент позивача ПП "Торговий Дім "Поляков" надав позивачу (замовнику) звіт про виконані роботи, інформаційно-консультаційні та маркетингові послуги з 01.07.2013 р. по 31.07.2013 р. (а.с. 199, а.с. 201 - 207), які містять усю необхідну інформацію стосовно наданих маркетингових послуг.
Зокрема, виконавцем був проведений детальний аналіз ринку, зібрана інформація щодо представлення коньячних виробів, щодо рекомендації придбання коньяків визначеної торгівельної марки, та вплив цього фактору на споживання, визначені критерії впливу якості оформлення і викладки товарів та їх продаж, а також зібрана інформація щодо вподобань споживачів коньячних виробів певних торгівельних марок.
Таким чином, рух активів, установлена спеціальна податкова правосуб'єктність учасників господарської операції, господарська мета при вчиненні позивачем правочинів з ТОВ "Дніпротрейдсервіс" та ПП "Торговий Дім "Поляков", їх реальність безпосередньо підтверджується наявними в матеріалах справи документами, а тому за сукупністю наведених обставин суд дійшов висновку, що вести мову про завищення позивачем податкового кредиту в січні, лютому та липні 2013 року неможливо з огляду на поверховість проведеної перевірки, без врахування та оцінки всіх первинних документів та не дослідження всіх істотних для справи обставин.
Крім того, слід зауважити, що в даній справі необхідною умовою є встановлення статусу постачальника товарів, придбання яких є підставою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість. Особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.
При цьому, для висновків про наявність порушень податкового законодавства в діях платника податків в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність такого платника щодо дефектів у правовому статусі його контрагентів (відсутність реєстрації їх як платників податку на додану вартість, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників контрагента повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо). Відповідні обставини можуть бути з'ясовані, зокрема, з використанням даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також офіційно оприлюднених даних щодо анульованих свідоцтв платника податку на додану вартість.
До того ж суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" у разі, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коди вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.
На момент взаємовідносин позивача з контрагентами ТОВ "Дніпротрейдсервіс" та ПП "Торговий Дім "Поляков", останні були зареєстровані як платники податку на додану вартість, відомості стосовно зазначених підприємств та їх керівництва були зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а отже сумнівів щодо відсутності спеціальної правосуб'єктності у зазначеного контрагента у позивача не виникало. Будь-які докази протилежного відповідачем не були викладені в акті перевірки та не надані суду під час розгляду справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Під час розгляду справи відповідачем не були надані належні та допустимі докази на підтвердження правомірності викладеного в акті перевірки висновку про заниження позивачем податку на додану вартість, у той час як матеріали справи свідчать, що позивач в даному випадку здійснював податковий облік відповідно до вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим донарахування відповідачем сум податкових зобов'язань суд вважає протиправними. Відповідно, неправомірним є також застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій.
З урахуванням цього, спірне податкове повідомлення-рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 458,80 грн. підлягають стягненню на його користь відповідно до положень статті 94 КАС України з Державного бюджету.
В судовому засіданні 20.01.2013 р. були оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 27.01.2013 р.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим №0012102200 від 12.11.2013 р.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Октябрський коньячний завод" (97055, АР Крим, Красногвардійський район, с. Амурське, вул. Амурська, буд. 35, ідентифікаційний код 37349361) судовий збір у розмірі 458,80 грн. (чотириста п'ятдесят вісім гривень вісімдесят копійок).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Дудін С.О.