УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 жовтня 2013 рокум. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого: Сімоненко В.М.

суддів: Амеліна В.І., Гончара В.П.

Дербенцевої Т.П., Карпенко С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на рішення апеляційного суду Волинської області від 13 березня 2013 року,

в с т а н о в и л а:

У серпні 2012 року публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (далі - ПАТ «Укрсоцбанк») звернулось до суду із вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 1 вересня 2008 року з ОСОБА_3 укладено договір кредиту № 070-22-237/08, за умовами якого останній отримав 16 304 доларів США строком до 31 серпня 2015 року зі сплатою 13,50 % річних.

У забезпечення виконання умов кредитного договору 1 вересня 2008 року з ОСОБА_3 укладено договір застави автомобіля «Skoda Fabia», державний номер НОМЕР_1, а з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 - договори поруки, за умовами яких останні взяли на себе зобов'язання відповідати за зобов'язаннями ОСОБА_3, що виникають з договору кредиту. 24 квітня 2009 року внесено зміни до вказаного договору шляхом укладення додаткової угоди № 1, якою змінено порядок погашення кредиту. 18 листопада 2010 року здійснено заміну ОСОБА_6 як поручителя на ОСОБА_5, з яким укладено договір поруки та внесені відповідні зміни до кредитного договору шляхом укладення додаткової угоди № 3.

ОСОБА_3 неналежним чином виконує умови договору кредиту, внаслідок чого станом на 18 липня 2012 року утворилась заборгованість у сумі 147 107,55 грн, які банк просить стягнути солідарно з відповідачів.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 січня 2013 року позов задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_4 і ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість за договором кредиту від 1 вересня 2008 року у сумі 147 107,55 грн.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_5 і ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість за договором кредиту від 1 вересня 2008 року у сумі 147 107,55 грн.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Волинської області від 13 березня 2013 року рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 січня 2013 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість за договором кредиту від 1 вересня 2008 року у сумі 147 107,55 грн.

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

У касаційній скарзі ПАТ «Укрсоцбанк» просить скасувати рішення апеляційного суду Волинської області від 13 березня 2013 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_3 не виконує взяті на себе зобов'язання за договором кредиту, вимоги банку про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором є обґрунтованими і відсутні підстави для визнання договору поруки припиненим.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи частково позовні вимоги, апеляційний суд, стягнувши заборгованість з позичальника ОСОБА_3 та відмовивши у стягненні суми боргу з поручителів, виходив із того, що порука є припиненою, оскільки банком не дотримано передбаченого законом шестимісячного строку звернення з вимогою до поручителів.

З такими висновками суду апеляційної інстанції погодитись не можна.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Загальні умови виконання зобов'язання зазначені у ст. 526 цього Кодексу.

За правилами ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до чч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно з ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Судами встановлено, що 1 вересня 2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк», і ОСОБА_3 укладено договір кредиту № 070-22-237/08, за умовами якого останній отримав 16 304 доларів США строком до 31 серпня 2015 року зі сплатою 13,50 % річних.

У забезпечення виконання умов вказаного договору кредиту між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк», і ОСОБА_3 укладено договір застави автомобіля «Skoda Fabia», державний номер НОМЕР_1.

1 вересня 2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк», та ОСОБА_4 і ОСОБА_6 укладені окремі договори поруки, за умовами яких останні взяли на себе зобов'язання відповідати за зобов'язаннями ОСОБА_3, які виникають з договору кредиту.

18 листопада 2010 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк», і ОСОБА_5 укладено договір поруки, за умовами якого останній замість ОСОБА_6 взяв на себе зобов'язання відповідати за зобов'язаннями ОСОБА_3, які виникають з договору кредиту.

Договір поруки, укладений 1 вересня 2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк», і ОСОБА_6 припинено.

Договорами поруки не визначено строк, після закінчення якого порука припиняється, оскільки у п. п. 6.2 договорів зазначено, що вони діють до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.

Суд апеляційної інстанції встановив, що 23 грудня 2011 року позивачем направлено на адресу всіх відповідачів претензію, яку ОСОБА_4 отримала 29 грудня 2011 року, ОСОБА_5 - 27 грудня 2011 року з вимогою про дострокове повернення суми кредиту та процентів за його користування, визначивши відповідно до п. 3.9.8 договору кредиту новий строк повернення ОСОБА_3 вказаних коштів протягом 30 днів з дня отримання ним вимоги банку, а для поручителів - відповідно до п. 3.1.1 договорів поруки протягом одного робочого дня від дати отримання письмової вимоги.

Як роз'яснено у п. 24 постанови № 5 пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 року, відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам ст. 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі ст. 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Зі змісту договору поруки суди встановили, що строк її припинення не встановлено, тому згідно з вимогами вказаних вище норм матеріального права, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, настання строку виконання зобов'язання в повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково не пред'явить вимоги до поручителя.

Суд апеляційної інстанції, не з'ясувавши, чи використав позивач своє право на дострокове повернення кредиту, не встановив строку виконання основного зобов'язання та додержання порядку його зміни, що передбачений договором кредиту, дійшов передчасного висновку про припинення поруки, не врахувавши похідний характер зобов'язань поручителів від основного зобов'язання.

Такі порушення цивільно-процесуального законодавства унеможливили встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для визначення характеру спірних правовідносин і відповідних їм прав та обов'язків сторін.

Оскільки порушення норм процесуального права призвело до неправильного вирішення справи і ці порушення допущені судом апеляційної інстанції при розгляді справи, рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Волинської області від 13 березня 2013 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий В.М.Сімоненко

Судді: В.І.Амелін

В.П.Гончар

Т.П.Дербенцева

С.О.Карпенко