Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
Справа № 801/10332/13-а
04.02.14 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Мунтян О.І.,
суддів Шереніна Ю.Л. ,
Дугаренко О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кисельова О.М.) від 17.12.13 у справі № 801/10332/13-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕК Крименергосети" (вул. Крилова, 135, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95001)
до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим (вул. М. Залки, 1/9, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.12.2013 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕК Крименергосети" до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕК Крименергосети" від 12.09.2013 року №0009782270.
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕК Крименергосети" з Державного бюджету України витрати по сплаті судового збору у розмірі 411,98 гривень.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
У судове засідання 04.02.2014 року сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи сповіщені належно.
Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Колегією суддів та судом першої інстанції встановлено, що у період з 15.08.13 р. по 21.08.13 р. відповідачем була проведена позапланова документальна виїзна перевірка пзивача з питань достовірності формування даних податкової декларації з ПДВ за травень 2013 року, за результатами якої складений акт №712/22.7/34835821 від 23.08.2013 року.
Висновками акту перевірки встановлено порушення позивачем:
- п.п.14.1.185, п.п.14.1.191 п.14.1 ст. 14, п.22.1 ст. 22, п.44.1, п.44.3, п.44.6 ст.44, п. 185.1 ст. 185, п.п. 187.1а п.187.1 ст. 187, п.201.14, п.201.15 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення у травні 2013 року сум податкового зобов'язання в розмірі 137301 грн.
На підставі наведеного акту перевірки було винесено податкове повідомлення - рішення від 12.09.2013 року №0009782270, за яким сума грошового зобов'язання з ПДВ за основним платежем склала 137324,00 грн. та нараховані штрафні санкції в розмірі 68662,00 грн.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіряючи відповідність висновків суду першої інстанції матеріалам справи, колегією суддів встановлено наступне.
Пунктом 187.1. ст. 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до п. 198.1. ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України).
Згідно з п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Як вбачається з акту перевірки, за результатами перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕК Крименергосети" встановлено завищення податкових зобов'язань ТОВ «ТД Крименергоцентр» за травень 2013 року в сумі 137324 грн. при здійсненні взаємовідносин з ТОВ "ЕК Крименергосети".
Враховуючи запит №2064/10/22.7 від 09.08.2013 року, матеріали акту №661 від 19.06.2013 року, матеріали, отримані від ГВПМ ДПІ у м. Сімферополі, операції здійснені між ТОВ "ЕК Крименергосети" та ТОВ «ТД Крименергоцентр» у травні 2013 року мають безтоварний характер та не мають наслідків, які відображаються у податковому обліку та звітності.
На запит №2064/10/22.7 від 09.08.2013 року ТОВ «ТД Крименергоцентр» про надання письмових пояснень та їх документального підтвердження (включаючи інформацію про формування та наявність залишків ТМЦ, які були реалізовані у травні 2013 року ТОВ "ЕК Крименергосети"), відповідь на момент завершення перевірки не отримана, про що складено акт про ненадання документів.
В зв'язку з чим, неможливо встановити наявність залишків ТМЦ, станом на 01.05.2013 року (додатки, які розшифровують залишки ТМЦ, не надаються; інформація щодо наявності залишків підприємством не надана).
Згідно даних автоматизованої бази «Податковий Блок» між податковим зобов'язанням ТОВ «ТД Крименергоцентр» та податковим кредитом ТОВ "ЕК Крименергосети", у травні 2013 року встановлені розбіжності в сумі 137324,00 грн.
Дані розбіжності виникли внаслідок рознесення результатів акту №661 від 19.06.2013 року, перевірки ТОВ «ТД Крименергоцентр» з питань достовірності формування даних податкової декларації з ПДВ за травень 2013 року.
В ході перевірки були встановлені взаємовідносини між ТОВ «ТД Крименергоцентр» та ТОВ "ЕК Крименергосети", у вигляді постачання електротехнічного обладнання та будівельних матеріалів.
Враховуючи кількість, вагу, асортимент вказаних у видаткових накладних ТМЦ, податковим органом зроблено висновок, що у ТОВ «ТД Крименергоцентр» відсутні умови для зберігання такої кількості ТМЦ на складі, загальною площею 100 кв.м. Також у підприємства відсутні основні засоби, транспорт, чисельність робітників - 1 особа (директор по 0,5 ставка).
Отже, висновки акту перевірки позивача робляться на підставі перевірки його контрагента, в ході якому робиться висновок про неможливість встановлення наявності залишків ТМЦ, станом на 01.05.2013 року.
Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Згідно п.1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.
Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Відповідно до положень ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.
Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.
Абзацом 4 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Як вбачається з акту перевірки, матеріалів справи, здійснення фінансово-господарських операцій за перевіряємий період позивачем з вищенаведеним контрагентом підтверджується укладеним між позивачем та зазначеним контрагентом договором, виписаними на його виконання податковими накладними, видатковими накладними, рахунками -фактурами.
Так, за перевіряємий період позивачем укладено з вищенаведеним контрагентом наступний договір.
Між позивачем та ТОВ «ТД Крименергоцентр» укладений договір поставки №1/6/0111 від 10.01.2011 року, за яким постачальник зобов'язується на протязі строку дії даного договору передати у власність покупцеві електротехнічне обладнання на підставі заявки у письмовій формі, переданої по факсу, електронній пошті чи іншим способом, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити товар.
На виконання вказаного договору ТОВ «ТД Крименергоцентр» на адресу позивача виписано податкові накладні: від 30.05.2013 року №16 на суму 3287,75 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 547,96 грн., від 28.05.2013 року №15 на суму 7312,94 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 1218,82 грн., від 24.05.2013 року №14 на суму 59927,04 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 9987,84 грн., від 23.05.2013 року №13 на суму 59971,93 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 9995,32 грн., від 22.05.2013 року №12 на суму 58971,30 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 9828,55 грн., від 21.05.2013 року №11 на суму 59404,80 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 9900,80 грн., від 20.05.2013 року №10 на суму 58804,87 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 9800,81 грн., від 18.05.2013 року №9 на суму 59264,04 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 9877,34 грн., від 17.05.2013 року №6 на суму 51994,68 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 8665,78 грн., від 17.05.2013 року №8 на суму 54045,64 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 9007,61 грн., від 17.05.2013 року №7 на суму 58044,66 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 9674,11 грн., від 15.05.2013 року №5 на суму 59985,00 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 9997,50 грн., від 14.05.2013 року №4 на суму 59347,44 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 9891,24 грн., від 14.05.2013 року №3 на суму 58726,91 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 9787,82 грн., від 13.05.2013 року №2 на суму 58555,20 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 9759,20 грн., від 09.05.2013 року №1 на суму 56299,24 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 9383,21 грн.
Видаткові накладні: №РН-0009 від 09.05.2013 року на суму 56299,24 грн., з урахуванням ПДВ в сумі 9383,21 грн., №РН-0010 від 13.05.2013 року на суму 58555,20 грн., з урахуванням ПДВ в сумі 9759,20 грн., №РН-0011 від 14.05.2013 року на суму 58726,91 грн., з урахуванням ПДВ в сумі 9787,82 грн., №РН-0012 від 14.05.2013 року на суму 59347,44 грн., з урахуванням ПДВ в сумі 9891,24 грн., №РН-0013 від 15.05.2013 року на суму 59985,00 грн., з урахуванням ПДВ в сумі 9997,50 грн., №РН-0014 від 17.05.2013 року на суму 51994,68 грн., з урахуванням ПДВ в сумі 8665,78 грн., №РН-0015 від 17.05.2013 року на суму 58044,66 грн., з урахуванням ПДВ в сумі 9674,11 грн., №РН-0016 від 17.05.2013 року на суму 54045,64 грн., з урахуванням ПДВ в сумі 9007,61 грн., №РН-0017 від 18.05.2013 року на суму 59264,04 грн., з урахуванням ПДВ в сумі 9877,34 грн., №РН-0018 від 20.05.2013 року на суму 58804,87 грн., з урахуванням ПДВ в сумі 9800,81 грн., №РН-0019 від 21.05.2013 року на суму 59404,80 грн., з урахуванням ПДВ в сумі 9900,80 грн., №РН-0020 від 22.05.2013 року на суму 58971,30 грн., з урахуванням ПДВ в сумі 9828,55 грн., №РН-0021 від 23.05.2013 року на суму 59971,93 грн., з урахуванням ПДВ в сумі 9995,32 грн., №РН-0022 від 24.05.2013 року на суму 59927,04 грн., з урахуванням ПДВ в сумі 9987,84 грн., №РН-0023 від 28.05.2013 року на суму 7312,94 грн., з урахуванням ПДВ в сумі 1218,82 грн., №РН-0008 від 30.05.2013 року на суму 3287,75 грн., з урахуванням ПДВ в сумі 547,96 грн.
Рахунки - фактури: №СФ-0000011 від 09.05.2013 року на суму 56299,24 грн., з урахуванням ПДВ в сумі 9383,21 грн., №СФ-0000012 від 13.05.2013 року на суму 58555,20 грн., з урахуванням ПДВ в сумі 9759,20 грн., №СФ-0000013 від 14.05.2013 року на суму 58726,91 грн., з урахуванням ПДВ в сумі 9787,82 грн., №СФ-0000014 від 14.05.2013 року на суму 59347,44 грн., з урахуванням ПДВ в сумі 9891,24 грн., №СФ-0000015 від 15.05.2013 року на суму 59985,00 грн., з урахуванням ПДВ в сумі 9997,50 грн., №СФ-0000016 від 17.05.2013 року на суму 51994,68 грн., з урахуванням ПДВ в сумі 8665,78 грн., №СФ-0000017 від 17.05.2013 року на суму 58044,66 грн., з урахуванням ПДВ в сумі 9674,11 грн., №СФ-0000018 від 17.05.2013 року на суму 54045,64 грн., з урахуванням ПДВ в сумі 9007,61 грн., №СФ-0000019 від 18.05.2013 року на суму 59264,04 грн., з урахуванням ПДВ в сумі 9877,34 грн., №СФ-0000020 від 20.05.2013 року на суму 58804,87 грн., з урахуванням ПДВ в сумі 9800,81 грн., №СФ-0000021 від 21.05.2013 року на суму 59404,80 грн., з урахуванням ПДВ в сумі 9900,80 грн., №СФ-0000022 від 22.05.2013 року на суму 58971,30 грн., з урахуванням ПДВ в сумі 9828,55 грн., №СФ-0000023 від 23.05.2013 року на суму 59971,93 грн., з урахуванням ПДВ в сумі 9995,32 грн., №СФ-0000024 від 24.05.2013 року на суму 59927,04 грн., з урахуванням ПДВ в сумі 9987,84 грн., №СФ-0000025 від 28.05.2013 року на суму 7312,94 грн., з урахуванням ПДВ в сумі 1218,82 грн., №СФ-0000010 від 30.05.2013 року на суму 3287,75 грн., з урахуванням ПДВ в сумі 547,96 грн.
Судом першої інстанції дана належна оцінка наданим документам, які підтверджують реальність господарських операцій.
Згідно зі статтею 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
Отже, без правової оцінки суду першої інстанції не залишилось те, що зміст статті 228 Цивільного кодексу України свідчить на користь висновку, що законодавець відокремив порушення публічного порядку від інших підстав нікчемності правочинів та передбачив наявність умислу сторін (сторони) на незаконний результат, а також суперечність його публічно-правовим актам держави.
Зважаючи на те, що публічний порядок держави порушується у разі недотримання нормативних актів, у яких він закріплений, а фіктивне підприємництво з метою ухилення від сплати податків, на факт якого відповідач посилається як на підставу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, є злочином, відповідальність за який встановлена Кримінальним кодексом України, колегія суддів Севастопольського апеляційного адміністративного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що за обставин, які склалися у даній справі, визначенню правочину як такого, що порушує публічний порядок повинен передувати вирок суду про притягнення учасника (учасників) такого правочину до кримінальної відповідальності, який би набрав законної сили. Всупереч вимогам частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем таких доказів надано не було. Проте, у разі наявності відповідного вироку суду, постановленого у кримінальній справі, податковий орган має право звернутись до суду про перегляд судового рішення за ново виявленими обставинами в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного, суд, колегія суддів погоджується з правильним висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись частиною третьою статті 24, частиною першою статті 195, статтями 196,197, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кисельова О.М.) від 17.12.13 у справі № 801/10332/13-а- залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кисельова О.М.) від 17.12.13 у справі № 801/10332/13-а - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя підпис О.І. Мунтян
Судді підпис Ю.Л.Шеренін
підпис О.В.Дугаренко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя О.І. Мунтян