Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Постанова
Іменем України
Справа № 827/431/13-а
04.02.14 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Мунтян О.І.,
суддів Дугаренко О.В. ,
Дудкіної Т.М.
секретар судового засідання Равза Р.Р.
за участю сторін:
позивач, ОСОБА_2- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,
представник відповідача, Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Севастополя Державної податкової служби- Горошко Марія Олександрівна, від 01.07.13
представник відповідача, Головного Управління Державної казначейської служби України у місті Севастополі- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,
представник третьої особи, Кредитної спілки "Разом"- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,
розглянувши адміністративну справу за апеляційними скаргами Головного Управління Державної казначейської служби України у місті Севастополі та Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Севастополя Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Куімов М.В. ) від 26.03.13 у справі № 827/431/13-а
за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_2)
до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Севастополя Державної податкової служби (вул. Кулакова, 37, м.Севастополь, 99011)
до Головного Управління Державної казначейської служби України у місті Севастополі (вул. Балаклавська, 9, м.Севастополь, 99011)
третя особа Кредитна спілка "Разом" (вул. Одеська, 23, кв. 1, м.Севастополь, 99011)
про стягнення надмірно сплаченої суми податку з доходів фізичних осіб та штрафних санкцій,
ВСТАНОВИВ:
У 2008 р. ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Севастополя Державної податкової служби та Головного управління державної казначейської служби України у м. Севастополі, третя особи «Кредитна спілка «Разом» про стягнення надмірно сплаченої суми податку з доходів фізичних осіб у розмірі 24405,46 грн. та штрафних санкції у розмірі, встановленому п.20.4.2 ст.20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».
Постановою Ленінського районного суду міста Севастополя від 03.02.09р. в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03.02.10р. апеляційна скарга ОСОБА_2 залишена без задоволення, постанова Ленінського районного суду м.Севастополя від 03.02.09 у справі № 2-а-35/09 залишена без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.01.13 року касаційна скарга ОСОБА_2 задоволена частково, скасовані постанова Ленінського районного суду міста Севастополя від 03.02.09 року та ухвала Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03.02.10 року, справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 26.03.2013 року позовні вимоги ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Севастополя Державної податкової служби, Головного Управління Державної казначейської служби України у місті Севастополі, третя особа Кредитна спілка "Разом" про стягнення надмірно сплаченої суми податку з доходів фізичних осіб та штрафних санкцій - задоволено.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 надмірно суму сплаченого податку з доходів фізичних осіб за 2005 - 2006 роки в розмірі 24405 гривень 46 копійок та суму штрафних санкції, відповідно до вимог п.п.20.4.2 п.20.4 ст.20 Закону України №889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб», в розмірі 2440 гривень 50 копійок, а разом 26845 гривень 96 копійок.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 30 гривень.
На зазначене судове рішення від Головного Управління Державної казначейської служби України у місті Севастополі та Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Севастополя Державної податкової служби надійшли апеляційні скарги, в яких ставиться питання про його скасування та ухвалення нового рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Апеляційні скарги мотивовані порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Представник відповідача Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Севастополя Державної податкової служби у судовому засіданні 04.02.14р. підтримав апеляційні скарги у повному обсязі.
Інші сторони у судове засідання 04.02.14р. не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином та своєчасно.
Відповідно до частини четвертої статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце слухання апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши пояснення учасника справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Колегією суддів та судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 є членом Кредитної спілки «Разом», яка була його податковим агентом та сплачувала податок з доходів фізичних осіб за підсумками фінансового року у вигляді нарахування відсотків на пайові внески члена кредитної спілки. Протягом 2004-2006 років Кредитна спілка здійснювала нарахування і розподіл частини нерозподіленого доходу, що залишається в її розпорядженні за підсумками фінансового року (іншого звітного періоду), у вигляді нарахування відсотків на пайові внески між членами кредитної спілки з утриманням податку з доходів фізичних осіб, з якого (доходу) з позивача було утримано та перераховано до бюджету 24405,46 грн. податку з доходів фізичних осіб.
У листопаді 2007 року позивач подав до податкового органу податкову декларацію про доходи за 2005-2006 роки та розрахунок податку, що підлягає поверненню, в сумі 24405,46 грн., а також заяву про повернення надмірно сплаченого податку з доходів фізичних осіб за 2005-2006 роки, який на думку позивача, було утримано неправомірно.
Листом за вих.№24132/10/17-1 від 30.11.2007 Державна податкова інспекція відмовила у поверненні надмірно сплаченої суми податку.
Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіряючи відповідність висновків суду першої інстанції матеріалам справи, колегією суддів встановлено наступне.
Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про кредитні спілки» від 20.12.2001 року № 2908-III, кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об'єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки.
Відповідно до абзаців 1, 3 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про кредитні спілки» кредитна спілка відповідно до свого статуту: приймає вступні та обов'язкові пайові та інші внески від членів спілки; залучає на договірних умовах внески (вклади) своїх членів на депозитні рахунки як у готівковій, так і в безготівковій формі.
Згідно з ч. 2 ст. 21 Закону України «Про кредитні спілки» кредитна спілка має право самостійно встановлювати розмір плати (процентів), яка розподіляється на пайові членські внески та нараховується на внески (вклади), що знаходяться на депозитних рахунках членів кредитної спілки.
Частиною 3 ст. 21 Закону України «Про кредитні спілки» передбачено, що нерозподілений доход, що залишається у розпорядженні кредитної спілки за підсумками фінансового року, розподіляється за рішенням загальних зборів, у тому числі між членами кредитної спілки, пропорційно розміру їх пайових внесків у вигляді відсотків (процентів).
Таким чином, у зазначеній статті чітко розмежовано поняття «проценти, які нараховуються на внески (вклади), що знаходяться на депозитних рахунках членів кредитної спілки» та «нерозподілений доход, що залишається у розпорядженні кредитної спілки за підсумками фінансового року і розподіляється між членами кредитної спілки у вигляді відсотків (процентів)».
Відповідно до п.п. 9.2.1 п. 9.2 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року № 889-IV (чинного на час виникнення спірних відносин) податковим агентом платника податку при нарахуванні (сплаті) на його користь процентів на банківський депозит (вклад), вклад до небанківських фінансових установ згідно із законом або процентів (дисконтних доходів) на депозитний (ощадний) сертифікат (далі - проценти) є особа, яка здійснює таке нарахування (сплату).
Згідно з положеннями Закону України від 1 липня 2004 року № 1958-IV «Про внесення змін до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (чинного на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 1958-IV) абзац 1 п.п. 9.2.1 п. 9.2 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» викладено у новій редакції, яка стосовно визначення доходів платника податку робить посилання на п. 7.2 ст. 7 цього Закону, який також викладено у новій редакції. Відповідно до п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» ставка податку становить 5 % від об'єкта оподаткування, нарахованого податковим агентом як, зокрема, процент на вклад (внесок) до кредитної спілки, створеної відповідно до закону. Тобто, положеннями зазначених норм конкретизовано об'єкт оподаткування - процент, нарахований кредитною спілкою на вклад (внесок) до цієї спілки.
Разом з тим згідно з положеннями Закону № 1958-IV пп. 22.1.4 п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» викладено в такій редакції: « 22.1.4. Підпункт 4.2.12 пункту 4.2 статті 4 цього Закону у частині включення до загального місячного оподатковуваного доходу доходів у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок (у тому числі картковий рахунок), вклад до небанківських фінансових установ згідно із законом або процентів (дисконтних доходів) на депозитний (ощадний) сертифікат та підпункти 9.2.1 і 9.2.2 пункту 9.2 статті 9 цього Закону у частині оподаткування процентів набирають чинності з 1 січня 2005 року». В подальшому набрання чинності вказаними нормами Законом України від 21.12.2004 року № 2273-IV «Про внесення змін до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» було відтерміновано до 1 січня 2010 року.
Таким чином, дія п.п. 22.1.4 п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» не поширюється на п.п. 9.2.3 п. 9.2 ст. 9 цього Закону.
Відповідно до вимог пп. 9.2.3 п. 9.2 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» оподаткування процентів (у тому числі дисконтних доходів), сплачених (нарахованих) з інших підстав, ніж зазначені у п.п. 9.2.1 цього пункту, здійснюється у загальному порядку, встановленому цим Законом для доходів, що кінцево оподатковуються при їх виплаті, за ставкою, визначеною у п. 7.1 ст. 7 цього Закону.
Отже, доходи фізичних осіб, сплачених (нарахованих) з інших підстав, зокрема у вигляді частки, отриманої з нерозподіленого доходу, що залишається у розпорядженні кредитної спілки за підсумками фінансового року, оподатковуються податком з доходів фізичних осіб за ставкою, визначеною у п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».
Таким чином, судова колегія зазначає, що доходи членів кредитних спілок у вигляді частки, отриманої з нерозподіленого доходу, що залишається у розпорядженні кредитної спілки за підсумками фінансового року, оподатковуються у загальному порядку, встановленому Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» для доходів, що кінцево оподатковуються при їх виплаті, за ставкою, визначеною у п. 7.1 ст.7 цього Закону.
Відповідно до статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.
Таким чином, доводи апеляційних скарг та матеріали справи дають підставу колегії судів для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Тому, апеляційні скарги підлягають задоволенню, а постанова - скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову у задоволенні позову.
Керуючись статтями ст.ст. 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 2 ч. 1 ст. 202, п. 3 ч. 1 ст. 205, ст.207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційні скарги Головного Управління Державної казначейської служби України у місті Севастополі та Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Севастополя Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 26.03.13р. по справі №827/431/13-а - задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 26.03.13р. по справі №827/431/13-а - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Постанова набирає законну силу з моменту проголошення.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 10 лютого 2014 р.
Головуючий суддя підпис О.І. Мунтян
Судді підпис О.В.Дугаренко
підпис Т.М. Дудкіна
З оригіналом згідно
Головуючий суддя О.І. Мунтян