Справа № 1-1011/11

№ 1/0427/131/2012

В И Р О К

іменем України

13.12.2012 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого Лили В.М.,

секретаря Петренко О.А.,

за участю

прокурора Заніна П.О.,

захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новомосковського міськрайонного суду кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Перещепино, Новомосковського району, Дніпропетровської області, українця, громадянина України, маючого неповну середню освіту, не одруженого, не працюючого, проживаючого АДРЕСА_1, судимого:

- 08.06.2010р. Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.3 ст.185, 104 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України з випробування на 2 роки,

в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -

в с т а н о в и в:

17 січня 2011 року близько 15-00 год. ОСОБА_2, за попередньою змовою з ОСОБА_3, (матеріали справи відносно кого виділені) достовірно знаючи, що їх дії ніким не буду помічені, підійшли до сараю розташованого на території домоволодіння будинку АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_4 де діючи умисно, з корисливих мотивів, таємно викрали 15 метрів кабелю, після чого з викраденим з місця скоєння злочину зникли, розпорядившись ним на свій розсуд, заподіявши потерпілому ОСОБА_4 збитків на суму 150грн.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 винним себе визнав повністю, від дачі детальних показань відмовився, підтвердив усі обставини, викладені в обвинувальному висновку, в даний час все усвідомив, був час подумати, у вчиненому розкаюється, збитки відшкодував.

Суд вважає вину підсудного ОСОБА_2 у вчиненні ним злочину встановленою і доведеною, що ним визнається і не оспорюється і розглянувши кримінальну справу згідно вимог ст. 299 КПК України вважає, що дії підсудного ОСОБА_2 підлягають кваліфікації за ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), скоєна повторно за попередньою змовою групою осіб.

При призначенні виду та розміру покарання підсудному ОСОБА_2 суд, керується ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, сукупність усіх обставин у справі, дані про особу підсудної. Суд визнає пом'якшувальною покарання обставиною щире розкаяння підсудного у вчиненому злочині, добровільне відшкодування шкоди (а.с.18), скоєння злочину в неповнолітньому віці (а.с.49), обтяжуючих покарання обставин не встановлено.

Тому, суд, вважає за можливе призначити покарання в вигляді штрафу, розмірного ступеня тяжкості вчиненого злочину. Призначаючи покарання як кару суд, виходячи з вимог ст. 50 КК України суд, враховує, що призначення покарання у вигляді штрафу

буде достатнім для виправлення засудженого і запобігання ним нових злочинів. Крім того, суд, знаходить підстави для застосування ст. 69 КК України та призначення покарання нижче нижчої межі з тих підстав, що підсудний ОСОБА_2, на досудовому слідстві і суді проявив дійове каяття і такі обставини вказують на щиросерде розкаяння підсудного.

Вирішуючи долю речових доказах, суд вважає, що залишити їх за належністю потерпілому ОСОБА_4 (а.с.18)

На підставі викладеного, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винних і всі обставини у справі, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України 1960 року, суд, -

з а с у д и в:

визнати винним ОСОБА_2 та призначити покарання за ч. 2 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України штраф 1000 грн. на користь держави.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 скасувати.

Вирішуючи долю речових доказах, суд вважає, що їх залишити за належністю потерпілому ОСОБА_4

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Дніпропетровської обл. протягом п'ятнадцяти діб з дня проголошення.

Суддя Лила В.М.