ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
10 лютого 2014 рокуСправа №827/355/14
м. Севастополь
Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:
головуючого судді - Мінько О.В.;
при секретарі судового засідання - Матвєєвої М.С.,
за участю: представника позивача, Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя, Башука Микити Григоровича, довіреність № 5201/43/2.04 від 25.12.2013 р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя до ініціативної групи громадян в особі ОСОБА_2 про обмеження права на проведення мирних зібрань,
ВСТАНОВИВ:
Ленінська районна державна адміністрація м. Севастополя (далі - Ленінська РДА м. Севастополя) 10.02.2014 р. звернулась до суду з адміністративним позовом до ініціативної групи громадян в особі ОСОБА_2 про обмеження права на проведення мирних зібрань.
Позивач просить суд обмежити право на проведення мирних зібрань шляхом заборони ініціативній групі громадян в особі ОСОБА_2 проведення пікету у будівлі Севастопольської міської державної адміністрації 11 лютого 2014 року з 14-00 до 15-00 год. Зазначив, що пікет буде проводитися на підтримку виробників сільськогосподарчої продукції м. Севастополя та Криму, проти свавілля посадовців з питання виділення місць для торгівлі продукцією власного провадження. Заявлена кількість учасників - до 20 осіб.
Крім того, ОСОБА_2 повідомив, що після проведення цього пікету планує встановлення намету та оголошення голодування. Для освітлення планує використання бензогенератора 2,5 КВ, для обігріву - бочка та дрова. лід врахувати те, що має вірогідність виникнення протистояння та конфліктних ситуацій між учасниками акції, а також жителями і гостями міста, які не є прямими учасниками акції. Також зазначив, що в робочий час проведення пікету, з урахуванням місця, дати початку, а також кількості осіб буде заважати нормальній роботі державного органу та перешкоджати вільному проходу громадян.
У судовому засіданні представник Ленінської РДА м. Севастополя Башук М.Г. позовні вимоги підтримав, надав суду пояснення в обґрунтування вимог, просив позов задовольнити у повному обсязі.
У судове засідання відповідач не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся відповідно до вимог частини третьої статті 182 Кодексу адміністративного судочинства України. Під час повідомлення відповів, що знаходиться у хворому стані та з'явитися у судове засідання не може.
Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково виходячи з наступного.
Встановлено, що 06 лютого 2014 року о 09-50 год. до Ленінської РДА м. Севастополя надійшло повідомлення від ОСОБА_2 про проведення пікету у будівлі Севастопольської міської державної адміністрації 11 лютого 2014 року з 14-00 до 15-00 год. Пікет буде проводитися на підтримку виробників сільськогосподарчої продукції м. Севастополя та Криму, проти свавілля посадовців з питання виділення місць для торгівлі продукцією власного провадження. Крім того, ОСОБА_2 повідомив, що після проведення цього пікету планує встановлення намету та оголошення голодування. Для освітлення планує використання бензогенератора 2,5 КВ, для обігріву - бочка та дрова.
У даному повідомленні зазначено, що кількість учасників пікету складає 20 осіб.
Відповідно до статті 11 Європейської конвенції з прав людини кожна людина має право на свободу мирних зборів і свободу асоціації з іншими, включаючи право створювати профспілки і вступати до них для захисту своїх інтересів. Здійснення цих прав не підлягає жодним обмеження, за винятком тих, які встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, з метою запобігання заворушенням і злочинам, для захисту здоров'я або моралі чи з метою захисту прав і свобод інших людей. Ця стаття не перешкоджає запровадженню законних обмежень на здійснення цих прав особами, що входять до складу збройних сил, поліції або органів державного управління.
За змістом статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Відповідно до частини першої статті 39 Конституції України громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування.
Згідно з частиною другою статті 39 Конституції України обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку - з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 39 Конституції України про завчасне сповіщення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про проведення зборів, мітингів, походів і демонстрацій (справа щодо завчасного сповіщення про масові зібрання) від 19 квітня 2001 року № 4-рп/2001 (справа № 1-30/2001) організатори таких мирних зібрань мають сповістити зазначені органи про проведення заходів заздалегідь, тобто у прийнятні строки, що передують даті їх проведення. Ці строки не повинні обмежувати передбачене статтею 39 Конституції України право громадян, а має служити його гарантією і водночас надавати можливість відповідним органам вжити заходів щодо безперешкодного проведення громадянами зборів, мітингів, походів і демонстрацій, забезпечення громадського порядку, прав і свобод інших людей. При здійсненні громадянами права на свободу думки і слова на вільне поширення своїх поглядів і переконань не повинно бути посягань на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Як встановлено, відповідач звернувся про проведення мирного зібрання, яке відбудується 11.02.2014 р. з 14-00 по 15-00 год. заздалегідь, тобто 06.02.2014 р.
За вимогами частини п'ятої статті 182 Кодексу адміністративного судочинства України суд задовольняє вимоги позивача в інтересах національної безпеки та громадського порядку в разі, якщо визнає, що проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших зібрань може створити реальну небезпеку заворушень чи злочинів, загрозу здоров'ю населення або правам і свободам інших людей.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про основи національної безпеки України" національна безпека - це захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам; національні інтереси - це життєво важливі матеріальні, інтелектуальні і духовні цінності Українського народу як носія суверенітету і єдиного джерела влади в Україні, визначальні потреби суспільства і держави, реалізація яких гарантує державний суверенітет України та її прогресивний розвиток.
Згідно зі статтею 3 зазначеного Закону об'єктами національної безпеки є людина і громадянин - їхні конституційні права і свободи.
Поняття "мирне зібрання" охоплює будь-які публічні заходи, що проводяться у публічному місці мирно, без зброї, у формі:
- зборів;
- мітингу;
- демонстрації;
- пікетування;
- походу;
- або у будь-якому іншому поєднанні цих форм чи інших не заборонених законом формах для вираження особистої, громадянської або політичної позиції з будь-яких питань.
Зібрання вважається мирним, якщо його організатори мають мирні наміри.
Поняття "мирні" включає також поведінку, що ображає або дратує осіб, які не згодні з ідеями або заявами, що підтримуються зібранням або навіть поведінку, спрямовану на свідоме створення перешкод для третіх осіб.
Однак, таким, що не має мирного характеру або втратило його, є зібрання, учасники якого масово умисно застосовують фізичну силу, зброю чи інші небезпечні засоби для заподіяння шкоди життю, здоров'ю або майну інших осіб.
Таким чином, суд дійшов висновку що обмеження проведення пікету у будівлі Севастопольської міської державної адміністрації 11 лютого 2014 року з 14-00 до 15-00 год. не підлягає задоволенню.
Судом зазначається, матеріали справи свідчать про те, що після проведення цього пікету ОСОБА_2 заявив про планування встановлення намету та оголошення голодування. Для освітлення планує використання бензогенератора 2,5 КВ, для обігріву - бочка та дрова, що можуть заподіяти шкоду життю та здоров'ю людей. З повідомлення відповідача про проведення акції не вбачається, з якою метою планується встановлення намету та оголошення голодування, строки розміщення намету та проведення голодування вказані не були, не була вказана і кількість учасників.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" від 06.09.2005 р. № 2807-ІV (далі Закон № 2807) територія - сукупність земельних ділянок, які використовуються для розміщення об'єктів благоустрою населених пунктів: парків, скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, шляхів, площ, майданів, набережних, прибудинкових територій, пляжів, кладовищ, рекреаційних, оздоровчих, навчальних, спортивних, історико-культурних об'єктів, об'єктів промисловості, комунально-складських та інших об'єктів у межах населеного пункту.
Згідно зі статтею 14 Закону № 2807 об'єкти благоустрою використовуються відповідно до їх функціонального призначення для забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини на засадах їх раціонального використання та охорони з урахуванням вимог правил благоустрою території населених пунктів, інших вимог, передбачених законодавством.
Пунктом 5 частини першої статті 16 Закону № 2807 визначено, що на об'єктах благоустрою забороняється самовільно встановлювати об'єкти зовнішньої реклами, торговельні лотки, павільйони, кіоски тощо.
Судом зазначається, що будівля Севастопольської міської державної адміністрації, біля якої заплановані заходи є об'єктом благоустрою, яка знаходиться між вулично - дорожньої мережі, яка призначена для руху транспортних засобів і пішоходів та парковою зоною, в якої знаходиться алея міст-героїв.
Використовування під час акції в безпосередній близькості від адміністративних будівель легкозаймистих наметів, використання бензинового обладнання для освітлення - бензогенератора 2,5 КВ, для обігріву - бочка та дрова, є украй небезпечним.
Крім того, виходячи з характеру запланованого заходу, кількості учасників та місця його проведення, вказана акція перешкоджатиме нормальній роботі Севастопольській міській державній адміністрації, створить реальну перешкоду вільному проходу громадян по алеї міст-героїв, яка простягається вздовж вулиці Леніна, поруч з будівлею Севастопольської міської адміністрації та доступу працівників Севастопольської міської державної адміністрації до своїх робочих місць.
Проведення таких акцій у центральній частині міста може дестабілізувати нормальну роботу установ, розташованих у центральній частині міста та громадського транспорту, що у свою чергу приведе до порушення прав і свобод громадян.
Знаходження такої кількості учасників акції біля адміністративних будівель, в яких здійснюють свою діяльність органи виконавчої влади і місцевого самоврядування, приведе до блокування роботи вказаних організацій і порушення прав та свобод громадян, які не беруть участь в акції.
Враховуючи вищезазначене, аналізуючи діюче законодавство України, дослідивши надані матеріали, оцінюючи у сукупності встановлені обставини та перевівши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково.
Керуючись статтями 158 - 163, 182 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги Ленінської районної державної адміністрації задовольнити частково.
Заборонити ініціативній групі громадян в особі ОСОБА_2 після проведення пікету у будівлі Севастопольської міської державної адміністрації 11.02.2014 року з 14-00 до 15-00 год. розміщення намету з використанням для освітлення бензогенератора 2,5 КВ, для обігріву - бочка та дрова.
У решті вимог відмовити.
Постанова суду підлягає негайному виконанню з моменту проголошення, проте може бути оскаржена у порядку статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя О.В. Мінько