Справа № 117/103/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2014 року Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого - судді Петрової Ю.В.

за участю: секретаря - Тріфонової С.О.

позивача - ОСОБА_1

відповідачки - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Совєтський Совєтського району Автономної Республіки Крим цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого Відділом реєстрації актів цивільного стану Совєтського районного управління юстиції АР Крим за актовим записом № 03 від 14 лютого 2002 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з лютого 2002 року сторони знаходяться в зареєстрованому шлюбі, від спільного проживання мають неповнолітню дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Спільне життя не склалося через різність поглядів на життя та психологічну несумісність характерів. Сторони проживають окремо, спільного господарства не ведуть, мають роздільний бюджет. За вказаних обставин, вважає, що примирення між сторонами та збереження шлюбу не можливе, у зв'язку з чим просить шлюб, зареєстрований між ним та відповідачкою розірвати.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Відповідачка ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги визнала, не заперечувала проти розірвання шлюбу із позивачем.

Суд, заслухавши пояснення позивача і відповідачки, дослідивши матеріали, вивчивши обставини справи, дійшов до наступного.

14 лютого 2002 року сторони вступили у зареєстрований шлюб, про що зроблено актовий запис № 03 від 14 лютого 2002 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Совєтського районного управління юстиції АР Крим.

Відповідно до положень ст. 51 Конституції України, ст. 24 ч. 1 СК України шлюб ґрунтується на добровільній згоді жінки та чоловіка, та примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно із положеннями ст. 18 ч. 2 п. 3, ст.ст. 51, 56 ч. 3, ст.110 ч. 1 СК України, дружина і чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань, при цьому способом захисту сімейних прав та інтересів, у тому числі, є право на припинення шлюбних відносин шляхом пред'явлення до суду позову про розірвання шлюбу одним із подружжя.

Від подружнього життя сторони мають неповнолітню дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом з відповідачкою і спору про її місце проживання та утримання на час розгляду справи не має.

Між подружжям через відсутність взаєморозуміння та різних поглядів на життя, склалися відносини, які виключають їх сумісне проживання, почуття любові та поваги один до одного між сторонами втрачено.

Сторони проживають окремо, між подружжям припинено фактичні шлюбні відносини, сторони не ведуть спільного господарства, мають роздільний бюджет, примирення між ними не можливе.

При таких обставинах суд дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін та їх дитини, сім'я остаточно розпалася і шлюб існує формально.

Вимог щодо розподілу майна, що є спільною власністю, не заявлено.

Оскільки шлюб - це добровільний союз чоловіка та жінки, а сторони зберегти сім'ю не бажають, суд з урахуванням, що розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка, після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, враховуючи викладені по справі обставини та відсутність обставин, що перешкоджають розірванню шлюбу передбачених ч. 2 ст. 110 СК України, вважає за можливе позов про розірвання шлюбу задовольнити.

Згідно зі ст.ст. 79, 88 ЦПК України з відповідачки на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 243 гривні 60 копійок.

На підставі вищенаведеного, ст. 51 Конституції України, ст.ст.18, 51, 56, 104 ч. 2, 110, 112 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 5, 10, 11, 14, 57, 60, 88, 158, 169, 208, 209, 212-218, 223 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Шлюб, зареєстрований між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Відділом реєстрації актів цивільного стану Совєтського районного управління юстиції АР Крим за актовим записом № 03 від 14 лютого 2002 року, - розірвати.

ОСОБА_2 після розірвання шлюбу привласнити прізвище - ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок.

Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення через Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Ю.В. Петрова