30.01.2014

Справа№103/209/13-ц

УХВАЛА

Іменем України

30 січня 2014 року м. Бахчисарай

Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим в складі:

головуючого судді Лягіной О.В.,

при секретарі Мустафаєвій Е.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахчисарай заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про перегляд рішення Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим у справі №103/2224/13-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином,-

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Бахчисарайського районного суду АР Крим від 25.12.2013 р. позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином задоволено частково та стягнуто на користь позивача 33 303,42 грн матеріальної шкоди і судові витрати, а в решті частини позову - відмовлено.

09.01.2014 від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до Бахчисарайського районного суду АР Крим надійшла заява про перегляд вказаного заочного рішення, подана в інтересах заявника його адвокатом.

Заява обґрунтована тим, що заявник не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, а адвокатом було подано телефонограму про відкладення розгляду справи та витребування документів з медичних установ, в яких проходив лікування ОСОБА_5, потерпілий від злочину; на думку заявника внаслідок заочного розгляду справи було порушено принцип змагальності сторін, передбачений ст.. 10 ЦПК України; безпідставно стягнуто 3000,00 грн витрат, понесених на улаштування похорону та проведення поминальних заходів та 5500,00 грн. витрат, пов'язаних з встановленням пам'ятнику та облаштуванням могили, розмір яких, на думку заявника, перевищує граничну їх вартість; Крім того, заявник вважає необґрунтованим стягнення 1 319,00 грн. витрат зі сплати благодійних внесків до медичних установ.

У судовому засіданні представник заявника також вказав на те, що позивачем, в обґрунтування позовних вимог надано ряд проїзних квитків у двох та більше примірниках на один напрямок, а також у напрямку с. Піщане, Бахчисарайського району, що не може бути прийнято судом до уваги та зазначив, що у нього немає доказів щодо граничної вартості пам'ятників у даному регіоні, на що він посилався у своїй заяві. Крім того, представник відповідача підтвердив, що був належно повідомлений судом про час і місце розгляду справи на 25.12.2013 р., але доказів поважності неявки до суду надати не може.

Представник позивача проти доводів представника заявника заперечував.

Розглянувши матеріали справи, подану заяву, суд доходить висновку, що остання задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Відповідно до частини першої ст.232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що підставою для скасування заочного рішення є наявність одночасно двох умов, а саме: поважність причин неявки відповідача в судове засідання та істотність зазначених доказів, на які він посилається.

У відповідності з п.1 ч.3 ст.231 ЦПК України суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення залишити заяву без задоволення.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з розпискою-повідомленням (а.с. 98) представник відповідача адвокат ОСОБА_2 був належно повідомлений про призначення розгляду справи на 25.12.2013р. о 14:30 годині, про що свідчить його підпис, і чого він не заперечував в судовому засіданні.

За згодою представника позивача суд ухвалив вищевказане рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Доводи представника відповідача щодо неналежного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи є необґрунтованими, оскільки відповідно до частини третьої ст. 191 ЦПК України суд, відкладаючи розгляд справи або оголошуючи перерву в її розгляді, призначає відповідно день нового судового засідання або його продовження, про що ознайомлює під розписку учасників цивільного процесу, присутніх у судовому засіданні. Учасників цивільного процесу, які не з'явилися або яких суд залучає вперше до участі в процесі, викликають у судове засідання на призначений день. Частиною п'ятою ст. 76 ЦПК визначено, що вручення судової повістки представникові особи, яка бере участь у справі, вважається врученням повістки і цій особі. Таким чином відповідач був повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином.

Справа слухалась судом неодноразово, представник відповідача брав участь у її розгляді і мав можливість надавати докази, у зв'язку з чим довід заявника щодо порушення принципу змагальності сторін свого підтвердження також не знайшов.

Крім того, у клопотанні викладеному заявником у своїй телефонограмі (а.с. 143), яка надійшла до суду вже після оголошення вступної та резолютивної частини рішення, тобто 25.12.2013 р. о 15-20 годині, тоді як справу було призначено о 14-30 годині, рішення було оголошено і судове засідання закінчилося о 15-02 годині (а.с.141), заявник вдруге просив витребувати з медичного закладу дані про призначення ліків потерпілому під час знаходження останнього в лікарні. Однак такі данні суду вже були представлені медичними закладами і судом прийняті до уваги при нарахуванні матеріальної шкоди, завданої злочином. Тому вказане клопотання у вигляді телефонограми було долучено до матеріалів справи і не розглядалося.

Не надано також представником відповідача доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, зокрема, не надано доказів того, що вартість встановлення пам'ятника перевищує граничний розмір такої вартості у регіоні, у зв'язку з чим не підтверджується довід про безпідставне стягнення 5500,00 грн. витрат, пов'язаних з встановленням пам'ятнику та облаштуванням могили, що підтверджується відповідним бухгалтерським документом, наявним в матеріалах справи.

Стосовно надання позивачем зайвих проїзних документів, - судом це враховано і стягнуто відповідні витрати за проїзними документами в одному примірнику та лише у напрямках, які стосувались лікування потерпілого ОСОБА_5, що обгрунтовано у рішенні суду. Свого розрахунку матеріальної шкоди представником відповідача представлено не було.

Щодо стягнення 3000,00 грн. - витрат, понесених на улаштування похорону та проведення поминальних заходів слід зазначити, що відповідно до ст. 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу» поховання померлого - комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству. Зі змісту вказаного закону вбачається, що поминання померлого входить до складу ритуалу поховання, у зв'язку з чим доводи заявника щодо безпідставності стягнення витрат на поминання та улаштування похорону є неправомірними.

Стосовно стягнення з відповідача 1 319,00 грн. витрат на сплату благодійних внесків до медичних установ, суд зазначає, що ці витрати за встановленою практикою роботи медичних установ в умовах обмеженого фінансування також належать до складу витрат на лікування. Крім того, ці витрати підтверджуються відповідними квитанціями, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи вищевикладене, а саме: відсутність доказів того, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин, а також ненадання ним доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, суд відмовляє у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, про перегляд заочного рішення у даній справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 210, 231 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 25.12.2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином, залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: