1-кп/381/98/13

381/2833/13-к

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 18» червня 2013 року м. Фастів

Фастівський місьрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Бончева І.В.;

при секретарях - Савченка О.В., Гапонюк І.В.,

№ 1 - КП /381/98/13

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12013100310000554 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця смт Шевченкове Шевченківського району Харківської області, проживаючого АДРЕСА_1, учня Фастівського ФЦПТО, українця, громадянина України, не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України,

за участю сторін кримінального провадження: прокурора - Малик О.І., потерпілого - ОСОБА_2, обвинуваченого - ОСОБА_3, його захисника - адвоката ОСОБА_4, законного представника неповнолітнього - ОСОБА_5, представника органу опіки та піклування Фастівської міської ради Київської області - Швидкої Ж.П.,

В С Т А Н О В И В:

23.03.2013 року близько 19 год. 30 хв. ОСОБА_1, перебуваючи біля будинку 12/1 по провулку Шевченка у місті Фастові Київської області вирішив незаконно заволодіти транспортним засобом з корисливою метою, а саме - для його подальшого використання для власних потреб. Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1 безперешкодно зайшов на неогороджену прилеглу до двору територію, де саме, не маючи відповідних фізичних даних щодо заводіння ним як одним цілим, від'єднав за допомогою знайдених там же ключів від важкого мотоцикла «Дніпро - 11» н.з. НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2, пасажирську каляску. Після цього ОСОБА_1 викотив його на дорогу, а потім і в інші місця. У такій спосіб ОСОБА_1 умисно заволодів вказаним мотоциклом, спричинивши потерпілому ОСОБА_2 матеріальної шкоди на суму 2876 грн. 40 коп., а потім розпорядився ним на власний розсуд.

Тому суд вважає обвинуваченого ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, за ознаками незаконного заволодіння транспортним засобом, тобто умисного з корисною метою протиправного вилучення будь яким способом транспортного засобу у власника всупереч його волі.

Зважаючи на інтелектуальні, психологічні, інші особливості неповнолітнього, а також враховуючи те, що учасники судового провадження не оспорюють всі фактичні обставини кримінального правопорушення і судом з'ясовано, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, суд, роз'яснивши їм положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та роз'яснив про позбавлення права на їх оскарження в апеляційному порядку.

Допитаний щодо кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винним повністю, щиро покаявся і дав показання, які за своїм змістом відповідають обставинам злочину, підтвердивши в судовому засіданні те, що він дійсно 23.03.2013 року близько 19 год. 30 хв., перебуваючи біля будинку 12/1 по провулку Шевченка у місті Фастові Київської області, вирішив незаконно заволодіти транспортним засобом з метою його подальшого використання для власних потреб. Тому він безперешкодно зайшов на неогороджену прилеглу до двору територію, де саме, не маючи відповідних фізичних даних щодо заводіння ним як одним цілим, від'єднав за допомогою знайдених там же ключів від важкого мотоцикла «Дніпро - 11» пасажирську каляску. Після цього він викотив його на дорогу, а потім і в інші місця, спричинивши потерпілому ОСОБА_2, як він розумів і під час вчинення протиправних дій, матеріальної шкоди.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_1, суд визнає з'явлення із зізнанням, його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Крім того, додатковими обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_1, суд визнає вчинення ним злочину у неповнолітньому віці, повне і добровільне відшкодування матеріальної шкоди потерпілому, який просив його суворо не карати. Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1, судом не встановлено.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання суд згідно з вимогами ст.ст. 65 та 103 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який згідно із ст. 12 КК України є середньої тяжкості, умисним та корисливим, дані про особу винного, який до вчиненого ним діяння поставився негативно, після вчинення злочину не допускав інших правопорушень, протягом останніх п'яти років виховувався без батька, має нормальний стан здоров'я та загального розвитку, характеризуються в цілому позитивно, належно себе поводить у побуті, а також за місцем навчання, на обліку лікарів психіатра та нарколога не перебуває, має належні умови життя та виховання у сім'ї.

Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, а також те, що метою покарання неповнолітнього є його виправлення, виховання та соціальна реабілітація, враховуючи, що обвинувачений не має достатнього самостійного доходу, власних коштів та майна, суд вважає за можливе у даному випадку призначити ОСОБА_1 покарання, передбачене санкцією ч. 1 ст. 289 КК України у виді позбавлення волі.

За наявності зазначених вище обставини, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_1 злочину, його особи, суд вважає можливим застосувати до ОСОБА_1 ст. 69 КК України та призначити йому покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч. 1 ст. 289 КК України, а з урахуванням обмежень, встановлених ст. 102 КК України, в її мінімальному розмірі.

Враховуючи тяжкість злочину, встановлені дані про особу обвинуваченого та інші вказані вище обставини кримінального провадження, у тому числі його умови життя та виховання (сім'я обвинуваченого має достатній рівень матеріального забезпечення - має достатню житлову площу з належним санітарним станом, сукупний місячний дохід сім'ї складає близько 3 000 грн., хоча є неповною, але з добрими взаємовідносинами і здатна забезпечити позитивний виховний вплив на неповнолітнього та постійний контроль за його поведінкою, в матеріалах провадження відсутні будь-які негативні дані щодо матері обвинуваченого, які б перешкодили його вихованню в колі сім'ї), а також і те, що ОСОБА_1 вперше вчинив злочин середньої тяжкості і судом встановлено, що внаслідок щирого розкаяння та подальшої бездоганної поведінки він на момент постановлення вироку не потребує застосування до покарання, у зв'язку з цим в даному конкретному випадку суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від покарання із застосуванням до нього примусових заходів виховного характеру у виді передачі неповнолітнього під нагляд батьків.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред'явлений.

Під час судового розгляду з боку сторін кримінального провадження були відсутні клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1, ч. 3 ст. 349, ст.ст. 368, 373-376, 394, 484, 485 та 497 КПК України, суд,

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України.

Призначити ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі строком на шість місяців.

На підставі ч. 1 ст. 105 КК України, звільнити ОСОБА_1 від покарання у зв'язку із застосуванням примусових заходів виховного характеру.

Застосувати на підставі п. 3 ч. 2 ст. 105 КК України до неповнолітнього ОСОБА_1 примусові заходи виховного характеру тривалістю до досягнення ним повноліття, а саме: до ІНФОРМАЦІЯ_5 у виді його передачі під нагляд матері - ОСОБА_5.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1:

- на відшкодування процесуальних витрат 428 (чотириста двадцять вісім) грн. 26 коп. на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області (р/р 31111115700008, код 37975298, УДКСУ у Подільському районі міста Києва, МФО 820019. Призначення платежу: витрати на проведення експертизи від 09.04.2013 року в кримінальному провадженні № 12013100310000554).

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Апеляційного суду Київської області через Фастівський міськрайонний суд шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

СУДДЯ: І.В. БОНЧЕВ