№ справа:101/482/13-кГоловуючий суду першої інстанції:Цурцев Вадим Вікторович

№ провадження:11-кп/190/28/14Доповідач суду апеляційної інстанції:Опанасюк О. Д.

_________________________________________________________________________________

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д

А В Т О Н О М Н О Ї Р Е С П У Б Л І К И К Р И М

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" лютого 2014 р. м. Сімферополь

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді -Язєва С.О.,

Суддів -Опанасюка О.Д, Дорошенко Т.І.

при секретарі -Павленко М.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 101/482/13-к за апеляційними скаргами старшого прокурора прокуратури АР Крим Удута І.М. та захисника обвинуваченого-адвоката ОСОБА_7 стосовно

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Алушти, громадянина України, маючого вищу освіту, працюючого головним спеціалістом управління архітектури та містобудівництва Алуштинської міської ради, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судимого, що проживає: АДРЕСА_1,

вироком Алуштинського міського суду АР Крим від 24.10.2013 року визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України та призначено покарання у виді п'яти років 5 (п'яти) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 (три) роки.

Стягнуто з ОСОБА_8 на користь комунального закладу «Алуштинське територіальне медичне об'єднання» витрати на лікування у розмірі 1848 гривен 92 копійки.

Вирішено питання щодо речових доказів та судових витрат.

за участю прокурора обвинуваченого- Удута І.М.,

обвинуваченого - ОСОБА_8,

захисника - адвоката ОСОБА_7,

потерпілого - ОСОБА_9

ВСТАНОВИЛА:

В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_7, не оспорюючи кваліфікацію та доведеність вини, просить вирок суду змінити та призначити покарання з урахуванням ст. 75 КК України, яке не пов'язане з позбавленням волі. Свої вимоги мотивує тим, що суд першої інстанції при призначенні покарання не врахував низку пом'якшуючих обставин, а саме злочин обвинуваченим скоєним уперше, за необережністю, вину обвинувачений ОСОБА_8 визнав у повному об'ємі, розкаявся у скоєному, відшкодував спричинену шкоду потерпілим. Крім того апелянт зазначає, що суд у вироку, при призначенні покарання не врахував думку потерпілих, які зазначили, що моральна та матеріальна шкоди відшкодовані повністю, а також просили призначити покарання не пов'язане з позбавленням волі. Апелянт вказує, що обвинувачений має на утриманні батьків похилого віку, які отримують мінімальну пенсію, неповнолітню дитину, має позитивну характеристику, та у результаті ДТП отримав значні тілесні ушкодження, в силу яких став інвалідом другої групи.

В апеляційній скарзі старший прокурор прокуратури АР Крим Удут І.М. просить вирок Алуштинського міського суду АР Крим від 24 жовтня 2013 року скасувати, внаслідок м'якості, та призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_8, за ч. 3 ст. 286 КК України 10 років позбавлення волі з позбавленням його права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

Прокурор, не оскаржуючи, кваліфікацію та доведеність вини ОСОБА_8 у вчиненні зазначеного правопорушення, вважає, що вирок суду незаконний у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення, внаслідок м'якості. Свої вимоги мотивує тим, що судом першої інстанції не в повній мірі враховано, що відповідно до кваліфікації злочинів ч.3 ст. 286 КК України відноситься до тяжкого злочину, а також не наведено вагомих доводів про доцільність призначення ОСОБА_8 мінімального покарання, передбаченого санкцією зазначеної статті. Крім того, суд не врахував, що обвинувачений скоїв наїзд на пішоходів у межах населеного пункту, при цьому перевищуючу дозволену швидкість у 60 км/год.

Під час апеляційного розгляду прокурор підтримав апеляційну скаргу прокурора , а захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_7, підтримав свої апеляційні вимоги, обвинувачений просив вирок змінити та призначити покарання не пов'язане з позбавленням волі, із застосуванням ст. 75 КК України. Потерпілій ОСОБА_9 просив призначити покарання на розсуд суду.

Згідно встановлених судом першої інстанції обставин, ОСОБА_8, 29 жовтня 2012 року, приблизно о 03-00 годині, в темний час доби, керуючи технічно справним автомобілем «Мазда-6», державний номер НОМЕР_1, рухаючись в населеному пункті по мокрій автодорозі «Харків - Сімферополь - Алушта - Ялта» з боку вулиці Горького в бік м. Сімферополя, не врахував дорожню обстановку, відповідно не відреагувавши на її зміну, неправильно вибрав безпечну швидкість руху та перевищивши дозволену швидкість на даній ділянці, на 703 км + 200 м зазначеній дороги, в районі автовокзалу м. Алушти, в порушення вимог п. п. 1.5, 2.3 (б,д). 12.1. 12.4 Правил дорожнього руху України, згідно з якими: п. 1,5: дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків: п. 2.3 (б): для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування їм в дорозі; п. 2.3 (д): не створювати своїми діями загрози безпеці дорожньою руху: п. 12.1. при виборі в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух; п. 12.4: у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год, не впорався з керуванням допустив занос автомобіля, виїхав за межі проїжджої частини вліво по ходу свого руху, де скоїв наїзд на металеву огорожу дороги, після чого виїхав за межі проїжджої частини вправо, де також скоїв наїзд на металеву огорожу дороги, потім виїхав на тротуар, де скоїв наїзд на пішоходів ОСОБА_10 та ОСОБА_11

В результаті дорожню - транспортної пригоди пішоходу ОСОБА_11 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: синця тім'яно - скроневої області справа, крововиливу під тверду мозкову оболонку на рівні правої півкулі і з боку основи мозку, крововиливів під м'які мозкові оболонки півкуль головного мозку і забиття тканини мозку, синця по задній поверхні грудної клітки зліва і синця та садни по задньо - бічній поверхні грудної клітки справа, синця по правій бічній поверхні тулуба, переломів 3 і 7-11 ребер справа з пошкодженням, пристінковій плеври на рівні 9-го ребра. правостороннього гемопневмоторакса (скупчення крові і повітря в плевральній порожнині), забиття тканин легенів, руйнування правої частки печінки, розриву тканини правої нирки, крововиливів у тканину правого купола діафрагми і в брижі кишечника, крововиливів в близькониркову жирову клітковину, синців на правому плечі, саден на лівій кисті, садни на лівому ліктьовому суглобі, синця по зовнішньої поверхні правого стегна та правого колінного суглобу з заходженням на передню і задню поверхні вказаних областей, садни па правому стегні, перелому правого стегна, садни на лівому колінному суглобі та синця на правій стопі, які за ступенем тяжкості тілесних ушкоджень відносяться до тяжких і перебувають у прямому причинному зв'язку з настанням смерті ОСОБА_11, причиною смерті якої стала масивна поєднана тупа травма тіла у вигляді закритої черепно - мозкової травми з крововиливами під мозкові оболонки та забоєм тканини мозку, закрита травма тулуба у формі переломів 3 і 7-11 ребер справа, правостороннього гемопневмоторакса, руйнування правої частки печінки, розриву тканини правої нирки, забоїв внутрішніх органів, закритого перелому правого стегна, що супроводжувалося травматичним шоком з подальшим розвитком поліорганої недостатності. Пішоходу ОСОБА_10 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: відкритої черепно - мозкової травми, крововиливів в м'які покрови голови, осколкових переломів кісток склепіння та основи черепа, осколкового перелому кісток носа, дифузного крововиливу під м'якою мозковою оболонкою півкуль головного мозку і мозочка, забою речовини головного мозку базальної поверхні правої скроневої частки, в правому боковому шлуночку рідка кров, забитої рани волосистої частини голови, садни і синця обличчя, саден верхніх і нижніх кінцівок, синців верхніх кінцівок. Причиною смерті ОСОБА_10 виявилася відкрита черепно - мозкова травма з осколковими переломами кісток склепіння та основи черепа, крововиливу під м'яку мозкову оболонку головного мозку і мозочка, ділянкою забитої базальної поверхні правої скроневої частки, що ускладнилося деструктивним набряком головного мозку та травматичним шоком важкого ступеня.

Колегія суддів, виконавши вимоги ст. 405 КПК України, вважає, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає, а апеляцію захисника необхідно задовольнити, виходячи при цьому з наступних мотивів.

Матеріалами кримінального провадження встановлено, що досудове розслідування та судове провадження у справі проведено повно і всебічно, з дотриманням вимог норм КПК України.

Висновки суду про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_8 у вчинені кримінального правопорушення, при обставинах, встановлених судом першої інстанції, знайшли своє повне підтвердження у ході судового провадження, підтверджується дослідженим судом першої інстанції доказам, яким суд дав належну оцінку і правильно кваліфікував його дії за ч.3 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило загибель кількох осіб, що не оспорюється в апеляційних скаргах.

Так, визначаючи покарання ОСОБА_8 суд першої інстанції у вироку послався на врахування ступеню тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким злочином, особу обвинуваченого, який за місцем проживання та роботи характеризується позитивно,наявність обставин, які пом'якшують покарання, та відсутність обставин, які обтяжують покарання.

Але, на думку колегії суддів, суд при призначенні покарання обвинуваченому, не в достатній мірі врахував особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують його покарання, та конкретні обставини справи.

У відповідності до положень ст. 65 КК України, суд при призначенні покарання

має врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, та обставини, що пом'якшують, та обтяжують покарання обвинуваченого.

Суд правильно вказав на обставини, які пом'якшують покарання ОСОБА_8: повне визнання вини, щире та дієве каяття у скоєному, добровільне повне відшкодування матеріальної та моральної шкоди потерпілим. Наявність перерахованих обставин підтверджується матеріалами справи.

Як видно з численних характеристик, залучених до кримінального провадження обвинувачений позитивно характеризується як за місцем проживання, так і на роботі (а с.155-156 т.1), сусіди за місцем проживання ОСОБА_8 теж характеризують його як доброзичливу та порядну людину. Трудовий колектив, в якому працює обвинувачений, сусіди за місцем його проживання в клопотаннях за підписом біля 50 чоловік (у кожному), союз підприємців м. Алушта, просили суд пом'якшити покарання ОСОБА_8( т.1 а.с. 221-226 ).

Поза увагою суду залишились сімейний і соціальний статус обвинуваченого. ОСОБА_8 є одруженим, має на утриманні малолітню дитину, а також непрацездатних батьків. ОСОБА_8 працює головним спеціалістом у виконкомі Алуштинської міської ради, він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався .

До того ж при призначенні покарання обвинуваченому суд фактично не врахував і конкретні обставини справи. Так ОСОБА_8 керував автомобілем в складній дорожній обстановці - в умовах мокрого дорожнього покриття, що видно з протоколу огляду місця ДТП( т.1 а с. 27-39 ), в нічний час (о 03-00) . В результаті ДТП сам ОСОБА_8 отримав численні травми та є інвалідом другої групи ( а.с. 47-48,227 т.1).

Потерпілі ОСОБА_9 та ОСОБА_12 в судовому засіданні не наполягали на призначенні покарання обвинуваченому у вигляді реального позбавлення волі. В матеріалах справи є і їх заяви від 16.10 .2013 р., з яких видно, що матеріальна та моральна шкода обвинуваченим їм повністю погашена. Обоє потерпілих просили суд про призначення покарання ОСОБА_8 не зв'язаного з позбавленням волі ( а.с. 32,41).

Саме, врахувавши факт погашення шкоди обом потерпілим, суд залишив їх позови без розгляду .

В ході апеляційного розгляду справи при з'ясуванні думки потерпілого ОСОБА_9, останній підтвердив факт повного погашення шкоди обвинуваченим.

По справі відсутні обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого .

У відповідності до положень ч.1 ст. 75 КК України, суд може звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням при призначенні покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше п'яти років позбавлення волі, якщо враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання .

Колегія суддів, оцінюючи всі перераховані обставини, враховуючи тяжкість скоєного ОСОБА_8 злочину, який є тяжким злочином, сукупність позитивних даних про обвинуваченого , численні обставини, які пом'якшують його покарання, при відсутності обтяжуючих обставин, конкретні обставини справи, на які послалась колегія суддів, вважає, що ОСОБА_8, як особу, яка не представляє підвищеної небезпеки для суспільства, слід звільнити від основного покарання призначеного судом, з випробуванням на три роки, а вирок суду, в частині призначеного покарання, відповідно до ст.407 ч.1 КПК України, необхідно змінити.

Колегія суддів ,відповідно до положень ст.76 КПК України , вважає за необхідне покласти на обвинуваченого наступні обов'язки : не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції, та повідомляти зазначену інспекцію про зміну місця проживання, роботи.

На думку колегії суддів, саме таке покарання, з урахуванням принципів справедливості та індивідуалізації покарання, буде відповідним скоєному злочину і необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого. Виправлення ОСОБА_8 можливе без відбування покарання у вигляді позбавлення волі.

Доводи ж прокурора про надмірно м'яке покарання, яке призначене обвинуваченому ОСОБА_8, колегія суддів не може визнати обґрунтованими, враховуючи всі перераховані вище обставини .

Посилання прокурора в апеляції на скоєння ОСОБА_8 тяжкого злочину, та скоєння його в межах населеного пункту, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки санкція ст. 286 ч.3 КК України передбачає відповідальність саме за тяжкий злочин. Місце ж скоєння злочину ОСОБА_8 -в межах м. Алушта в нічний час, з урахуванням конкретних обставин по справі, не є таким, що підвищує суспільну небезпеку скоєного.

Колегія суддів також звертає увагу на те ,що прокурор в своїй апеляції не врахував думку потерпілих про призначення покарання обвинуваченому, не пов'язаного з позбавленням волі, та про відсутність претензій про стягнення матеріальної та моральної шкоди .

ОСОБА_8, при винесенні вироку, судом такий запобіжний захід як тримання під вартою не обирався.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого-адвоката ОСОБА_7 задовольнити.

Вирок Алуштинського міського суду АР Крим від 24.10.2013 року відносно ОСОБА_8 в частині призначеного покарання змінити.

Вважати ОСОБА_8 засудженим за ч.3 ст. 286 КК України до 5 (п'яти) років позбавлення волі з позбавленням його права керувати транспортними засобами на 3 (три) роки.

Відповідно до ст.75 КК України, звільнити його від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять ) років.

Встановити ОСОБА_8 іспитовий строк в 3 (три) роки, та у відповідності до ст.76 КК України, зобов'язати його:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції ;

- повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи .

В іншій частині вирок залишити без змін .

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.

С У Д Д І:

Язєв С.О. Опанасюк О.Д. Дорошенко Т.І.