перша інстанція
справа №763/4988/13
провадження 2/763/437/14
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 січня 2014 року Гагарінський районний суд м. Севастополя
у складі:
головуючого - судді Євдокімова І.А.
при секретарі Білан К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства ОСОБА_2 про захист прав споживачів, суд -
ВСТАНОВИВ:
08 липня 2013 року позивачка звернулася до суду з вищеназваною позовною заявою, в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що 05.04.2013 р. вона уклала з ПП ОСОБА_2 договір №АКВ-129 з додатком до нього від 09.04.2013 р. Відповідно до умов якого відповідач зобов'язався виготовити и встановити протягом 20 днів конструкції з ПВХ після отримання передоплати, яка була отримана відповідачем 05.04.2013 р. у розмірі 10920,00 гривень, таким чином виконання зобов'язань повинно відбутися 07.05.2013 р. Однак, відповідач порушив умови договору, виконавши свої зобов'язання 25.05.2013 р. Просить суд стягнути з відповідача на її користь пеню за прострочення виконання умов договору у розмірі 3% від загальної вартості заказу у розмірі 3597,00 гривень, а також витрати пов'язанні з отриманням юридичної допомоги у розмірі 100,00 гривень.
У судове засіданні позивачка не з'явилися, про час та місце судового засідання повідомлялася належним чином.
Представник позивача також у судове засідання не з'явився, надав суду заяву відповідно до якої, просить суд ухвалити по справі заочне рішення, змінені позовні вимоги задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином. Про причини не з'явлення суду не надав.
Згідно до ст.169 ч.4 ЦПК України, «якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповноважною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Суд, вважає за можливим розглянути справу по суті та постановити заочне рішення згідно до ст. 224 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України, суд розглянув справу у відсутності сторін без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Згідно ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст.57 ЦПК України докази встановлюються на підставі пояснень сторін, показань свідків, письмових доказів, речових доказів.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, 05 квітня 2013 року між ОСОБА_1 та ПП ОСОБА_2 був укладений договір №АКВ-129, за умовами якого ПП ОСОБА_2 зобов'язалася виготовити, доставити та встановити ОСОБА_1 ПВХ конструкцію протягом 20 робочих днів з моменту отримання передоплати. Передоплата була проведена 05.04.2013 р. Вартість заказу та роботи склала 10920,00 гривень.
Згідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому, під час вирішення спірних правовідносин суд виходить з визначеної статтею 204 Цивільного кодексу України презумпції правомірності правочину.
Так, відповідно до наведеної норми права правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Жодних судових рішень про визнання зазначеного договору недійсним або встановлення його нікчемності сторонами по справі у ході судового розгляду надано не було.
З огляду на частину 1 статті 629 Цивільного кодексу України - договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до положень частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України укладений між сторонами по справі договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 14 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Крім того, укладений договір є підставою виникнення між сторонами зобов'язань, тобто правовідносин, в яких одна сторона /боржник/ зобов'язана вчинити на користь другої сторони /кредитора/ певну дію /передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо/ або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку /стаття 509 Цивільного кодексу України/.
Згідно до положень частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 530 ЦК України передбачає, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що передбачено ст. 611 ЦК України.
Одна, відповідачем був порушений строк виконання зобов'язань. Відповідно до Акту виконаний робіт демонтаж конструкції з ПВХ був проведений 25.05.2013 р., тим самим прострочив виконання зобов'язань на 11 днів.
Відповідно ч.2 ст. 849 ЦК України, п. 1 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов`язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим. Крім того, згідно ч.5 ст. 10 зазначеного закону у разі, коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожен день прострочення споживачеві сплачується пеня, згідно договору у розмірі 0,03% вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством.
Сплата виконавцем неустойки (пені), встановленої в разі невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання зобов'язання, не звільняє його від виконання зобов'язання в натурі.
Відповідно до роз'яснень п. 20 Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» від 12.04.1996 року № 5 з подальшими змінами і доповненнями, неустойка (штраф, пеня) стягується коли це передбачено укладеним сторонами договором чи відповідним нормативним актом. Пеня за порушення договору нараховується і стягується у відсотковому відношенні до суми заборгованості за кожний день прострочки, в тому числі за святкові, неробочі й вихідні дні.
Як вбачається із розрахунку неустойки за прострочення виконання зобов'язання, який суд перевірив та зазнав правильним, відповідно була нарахована неустойка за прострочення виконання зобов'язання у сумі 3597,00 гривень, яка підлягає стягненню з відповідача.
У ст. 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Аналізуючи вище перелічені правові норми та рекомендації Верховного суду України в розрізі наданих суду матеріалів, суд приходить до наступних висновків.
Між сторонами склались правовідносини, які випливають з договору побутового підряду від 05 квітня 2013 року.
Позивач вимоги вказаного договору виконувала, оплатив вартість заказу та робіт, але відповідач належним чином свої зобов'язання не виконав, прострочив виконання договору на 11 днів.
Згідно п.3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав. Відповідно до ч.3 ст. 88 ЦПК якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Тому з відповідача на користь держави підлягають стягненню судовий збір у сумі 229,40 грн.
Також на користь позивача з відповідача підлягають стягненню судові витрати пов'язані з триманням юридичної дороги у розмірі 100,00 гривень (а.с.5).
На підставі викладеного, керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» від 12.04.1996 року № 5 ст.ст. 11,204,526,530,610,611,629,629,849, ст.ст. 1, 10, 22 Закону України «Про захист прав споживачів», керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 11, 15, 60, 88, 209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд, -
ВИРИШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути з приватного підприємства ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку за прострочення виконання зобов'язання у сумі 3597,00 гривень, судові витрати пов'язані з отриманням юридичної допомоги у розмірі 100,00 гривень, а всього 3697,00 гривень.
Стягнути з приватного підприємства ОСОБА_2 на користь держави судовій збір у розмірі 229,40 гривень.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі в 10-денний строк апеляційній скарги з дня проголошення рішення, а якщо особа яка оскаржує рішення не була присутня у судовому засіданні під час оголошення судового рішення, протягом десяті днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя Гагарінського
районного суду м. Севастополя І.А. Євдокімова