ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 січня 2014 р. Справа №2а-11075/12/0170/10

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Кудряшової А.М.,

секретар судового засідання - Золоткова Г.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача - Бакулін В.В., довіреність від 20.01.2014 року;

від відповідача - Петришак М.Я., довіреність від 21.08.2013 року

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «Електрокомплект-Ю»

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим 08.10.2012 року надійшли матеріали адміністративної справи за позовом Приватного підприємства «Електрокомплект-Ю» до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0011132301/0 від 23.08.2006 року про збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 46017,00 гривень, у тому числі за основним платежем в сумі 30678,00 гривень та за штрафними санкціями в сумі 15339,00 гривень, а також №0011142301/0 від 23.08.2006 року про збільшення податкового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 47085,60 гривень, у тому числі за основним платежем в сумі 38487,00 гривень та за штрафними санкціями в сумі 8598,6 гривень. Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки акту перевірки №4708/23-6/33848651 від 15.08.2006 року, які покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень, не ґрунтуються на законодавстві України та суперечать фактичним обставинам справи.

Постановою Господарського суду АР Крим від 01.06.2009 року позовні вимоги задоволені у повному обсязі, визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення №0011132301/0 від 23.08.2006 року, №0011142301/0 від 23.08.2006 року.

Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2010 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим задоволено, постанову Господарського суду АР Крим від 01.06.2009 року скасовано, прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.09.2012 року касаційну скаргу Приватного підприємства «Електрокомплект-Ю» задоволено частково, постанову Господарського суду АР Крим від 01.06.2009 року та постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2010 року скасовано та справу передано на новий розгляд до Окружного адміністративного суду АР Крим.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на задоволенні адміністративного позову, з урахуванням наданих на вимогу суду документів по справі та зазначив, що судово-економічною (бухгалтерською) експертизою підтвердилось необґрунтованість та неправомірність висновків акту перевірки №4708/23-6/33848651 від 15.08.2006 року. На думку позивача, укладені угоди мали реальний характер, податковий кредит сформовано на підставі належних чином оформлених податкових накладних, а висновок податкового органу є необґрунтованим і таким, що суперечить чинному законодавству.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, просив відмовити в задоволені позову в повному обсязі з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлене наступне.

Приватне підприємство «Електрокомплект-Ю» є юридичною особою, зареєстрованою 10.10.2005 року Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №436872 (т.2, а.с.3).

ПП «Електрокомплект-Ю» зареєстроване як платник податку на додану вартість з 28.12.2005 року, про що свідчить Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №00887949 (т.2, а.с. 6).

Згідно Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, видами діяльності позивача є: оптова торгівля електропобутовими приладами; 51.90.0 - Інші види оптової торгівлі; роздрібна торгівля побутовими електротоварами, радіо- та телеапаратурою, послуги з організації подорожувань, посередництво в торгівлі машинами, промисловим устаткуванням, суднами та літаками. (т.2, а.с.7).

Таким чином, судом встановлено, що ПП «Електрокомплект-Ю» є юридичною особою, яка зобов'язана виконувати обов'язки, покладені на неї законами у зв'язку зі здійсненням діяльності.

Судом встановлено, що у період з 28.07.2006 року по 08.08.2006 року посадовими особами Державної податкової інспекції в м. Сімферополі проведено позапланову виїзну перевірку ПП «Електрокомплект-Ю» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 20.10.2005 року по 31.03.2006 року.

В Акті перевірки зазначено, що слідчим відділом податкової міліції ДПА в АРК в рамках кримінальної справи №10677030051 від 26.04.06 року встановлено, що посадові особи підприємства «Реміз», ПП «ЛІКК», ПП «Кастинг», підприємства «Надія» формували свої витрати (придбання товарів, матеріалів) шляхом оформлення прибуткових первинних документів від суб'єктів господарської діяльності ТОВ «Ерматекс», ТОВ «Постачальник-ПТК», ТОВ «Торгцентр-БГТ», ТОВ «Леокос», ТОВ «ДОН ВЕН» в офісі за адресою м. Сімферополь, вул. Артилерійська,90. Реєстраціія «Ерматекс», ТОВ «Постачальник-ПТК», ТОВ «Торгцентр-БГТ», ТОВ «Леокос», ТОВ «ДОН ВЕН» відбувалась на підставних осіб, які підписуючи документи на реєстрацію підприємства наміру здійснювати підприємницьку діяльність не мали, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість не отримували, ніякої господарської діяльності не здійснювали.

На момент здійснення угод «Ерматекс», ТОВ «Постачальник-ПТК», ТОВ «Торгцентр-БГТ», ТОВ «Леокос», ТОВ «ДОН ВЕН» не мало належний для висновку угод правової дієздатності, у зв'язку з чим усі угоди, укладені від імені зазначених підприємств, є недійсними і не можуть продовжувати собою правових наслідків, передбачених законодавством. Таким чином, ці юридичні особи насправді не реалізовували товари в адресу підприємства «Реміз», ПП «ЛІКК», ПП «Кастинг», підприємства «Надія», в результаті чого вони ніяких товарів не могли реалізувати ПП «Елетрокомплект-Ю». Отже, Підприємство «Реміз», ПП «ЛІКК», ПП «Кастинг», підприємство «Надія» незаконно формували податковий кредит та валові витрати, чим відхилялись від сплати в бюджет податку на додану вартість та податку на прибуток в особливо великих розмірах.

Результати перевірки знайшли своє відображення у акті №4708/23-6/33848651 від 15.08.2006 року (т.1, а.с.20-46).

Згідно Акту перевірки відповідачем встановлено порушення:

пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 с.5 Закону України від 22.05.1997р. № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (із змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток у сумі усього 38487,00 грн., у т.ч.: за 2005р. у сумі 9012,00 грн.; за 1 квартал 2006р. у сумі 29475,00 грн.

пп.7.2.4 п.7.2, пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.7.1 п.7.7, пп.7.7.10 п.7.7 ст.7 Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), у результаті чого донараховано податкового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі усього З0678,00 грн., у т.ч.: за грудень 2005р. у сумі 7209,00 грн.; за січень 2006р. у сумі 2771,00 грн.; за лютий 2006р. - у сумі 4336,00 грн.; за березень 2006р. - у сумі 16362,00 грн.

Згідно Акту перевірки, відповідачем встановлено завищення скоригованої суми валових витрат за перевіряємий період з 20.10.2005р. по 31.03.2006р. на 153 391 грн., у т.ч. по періодах: за 2005 рік - 36 047 грн., 1 квартал 2006р. - 117 344 грн. Такі висновки зроблені в результаті встановлених Актом перевірки порушень по господарським операціям ПП «Електрокомплект-Ю» з контрагентами ПП«ЛІКК» на суму 90 219,85 грн., у т.ч. ПДВ 15036,64 грн., без ПДВ 75183,21 грн.; ПП «Кастинг» на суму 48 361,21 грн., у т.ч. ПДВ 8060,20 грн., без ПДВ 40301,01 грн.; Підприємство «Реміз» на суму 9903,62 грн., у т.ч. ПДВ 1650,60 грн., без ПДВ 8 253,01 грн.; Підприємство «Надія» на суму 35584,70 грн., у т.ч. ПДВ 5930,78 грн., без ПДВ 29653,92 грн.

На підставі висновків акту перевірки були прийняті податкові повідомлення-рішення №0011132301/0 від 23.08.2006 року про збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 46017,00 гривень, у тому числі за основним платежем в сумі 30678,00 гривень та за штрафними санкціями в сумі 15339,00 гривень, а також №0011142301/0 від 23.08.2006 року про збільшення податкового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 47085,60 гривень, у тому числі за основним платежем в сумі 38487,00 гривень та за штрафними санкціями в сумі 8598,6 гривень.

Вирішуючи питання про законність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, та перевіряючи обґрунтованість висновків, викладених в акті перевірки судом встановлено наступне.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких він повинен дотримуватись при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи, між ПП «ЛІКК» (Постачальник) та ПП «Елетрокомплект-Ю» (Покупець) 01.12.2005 року укладений Договір купівлі-продажу №04, згідно з яким Постачальник передає у власність Покупця, а Покупець приймає та сплачує продукцію: електротовари та устаткування згідно наданої заявки Покупця (т.3, а.с.65-66).

01 березня 2006 року між ПП «ЛІКК» (Постачальник) та ПП «Елетрокомплект-Ю» (Покупець) було укладено, ще один договір купівлі- продажу № 121, згідно з яким Постачальник передає у власність Покупця, а Покупець приймає та сплачує продукцію: електротовари та устаткування згідно наданої заявки Покупця (т.3, а.с.50-51).

На виконання вищевказаних договорів згідно з видатковими та податковими накладними ПП «Елетрокомплект-Ю» за період з 20.10.2005 року по 31.03.2006 року отримало від ПП «ЛІКК» товарів на суму 90219,85 грн., у тому числі ПДВ 15036,64 грн., без ПДВ 75183,21 грн., у тому числі: за 4 кв.2005р. - 33 353,03 грн., у тому числі ПДВ 5 558,84 грн., без ПДВ 27 794,19 грн.; за 1 кв.2006р. - 56 866,82 грн., у тому числі ПДВ 9 477,80 грн., без ПДВ 47 389,02 грн.

Згідно банківських виписок за період з 20.10.2005 року по 31.03.2006 року ПП «Елетрокомплект-Ю» сплачено у безготівковій формі за товар, отриманий від ПП «ЛІКК» всього 84209,24 грн., в т.ч. ПДВ 14034,87 грн.

Матеріали справи свідчать, що між ПП «Кастинг» (Постачальник) та ПП «Елетрокомплект-Ю» (Покупець) укладений договір купівлі-продажу від 01 березня 2006 року № 120/1, згідно з яким Постачальник передає у власність Покупця, а Покупець приймає та сплачує продукцію: електротовари та устаткування згідно наданої заявки Покупця (т.3, а.с.55-56).

Крім того, між постачальником ПП «Кастинг» та покупцем ПП «Елетрокомплект- Ю» укладений договір купівлі-продажу від 19 січня 2006р.№ 72, згідно з яким Постачальник передає у власність Покупця, а Покупець приймає та сплачує продукцію: кабельно-проводникову, електроустаткування та сантехнічні вироби, товари побутового призначення згідно наданої заявки Покупця (т.3, а.с.58- 59).

На виконання вищевказаних договорів згідно з видатковими та податковими накладними ПП «Елетрокомплект-Ю» за період з 20.10.2005 року по 31.03.2006 року отримало від ПП «Кастинг» товарів на суму 48361,21 грн., у тому числі ПДВ 8060,20 грн., без ПДВ 40301,01 грн.

Згідно банківської виписки від 21.02.2006 року ПП «Елетрокомплект-Ю» сплачено у безготівковій формі за товар, отриманий від ПП «Кастинг» всього 16624,98 грн., в т.ч. ПДВ 2770,83 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, між Підприємством «Реміз» (Продавець) та ПП «Елетрокомплект-Ю» (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу від 05 грудня 2005р.№ 05, згідно з яким Продавець передає у власність Покупця, а Покупець приймає та сплачує продукцію електротехнічну та кабельно-проводникову продукцію (т.3, а.с.60-61).

На виконання вищевказаного договору згідно з видатковою та податковою накладними від 05.12.2005 року ПП «Елетрокомплект-Ю» отримано від Підприємства «Реміз» товарів на суму 9903,62 грн., у тому числі ПДВ 1650,60 грн., без ПДВ 8253,02 грн.

Згідно банківської виписки від 21.02.2006 року ПП «Елетрокомплект-Ю» сплачено у безготівковій формі за товар, отриманий від Підприємства «Реміз» всього 9903,62 грн., в т.ч. ПДВ 1650,60 грн.

Матеріали справи свідчать, що між Підприємством «Надія» (Продавець) та ПП «Елетрокомплект-Ю» (Покупець) укладений договір купівлі-продажу від 07 березня 2006р.№ 123/1, згідно з яким Продавець передає у власність Покупця, а Покупець приймає та сплачує продукцію: кабельно-проводникову, електроустаткування та сантехнічні вироби, товари побутового призначення згідно наданої заявки Покупця (т.3, а.с.52-53).

На виконання вищевказаного договору згідно з видатковими та податковими накладними ПП «Елетрокомплект-Ю» 01.02.2006 та 07.03.2006 отримано від Підприємством «Надія» товарів на суму 35584,70 грн., у тому числі ПДВ 5930,78 грн., без ПДВ 29653,92 грн.

Згідно банківської виписки від 10.04.2006 року ПП «Елетрокомплект-Ю» сплачено у безготівковій формі за товар, отриманий від Підприємства «Надія» 5000,00 грн., в т.ч. ПДВ 833,33 грн.

Згідно документів аналітичного бухгалтерського обліку ПП «Елетрокомплект-Ю» товари, придбані у ПП «ЛІКК», ПП «Кастинг», підприємства «Реміз», підприємства «Надія» відображені у бухгалтерському обліку наступними проводками:

- Дт рахунку 281 «Товари на складі» - Кт рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" - товарно-матеріальні цінності, які надійшли від ПП «ЛІКК», ПП «Кастинг», Підприємства «Реміз», Підприємства «Надія» в період з 20.10.2005р. по 31.03.2006р. , були віднесені до складу товарів ПП «Елетрокомплект-Ю» у сумі без ПДВ 153 391,16 грн. і в подальшому були використані у господарській діяльності Позивача що підтверджується: видатковими накладними на реалізацію ТМЦ та довіреностями Покупців на отримання ТМЦ, в яких наявні: дата, номер, номенклатура, кількість та вартість реалізованих товарно-матеріальних цінностей, що засвідчено підписами посадових осіб ПП «Елетрокомплект-Ю» та покупців; відомостями складського обліку рух ТМЦ, отриманих від ПП «ЛІКК», ПП «Кастинг», Підприємства «Реміз», Підприємства «Надія».

- Дт 644 "Податковий кредит" - Кт 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" - ПДВ, отриманий в результаті господарських операцій ПП «Елетрокомплект-Ю» з контрагентами ПП «ЛІКК», ПП «Кастинг», Підприємства «Реміз», Підприємства «Надія» у сумі 30678,22 грн. віднесено до складу податкового кредиту Позивача.

Товари, придбані ПП «Елетрокомплект-Ю» у ПП «ЛІКК», ПП «Кастинг», підприємства «Реміз», підприємства «Надія» за період з 20.10.2005р. по 31.03.2006р. використані позивачем у його господарській діяльності, вартість придбання яких була віднесена до складу витрат позивача у сумі 153391,16 грн.

Таким чином, суд вважає необґрунтованими висновки акту перевірки Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим № 4708/23-6/33848651 від 15.08.2006 року щодо завищення скоригованої суми валових витрат на 153391,16 грн. по взаємовідносинам ПП «Елетрокомплект-Ю» з ПП «ЛІКК», ПП «Кастинг», підприємством «Реміз», підприємством «Надія».

На підтвердження наявності матеріально-технічних ресурсів ПП «Електрокомплект-Ю» був наданий договір найму (оренди), укладений між ВАТ Торговий будинок «Ваш стиль» (Орендодавець) та ПП «Електрокомплект-Ю» (Орендар) від 01 грудня 2005р. № 19, згідно з яким Орендодавець надає на тимчасове користування приміщення складів та офісу площею 531,9 кв.м за адресою вул. Київська,150-А згідно двостороннього акту прийому - передачі (т.З, а.с.26 - 28).

Згідно акту прийому-передачі приміщення (т.2, а.с.29) по вул. Київській, 150-А до договору найму (оренди) № 19 від 01.12.2005р. Орендодавець передав а Орендар прийняв приміщення на загальну суму орендної плати 5434,27 гривень, а саме: склад №5 сума орендної плати 526,29 гривень, склад №7 сума орендної плати 526,29 гривень, склад №8 сума орендної плати 526,29 гривень, склад №АБК сума орендної плати 501,40 гривень, склад №11 сума орендної плати 526,29 гривень, склад №12 сума орендної плати 536,07 гривень, склад №13 сума орендної плати 526,29 гривень, а також офіс за сумою орендної плати 1765,35 гривень.

Згідно додаткової угоди від 01.12.2005р. до договору доручення від 01.12.2005р. (т.1, а.с.30) ВАТ Торговий будинок «Ваш стиль» (Повірений) та ПП «Електрокомплект-Ю» (Довіритель) прийшли до Угоди про підпис Додаткової угоди до договору доручення про наступне:

1. Повірений бере на себе зобов'язання про надання стоянки, що охороняється, для автотранспорту довірителя на території Торгової бази у нічний час, вихідні та святкові дні.

2. Довіритель повідомляє повіреному список автотранспорту, залишає його на стоянці, на території Торгової бази.

3. Вартість послуг стоянки автотранспорту складає 100 грн. у місяць з урахуванням ПДВ за один автомобіль.

4. Сплата стоянки автотранспорту за наступний місяць здійснюється до ЗО числа поточного місяця.

Згідно банківських виписок за період з 24.01.2006 р. по 21.02.2006р. ПП «Електрокомплект-Ю» сплачено у безготівковій формі ВАТ Торговий будинок «Ваш стиль»: №БВ-0000012 від 24.01.2006 року в сумі 1218,24 гривень, №БВ-0000032 від 21.02.2006 року в сумі 724,64 гривень (т.3, а.с.21-23).

Відповідно договору оренди автомобіля від 13.01.2006 реєстр № 4, ОСОБА_4 передає в оренду ПП «Електрокомплект - Ю» автомобіль, належний йому на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2, виданого 22.06.2005р. МРЕВ УДАІ ГУ МВС України м. Сімферополя Автономної республіки Крим, марки MERSEDES-BENZ 1217, 2000 року випуску, кольору червоного, об'єм двигуна 4249, шасі (кузов, рама) НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1, що знаходиться на обліку в ДАІ міста Сімферополя з 22 червня 2005 року.

Крім того, позивачем надані копії свідоцтв про реєстрацію транс портних засобів які належать ПП «Електрокомплект-Ю», а саме Свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 та Свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 (т.З, а.с.45-46).

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що ПП «Електрокомплект-Ю» мало достатні матеріальні ресурси для оприбуткування та зберігання ТМЦ придбаних у ПП «ЛІКК», ПП «Кастинг», Підприємства «Реміз», Підприємства «Надія» про що свідчить договір найму (оренди) від 01 грудня 2005р. № 19, та достатні ресурси для перевезення товару придбаного у зазначених контрагентів про що свідчать відповідні свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, договір оренди автомобіля від 13.01.2006 реєстр № 4, подорожні листи автомобілів, які використовувались ПП «Електро комплект-Ю» в період зазначений в акті перевірки ДПІ.

Таким чином, первинними документами бухгалтерського обліку підтверджено фактичне здійснення сторонами умов угод, включення суми ПДВ по вказаним угодам підтверджено відповідними необхідними документами.

Стосовно висновків відповідача, що усі господарські операції між позивачем та контрагентами ПП «ЛІКК», ПП «Кастинг», Підприємства «Реміз», Підприємства «Надія» спрямовані на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, суд зазначає наступне.

Станом на 2005-2006 роки вимоги законодавства щодо віднесення витрат підприємства до валових витрат були встановлені ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Так, згідно п. 5.1 ст. 5 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вказаного Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці з врахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.

Згідно з п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктом 5.11 ст. 5 Закону заборонено встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових крім тих, що визначені в цьому Законі.

Правила ведення податкового обліку визначаються статтею 11 Закону, при цьому вказана стаття не містить будь-яких вимог до наявності документів, що підтверджують право на віднесення певних витрат до складу валових витрат.

Відповідно до підпункту 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Суд вважає, що позивачем надана вся необхідна первинна документація, яка підтверджує факт здійснення підприємством господарських операцій з отримання контрагентів послуг (робіт), використання цих послуг (робіт) в господарській діяльності підприємства та відповідно правомірність віднесення витрат по придбанню цих послуг (робіт) до валових.

В 2005-2006 році порядок та підстави формування платником податку податкового кредиту регламентувався приписами п. 7.4, 7.5, ст.. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", яких платник податків зобов'язаний дотримуватися і виключно за умови порушення яких формування податкового кредиту може бути визнано неправомірним.

Відповідно до п.п. 7.2.4. п. 7.2 ст. 7 цього Закону, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Інших умов для формування податкового кредиту за наслідками придбання товарів у Законі України "Про податок на додану вартість не передбачено.

При придбанні товару покупець зобов'язаний лише сплатити відповідну суму податку на додану вартість в ціні товару продавцю, який зобов'язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету і у випадку невиконання свого обов'язку понести за це відповідальність. Покупець не несе відповідальності за несплату податку до бюджету продавцем (платником податку).

Певні обмеження щодо формування податкового кредиту були передбачені пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", відповідно до якого до складу податкового кредиту можуть бути включені тільки суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), який при цьому обов'язково повинні бути підтверджені податковими накладними. В разі недотримання цього правила до платників податку на додану вартість застосовуються фінансові санкції відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону.

Під час розгляду справи були досліджені всі документи ПП «Електро комплект-Ю», які підтверджують фактичне придбання та використання позивачем отриманих від контрагентів послуг (робіт), та ці документи не дають підстав для сумніву щодо реальності здійснення вищенаведених операцій або висновку про їх нездійснення.

Будь-яких невідповідностей виписаних контрагентами позивача накладних встановленим законодавствам вимогам, відповідачем в акті перевірки не викладено та судом також не встановлено.

Таким чином, суд звертає увагу на те що, висновки відповідача про порушення позивачем вимог чинного законодавства України, сформовані виключно на підставі аналізу змісту договірних відносин, які існували між ПП «Електро комплект-Ю» та його контрагентами, є протиправними, оскільки результати аналізу другого, а тим паче третього ланцюга постачання відповідно до вимог податкового законодавства України не можуть бути підставами для висновків, які стосуються позивача.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 2 червня 2011 року № 742/11/13-11, "Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом".

В той же час, зміст акту перевірки позивача свідчить про те, що відповідачем не було системно проаналізовано всіх вищевикладених документів, тобто, всіх обставин спірних правовідносин, оскільки висновки відповідача у спірних правовідносинах ґрунтуються на аналізі фінансово-господарської діяльності контрагентів позивача з іншими контрагентами.

Судом під час розгляду справи ухвалою від 19.03.2013 року було призначено судово-економічну (бухгалтерську) експертизу, проведення якої доручено Товариству з обмеженою відповідальністю "Кримське експертне бюро". Згідно з висновком № 131/13 судово-економічної експертизи від 16.12.2013 року, що проведена судовим експертом ОСОБА_5 (т.3, а.с.77-97) висновки акту Державної податкової інспекції в м. Сімферополі №4708/23-6/33848651 від 15.08.2006 року щодо заниження податку на прибуток на суму 38 487 гривень, у тому числі по періодах: 2005 рік - 9 012 гривень, 1 квартал 2006 року - 29 475 гривень, донараховано податку на прибуток у сумі 38 487,00 гривень, а також про донарахування податкового зобов'язання по податку на додану вартість на суму ЗО 678 гривень, у тому числі по періодах: грудень 2005 року - 7 209 гривень, січень 2006 року - 2 771 гривень, лютий 2006 року - 4 336 гривень, березень 2006 року - 16 362 гривень, не обґрунтовані та не підтверджуються документами податкового та бухгалтерського обліку позивача.

Як встановлено судом та підтверджується висновком експерта, фактичне виконання угод, укладених з контрагентами підтверджується документами податкового та бухгалтерського обліку, а саме: видатковими та податковими накладними, підтверджуючими отримання товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 184069,38 грн., у т.ч. ПДВ 30678,22 грн., без ПДВ 153391,16 грн. банківськими виписками, підтверджуючими сплату за угодами на загальну суму 115737,84 грн.

Висновком експерта встановлено що в господарській діяльності ПП «Електрокомплект - Ю» використовувалися такі матеріальні ресурси, як два вантажних фургона, орендовані транспортні засоби та складські приміщення загальною площею 531,9 кв.м.

Суд, дослідивши даний висновок № 131/13 судово-економічної експертизи від 16.12.2013 року в порядку ст. 86 КАС України, який складено судовим експертом, попередженим про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку (ст. 384, 385 КК України), яким під час дослідження використовувались методи документальної перевірки та співставлення, а також зіставивши його з іншими доказами у справі, не знаходить підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів встановлених висновком експерта по даній справі. Дані про заінтересованість експерта в розгляді справи відсутні, його висновки об'єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним у справі доказам, відповідають первинним та додатковим документам позивача, наявним в матеріалах справи.

Відтак, всупереч вимогам податкового законодавства України, висновки податкового органу у спірних правовідносинах базуються не на аналізі змісту договірних відносин між позивачем та його контрагентом, а на аналізі обставин, які не можуть бути самостійною підставою для нарахування (збільшення) суми грошового зобов'язання за податком на додану вартість та податку на прибуток.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені ст. 203 ЦК України, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідачем не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що укладені між позивачем та його контрагентами угоди не відповідають зазначеним вимогам.

Одним з принципів розгляду податкових спорів, відповідно до ст. 4 Податкового Кодексу України є принцип презумпції добросовісності та рішень платника податків, у зв'язку з чим передбачається, що дії платників податків, які мають своїм результатом одержання податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних та інших первинних документах, є достовірними. Надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність яких установлена судом.

Разом з тим, власне фіктивність діяльності одного з постачальників в ланцюзі до позивача, порушення ним податкової дисципліни та правил здійснення господарської діяльності не є підставою для висновку про необґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди, якщо податковий орган не доведе, зокрема, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема й у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників.

Чинним законодавством України на покупця товару - платника податку не покладено обов'язку при формуванні податкового кредиту та валових витрат перевіряти дотримання постачальниками товару в ланцюгу постачання вимог податкового законодавства зі сплати податкових зобов'язань до бюджету.

Як встановлено судом, позивач мав взаємовідносини з підприємствами, які були зареєстрованими платниками податку на додану вартість, податковий кредит був ним сформований на підставі належним чином оформлених податкових накладних, податок сплачений в ціні товару.

Стосовно посилання відповідача на постанову Київського районного суду м. Сімферополя від 03.09.2007 року, суд зазначає наступне. Даною постановою встановлено вину посадових осіб ПП «Надія», які формували свої валові витрати (придбання товарів, матеріалів), податковий кредит шляхом оформлення підроблених податкових накладних, касових чеків від імені суб'єктів господарської діяльності ТОВ «Єрматекс», ТОВ «Постачальник-ПТК», ТОВ «Торгцентр-БГТ», ТОВ «Леокс», ТОВ «ДОН ВЕН». Первинні бухгалтерські документи підписували працівники ПП «Надія» від імені посадових осіб вказаних суб'єктів господарювання. Також працівниками ПП «Надія» за допомогою касових апаратів були виготовлені підроблені касові чеки, що нібито підтверджують внесення коштів за товар.

Як свідчать матеріали справи, ПП «Електрокомплект-Ю» дійсно мало взаємовідносини з ПП «Надія», однак обов'язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені у вироку в кримінальній справі чи постанові у справі про адміністративний проступок, щодо часу, місця та об'єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки, дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі.

Таким чином, суд зазначає, що у вказаній постанові Київського районного суду м. Сімферополя від 03.09.2007 року нічого не зазначено щодо здійснення фіктивних правочинів ПП «Надія» саме з ПП «Електрокомплект-Ю».

Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад, та відповідачем з цього приводу належних доказів не надано. Навпаки з наданих позивачем доказів вбачається, що договори мали на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені ними, оскільки товар був поставлений, оплата проведена, договори виконано сторонами в повному обсязі.

Відповідно до ст. 69 КАС України докази в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

При цьому докази повинні бути належними та обґрунтованими. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору (ст. 70 КАС України).

Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано суду належних доказів, як і не зазначено будь-яких інших обставин, які б спростували фактичне здійснення господарських відносин між позивачем та його контрагентами.

Крім того, не знаходить свого підтвердження у матеріалах справи висновки відповідача щодо невідповідності господарським операцій цілям та завданням підприємницької діяльності позивача, збитковості виконаних послуг, або інших обставин, які б могли свідчити про фіктивність вчинених операцій, відсутність факту виконання послуг, а також про те, що вчинення зазначених послуг не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

В даній адміністративній справі відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не було виконано покладеного на нього законом обов'язку щодо доведення правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення, та не надано належних доказів, які б підтверджували викладені в акті перевірки висновки.

Враховуючи, що висновки акту перевірки, на підставі яких прийняти спірні повідомлення-рішення є необґрунтованими, тобто відсутні і підставі для застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у спірних податкових повідомленнях-рішеннях.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення від 23.08.2006 року №0011132301/0, №0011142301/0 від 23.08.2006 року не можуть бути визнаними такими, що прийняті на підставі та відповідно до діючого законодавства, тому позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

При цьому, згідно зі ст. 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, при чому до останніх належать, зокрема, витрати, пов'язані з проведенням судових експертиз.

Судом встановлено, що за проведення судово-економічної експертизи Приватне підприємство «Електрокомплект-Ю» перерахувало Товариству з обмеженою відповідальністю "Кримське експертне бюро" грошові кошти у розмірі 11776,00 гривень.

За таких обставин, враховуючи, що суд задовольнив позовні вимоги, суд вважає за можливе стягнути на користь позивача судові витрати пов'язані з проведенням судово-економічної експертизи, в розмірі 11776,00 гривень.

В судовому засіданні 21.01.2014 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України постанову складено у повному обсязі 24.01.2014 року.

Керуючись статтями 160-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі №0011132301/0 від 23.08.2006 року, прийняте стосовно Приватного підприємства «Електрокомплект-Ю», про збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 46017 (сорок шість тисяч сімнадцять) гривень 00 копійок.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі №0011142301/0 від 23.08.2006 року, прийняте стосовно Приватного підприємства «Електрокомплект-Ю», про збільшення податкового зобов'язання з податку на прибуток приватник підприємств на загальну суму 47085 (сорок сім тисяч сімнадцять) гривень 60 копійок.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Електрокомплект-Ю», судові витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи у розмірі 11776 (одинадцять тисяч сімсот сімдесят шість) гривень 00 копійок

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кудряшова А.М.