№ справи:110/4236/13-к Головуючий суду першої інстанції:Халдєєва Олена Вікторівна
№ провадження:11-кп/190/101/14 Доповідач суду апеляційної інстанції:Опанасюк О. Д.
____________________________________________________________________________________
А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д
А В Т О Н О М Н О Ї Р Е С П У Б Л І К И К Р И М
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"04" лютого 2014 р. м. Сімферополь
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді -Язєва С.О.,
Суддів -Опанасюка О.Д., Дорошенко Т.І.,
при секретарі -Павленко М.В.,
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 110/4236/13-к за апеляційною скаргою прокурора Красноперекопської міжрайонної прокуратури АР Крим Тімофєєвої А.І. на вирок Красноперекопської міськрайонного суду АР Крим від 20 листопада 2013 року, яким
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Красноперекопська АР Крим, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, не працюючого, раніше судимого: 12.04.2004 року Красноперекопським міськрайонним судом за ч.4 ст. 187 КК України на 6 років позбавлення волі, звільнений 24.12.2009 року умовно-достроково, не відбутий строк 7 місяців 29 днів; 19.07.2010 року Красноперекопським міськрайонним судом за ч.2 ст. 296 КК України на 2 роки 8 місяців позбавлення волі; 09.11.2010 року Красноперекопським міськрайонним судом за ч.2 ст. 125, ч.4 ст. 70 КК України на 3 роки 2 місяця позбавлення волі, звільненого 14.05.2013 року за відбуттям терміну покарання; проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.289 ч.2 КК України та призначено покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням та встановлено іспитовий строк тривалістю 3(три) роки.
Відповідно до ст. 76 КК України покладено обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органа кримінально-виконавчої інспекції;
- періодично з'являтися для реєстрації до органів кримінально-виконавчої інспекції.
- повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання;
за участю прокурора -Ярошенко Л.Д.,
обвинуваченого - перекладача - ОСОБА_7, ОСОБА_9,
В С Т А Н О В И Л А:
В апеляційній скарзі прокурор Красноперекопської міжрайонної прокуратури Тімофєєва А.І. не оспорюючи кваліфікацію та доведеність вини, просить вирок суду скасувати та просить вирок Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим від 20.11.2013 року скасувати, у зв'язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, та призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_7, за ч. 2 ст. 289 КК України у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.
Прокурор, не оскаржуючи, кваліфікацію та доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні зазначеного правопорушення, вважає, що вирок суду незаконний у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення, внаслідок м'якості. Свої вимоги мотивує тим, що судом першої інстанції не в повній мірі враховано, ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення та особу винного, який неодноразово судимий, у тому числі за вчинення умисного корисливого особливо тяжкого злочину, покарання за які він відбував у місцях позбавлення волі. Не пройшло і трьох місяців, як ОСОБА_7 вчинив новий умисний тяжкий злочин, з часу його звільнення з місць позбавлення волі після відбуття останнього покарання, що свідчить про небажання ОСОБА_7 встати на шлях виправлення та відсутність позитивних змін в його особистості і готовності бути законослухняним громадянином у суспільстві. Крім того апелянт зауважує, що кримінальне правопорушення вчинене ОСОБА_7 у стані алкогольного сп'яніння.
Під час апеляційного розгляду прокурор підтримав апеляційну скаргу прокурора, а обвинувачений просив вирок залишити без змін.
Згідно встановлених судом першої інстанції обставин, ОСОБА_7, 01.08.2013р. близько 24-00 годин, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, прийшов до будинку АДРЕСА_2, де мешкає його бабуся ОСОБА_10. Перебуваючи на території двору, він побачив автомобіль марки ВАЗ 2103 з д/н НОМЕР_1, який належить ОСОБА_11, після чого маючи умисел на незаконне заволодіння транспортного засобу, шляхом вільного доступу, постукав у двері та повідомивши ОСОБА_10 завідомо неправдиві відомості про наявність у нього дозволу на використання транспортного засобу, узяв з підвіконня будинку ключі від автомобілю, відкрив ворота та виїхав в напрямку 10-го мікрорайону м. Красноперекопська. Тим самим ОСОБА_7 незаконно заволодів даним автомобілем, спричинивши матеріальну збиток ОСОБА_11 на загальну суму 16000 гривен.
Колегія суддів, виконавши вимоги ст. 405 КПК України, вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню виходячи при цьому з наступних мотивів.
Матеріалами кримінального провадження встановлено, що досудове розслідування та судове провадження у справі проведено повно і всебічно, з дотриманням вимог норм КПК України.
Висновки суду про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_7 у вчинені кримінального правопорушення, при обставинах, встановлених судом першої інстанції, знайшли своє повне підтвердження у ході судового провадження, підтверджується дослідженими судом першої інстанції у порядку ч.3 ст. 349 КПК України доказами, яким суд дав належну оцінку і правильно кваліфікував його дії за ч.2 ст. 289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, що не оспорюється в апеляційній скарзі.
Доводи прокурора про надмірно м'яке покарання, яке призначене обвинуваченому ОСОБА_7, колегія суддів вважає обґрунтованими.
Так, визначаючи покарання ОСОБА_7 суд першої інстанції у вироку послався на ступінь тяжкості вчиненого злочину, даних про особу обвинуваченого, обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Але суд, вказавши про це у вироку не в повній мірі врахував тяжкість вчиненого ОСОБА_7 злочину, який є тяжким злочином, особу обвинуваченого, який тричі притягувався до кримінальної відповідальності за скоєння тяжких та особливо тяжкого злочинів (а.с. 97-98, 110-116), з часу його звільнення з місць позбавлення волі після відбуття останнього покарання пройшло три місяці, але ОСОБА_7 вчинив новий умисний тяжкий злочин, що свідчить про його стійку направленість на скоєння злочинів.
Суд правильно при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 визнав обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого відповідно до ст. 66 КК України, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування шкоди, але фактично не врахував обставину, яка обтяжує покарання обвинуваченому згідно до ст. 67 КК України, а саме скоєння злочину у стані алкогольного сп'яніння.
Таким чином, суд порушив вимоги ст. 65 КК України, призначивши покарання обвинуваченому, яке не є спів мірним скоєному.
Зважаючи на перераховані обставини, колегії суддів вважає, що ОСОБА_7 слід призначити покарання в межах санкції, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, але з реальним його відбуттям, у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі без конфіскації майна, з урахуванням тяжкості, скоєного злочину, який є тяжким, перерахованих обставин, що пом'якшують покарання, обставини, яка обтяжує покарання, а саме скоєння злочину у стані алкогольного сп'яніння, та думки потерпілого, який претензій до обвинуваченого не має.
З урахуванням вищезазначеного, на думку колегії суддів, саме таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_7 та попередження вчинення ним нових злочинів.
Керуючись ст.ст.404, 405, 407,409, 413, 414, 420 КПК України, колегія суддів,
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу прокурора - задовольнити.
Вирок Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 20 листопада 2013 року стосовно ОСОБА_7 скасувати в частині призначеного покарання.
Ухвалити в цій частині новий вирок.
Призначити ОСОБА_7 покарання за ч. 2 ст. 289 КК України у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі без конфіскації майна.
У порядку виконання вироку взяти ОСОБА_7 під варту в залі суду.
Строк покарання ОСОБА_7 обчислювати з моменту взяття під варту, тобто з 04.02.2014 року.
В решті вирок залишити без зміни.
Вирок набирає чинності з моменту його проголошення.
Вирок може бути оскаржений шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня його проголошення, а засудженим, які тримаються під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору та не пізніше наступного дня надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми у судовому засіданні.
С У Д Д І:
Язєв С.О. Опанасюк О.Д. Дорошенко Т.І.