Справа № 762/4268/13-ц РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

13 січня 2014 року Балаклавський районний суд міста Севастополя

під головуванням судді Гапонова Д.Ю.,

при секретарі Албовій І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Управління Державної міграційної служби у місті Севастополі про визнання особою такою, що втратила право користування житлом, зняття з реєстраційного обліку,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, яким просить визнати відповідача такою, що втратила право користування житловим приміщенням, квартирою АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстраційного обліку за наведеною адресою . Вимоги позову мотивовані тим, що, відповідач в зазначеній квартирі зареєстрований, але не проживає, у витратах по утриманню житла він участі не приймає, його речі в квартирі відсутні, відповідач мешкає за іншою адресою.

Позивач надала заяву про розгляд справи за своєї відсутності, на задоволенні заявлених вимог з підстав, викладених у позовній заяві, наполягає.

В судове засідання відповідач, який вважається повідомленим в порядку ч.ч.5 ст.74 ЦПК України не явився, а тому суд, відповідно до вимог ст.224 ЦПК України, вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України.

Дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст.57-60 того ж Кодексу.

У судовому засіданні встановлено, що позивач та відповідач зареєстровані у квартирі АДРЕСА_1, про свідчить довідка комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційне підприємство №12» Севастопольської міської ради №2529 від 06.12.2013 року; відповідач з листопада 2009 року за місцем реєстрації не проживає, про що свідчить Акт комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційне підприємство №12» Севастопольської міської ради. З наданих суду квитанцій вбачається, що позивач сплачує комунальні послуги за проживання у квартирі АДРЕСА_1.

Згідно зі ст.71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шести місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом, а згідно ст.72 того ж Кодексу визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Причин, передбачених п.п.1-7 ст.71 ЖК України, що зумовлює поважність причин не проживання відповідача за вказаною адресою, судом не встановлено.

Таким чином, з огляду на те, що відповідач понад шість місяців не проживає в спірній квартирі без поважних причин, перешкод в користуванні спірної квартири йому ніхто не чинив, участі в оплаті комунальних платежів не приймає, не звертався до суду з заявою про продовження встановленого законом строку збереження за нею спірної квартири, позов в частині визнання відповідача такою, що втратила право користування спірним жилим приміщенням підлягає задоволенню.

Що стосується вимоги позивача про зняття відповідача з реєстраційного обліку за спірною адресою то вони, на думку суду, задоволенню не підлягають, оскільки покладення певного обов'язку на сторону у справі, яка не є відповідачем, неможливо.

У той же час відповідно до ст.7 Закону України від 11 грудня 2003 року «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Наведений Закон є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов'язані із зняттям з реєстрації місця проживання, та положення його ст.7 підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов'язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.

Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм житловим приміщенням, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред'явивши одночасно одну із таких вимог: про позбавлення права власності на житлове приміщення; про позбавлення права користування житловим приміщенням; про виселення; про визнання особи безвісно відсутньою; про оголошення фізичної особи померлою.

Таким чином, зняття з реєстрації місця проживання відповідача буде можливе за умови набрання законної сили рішення про визнання особи такою, що втратила право користування житлом, або за умови розгляду судом вимоги позивача про усунення перешкод у користуванні житлом шляхом зняття з реєстрації відповідача за адресою цього житла, проте, таких самостійних вимог позивач не заявляв.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 114грн. 70коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 57-60, 88, 209, 212, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_2, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Росоховатка Гайсинського району Вінницької області такою, що втратила право користування жилим приміщенням, квартирою АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_2, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Росоховатка Гайсинського району Вінницької області на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 114грн. 70коп.

У задоволенні решти заявлених вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку

Головуючий у справі Д.Ю.Гапонов