АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

провадження № 22-ц/796/1299/2014 Головуючий у 1 інстанції: Фролов М.О.

Доповідач: Поліщук Н.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2014 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м.Києва в складі:

Головуючого - судді Поліщук Н.В.

суддів Білич І.М., Кулікової С.В.

при секретарі Задорожному А.Г.

за участю представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача Ільчука В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві в залі суду справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», в інтересах якої діє представник за довіреністю Ільчук Володимир Олександрович, на рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 12 серпня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про страхового відшкодування з урахуванням індексу інфляції, пені та трьох відсотків річних, відшкодування моральної шкоди,-

УСТАНОВИЛА:

В березні 2013 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ВАТ «НАСК «Оранта» про стягнення 171661 грн. страхової виплати, 3527,28 грн. пені відповідно до Договору добровільного страхування транспортного засобу, 686,64 грн. інфляційних втрат від прострочення дати виплати страхової виплати відповідно до ст.625 ЦК України, 5149,83 грн. трьох процентів річних відповідно до ст.625 ЦК України та 50000 грн. моральної шкоди у зв»язку із душевними стражданнями та змінами звичного способу життя.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 06 квітня 2012 року уклала з відповідачем Договір добровільного страхування транспортного засобу за програмою «СТАНДАРТ» 100-37 №697, предметом якого є майнові інтереси, пов»язані з володінням, користуванням та розпорядженням застрахованого транспортного засобу - автомобіля «BMW X5», державний реєстраційний НОМЕР_1. Страхова сума становить 340000 грн.

08 січня 2013 року, протягом строку дії договору, із застрахованим автомобілем стався страховий випадок - пошкодження внаслідок ДТП. Вартість відновлювального ремонту згідно проведеної оцінки склала 171661 грн. Позивачем передано страховику необхідні документи для здійснення страхової виплати, проте така у передбачені договором строки/терміни здійснена не була.

Рішенням Голосіївського районного суду м.Києва від 12 серпня 2013 року позовні вимоги задоволено частково, вирішено стягнути з відповідача 172347,64 грн. матеріальної шкоди з врахуванням індексу інфляції, 3527,28 грн. пені, 5149,83 грн. трьох відсотків річних, 2000 грн. моральної шкоди, 2000 грн. витрат на правову допомогу. В іншій частині вимог відмовлено.

Додатковим рішенням Голосіївського районного суду м.Києва від 09 жовтня 2013 року вирішено питання щодо стягнення у дохід держави 1830,24 грн. судового збору.

Не погодившись з ухваленим рішенням, ВАТ НАСК «Оранта», в інтересах якої діє представник за довіреністю Ільчук В.О., подано апеляційну скаргу, у якій просить змінити рішення в частині стягнення суми страхового відшкодування та задовольнити вимоги в цій частині в сумі 155381,30 грн. страхового відшкодування, а також вимоги про стягнення 2000 грн. моральної шкоди та 2000 грн. витрат на правову допомогу.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судом не ураховано, що згідно із укладеним Договором право вибору способу, згідно з яким визначається розмір страхової виплати, належить страховику та згідно з обраного способу вартість страхової виплати складала 157081,30 грн. Посилається на помилковість висновків суду, що калькуляція на суму 171661 грн. складена спеціалістом відділу аварійних комісарів ТОВ «Гарант-АСІСТАНС», оскільки така була надана ТОВ «Автомір». Окрім того, зазначає, що при оплаті відновлювального ремонту позивачу була надана знижка у сумі 15400,18 грн. Окрім того, що вказує, що судом не вираховано суму франшизи (1700 грн.). Вимоги про стягнення інфляційних втрат, пені та трьох процентів річних вважає похідними від вимоги про стягнення страхового відшкодування та необґрунтованими.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, вказавши, що відповідач погоджується з рішенням суду в частині стягнення моральної шкоди та витрат на правову допомогу. В частині стягнення страхового відшкодування, вважає, що таке повинно становити суму 155381,30 грн. та відповідач погоджується щодо стягнення похідних виплат (інфляційних втрат, пені та трьох процентів річних) з цієї суми.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на законність рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції установлено, що 06 квітня 2012 року між позивачем (страхувальник) та відповідачем (страховик) укладено Договір добровільного страхування транспортного засобу за програмою «СТАНДАРТ» 100-37 №697, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов»язані з володінням, користуванням та розпорядженням застрахованого транспортного засобу - автомобіля «BMW X5», державний реєстраційний НОМЕР_1, що належить страхувальнику згідно із Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу. Страхова сума становить 340000 грн.

08 січня 2013 року, протягом строку дії договору, із застрахованим автомобілем стався страховий випадок - пошкодження внаслідок ДТП, про що повідомлено страховика та передано йому необхідні документи для здійснення страхової виплати, розмір якої останнім визначено у сумі 151371,12 грн., проте така у передбачений договором строк здійснена не була.

Задовольняючи позовні вимоги в частині, з якими не погоджується відповідач, суд першої інстанції виходив з того, що страховиком прострочено строки виплати страхової суми в розмірі 171661 грн., що підлягають стягненню з урахуванням пені відповідно до умов договору та інфляційних втрат і трьох відсотків річних згідно із ст.625 ЦК України.

Проте повністю погодитися з такими висновками суду не можна, з огляду на наступне.

Як убачається із матеріалів справи та вірно установлено судом першої інстанції, 08 січня 2013 року стався страховий випадок, який страховиком визнано та є необхідною умовою виникнення обов»язку страховика за Договором добровільного страхування транспортного засобу, що укладений між сторонами 06 квітня 2012 року.

Відповідно до ч.1 ст.25 Закону України «Про страхування» здійснення виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника і страхового акта, який складається страховиком або уповноваженою ним особою ( аварійним комісаром) у формі, що визначає страховик.

Тобто, порядок здійснення розрахунку та виплати страхового відшкодування регулюється умовами укладеного між сторонами Договору добровільного страхування транспортного засобу від 06 квітня 2012 року.

В пункті 13.6 Договору сторони домовились, що у разі пошкодження застрахованого транспортного засобу розмір збитків може визначатися Страховиком (НАСК «Оранта») на підставі умов, викладених у п.п.13.6.1,13.6.2,13.6.3,13.7.

Відповідно до п.13.6.3 Договору розмір збитку визначається на підставі деталізованого документа узгодженої із Страховиком СТО (наряд-замовлення, рахунок-фактура, кошторис, ремонтна калькуляція тощо).

Узгодженою із страховиком СТО є ТОВ «Автомір», з яким ОСОБА_3 27 березня 2013 року уклала Договір №1 Про надання послуг про виконання робіт з відновлення автомобіля. В свою чергу, СТО «Автомір» надало наряд-замовлення №АМН0022865 на суму 157081 грн. 30 коп. та відповідно до даних фіскальних чеків ОСОБА_3 перераховано на рахунок СТО вказану суму двома платежами (128860 грн. 32 коп. та 28220 грн. 98 коп.).

Відтак, сума збитків, яка визначена відповідно до умов договору, становить 157081 грн. 30 коп., а зазначена судом першої інстанції сума 171661 грн. є такою, що визначена помилково та не відповідає фактичним обставинам справи.

Твердження представника позивача в тій частині, що ОСОБА_3 були понесені в подальшому інші витрати, зокрема, 31 травня 2013 року сплачено 8002 грн. 49 коп. (за автопослуги), відхиляються колегією суддів, оскільки отримувачем таких коштів є ТОВ «АВТ «Баварія», а не узгоджене із страховиком СТО. Відтак, такі витрати не можна уважати збитками, які включаються у розрахунок страхового відшкодування.

Окрім того, при розрахунку суми, що підлягає стягненню, судом першої інстанції не враховано, що за умовами договору пунктом 1.3 та розділом 9 передбачена безумовна франшиза 0,5% від страхової суми 340000 грн., що становить 1700 грн. Таким чином, розмір страхового відшкодування становить 157081 грн. 30 коп. - 1700 грн. = 155381 грн. 30 коп.

Відтак, на користь ОСОБА_3 з відповідача в межах заявлених позовних вимог підлягає стягненню розмір страхового відшкодування 155381 грн. 30 коп., пеня відповідно до умов договору 3192,76 грн., інфляційні втрати 621,52 грн., три проценти річних 4661,43 грн., а всього 163857,01 грн.

В частині відшкодування моральної шкоди та витрат на правову допомогу рішення суду першої інстанції не оскаржується, відтак апеляційний суд, виходячи із наданих йому законом повноважень, не перевіряє законність рішення в цій частині.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, зміні рішення суду першої інстанції в частині стягнення страхового відшкодування з урахуванням індексу інфляції, пені та трьох відсотків річних, та зменшення розміру цих сум відповідно до наведених вище розрахунків.

Керуючись ст.ст. 218, 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», в інтересах якої діє представник за довіреністю Ільчук Володимир Олександрович, задовольнити частково.

Рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 12 серпня 2013 року змінити в частині стягнення із Відкритого акціонерного товариства Національної страхової компанії «Оранта» на користь ОСОБА_3 страхового відшкодування з урахуванням індексу інфляції, пені та трьох відсотків річних, зменшивши розмір страхового відшкодування з урахуванням індексу інфляції з 172347 гривень 64 копійок до 156002 гривень 82 копійок, зменшивши розмір пені з 3527 гривень 28 копійок до 3192 гривень 76 копійок, зменшивши розмір трьох відсотків річних з 5149 гривень 83 копійок до 4661 гривні 43 копійки, а всього стягнувши 163857 (сто шістдесят три тисячі вісімсот п»ятдесят сім) гривень 01 копійку.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - суддя Н.В. Поліщук

Судді І.М. Білич

С.В. Кулікова