Ухвала
Іменем України
30 січня 2014 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого судді Крижанівської Г.В.,
суддів Шебуєвої В.А., Оніщука М.І.,
при секретарі Пацалі А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 27 вересня 2010 року,-
ВСТАНОВИЛА:
У червні 2010 року ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» звернулося до Печерського районного суду м. Києва із зазначеним вище позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 кошти в розмірі 11 513,10 грн.
Свої вимоги обґрунтовувало тим, що 08.06.2006 року між ОСОБА_2 та ПрАТ "СК "ПЗУ Україна" був укладений договір страхування транспортних засобів № 021.07698.36, предметом якого є страхування автомобіля "Mitsubishi" д.н. НОМЕР_1.
14.05.2007 р. з вини відповідача сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "Honda" д.н. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1, та автомобіля "Mitsubishi" д.н. НОМЕР_1, водіємякого був ОСОБА_2 Внаслідок вказаної ДТП автомобіль "Mitsubishi" д.н.НОМЕР_1 був пошкоджений, і вартість відновлювального ремонту склала 11 513,10 гривень, яку позивачем було виплачено ОСОБА_2 відповідно до умов договору страхування транспортних засобів № 021.07698.
Заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва від 27.09.2010 року позов ПрАТ "СК "ПЗУ Україна" задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 шкоду, заподіяну внаслідок ДТП, в розмірі 11513 гривень 10 копійок та судові витрати в розмірі 235 гривень 13 копійок.
Не погоджуючись із вказаним рішенням ОСОБА_1 подав заяву про перегляд заочного рішення, в якій просив його скасувати та призначити справу до розгляду в загальному порядку.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 26.09.2013 р. у задоволенні вказаної заяви було відмовлено.
07.10.2013 р. ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 27.09.2010 р. скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Справа № 2-2273-1/10
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/649/2014
Головуючий у суді першої інстанції: Степанова О.С.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Крижанівська Г.В.
Свої доводи апелянт мотивував тим, що суд першої інстанції неправильно визначив підсудність справи, належним чином не повідомив про дату, час та місце проведення судового засідання та тим, що ОСОБА_1 не є належним відповідачем за даним позовом.
27.11.2013 року апелянт звернувся із клопотання про витребування доказів по справі, а саме: відомостей щодо реквізитів та дублікат страхового полісу, який був чинний станом на 01.05.2007 року, предметом якого було страхування обов'язкової цивільно-правової відповідальності ОСОБА_1
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 12.12.2013 року дане клопотання було задоволено, до ПрАТ «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс», ПАТ «СК «Універсальна» та Моторного (транспортного) страхового бюро України направлено запит про надання вищевказаних відомостей.
В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, просив рішення суду першої інстанції скасувати та вирішити питання щодо направлення справи за підсудністю.
Інші учасники процесу в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення в цій частині, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 14.05.2007 р. з вини відповідача сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "Honda" д.н. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1, та автомобіля "Mitsubishi" д.н. НОМЕР_1, водієм якого був ОСОБА_2, що підтверджується постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 29.05.2007 р. (а.с. 24).
Внаслідок вказаної ДТП автомобіль "Mitsubishi" д.н. НОМЕР_1 був пошкоджений, вартість відновлювального ремонту становила 11 513,10 гривень. Дана сума була виплачена ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» ОСОБА_2 на підставі договору страхування транспортних засобів № 021.07698.36 від 08.06.2006 р., предметом якого було страхування автомобіля "Mitsubishi" д.н. НОМЕР_1 (а.с. 26-42, 44).
Відтак, задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для зворотної вимоги ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» до винної у завданні шкоди особи, ОСОБА_1
Твердження про те, що ОСОБА_1 не є належним відповідачем у справі, апелянт обґрунтовує тим, що на момент ДТП його цивільно-правова відповідальність була застрахована, а відтак відшкодувати шкоду, яка була заподіяна життю, здоров'ю, майну третьої особи, зобов'язаний страховик відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в редакції, що діяла на момент ухвалення оскаржуваного рішення.
Разом з тим, як вбачається з листа Моторного (транспортного) страхового бюро України, останнім не виявлено даних про страхування цивільно-правової відповідальності ОСОБА_1 станом на 01.05.2007 року.
Жодних відомостей, які б могли підтвердити страхування цивільно-правової відповідальності ОСОБА_1 на момент ДТП, апелянтом також не надано.
Таким чином, дана обставина не підтверджена жодними доказами і не може бути прийнята до судом до уваги.
Доводи апелянта про неналежне повідомлення та позбавлення можливості реалізувати передбачені ст. 27 ЦПК України права спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Так, в постанові Голосіївського районного суду м. Києва від 29.05.2007 р. адресою проживання ОСОБА_1 зазначено АДРЕСА_1. Також зазначено, що останній повідомлявся судом за адресою, вказаною у протоколі про адміністративне правопорушення та отримував поштову кореспонденцію за даною адресою (а.с. 24).
Судові повістки про виклик ОСОБА_1 в судові засідання, призначені на 30.08.2010 р. та на 27.09.2010 р., повернулися до суду із відміткою про невручення кореспонденції адресату у зв'язку з відмовою адресата від одержання (а.с. 88, 89, 104, 105).
Відповідно до ч. 8 ст. 74 ЦПК України особа вважається повідомленою у разі відмови від одержання судової повістки.
Крім того, у заяві представника відповідача ОСОБА_4 про ознайомлення з матеріалами справи, адресою ОСОБА_1 також зазначено АДРЕСА_1.
Враховуючи викладене, при встановленні обставин справи та ухваленні рішення судом першої інстанції не було допущено порушень норм процесуального права та правильно застосовано норми матеріального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, не впливають на правильність прийнятого судом рішення і, з огляду на вимоги ст. 308 ЦПК України, не можуть бути підставою для його скасування, а тому підлягають відхиленню.
Керуючись ст. 218, 303, 307, 308, 313, 314,315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 27 вересня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання касаційцної скарги.
Головуючий: Г.В. Крижанівська
Судді: М.І. Оніщук
В.А.Шебуєва