СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2014 року Справа № 901/3218/13

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Рибіної С.А.,

суддів Гоголя Ю.М.,

Дмитрієва В.Є.,

за участю представників сторін:

позивача - Міхадюк М.В., представник, довіреність № 422-Д від 25.12.2013;

відповідача - Фалько А.Ю., представник, довіреність № 8 від 18.01.2014,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідницький інститут натуропатії і фітотерапії" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Чумаченко С.А. ) від 19 листопада 2013 року у справі № 901/3218/13

за позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Крименерго" (вул. Київська, буд. 74/6, Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95034)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідницький інститут натуропатії і фітотерапії" (буд.55, Нікіта, Ялта, 98648)

про стягнення 47625,08 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Крименерго" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою про стягнення 47625,08 грн. за перевищення договірної величини споживання електричної енергії.

Позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що відповідач порушив умови договору № 3317 від 26.12.2006 щодо своєчасної та повної оплати вартості спожитої активної електричної енергії та її перевищення.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Чумаченко С.А. ) від 19 листопада 2013 року у справі №901/3218/13 позовна заява Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Крименерго" про стягнення 47625,08 грн. задоволена повністю.

Приймаючи таке рішення господарський суд першої інстанції виходив з того, що відповідач перевищив ліміт договірної величини споживання електричної енергії без згоди енергопостачальної організації.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідницький інститут натуропатії і фітотерапії" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Підставою для скасування зазначеного судового акту заявник апеляційної скарги вважає неповне з`ясування судом першої інстанції усіх обставин справи, що призвело до помилкових висновків та невірного застосування норм матеріального права.

Так, заявник апеляційної скарги стверджує, що спірним договором визначений загальний облік споживання електричної енергії в цілому за всіма електроустановками споживача (відповідача) незалежно від територіального знаходження таких установок, який ним не перевищений, тому стягнення суми за перевищення договірної величини споживання електроенергії однією електроустановкою є не обгрунтованими. Заявник апеляційної скарги вказує на те, що відсутність попередньої оплати додаткових обсягів споживання електроенергії не є підставою для відмови у зміні цих обсягів. Інші доводи та обгрунтування викладені в апеляційній скарзі.

Ухвалами Севастопольського апеляційного господарського суду від 19 грудня 2013 року відновлено строк на подання апеляційної скарги, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідницький інститут натуропатії і фітотерапії" прийнята до провадження колегією у складі: головуючого судді Рибіної С.А., суддів Гоголя Ю.М., Дмитрієва В.Є. та призначена до розгляду.

Розпорядженням від 13 січня 2014 року суддю Дмитрієва В.Є. замінено на суддю Гонтаря В.І.

Розпорядженням від 27 січня 2014 року суддю Гонтаря В.І. замінено на суддю Дмитрієва В.Є.

Представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, наполягав на її задоволенні.

Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив відмовити в її задоволенні, вважав рішення суду першої інстанції законним та обгрунтованим.

Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

26 грудня 2006 року між Відкритим акціонерним товариством "Крименерго" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Крименерго") (постачальник електричної енергії) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут натуропатії та фітотерапії" (споживач) укладений договір № 3317 на поставку електричної енергії (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник передає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 900 кВт, а споживач сплачує постачальнику вартість купленої електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатків до Договору, які є його невід'ємними частинами (а.с. 21-25).

Відповідно до пункту 4.2.2 Договору за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначеної згідно з вимогами розділу 5 цього Договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин. При цьому плата за перевищення договірної величини потужності стягується зі споживача приєднаною потужністю 150 кВт і більше та середньодобовим об'ємом фактичного споживання електричної енергії 50,0 тис. кВт.год і більше.

Розділом 5 Договору сторони встановили порядок визначення та узгодження договірних величин споживання електричної енергії та потужності, відповідно до якого для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше 15 листопада поточного року надає постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії Додаток № 1 "Об'єми споживання електричної енергії споживачу та субспоживачу". Порядок визначення договірної (межової) величини споживання електричної енергії обумовлюється Додатком № 4.1, 4.2 "Порядок розрахунків" до цього Договору.

Для споживачів, які мають декілька територіально відділених підрозділів з приєднаною потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним споживанням 50,0 тис. кВт.год і більше договірні величини споживання електричної потужності визначаються окремо для кожного підрозділу, а майданчики виміру мають бути забезпечені засобами диференційованого (погодинного) обліку та локальним оснащенням збору, оброблення та передачі в межах строку, визначеного для встановлення вказаних засобів обліку згідно окремого Договору (пункту 5.4 Договору).

Пунктом 5 Додатку № 4 визначено, що в разі перевищення договірної величини споживання електричної енергії та/або потужності постачальник складає акт про перевищення договірної величини споживання електричної енергії (потужності). Перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбивання підсумків розрахункового періоду.

Додатковою угодою до Договору від 16 серпня 2010 року сторони погодили, що електропостачальна організація зобов'язана безперебійно відпускати споживачу електроенергію у відповідності зі встановленими йому планами електроспоживання в межах дозволеної потужності, рівній 520,0 кВт 3-ої категорії, 210,0 кВт 2-ої категорії (а.с.26).

Згідно умов Договору, договірні величини для об'єкта в смт. Нікіта ТП450 склали 120000 кВт/год. на травень та 140000 кВт/год. на червень 2013 року; договірні величини для об'єкта в смт. Паркове ТП1540 - 80000 кВт/год. на травень та 80000 кВт/год на червень 2013 року (Додаток № 1 до Договору).

Договір вступає в силу з дня його підписання та діє до 31.12.2006, а в частині розрахунків до повного їх завершення та вважається продовженим на рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або його перегляд (пункт 9.7 Договору).

У зв`язку з відсутністю в матеріалах справи доказів визнання Договору недійсним або припинення його дії у встановленому законом та Договором порядку, він є діючим на момент виникнення спору та розгляду спору судом, відтак він є обов'язковим для виконання сторонами.

На підставі облікових листків за травень та червень 2013 року на об`єкті смт. Нікіта відбулося перевищення встановлених лімітів (а.с.32, 35).

Позивачем складені та надані відповідачеві акти про перевищення договірної величини споживання електричної енергії за розрахунковий період з 29.04.2013 по 28.05.2013 та з 29.05.2013 по 28.06.2013 на суму 34363,18 грн. без ПДВ та 13262,86 грн. без ПДВ відповідно, разом із рахунками-накладними № 3317/86/0513Л1 від 28.05.2013 та № 3317/86/0613Л1 від 28.06.2013.

Відповідач не погодився із зазначеними документами, про що свідчить відповідний запис в актах: "ліміт не перевищив".

Відповідач виставлені рахунки за перевищення договірної величини споживання електричної енергії не сплатив, внаслідок чого у нього, на думку позивача, виникла заборгованість в розмірі 47626,04 грн.

Це стало підставою для звернення позивача до суду з вимогами про стягнення заборгованості та нарахованих на неї штрафних санкцій.

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, дотримання ним норм процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції у зв`язку з наступним.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод); з інших юридичних фактів, а також безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Правовідносини між сторонами виникли на підставі договору № 3317 від 26 грудня 2006 року на поставку електричної енергії.

Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України та статті 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом першої інстанції та судовою колегією апеляційної інстанції встановлено, що спірна заборгованість виникла в зв'язку з перевищення договірної величини споживання електричної енергії. Судами також встановлено, що ця сума нарахована у відповідних рахунках, що виставлені відповідачеві.

Відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії регулюються Законом України "Про електроенергетику", який є спеціальним законом у сфері регулювання електроенергетики.

Згідно з положеннями статті 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії) регулюються Правилами користування електричною енергією, затверджені наказом НКРЕ від 31.07.1996 р. № 28 та зареєстровані в Мінюсті України 02.08.1996 за № 417/1442, з наступними змінами та доповненнями (далі - ПКЕЕ).

Згідно пункту 1.2 ПКЕЕ, договірна величина споживання електричної енергії - узгоджена в договорі між постачальником електричної енергії і споживачем величина об'єму електричної енергії на відповідний розрахунковий період.

Початок та тривалість розрахункового та/або планового періоду для розрахунку плати за спожиту електричну енергію, форма та порядок оплати, терміни здійснення планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між постачальником електричної енергії та споживачем (пункт 6.6. ПКЕЕ).

Згідно з пунктом 6.13 ПКЕЕ у передбачений договором термін за результатами розрахункового періоду споживачем, постачальником електричної енергії, електропередавальною організацією (основним споживачем) на підставі даних розрахункового обліку електричної енергії визначається фактичний обсяг переданої та поставленої споживачу (субспоживачу) електричної енергії.

Відповідно до п. 6.16 ПКЕЕ об'єм перевищення договірних величин споживання електричної енергії та/або величини потужності на протязі розрахункового періоду сплачується споживачем постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до законодавства України та укладеним Договором.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про електроенергетику" споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Для споживачів, які мають декілька територіально відділених підрозділів з приєднаною потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним споживанням 50,0 тис. кВт.год і більше договірні величини споживання електричної потужності визначаються окремо для кожного підрозділу, а майданчики виміру мають бути забезпечені засобами диференційованого (погодинного) обліку та локальним оснащенням збору, оброблення та передачі в межах строку, визначеного для встановлення вказаних засобів обліку згідно окремого договору (пункт 5.4 Договору).

Відтак, довід відповідача щодо необхідності врахування в цілому (за всіма об`єктами) перевищення договірних величин споживання електроенергії, а не окремо по кожному з об`єків, не приймається судовою колегією, оскільки це суперечить умовам укладеного між сторонами Договору (Додаток № 1) та п. 4.2 ПКЕЕ, відповідно до якого розмір очікуваного споживання електроенергії визначається та вказується для кожного майданчика вимірювання.

Згідно положень пункту 8 Додатку № 4 до Договору рахунки на оплату перевищення договірних величин споживання електричної енергії мають бути оплачені споживачем протягом періоду, вказаного безпосередньо у рахунку.

З матеріалів справи вбачається, що виставлені позивачем відповідачу рахунки на суму 47625,08 грн. залишені ним без оплати, оскільки відповідач вважав, що позивачем не враховано, що ТП 1540 Паркове було спожито згідно акту 50,7 тис. кВт/год. замість встановленого ліміту 80,0 тис. кВт/год, що, на думку відповідача, звільняє його від такої оплати.

Крім того, відповідач зазначає, що він звернувся до позивача із заявою про збільшення об`ємів споживання електроенергії та вважає, що відсутність попередньої оплати додаткових об`ємів споживання електроенергії не є підставою для відмови у зміні цих об`ємів. Даний довід не може бути прийнятий судом, виходячи з наступного.

Згідно пункту 4.4 ПКЕЕ датою коригування вважається дата попередньої оплати додатково заявлених обсягів активної електричної енергії. Скоригована гранична величина споживання електричної потужності дійсна з дня проведення коригування.

Пунктом 2 Додатку № 4 до Договору встановлений обов'язок споживача до 27 числа поточного розрахункового періоду здійснити платіж на наступний розрахунковий період в сумі вартості 100% заявленого (очікуваного) об'єму споживання електричної енергії.

Оскільки єдиною підставою для відмови споживачу у корегуванні договірних величин споживання електроенергії є невиконання споживачем своїх зобов'язань щодо оплати електричної енергії за Договором про постачання електричної енергії згідно (п. 4.4 ПКЕЕ), дії позивача щодо відмови відповідачу в коригуванні договірних величин є правомірним.

Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, відхиляються судовою колегією, оскільки не підтверджені матеріалами справи та належними доказами в розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України, зводяться до довільного тлумачення скаржником норм законодавства та не спростовують законних і обґрунтованих висновків господарського суду першої інстанції.

На підставі вищевикладеного, судова колегія дійшла висновку, що місцевим господарським судом правильно встановлені та досліджені всі обставини справи, права та обов'язки сторін, рішення винесено з дотриманням норм матеріального та процесуального права України.

Враховуючи викладене, підстав для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідницький інститут натуропатії і фітотерапії" колегією не вбачається.

Таким чином, судова колегія вважає оскаржуване рішення господарського суду першої інстанції законним та обґрунтованим, визнає, що підстави для його скасування відсутні, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтею 101, пунктом 1 частини першої статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідницький інститут натуропатії і фітотерапії" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 19 листопада 2013 року у справі № 901/3218/13 залишити без змін.

Головуючий суддя С.А. Рибіна

Судді Ю.М. Гоголь

В.Є. Дмитрієв

Розсилка:

1. Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Крименерго" (вул. Київська, буд. 74/6, Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95034).

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідницький інститут натуропатії і фітотерапії" (буд.55, Нікіта, Ялта, 98648).