ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

10 лютого 2014 рокуСправа №801/1282/14

Суддя Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим Дудін С.О., перевіривши виконання вимог статей 104, 105, 106 КАС України за адміністративним позовом Громадської організації "Молодіжна організація захист інтересів молодих інвалідів" в інтересах ОСОБА_1

до Управління Державного казначейства АР Крим

про визнання неправомірними дій та спонукання до виконання певних дій

ВСТАНОВИВ:

Громадська організація "Молодіжна організація захист інтересів молодих інвалідів" в інтересах ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до Управління Державного казначейства АР Крим про визнання неправомірними дій та спонукання до виконання певних дій.

Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України через наступне.

Відповідно до п. «2» ч. 1 ст. 106 КАС України у позовній заяві зазначаються ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є.

Позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду (п. 8 ч. 1 ст. 3 КАС України).

З позовної заяви вбачається, що в якості позивача зазначено Громадську організацію "Молодіжна організація захист інтересів молодих інвалідів" в інтересах ОСОБА_1, з приводу чого суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 КАС України, у випадках, встановлених законом, юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах.

19.04.2012 набув чинність Закон України "Про громадські об'єднання" від 22.03.2012 №4572-УІ, який введений в дію з 1 січня 2013 року. Згідно статті 21 вказаного закону для здійснення своєї мети (цілей) громадське об'єднання має право:

1) вільно поширювати інформацію про свою діяльність, пропагувати свою мету (цілі);

2) звертатися у порядку, визначеному законом, до органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб з пропозиціями (зауваженнями), заявами (клопотаннями), скаргами;

3) одержувати у порядку, визначеному законом, публічну інформацію, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації;

4) брати участь у порядку, визначеному законодавством, у розробленні проектів нормативно-правових актів, що видаються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування і стосуються сфери діяльності громадського об'єднання та важливих питань державного і суспільного життя;

5) проводити мирні зібрання;

6) здійснювати інші права, не заборонені законом.

2. Громадське об'єднання зі статусом юридичної особи має право:

1) бути учасником цивільно-правових відносин, набувати майнові і немайнові права відповідно до законодавства;

2) здійснювати відповідно до закону підприємницьку діяльність безпосередньо, якщо це передбачено статутом громадського об'єднання, або через створені в порядку, передбаченому законом, юридичні особи (товариства, підприємства), якщо така діяльність відповідає меті (цілям) громадського об'єднання та сприяє її досягненню. Відомості про здійснення підприємницької діяльності громадським об'єднанням включаються до Реєстру громадських об'єднань;

3) засновувати з метою досягнення своєї статутної мети (цілей) засоби масової інформації;

4) брати участь у здійсненні державної регуляторної політики відповідно до Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності";

5) брати участь у порядку, визначеному законодавством, у роботі консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів, що утворюються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування для проведення консультацій з громадськими об'єднаннями та підготовки рекомендацій з питань, що стосуються сфери їхньої діяльності.

Таким чином, на момент звернення Громадської організації "Молодіжна організація захист інтересів молодих інвалідів" до суду, у громадської організації відсутні повноваження представляти в суді інтереси своїх членів (учасників).

Відповідно до ч. 4 ст. 106 КАС України позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.

Вказана норма була порушена позивачем, оскільки позовна заява підписана ОСОБА_1, позаяк в якості позивача зазначено Громадську організацію "Молодіжна організація захист інтересів молодих інвалідів".

Згідно з ч. 5 ст. 106 КАС України якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.

Суд звертає увагу, що додана до позову довіреність, яка посвідчена Заступником голови Громадської організації "Молодіжна організація захист інтересів молодих інвалідів" не може бути доказом на підтвердження повноважень Громадської організації "Молодіжна організація захист інтересів молодих інвалідів" представляти інтереси ОСОБА_1, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст. 244 Цивільного кодексу України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

В адміністративному процесі довіреність - це документ, який надає право на здійснення процесуальних дій.

Згідно з ч. 1 ст. 245 Цивільного кодексу України форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин.

Основне правило щодо форми довіреності полягає в тому, що довіреність вчиняється у такій же формі, в якій відповідно до закону має вчинятися відповідний правочин.

При цьому словосполучення "відповідно до закону" слід тлумачити широко, враховуючи те, що проста письмова або нотаріальна форма може бути надана будь-якому правочину, навіть якщо із закону обов'язковість такої форми не випливає.

Положеннями частини четвертої ст. 58 КАС України передбачено, що довіреність фізичної особи на ведення справи в адміністративному суді посвідчується нотаріусом або посадовою особою, якій відповідно до закону надано право посвідчувати довіреності.

Отже, довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально (ст. 35, 37, 38 Закону України "Про нотаріат") або відповідною посадовою особою, при цьому, в останньому випадку правовідносини щодо порядку посвідчення довіреностей регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 р. N 419 "Про порядок посвідчення заповітів і доручень, прирівнюваних до нотаріально посвідчених".

Крім того, відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 40 Закону України "Про нотаріат", до нотаріально посвідчених довіреностей прирівнюються довіреності осіб, які проживають у населених пунктів, де немає нотаріусов, посвідчені уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, крім довіреностей на право розпорядження нерухомим майном, довіреності на управління і розпорядження корпоративними правами та довіреностей на користування та розпорядження транспортними засобами.

Наявна в матеріалах адміністративного позову довіреність не відповідає зазначеним вимогам, розміщена на одному аркуші разом із двома довідками про членство в громадській організації ОСОБА_1 та ОСОБА_2, що унеможливлює прийняття судом вказаного доказу до розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 106 КАС України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Вказана норма була порушена позивачем, оскільки позивачем не додані жодні докази на підтвердження обставин спірних правовідносин, як-от: докази порушення Управлінням Державного казначейства АР Крим законних прав та інтересів ОСОБА_1, докази протиправності дій виконавчої служби тощо.

Не зазначені позивачем і причини неможливості надання таких доказів.

Відповідно до частини 2 статті 110 КАС України суд до судового розгляду адміністративної справи вживає заходи для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи в одному судовому засіданні протягом розумного строку.

Проте, невиконання позивачем приписів ч. 2 ст. 106 КАС України та ненадання доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, унеможливлює здійснення підготовки справи до судового розгляду з метою її розгляду в одному судовому засіданні протягом розумного строку, оскільки не надає змоги визначити суть спірних відносин.

Відповідно до п. «4» ч. 1 ст. 106 КАС України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Частиною четвертою ст. 105 КАС України передбачено, що адміністративний позов може містити вимоги про:

1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень;

2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії;

3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій;

4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю;

5) виконання зупиненої чи невчиненої дії;

6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;

7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

Позовними вимогами згідно прохальної частини позовної заяви є: визнання неправомірними дій відповідача (без уточнення яких саме дій) та визнання ОСОБА_1 потерпілою від протиправних дій відповідача, що розцінюється судом як порушення встановлених КАС України вимог щодо форми та змісту адміністративного позову.

Крім того, в матеріалах адміністративного позову відсутній паспорт громадянина України як документ, що підтверджує наявність у ОСОБА_1 (особи, в інтересах якої звернулася громадська організація та належного позивача у справі) адміністративної процесуальної правосуб'єктності.

Так, згідно з ч. 1 ст. 48 Кодексу адміністративного судочинства України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Адміністративна процесуальна правоздатність - абстрактна умова володіння всіма процесуальними правами і обов'язками, яка передбачає можливість конкретної особи стати суб'єктом конкретних процесуальних правовідносин, стати персоніфікованим носієм прав і обов'язків, передбачених законом для даного суб'єкта і даних правовідносин. Тому особою, що бере участь у справі, можуть бути лише особи, які володіють процесуальною правоздатністю.

Для особистої участі в адміністративній справі недостатньо володіти лише правоздатністю, необхідна ще й адміністративна процесуальна дієздатність, тобто здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді.

Частиною другою зазначеної статті передбачено, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

Таким чином, змістом адміністративної процесуальної дієздатності є здатність особисто здійснювати процесуальну діяльність, яка породжує відповідні юридичні наслідки. Вона визнається за фізичними особами, які досягли повноліття.

Положеннями статі 34 Цивільного кодексу України, серед іншого, передбачено, що особа вважається повнолітньою, якщо вона досягнула вісімнадцяти років.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 р. № 5492-VІ паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України на території України.

Пунктом «6» ч. 7 зазначеної статті передбачено, що до паспорта громадянина України вноситься така інформація як дата народження.

Згідно з п. 1.2 Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 13.04.2012 N 320 паспорт громадянина України (далі - паспорт) видається територіальними підрозділами Державної міграційної служби України (далі - територіальні підрозділи) за місцем проживання кожному громадянинові України після досягнення 16-річного віку, а надалі в разі необхідності обмінюється, видається замість утраченого, викраденого або зіпсованого.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що в даному випадку належним доказом наявності у ОСОБА_1 адміністративної процесуальної правосуб'єктності має бути паспорт громадянина України, який до адміністративного позову взагалі не доданий.

Згідно з частиною 3 статті 106 до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Заявлені позивачем вимоги є немайновими.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру встановлена ставка судового збору на рівні 0,06 розміру мінімальної заробітної плати.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 статті 4 Закону).

Згідно з частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 статті 4 Закону).

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" з 1 січня 2014 року мінімальна заробітна плата встановлена на рівні 1218,00 грн.

Таким чином, у разі усунення недоліків позовної заяви та звернення до суду з цим адміністративним позовом ОСОБА_1 слід сплатити судовий збір у сумі 73,08 грн. (0,06 розміру мінімальної заробітної плати), у той час як в матеріалах позову взагалі відсутні докази сплати судового збору.

У разі наявності у позивача пільги по сплаті судового збору (зокрема, встановлення інвалідності І та ІІ групи), відповідні обставини мають підтверджуватися належними доказами.

Частиною 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Згідно до положень ст. 108 КАС України адміністративний позов підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення недоліків до 03.03.2014 р.

Керуючись ст. ст. 108, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Залишити позовну заяву без руху.

2. У строк до 03.03.14 усунути вказані недоліки, а саме: надати 2 примірника оформленої відповідно до вимог статті 106 КАС України позовної заяви (з усуненням недоліків в частині форми, змісту позовної заяви, зазначенням належного позивача - ОСОБА_1, підписану належним чином уповноваженою особою) із доданими документами для направлення відповідачу; надати докази на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги; надати докази наявності у належного позивача адміністративної процесуальної правосуб'єктності: належним чином засвідчену копію паспорту громадянина України ОСОБА_1; надати докази сплати судового збору в розмірі 73,08 грн. або докази наявності підстав для звільнення від сплати судового збору.

3. Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із обов'язковою вказівкою на номер справи 801/1282/14 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

У разі невиконання цієї ухвали позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала набирає законної сили протягом 5 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину ухвали або справу розглянуто у порядку письмового провадження або без виклику особи, яка її оскаржує, ухвала набирає законної сили через 5 днів з дня її отримання.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної республіки Крим протягом 5 днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи у порядку письмового провадження або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Дудін С.О.