Головуючий суду 1 інстанції - Бескровний Я.В.

Доповідач - Темнікова В.І.

Справа № 416/3025/13-ц

Провадження № 22ц/782/5413/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2014 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі :

головуючого - Темнікової В.І.,

суддів -Коновалової В.А., Ступіної Я.Ю.,

за участю секретаря - Івасенко І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Ровеньки Луганської області на рішення Лутугинського районного суду Луганської області від 19 листопада 2013 року за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Ровеньки Луганської області до ОСОБА_2 про стягнення суми переплаченої пенсії за віком, -

В С Т А Н О В И Л А:

В вересні 2013 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебував на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Ровеньки та отримував пенсію за віком на пільгових умовах з 24.02.2011 року. Підставою для призначення йому пенсії була його заява, з якою ОСОБА_3 звернувся до позивача 20 квітня 2011 року та додані довідки, що підтверджують факт роботи в колгоспі ім. 22 Партз"їзду: № 9 від 14.04,201 № 10 від 14.04.2011 року, № 11 від 14.04.2011 року; та про заробітну плату: № 6, 7, 8 від 14.04.2011року. Зазначені довідки були видані інспектором відділу кадрів СТОВ „Золота нива" ОСОБА_2, якій були надані повноваження на видачу довідок для призначення пенсій колишнім працівникам господарства. В 2012р. спеціалістом управління Пенсійного фонду України в м. Ровеньки було проведено, перевірку достовірності виданих довідок про стаж та заробітну плату ОСОБА_3 В результаті проведеної перевірки було встановлено, що відомості, викладені в довідці про заробітну плату № 6 від 14.04.2011 року є недостовірними, а саме: суми заробітної плати за 1988, 1989, 1990, 1991 роки завищені, а факт роботи ОСОБА_3 в колгоспі ім. 22 Партз'їзду з 10.01.1996 по 25.12.1999 року, не підтвердився взагалі. Таким чином, за результатами проведеної перевірки загальна кількість стажу склала 19 років 6 місяців 14 днів, у тому числі на підземних роботах - 11 років 3 місяці 24 дні. Відповідно до зазначеної кількості загального стажу ОСОБА_3 не мав права на пенсію за віком на пільгових умовах. Пенсію було призначено в результаті наданняОСОБА_2 довідки про стаж роботи з 10.01.1996 року по 25.12.1999 року, яка виявилася недостовірною, а розмір пенсії визначено на підставі наданої нею же довідки про заробітну плату, яка також виявилася недостовірною. Зазначені обставини свідчать про те, що позивачу завдано матеріальну шкоду в сумі 25222,84 грн., що складається з пенсії, виплаченої ОСОБА_3 на підставі виданих ОСОБА_2 довідок про стаж та заробітну плату, що не відповідають дійсності. Переплата виникла за весь період виплати пенсії з 24.02.2011 року по 30.04.2012 року. 27 квітня 2012 року управлінням письмово було повідомлено ОСОБА_3 про виявлені факти, про припинення виплати пенсії з 1 травня 2012 року та запропоновано повернути зайво виплачену йому пенсію. ОСОБА_3 не надав своєї згоди на повернення переплаченої пенсії, не відшкодував суму переплаченої пенсії, тому позивач звернувся до суду із позовом про примусове стягнення суми переплаченої пенсії з особи, яка видала недостовірні відомості для її призначення. Також посилалися на те, що ухвалою Ровеньківського міського суду Луганської області 9 жовтня 2012 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Луганської області від 24.12.2012 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 березня 2013 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Ровеньки до ОСОБА_3 про стягнення переплаченої пенсії за віком на пільгових умовах. Тому позивач просив поновити строк для звернення до суду із даним позовом як пропущений з поважних причин та стягнути з ОСОБА_2 на користь управління Пенсійного фонду України в м. Ровеньки суму переплаченої пенсії ОСОБА_3 за період з 24.02.2011 року по 30.04.2012 року в сумі 25222,84 грн.

Рішенням Лутугинського районного суду Луганської області від 19 листопада 2013 року у задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Не погодившись з зазначеним рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати і прийняти по справі нове рішення про задоволення його позовних вимог, при цьому в скарзі посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В судове засідання сторони не з'явилися, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

Згідно ст. 10 ЦПК України обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом змагальності. Суд же, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, лише створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи. При дослідженні і оцінці доказів, встановленні обставин справи і ухваленні рішення суд незалежний від висновків органів влади, експертиз або окремих осіб. Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Крім того згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на основу своїх вимог або заперечень.

Як убачається з матеріалів справи, судом під час розгляду цієї справи дані вимоги закону в повній мірі виконані не були.

Ухвалюючи рішення по справі суд виходив з того, що відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної,

юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини. Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.. Згідно ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків. Згідно ст. 50 ч.1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. Враховуючи, що позивач посилається на наявність вини відповідача, який неналежним чином на думку позивача, виконував обов'язки працюючи на підприємстві СТОВ «Золота Нива-2000», і він не є юридичною особою та не є страхувальником, суд дійшов висновку про те, що він є неналежним відповідачем у справі, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Однак, приймаючи рішення по справі, суд не встановив, чи дійсно відповідачка на час видачі довідок ОСОБА_3 перебувала у трудових відносинах з СТОВ «Золота Нива-2000», оскільки згідно довідки Управління агропромислового розвитку Лутугинської РДА ( а. с. 14) в зв'язку з самовідстороненням засновників СТОВ «Золота Нива-2000», печатка і право підпису керівника даного товариства було покладено без оплати праці на колишнього інспектора відділу кадрів СТОВ «Золота Нива-2000» ОСОБА_2 для завершення видачі довідок для Пенсійного фонду колишнім працівникам господарства згідно наказу № 37 від 12.01.2005р. Із аналізу даної довідки випливає, що даний наказ видавався управлінням агропромислового розвитку Лутугинської РДА і що на цей час відповідачка не перебувала у трудових відносинах з СТОВ «Золота Нива-2000». Згідно листа Управління агропромислового розвитку Лутугинської РДА від 29.01.2014р. такі обов'язки дійсно були покладені на відповідачку, але наказом по підприємству № 37 від 12.01.2005р. і даний наказ знаходився на підприємстві. При цьому Управління агропромислового розвитку Лутугинської РДА не повідомило ким видавався даний наказ, якщо засновники самовідсторонилися від здійснення будь - якої діяльності СТОВ «Золота Нива-2000», а якщо на підприємстві залишалося керівництво, то чому право підпису керівника було покладено на відповідачку. Згідно листа Управління агропромислового розвитку Лутугинської РДА 2012р., який надійшов на адресу суду 12.06.2012р. ( а. с. 13) видача довідок колишнім працівникам СТОВ «Золота Нива-2000» була покладена на колишнього інспектора відділу кадрів ОСОБА_2 з 12.01.2005р. по 13.11.2011 року. Далі постановою Господарського суду Луганської області по справі № 20/89б/ 2011 від 14.11.2011р. СТОВ «Золота Нива-2000» було визнано банкрутом та призначено арбітражного керуючого Дейнегіну К.М., якій були передані печатка та право надання довідок до Пенсійного фонду. Із пояснень ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції вбачається, що наказ про покладення на неї обов'язків по видачі довідок видавався Управління агропромислового розвитку і що саме в Управління її викликали для вирішення даного питання.

За таких обставин висновок суду про те, що відповідачка на час видачі довідок ОСОБА_3 перебувала саме в трудових відносинах з СТОВ «Золота Нива-2000», не відповідає матеріалам справи, а тому висновок суду про те, що вона є неналежним відповідачем за позовом позивача є передчасним.

В той же час для вирішення спору по суті заявлених вимог до участі у справі слід було притягнути як СТОВ «Золота Нива-2000», від імені якого видавалися довідки, так і Управління агропромислового розвитку Лутугинської РДА для встановлення того, якою ж організацією видавався наказ № 37 від 12.01.2005р. і на якій правовій підставі, від чого може зплежити коло відповідачів по справі.

Таким чином, вирішуючи справу, не зважаючи на вимогу позивача про відшкодування шкоди тільки за рахунок відповідачки, суд по даній категорії справ повинен був встановити на якій правовій підставі і ким було передано печатку відповідачці та покладено на неї обов'язки по видачі довідок колишнім працівникам для Пенсійного фонду. Разом з тим, суд згідно ч.1 ст. 33 ЦПК України лише за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, може замінити первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучити до участі у справі іншу особу як співвідповідача.

Таким чином, оскільки позивач заявив позов тільки до відповідачки і не побажав залучити до участі у справі інших зазначених вище осіб, а суд за своєю ініціативою не може цього зробити, що само по собі унеможливлює правильне вирішення спору по суті, у задоволенні такого позову слід відмовити з цих підстав, що не позбавляє права позивача повторно звернутися до суду з аналогічним позовом, але з залученням до справи всіх належних відповідачів.

Проаналізувавши зазначені обставини по справі у їх сукупності, апеляційний суд вважає, що рішення суду слід скасувати та ухвалити по справі нове рішення про відмову у задоволенні позову в зв'язку з пред'явлення позову не до всіх відповідачів, які повинні нести відповідальність за заподіяну шкоду.

Керуючись ст. 307, 309, 314, 316,30,33 ЦПК України, судова колегія, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Ровеньки Луганської області задовольнити частково.

Рішення Лутугинського районного суду Луганської області від 19 листопада 2013 року скасувати та постановити по справі нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в м. Ровеньки Луганської області до ОСОБА_2 про стягнення суми переплаченої пенсії за віком ОСОБА_3 за період з 24.02.2011 року по 30.04.2012 року в сумі 25222 грн. 84 коп. відмовити.

Рішення набирає законної сили негайно після його проголошення, але може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів після його проголошення в касаційному порядку.

Головуючий

Судді