ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ПОСТАНОВА
Іменем України
06 лютого 2014 р. Справа №801/512/14
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі :
головуючого судді - Кудряшової А.М. ,
секретар судового засідання - Золоткова Г.Ю.
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1;
від відповідача - Морозов О.О., довіреність від 03.01.2014 року;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим,
про визнання протиправним та скасування наказу,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим із адміністративним позовом до Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим про визнання протиправним та скасування наказу Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим №3677 від 09.12.2013 року про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності. Позовні вимоги мотивовані відсутністю підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, який знаходився у відпустці та не виконував службових обов'язків.
Представник позивача під час розгляду справи заявлені вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
Представник відповідача проти задоволення вимог позивача заперечував у повному обсязі, посилаючись на обставини встановлені службовим розслідуванням та викладених у запереченнях, просив у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлене наступне.
ОСОБА_1 з 02.08.2005 року проходить службу в органах внутрішніх справ на посаді старшого інспектора відділу ЮС УКЗ ГУМВС України в Автономній Республіці Крим.
Наказом Головного управління від 09.12.2013 року №3677 ОСОБА_1 притягнутий до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну посадову відповідальність за порушення ст.ст.1, 2, 7 Дисциплінарного статуту ОВС України, наказу МВС України від 22.02.2012 року №155, яке виразилось у порушенні норм професійної та службової етики, приховуванні інформації про порушення службової дисципліни від керівництва головного управління, не сприянні начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку.
Не погодившись з наказом Головного управління МВС України в Автономній Республіці Крим від 09.12.2013 №3677, позивач звернувся до суду з вимогами про визнання його протиправним та скасування.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіряючи питання законності та обґрунтованості притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, судом встановлено наступне.
Згідно з частиною 1 статті 18 Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року №565-XII порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначає Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України, затверджений Законом України від 22 лютого 2006 року N 3460-IV (далі - Статут).
Статтею 5 Статуту передбачено, що за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Пунктом 5 частини 1 статті 12 Статуту передбачено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни може бути накладено такий вид дисциплінарного стягнення, як попередження про неповну посадову відповідальність.
Порядок накладення дисциплінарного стягнення встановлений статтею 14 Статуту, який визначає, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє.
Як вбачається з обставин справи, перед накладенням дисциплінарного стягнення на позивача відповідно до вимог Закону України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ» проведено службове розслідування, згідно матеріалів якого 03.08.2013 року до УКЗ ГУМВС України в Автономній Республіці Крим надійшла інформація про втрату службового посвідчення працівника органів внутрішніх справ інспектором відділу технічного захисту інформації УРСДЗ ГУМВС України в Автономній Республіці Крим лейтенантом міліції Борелем Євгеном Миколайовичем.
Того ж дня до керівництва УКЗ Головного управління надійшла інформація про те, що вказане посвідчення було знайдене невідомим громадянином, який повідомив про це працівнику УБОЗ Головного управління майору міліції Архарову К.К., у розмові з яким невідомий громадянин, нібито, погодився повернути посвідчення Борелю Є.М. за винагороду.
Про вказані обставини Архаров К.К. повідомив старшому інспектору ВІОС УКЗ Головного управління майорові міліції ОСОБА_1, який, перебуваючи у черговій відпустці, в порушення ст. 7 Дисциплінарного статуту ОВС України керівництву відділу ІОС УКЗ та УКЗ Головного управління про вказаний факт не доповів та самостійно почав встановлювати обставини події, у зв'язку з чим подзвонив старшому інспектору з ОД ВІОС УКЗ Головного управління капітанові міліції Жуненку С.О. з метою встановлення чи є такий працівник в УРСДЗ Головного управління, чи дійсно він загубив службове посвідчення. Останній з цього приводу подзвонив інспекторові профілактики приймальника-розподільника для дітей Головного управління лейтенантові міліції Помазнюк О.В., яка невдовзі повідомила йому, що факт втрати службового посвідчення працівником УРСДЗ Головного управління Борелем Є.М. дійсно мав місце.
Як зазначено в матеріалах службового розслідування, працівники ВІОС УКЗ Головного управління майор міліції ОСОБА_1 та капітан міліції Жуненко С.О. в порушення наказу МВС України від 22.02.2012 №155, намагалися довести інформацію про виявлення посвідчення та можливість повернення його за винагороду до Бореля Є.М., приховавши вказаний факт порушення службової дисципліни від керівництва УКЗ та УРСДЗ Головного управління, чим не сприяли начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку. Після повідомлення через деякий час лейтенантом міліції Помазнюк О.В. капітанові міліції Жуненку С.О. про те, що службове посвідчення втрачене, можливо, внаслідок вчинення відносно Бореля Є.М. протиправних дій, Жуненко С.О. передав вказану інформацію майорові міліції ОСОБА_1, який, у свою чергу подзвонив майорові міліції Архарову К.К. та повідомив йому про необхідність повернення службового посвідчення лейтенанта міліції Бореля Є.М. керівництву УКЗ Головного управління. 03.08.2013 близько 16.00 службове посвідчення інспектора відділу технічного захисту інформації УРСДЗ ГУМВС України в Автономній Республіці Крим лейтенанта міліції Бореля Є.М. було повернуто керівництву УКЗ Головного управління працівником УБОЗ Головного управління майором міліції Архаровим К.К.
Так, за результатами службового розслідування відповідач дійшов висновку про порушення ОСОБА_1 норм професійної та службової етики, приховування інформації про порушення службової дисципліни від керівництва головного управління, не сприяння начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку.
Суд не може погодитись з таким висновком та акцентує увагу, що з матеріалів службового розслідування та, зокрема, пояснень ОСОБА_1 навпаки вбачається, що позивачем, який знаходився у відпустці та не виконував службових обов'язків, фактично були вчиненні дії направленні на повідомлення керівництва УКЗ та УРСДЗ Головного управління про факт порушення службової дисципліни шляхом сповіщення інспектора з ОД відділу ІОС УКЗ Головного управління капітанові міліції Жуненка С.О.
Так, відповідно до пояснень ОСОБА_1, після отримання інформації про знайдене посвідчення, позивач одразу зателефонував старшому інспектору з ОД відділу ІОС УКЗ Головного управління капітанові міліції Жуненку С.О. та попросив дізнатися про обставини, за яких Борель Є.М. втратив посвідчення. Після підтвердження факту втрати службового посвідчення ОСОБА_1 передзвонив Арханову К.К. і розповів про вказані обставини.
Згідно ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору (ч. 4 ст. 70 КАС України).
Таким чином, суд зазначає, що позивач під час знаходження у відпустці не мав на меті приховування вказаного факту порушення службової дисципліни від керівництва УКЗ та УРСДЗ Головного управління, а навпаки повідомив про порушення службової дисципліни, внаслідок чого факт такого порушення був доведений до керівництва.
Відповідно до ст. 2 Статуту дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Згідно зі ст. 7 Статуту, службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.
У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.
Відповідно до ст. 14 Статуту, при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
У разі вчинення незначного порушення службової дисципліни начальник може обмежитись усним попередженням особи рядового або начальницького складу щодо необхідності суворого додержання службової дисципліни.
Враховуючи викладене, суд вважає, що наказ Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим №3677 від 09.12.2013 року про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності є необґрунтованим та незаконним, тобто виданий без урахування всіх обставин, що мають значення для його видання, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав свобод та моїх інтересів, і цілями, на досягнення яких спрямоване цей наказ.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення і не довів правомірності оскаржуваного наказу.
Таким чином, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 були вчинені залежні від нього дії щодо повідомлення про порушення службової дисциплін, а тому наказ Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим №3677 від 09.12.2013 року про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності є протиправним та підлягає скасуванню.
За таких обставин, позовні вимоги обґрунтовані та підлягаю задоволенню у повному обсязі.
Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
За таких обставин, враховуючи, що суд задовольнив позовні вимоги, суд вважає за доцільним стягнути на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 73,08 гривень.
Під час судового засідання, яке відбулось 06.02.2014 року, були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 11.02.2014 року.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим №3677 від 09.12.2013 року про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 73 (сімдесят три) гривні 08 копійок.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кудряшова А.М.