Справа №22 -274|08                                                                                                Головуючий у 1 інстанції Панфілова А.В.                                                Категорія 2                                                                                                Доповідач  Кривохижа В. І.

                                                  УХВАЛА

                                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ    

10 грудня  2008 року               Колегія  суддів  судової  палати  в  цивільних справах

апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

                                                                  Головуючої:       Кривохижі В.І.                      

                                                                                Суддів:      Голованя А.М.

                                                                                            Черниш Т.В.

                                                                      при секретарі      Салабай М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за  апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Кіровського  районного суду м.Кіровограда  від 17 травня 2007 року, -

                                                         ВСТАНОВИЛА:

         У грудні 2006 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні будинком шляхом виселення та зняття з реєстраційного обліку.

         Зазначав, що 19 жовтня 2005 року між ним та ОСОБА_4 укладений договір купівлі-продажу жилого будинку з надвірними будівлями, розташованого в АДРЕСА_1, який рішенням третейського суду від 25 жовтня 2005 року визнаний дійсним та за ним визнано право власності на цей будинок. Проте, в ньому по даний час проживають колишній власник ОСОБА_1 та зареєстрована за даною адресою його мати ОСОБА_2 що перешкоджає використанню будинку за призначенням. На вимогу добровільно звільнити будинок відповідачі відповіли категоричною відмовою, на подвір'ї утримують собак бійцівської породи, що робить неможливим доступ до власності.

         Рішенням Кіровського районного суду м.Кіровограда від 17 травня 2007 року позовні вимоги задоволені.

         Суд дійшов висновку про доведеність позивачем факту порушення його права власності та відсутності доказів правомірності мешкання відповідачів у будинку, належному позивачу.

         В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду через порушення судом норм матеріального і процесуального права. Зазначається, зокрема, що  відповідачі самоправно не займали спірне жиле приміщення, а постійно у ньому проживали до порушення порядку з реалізацією заставленого майна та іншого майна боржника. При цьому на розгляді в суді знаходяться інші справи за позовами щодо: визнання результатів прилюдних торгів спірного будинку недійсними; визнання третейської угоди та рішення третейського суду недійсними та оскарження дій державного виконавця по зверненню стягнення на заставлене майно, проте суд безпідставно не зупинив провадження в цій справі до розгляду зазначених справ.

         Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга не ґрунтується на законі, не спростовує висновків суду, тому не підлягає задоволенню з таких підстав.

         Судом встановлено, що 19 жовтня 2005 року між позивачем та ОСОБА_4 укладений  договір купівлі-продажу жилого будинку з надвірними будівлями, розташованого в АДРЕСА_1.

         Рішенням третейського суду від 25 жовтня 2005 року договір купівлі-продажу даного будинку визнано дійсним та визнано право власності на нього.

         Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно даний будинок зареєстрований за позивачем 2 листопада 2005 року.

         Згідно із ст. ст. 2, 4 Закону України „Про власність” від 7 лютого 1991 року (чинного на час виникнення спірних правовідносин) позивачу належить право володіння, користування та розпорядження  належним йому майном.

         Відповідно до положень ст.48 цього Закону власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.

         Суд першої інстанції належним чином встановив обставини справи, дав правильну оцінку наданим доказам, вирішуючи спір, виходив із того, що позивачу спірний будинок належить на праві приватної власності, а відтак, підставно й правильно застосував норми Закону України „Про власність” щодо усунення порушень прав власника, задовольнивши позовні вимоги та правомірно виселивши відповідачів із будинку, який їм не належить. Його висновки сумніву не викликають.

         Тому безпідставними є доводи скарги, які були предметом розгляду в судовому засіданні і їм дана належна оцінка. Судові рішення по іншим справам, на які відповідачі посилались у скарзі, як на необхідність зупинення провадження у зв'язку з розглядом взаємопов'язаних справ, набрали законної сили. Інші доводи скарги також не дають підстав для висновку про порушення або неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

         Рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції немає.

         Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

                                                        УХВАЛИЛА:

         Апеляційну скаргу відхилити, а рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17 травня 2007 року залишити без змін.

         Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.

         Головуюча:

         Судді: