Справа № 102/131/14-к

Провадження № 1-кп/102/18/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.2014 року

Армянський міський суд Автономної Республіки Крим

у складі: головуючого судді Лихачової Л.О.,

за участю секретаря судового засідання Чижової Л.Е.,

прокурора Зелінського О.О.,

обвинуваченої ОСОБА_1

потерпілої ОСОБА_2,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі Армянського міського суду Автономної Республіки Крим кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м.Петропавловськ-Камчатський Російської Федерації, громадянки Російської Федерації, маючої посвідку на проживання в Україні, з середньо-спеціальною освітою, заміжньої, маючої малолітню дитину, офіційно не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою АДРЕСА_2, раніше не судимої,

у скоєнні злочину, передбаченого ст.185 ч.1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до обвинувального акту, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1. 20 грудня 2013 року близько 12.00 годин, знаходячись у квартирі за місцем мешкання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, реалізуючи раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, достовірно знаючи що за її діями ніхто не спостерігає і вона залишається не поміченою для оточуючих, шляхом вільного доступу, таємно з полиці у коридорі квартири викрала майно ОСОБА_2: мобільний телефон марки «Nokia 6300» вартістю 300 гривень, в якому знаходилась сім-картка оператора мобільного зв'язку «МТС» вартістю 10 гривень. Після чого ОСОБА_1. з місця скоєння кримінального правопорушення зникла та викраденим розпорядилась на власний розсуд, заподіявши ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 310 гривень.

Дії обвинуваченої кваліфіковані за ч.1 ст.185 КК України - як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Під час досудового розслідування кримінального правопорушення 25.01.2014 року між потерпілою ОСОБА_2 і підозрюваною ОСОБА_1 була укладена угода про примирення, в якій зазначені сторони, формулювання обвинувачення, обставини та його правова кваліфікація, розмір шкоди, завданої злочином, яку повністю відшкодовано. Також сторони прийшли до згоди щодо призначення ОСОБА_1 за ч.1 ст.185 КК України покарання у виді 1 року позбавлення волі із іспитовим строком на 2 роки на підставі ст.75 КК України, з покладанням відповідно до ст.76 КК України певних обов,язків.

Оскільки сторони досягли згоди про примирення, то просять суд затвердити дану угоду. Потерпіла також вказала, що мобільний телефон їй повернуто, будь-яких претензій до обвинуваченої вона не має.

Розглянувши матеріали кримінального провадження, угоду про примирення, заслухавши сторони угоди, які просили її затвердити, перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України та КК України, а також думку прокурора, якій не заперечував проти затвердження угоди, суд приходить до висновку, що вона підлягає затвердженню.

Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним.

Як слідує з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_1 вчинила злочин середньої тяжкості, вину у вчинені якого визнала повністю. Угода про примирення, укладена між потерпілою ОСОБА_2 та підозрюваною ОСОБА_1, відповідає вимогам ст.471 КПК України, а саме: в ній вказані сторони, формулювання обвинувачення та його правова кваліфікація, розмір шкоди, узгоджене покарання, на яке є згода обвинуваченого, вказані наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачена цілком розуміє права, визначені у ч.5 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, характер обвинувачення та вид покарання.

Потерпіла також розуміє наслідки укладення та затвердження судом даної угоди про примирення, передбачені п.2 ч.1 ст.473 КПК України, наполягає на її затвердженні.

Крім того, суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, сторони цілком розуміють наслідки затвердження угоди судом, умови угоди не суперечать інтересам суспільства, не порушують прав, свобод та інтересів сторін та інших осіб.

Також судом встановлено, що міра покарання, узгоджена обвинуваченим та потерпілою, визначена у межах санкції ст.185 ч.1 КК України. При цьому, затверджуючи угоду, суд вважає, що передбачена ч.2 ст.50 КК України мета кримінального покарання в такому випадку буде досягнута.

Підстав для відмови в затвердженні угоди про примирення, передбачених ч.7 ст.474 КПК України, судом не встановлено.

Обставинами, пом'якшуючими покарання обвинуваченої, є щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину. Обставин, що обтяжують покарання, не має.

Оскільки угода відповідає вимогам КПК України, правова кваліфікація кримінального правопорушення є правильною, умови угоди відповідають інтересам суспільства й не порушують права, свободи чи інтереси сторін, та укладання угоди було добровільним, суд вважає можливим затвердити вищевказану угоду.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Речовий доказ у кримінальному провадженні: мобільний телефон "Nokia 6300" з сім-карткою оператора мобільного зв'язку «МТС», переданий на зберігання під розписку ОСОБА_2, необхідно залишити в її розпорядженні.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст.ст.314,373,374,475 КПК України, суд -

П Р И С У Д И В:

Затвердити угоду про примирення, укладену 25.01.2014 року між потерпілою ОСОБА_2 та підозрюваною ОСОБА_1

ОСОБА_1 визнати винною у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, і призначити їй покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1. від призначеного покарання звільнити, встановити їй іспитовий строк на 2 роки, і покласти на неї відповідно до п.2, п.3 ч.1 ст.76 КК України обов'язок не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання або роботи.

Речовий доказ: мобільний телефон "Nokia 6300" з сім-карткою оператора мобільного зв,язку «МТС» - залишити в розпорядженні потерпілої ОСОБА_2.

На вирок може бути подана апеляція протягом 30 днів з дня проголошення до Апеляційного суду АР Крим через Армянський міський суд тільки з підстав, передбачених статтею 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому і прокурору.

Роз'яснити, що учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

СУДДЯ