Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 110/4375/13-а

15.01.14 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кондрак Н.Й.,

суддів Курапової З.І. ,

Щепанської О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Красноперекопському районі АР Крим на постанову Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим (суддя Халдєєва О.В.) від 18.11.13 у справі № 110/4375/13-а

за позовом ОСОБА_3 (АДРЕСА_1)

до Управління Пенсійного фонду України в Красноперекопському районі АР Крим (пл. Героїв Перекопа 1 а, м.Красноперекопськ, Автономна Республіка Крим, 96000)

про визнання протиправним та відміну рішення, примус до виконання певних дій,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача Управління пенсійного фонду України в Красноперекопському районі АР Крим про визнання протиправним та відміну рішення відповідача про припинення виплати пенсії за віком на пільгових умовах як трактористу - машиністу, спонукання відповідача зарахувати стаж роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за період з 22.08.1977 по 17.06.1997 року в якості тракториста-машиніста, зобов'язати призначити йому пенсію.

Постановою Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим від 18.11.13 у справі № 110/4375/13-а позовні вимоги ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Красноперекопському районі АР Крим про визнання протиправним та відміну рішення, примус до виконання певних дій - задоволено частково. Визнано протиправним рішення Управління Пенсійного фонду України в Красноперекопському районі АР Крим від 27.06.2013 року №3748/06-5 про припинення виплати пенсії за віком на пільгових умовах як трактористу - машиністу ОСОБА_3. Зараховано до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, стаж роботи ОСОБА_3 трактористом в радгоспі "Красноперекопський" в періоди з 22.08.1977 року по 17.06.1983 року, з 31.03.1984 року по 22.10.1984 року, з 16.04.1985 року по 17.06.1997 року. Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Красноперекопському районі АР Крим призначити ОСОБА_3 пенсію за віком на пільгових умовах як трактористу-машиністу. Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Красноперекопському районі АР Крим виплатити ОСОБА_3 пенсію за віком на пільгових умовах як трактористу - машиністу з 01.06.2013 року.

В решті частини позовних вимог відмовлено.

На зазначене судове рішення від відповідача надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про його скасування та ухвалення нового рішення, яким в задоволені адміністративного позову відмовити у повному обсязі. Доводи скарги мотивовані порушенням судом норм процесуального та матеріального права.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 197 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям нового про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, зокрема, записів у трудовій книжці ОСОБА_3 він

· 20.07.1973 року був прийнятий на роботу трактористом,

· 01.06.1974 року звільнений за власним бажанням,

· з 12.05.1975 року по 13.05.1977 року проходив службу в рядах Радянської Армії,

· 22.08.1977 року був прийнятий до радгоспу «Красноперекопський» трактористом 1 від.,

· 17.11.1981 року переведений трактористом 3 класу зем. бригади,

· 17.06.1983 року переведений робочим овочевої бригади 1 від.,

· 15.08.1983 року переведений кашоваром кормоцеху МТФ 1 від.,

· 31.03.1984 року переведений трактористом 3 класу 1 від.,

· 22.10.1984 року - кочегар пр. МТФ 1 від. тимчасово,

· 16.04.1985 рік - тракторист 3 класу тракторно - польової бригади 1 від.,

· 20.05.1985 року переведений кочегаром бані 4 розряду,

· 05.04.1986 рік - тракторист 3 класу бригади зрошення,

· 31.03.1988 рік - тракторист 2 класу посівної бригади 1 від. на ДДА - 100 м.,

· 17.06.1997 рік - звільнений за власним бажанням,

· 24.04.2008 року прийнятий на сезонні роботи трактористом 1 розряду СФГ «Полісся»,

· звільнений з сезонних робіт згідно ст. 36 п. 2 КЗпП України (закінчення строку трудового договору),

· 11.06.2009 року прийнятий на тимчасові роботи трактористом 1 розряду СФГ «Полісся»,

· звільнений з тимчасових робіт згідно ст. 36 п. 2 КЗпП України (закінчення строку договору),

· 14.05.2010 року прийнятий на тимчасові роботи трактористом 1 розряду СФГ «Полісся»,

· 30.11.2010 року звільнений з тимчасових робіт згідно ст. 36 п. 2 КЗпП України закінчення строку договору),

· 22.03.2011 року прийнятий на тимчасові роботи трактористом 1 розряду СФГ «Полісся»,

· 01.10.2011 року звільнений з тимчасових робіт згідно ст. 36 п. 2 КЗпП України закінчення строку договору),

· 17.05.2012 року прийнятий трактористом - машиністом СФГ «Розана»,

· -19.11.2012 року звільнений за власним бажанням (ст. 38 КЗпП України), в періоди з 01.10.2000 року по 29.03.2001 року, з 11.12.2008 року по 10.06.2009 року, з 21.10.2009 року по 16.04.2010 року, з 21.12.2010 року по 22.03.2011 року позивачу ОСОБА_3 призначалася виплата допомоги по безробіттю (в 2000 році у відповідності до ЗУ «Про зайнятість населення», з 2008 року у відповідності до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»).

04.12.2012 року позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії (а.с. 91). Рішенням відповідача від 04.03.2013 року, оформленим протоколом № 133791, позивачу було призначено пенсію за віком виходячи зі стажу тракториста-машиніста в сільському господарстві 20 років 3 місяці та загального стажу 29 років 1 місяць та 25 днів. Стаж роботи на посаді тракториста-машиніста в радгоспі «Красноперекопський» було підтверджено довідкою встановленої форми № 110 від 20.11.2012 року.

Рішенням від 27.06.2013 року № 3784/06-5 йому було припинено виплату пенсії з 01.06.2013 року на пільгових умовах з мотивів відсутності необхідного стажу. Зокрема, не було виключено періоди роботи в радгоспі «Красноперекопський» з 11.11.1987 року по 30.03.1988 року та з 27.10.1988 року по 17.06.1997 року з тих підстав, що в пільговий стаж не підлягають зарахуванню періоди роботи на іншій посаді зі збереженням стажу тракториста-машиніста.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що стаж роботи позивача трактористом-машиністом підтверджено належними доказами та він складає 21 рік 9 днів, внаслідок чого позивач має право на пенсію згідно пункту «в» статті 13 Закону україни «Про пенсійне забезпечення». З таким висновком суду першої інстанції частково погоджується колегія суддів.

Відповідно до п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, мають трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції у колгоспах, інших сільгосппідприємствах - чоловіки - після досягнення 55 років і при загальному трудовому стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на вказаній роботі.

Порядок призначення пенсій на пільгових умовах цій категорії працівників роз'яснено у листах Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року №7 та № 02-80орг від 03.11.1993 року, згідно яких до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в між польовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Єдина назва професії «тракторист - машиніст» запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист - скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист. До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення. Для призначення пенсії на пільгових умовах марка трактора, на якому працює тракторист-машиніст, значення не має.

Згідно п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09 липня 2003 року, призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 здійснюється у відповідності з раніше діючим законодавством, тобто за Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII.

Статтею 62 Закону № 1788-XII передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Зазначеній нормі відповідає пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637. Згідно п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року N 58, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за N 110 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Згідно Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005року № 22-1 "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"" та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за N 1566/11846 (далі Порядок № 22-1), до заяви про призначення пенсії додається, зокрема, документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.

Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників за встановленою формою.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, витрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно п. п. 4, 23 ч. 1 Європейської соціальної хартії від 03.05.1996 року, ратифікованої ЗУ « Про ратифікацію Європейської соціальної хартії (переглянутої)» № 137-V 14.09.2006 року усі працівники мають право на справедливу винагороду, яка забезпечить достатній життєвий рівень для них самих та їхніх сімей та кожна особа похилого віку має право на соціальний захист.

Таким чином, оскільки як вбачається з матеріалів справи, позивач в спірні періоди відпрацював повний польовий період на тракторі трактористом-машиністом, в міжпольовий або міжсезонний період виконував інші роботи, йому весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, тому період роботи в радгоспі «Красноперекопський» з 11.11.1987 року по 30.03.1988 року та з 27.10.1988 року по 17.06.1997 року підлягає зарахуванню до стажу для призначення пенсії як трактористу - машиністу і відповідачем неправомірно прийнято рішення про припинення виплати йому пенсії за віком на пільгових умовах, яке підлягає скасуванню, на що суд першої інстанції уваги не звернув та не вирішив позовні вимоги щодо скасування зазначеного рішення.

Судом першої інстанції правомірно не враховано у пільговий стаж для призначення пенсії як трактористу - машиністу період роботи позивача робочим овочевої бригади та кашоваром кормоцеху МТФ (з 17.08.1983 року по 31.03.1984 року), так як ці посади не передбачають роботу на стаціонарних або причіпних механізмах та агрегатах і позивач не відпрацював повний польовий період на тракторі трактористом-машиністом та дані роботи не виконував в міжпольовий або міжсезонний період.

В той же час колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про зарахування до стажу роботи трактористом-машиністом періоду роботи з 20.05.1985 року по 05.04.1986 року, оскільки згідно записів у трудовій книжці ОСОБА_3, він в даний період працював на посаді кочегара лазні 4 розряду, дана посада не є посадою тракториста-машиніста, безпосередньо зайнятого у виробництві сільськогосподарської продукції на підприємстві сільського господарства і використання при виконанні обов'язків на посаді кочегара бані дизельного мотору правового значення не має.

Крім того, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про зарахування до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, стажу роботи ОСОБА_3 трактористом в радгоспі "Красноперекопський" в періоди з 22.08.1977 року по 17.06.1983 року, з 31.03.1984 року по 22.10.1984 року, з 16.04.1985 року по 19.05.1985 року, з 05.04.1986 по 10.11.1987 року, з 31.03.1988 року по 26.10.1988 року, оскільки як вбачається з матеріалів справи, зокрема, заперечень відповідача, стаж роботи позивача трактористом-машиністом складає 11 років 02 місяці 19 днів і зазначені періоди в даний стаж були зараховані і не зараховано в час такої роботи періоди з 11.11.1987 року по 30.03.1988 року та з 27.10.1988 року по 17.06.1997 року. Колегія суддів також зазначає, що зарахування до стажу роботи відноситься до компетенції органів Пенсійного фонду України, а не суду, та безпідставно зарахував періоди роботи трактористом в радгоспі «Красноперекопський» до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Колегія суддів також не погоджується з висновком суду першої інстанції про зобов'язання Управління пенсійного фонду України в Красноперекопському районі АР Крим виплатити позивачу пенсію з 01.06.2013 року з урахуванням положень ст. 87 Закону України „Про пенсійне забезпечення", оскільки поновлення виплати пенсії згідно частини 2 статті 49 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону і дані вимоги є передчасними.

Колегія суддів зазначає, що діючим законодавством не передбачено підтвердження пільгового трудового стажу показаннями свідків, оскільки Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим Постановою КМУ від 12.08.1993 року № 637, на який посилається суд першої інстанції, зокрема, пунктами 17-19, встановлено конкретні випадки підтвердження стажу показаннями свідків. Крім того, в матеріалах справи міститься довідка встановленої форми № 110 від 20.11.2012 року про підтвердження наявного трудового стажу.

Щодо вирішення питання про розподіл судових витрат, колегія суддів зазначає, що згідно частин 1, 3 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. З врахуванням того, що позовні вимоги задоволено частково, колегія суддів вважає, що 50% сплаченого судового збору підлягає стягненню з державного бюджету.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає.

Судове рішення ухвалено за невідповідністю висновків суду обставинам справи з порушенням норм матеріального права, не може бути визнаним законним і обґрунтованим і підлягає скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення позову.

Керуючись статтями 11, 195-197, пунктом 3 частини першої статті 198, статтею 202, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Постанову Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим від 18.11.13 у справі № 110/4375/13-а - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Красноперекопському районі АР Крим від 27.06.2013 року №3748/06-5 про припинення виплати пенсії за віком на пільгових умовах як трактористу - машиністу ОСОБА_3.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Красноперекопському районі АР Крим зарахувати до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, стаж роботи ОСОБА_3, працюючого трактористом в радгоспі "Красноперекопський" в періоди з 11.11.1987 року по 30.03.1988 року, з 27.10.1988 року по 17.06.1997 року.

Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в Красноперекопському районі АР Крим поновити виплату ОСОБА_3 пенсію за віком на пільгових умовах як трактористу-машиністу з 01.06.2013.

Стягнути з державного бюджету України на користь позивача судові витрати в сумі 57 (п'ятдесят сім) грн. 14 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Постанову може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис Н.Й. Кондрак

Судді підпис З.І.Курапова

підпис О.А.Щепанська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Н.Й. Кондрак