Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
Справа № 801/9963/13-а
28.01.14 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Мунтян О.І.,
суддів Дугаренко О.В. ,
Шереніна Ю.Л.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В.) від 18.11.13 у справі № 801/9963/13-а
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
до Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим (вул. Дм. Ульянова, 2 Б, м.Євпаторія, Автономна Республіка Крим, 97408)
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.11.2013 року позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення - задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим № 0005571702 від 04.10.2013 року.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 434,01 грн. судового збору.
На зазначене судове рішення від відповідача надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про його скасування та ухвалення нового рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
У судове засідання 28.01.2014 року сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи сповіщені належно.
Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Колегією суддів та судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами відповідача було проведено позапланову невиїзну перевірку позивача з питань правомірності формування податкового кредиту декларації з ПДВ за січень 2012 року по контрагенту ТОВ «Грант-буд-Сервіс», за серпень, вересень, листопад 2012 року по контрагенту ТОВ «ТПК Груп», за листопад 2012 року по контрагенту ТОВ «Укрміксі», за результатами якої складено акт №000154/01-05-17.02/НОМЕР_2 від 22.089.2013 року.
Актом перевірки встановлено порушення позивачем п.198.2, п. 198.3, п.198.6 ст. 198, п.201.1, п. 201.10 ст.201 ПК України безпідставно сформовано податковий кредит на загальну суму ПДВ 28934,00 грн., за рахунок відносин з підприємствами - постачальниками ТОВ «Грант-буд-Сервіс», ТОВ «ТПК Груп» та ТОВ «Укрміксі».
04.10.2013 року відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0005571702, згідно з яким нараховане податкове зобов'язання з ПДВ у сумі 28934,00 грн., застосовані штрафні санкції у розмірі 14467,00 грн.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіряючи відповідність висновків суду першої інстанції матеріалам справи, колегією суддів встановлено наступне.
Пунктом 187.1. ст. 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до п. 198.1. ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України).
Згідно з п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Згідно п.1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.
Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Відповідно до положень ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.
Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.
Абзацом 4 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
08.11.2011 року між позивачем та ТОВ «Грант-буд-Сервіс» укладено договір на поставку продукції №0811/1, 01.08.2012 року між позивачем та ТОВ «ТПК Груп» укладено договір на поставку № 0108/-3, 01.11.2012 року, між позивачем та ТОВ «Укрміксі» укладено договір на поставку канцелярських товарів № 0111/12.
На виконання умов вказаних договорів контрагентами здійснено постачання позивачу товару, вказаному у цих договорах, та позивач сплатив вартість отриманого товару, що підтверджується видатковими та податковими накладними (№ 5/01-2 від 05.01.2012 року на суму 29982-00, № 11/01-2 від 11.01.2012 року на суму 14232,00 грн., № 17/01-01 від 17.01.2012 року на суму 5362,00 грн., № 19/01-03 від 19.01.2012 року на суму 10125,96 грн., № 24/01-01 від 24.01.2012 року на суму 5886,00 грн., № 26/01-01 від 26.01.2012 року на суму 4251,00 грн., № 30/01-01 від 30.01.2012 року на сум 8502,00 грн., №09/08-20 від 09.08.2012 року на суму 3980,46 грн., № 17/08-19 від 17.08.2012 року на сум 42460,32 грн., № 18/08-01 від 18.08.2012 року на сум 14200,80 грн., № 3/09-26 від 03.09.2012 року на сум 255,06 грн., № 11/09-26 від 11.09.2012 року на суму 597,05 грн., № 10/09-26 від 10.09.2012 року на суму 7331,11 грн., № 05/10-12 від 05.10.2012 року на суму 629,76 грн., № 29/10-03 від 29.10.2012 року на суму 979,60 грн., № 27.11-04 від 27.11.2012 року на суму 6130,14 грн., № 27/11-03 від 27.11.2012 року на суму 17898,30 грн., № 8/11-14 від 08.11.2012 року на суму 6391,74 грн.) та копіями платіжних доручень, які залучені до матеріалів справи.
Крім того, товар, придбаний у ТОВ «Грант-буд-Сервіс», ТОВ «ТПК Груп» та ТОВ «Укрміксі», позивач в подальшому реалізовував відповідно до договорів поставки № 25 від 25.05.2012 року, № 34 від 20.03.2012 року, № б/н від 01.01.2012 року, № 05/04-12 від 05.04.2012 року санаторію «Ударник для батьків з дітьми», ПК «Санаторій «Золотий берег», ДСОЦ «Дружба», ПП ЛДЦ «Юрмино», що підтверджується податковими та видатковими накладними, копії яких залучені до матеріалів справи.
В порядку, передбаченому ст.71 КАС України, відповідачем доведено неотримання позивачем товару від ТОВ «Грант-буд-Сервіс», ТОВ «ТПК Груп» та ТОВ «Укрміксі» в обсягах, відображений в бухгалтерської та податкової звітності платника податків, та не спростований факт подальшої реалізації товару контрагентам.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, з яким погоджується судова колегія, що позивач мав право віднести до податкового кредиту суми ПДВ, сплачені ТОВ «Грант-буд-Сервіс», ТОВ «ТПК Груп» та ТОВ «Укрміксі» під час розрахунків за придбаний у них товар, у зв'язку з чим, висновки податкового органу, викладені в акті перевірки №000154/01-05-17.02/НОМЕР_2 від 22.089.2013 року про невірне визначення позивачем сум податкових зобов'язань з ПДВ та безпідставності формування податкового кредиту з ПДВ за січень, серпень, вересень, листопад 2012 року є необгрунтованими.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується з правильним висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись частиною третьою статті 24, частиною першою статті 195, статтями 196,197, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.11.13 у справі № 801/9963/13-а - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.11.13 у справі № 801/9963/13-а - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя підпис О.І. Мунтян
Судді підпис О.В.Дугаренко
підпис Ю.Л.Шеренін
З оригіналом згідно
Головуючий суддя О.І. Мунтян