ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" лютого 2014 р. Справа № 10/Б-743

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого - судді - О.Л. Мирутенко

суддів - Г.М. Гнатюк

- Н.М. Кравчук

Розглянувши апеляційну скаргу Сьоми Богдана Андрійовича

на ухвалу господарського суду Тернопільської області від 03.12.2013 року.

у справі № 10/Б-743

за заявою: ТзОВ «Агентство корпоративного управління»

до 1: ДП «Струсівський комбінат продтоварів»

до 2: Сьоми Богдана Андрійовича

про: визнання недійсними договорів купівлі-продажу та стягнення 618106,50 грн. у межах справи №10/Б-743 про банкрутство ДП «Струсівський комбінат продтоварів»

З участю представників :

від позивача - не з'явився.

від відповідача 1 - не з'явився.

від відповідача 2 - Плесканка О.В. - представник (довіреність №б/н від 27.01.2014р)

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 03.12.2013р., суддя Сидорук А.М., заяву ТзОВ «Агентство корпоративного управління» було задоволено частково. Визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна - майнового комплексу, що знаходиться за адресою: село Струсів, вул. Заводська, буд. 1 Теребовлянського району Тернопільської області / який складається з: адміністративний корпус (цегляний), загальною площею 759,2 кв.м., зазначений в плані під літ. „А; майонезний цех (цегляний), загальною площею 1082.6 кв.м., зазначений в плані під літ. „В"; будинок банкомиючої машини (цегляний), загальною площею 383.3 кв.м., зазначений в плані під літ. „Г"; будинок БРУ ВАК (цегляний), загальною площею 216.1 кв.м., зазначений в плані під літ. „Д"; будинок ректифікаційної колони (цегляний), загальною площею 100.9 кв.м., зазначений в плані під літ. „Е"; прибудова до майонезного цеху (цегляна), загальною ідею 129.3 кв.м., зазначена в плані під літ. „Є"; склад (шиферний) загальною площею 430.0 кв.м., зазначений в плані підліт. „Ж"; будинок полісолодових екстрактів (цегляний), загальною площею 688.5 кв.м., зазначений в плані під "3"; цех розливу горілки номер 2 (цегляний), загальною площею 369.5 кв.м., зазначений в плані під літ. „І"; солодовня (цегляна), загальною площею 478.5 кв.м., зазначена в плані під літ. ,,Ї"; гаражі (цегляні), загальною площею 288.8 кв.м., зазначені в плані підліт. „К"; котельня (цегляна), загальною площею 414.3 кв.м., зазначена в плані під літ. „Н"; матеріальний склад номер 1 (цегляний), загальною площею 69.8 кв.м., зазначений в плані під літ. „О"; матеріальний склад (цегляний), загальною площею 299.4 кв.м., зазначений в плані під літ. „П"; мазутосховище (цегляне), загальною площею 57.3 кв.м., зазначене в плані під літ. „Р"; склад готової продукції (цегляний), загальною площею 240.9 кв.м., зазначений в плані під літ. „С"; механічна майстерня (цегляна), загальною площею 320.0 кв.м., зазначена в плані під літ. „Т"; приміщення фільтр-прес ККС (цегляне), загальною площею 214.4 кв.м., зазначене в плані під літ. „У"; резервуар (залізний), зазначений в плані під цифр. „1"; резервуар (залізний), зазначений в плані під цифр. „II"; артскважина (залізна), зазначена в плані під цифр. „III"; артскважина (залізна), зазначена в плані під цифр. „IV"; вимощення (асфальтне), зазначене в плані під цифр. „V"; огорожа (залізобетонні панелі), зазначена в плані під цифр. „1"; ворота (металеві), зазначені в плані під цифр. „2"/, укладений 04.06.2010 року між Державним підприємством "Струсівський комбінат продтоварів", вул. Заводська,1, с. Струсів, Тернопільської області в особі ліквідатора Кузика Євгена Івановича та Сьомою Богданом Андрійовичем, вул. Полуботка,7 кв.92, м. Львів, посвідчений приватним нотаріусом Теребовлянського районного нотаріального округу Тернопільської області та зареєстрований в реєстрі за № 1351.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна / комплексу, що знаходиться за адресою: с. Струсів Теребовлянського району Тернопільської області, вул. Заводська, буд. 1 а, який складається із: цеху по виробництву горілчаних виробів номер 1 загальною площею 1168.8кв.м., зазначений в плані під літ. „А"; тарний склад (цегляний), загальною площею 272.7 кв.м., зазначений в плані під літ. „Б"; цех КМК, варочна (цегляний), загальною площею 335.7 кв.м., зазначений в плані під літ. „В"; будинок спиртопідвалу (цегляний), загальною площею 397.5 кв.м., зазначений в плані під літ. „Г"/, укладений 04.06.2010 року між Державним підприємством "Струсівський комбінат продтоварів", вул. Заводська,1, с. Струсів, Тернопільської області в особі ліквідатора Кузика Євгена Івановича та Сьомою Богданом Андрійовичем, вул. Полуботка,7 кв.92, м. Львів, посвідчений приватним нотаріусом Теребовлянського районного нотаріального округу Тернопільської області та зареєстрований в реєстрі за № 1354.

В частині визнання недійсним Акту приймання-передачі майна від 14.03.2010р., а саме обладнання в кількості 44 одиниць, що знаходиться за адресою: с. Струсів Теребовлянського району Тернопільської області - в задоволенні заяви було відмовлено.

Зобов'язано Сьому Богдана Андрійовича, вул. Полуботка,7 кв.92, м. Львів; ідентифікаційний номер 2108809753 повернути Державному підприємству "Струсівський комбінат продтоварів", вул. Заводська,1, с. Струсів, Тернопільської області, ідентифікаційний код 00375125 - Майновий комплекс за адресою: Тернопільська область, Теребовлянський район, с. Струсів, вул.. Заводська, буд.1 / який складається з: адміністративний корпус (цегляний), загальною площею 759,2 кв.м., зазначений в плані під літ. „А; майонезний цех (цегляний), загальною площею 1082.6 кв.м., зазначений в плані під літ. „В"; будинок банкомиючої машини (цегляний), загальною площею 383.3 кв.м., зазначений в плані під літ. „Г"; будинок БРУ ВАК (цегляний), загальною площею 216.1 кв.м., зазначений в плані під літ. „Д"; будинок ректифікаційної колони (цегляний), загальною площею 100.9 кв.м., зазначений в плані під літ. „Е"; прибудова до майонезного цеху (цегляна), загальною ідею 129.3 кв.м., зазначена в плані під літ. „Є"; склад (шиферний) загальною площею 430.0 кв.м., зазначений в плані підліт. „Ж"; будинок полісолодових екстрактів (цегляний), загальною площею 688.5 кв.м., зазначений в плані під "3"; цех розливу горілки номер 2 (цегляний), загальною площею 369.5 кв.м., зазначений в плані під літ. „І"; солодовня (цегляна), загальною площею 478.5 кв.м., зазначена в плані під літ. ,,Ї"; гаражі (цегляні), загальною площею 288.8 кв.м., зазначені в плані підліт. „К"; котельня (цегляна), загальною площею 414.3 кв.м., зазначена в плані під літ. „Н"; матеріальний склад номер 1 (цегляний), загальною площею 69.8 кв.м., зазначений в плані під літ. „О"; матеріальний склад (цегляний), загальною площею 299.4 кв.м., зазначений в плані під літ. „П"; мазутосховище (цегляне), загальною площею 57.3 кв.м., зазначене в плані під літ. „Р"; склад готової продукції (цегляний), загальною площею 240.9 кв.м., зазначений в плані під літ. „С"; механічна майстерня (цегляна), загальною площею 320.0 кв.м., зазначена в плані під літ. „Т"; приміщення фільтр-прес ККС (цегляне), загальною площею 214.4 кв.м., зазначене в плані під літ. „У"; резервуар (залізний), зазначений в плані під цифр. „1"; резервуар (залізний), зазначений в плані під цифр. „II"; артскважина (залізна), зазначена в плані під цифр. „III"; артскважина (залізна), зазначена в плані під цифр. „IV"; вимощення (асфальтне), зазначене в плані під цифр. „V"; огорожа (залізобетонні панелі), зазначена в плані під цифр. „1"; ворота (металеві), зазначені в плані під цифр. „2"/;

- Майновий комплекс за адресою: Тернопільська область, Теребовлянський район, с.Струсів, вул. Заводська, буд.1а /який складається із: цеху по виробництву горілчаних виробів номер 1 загальною площею 1168.8кв.м., зазначений в плані під літ. „А"; тарний склад (цегляний), загальною площею 272.7 кв.м., зазначений в плані під літ. „Б"; цех КМК, варочна (цегляний), загальною площею 335.7 кв.м., зазначений в плані під літ. „В"; будинок спиртопідвалу (цегляний), загальною площею 397.5 кв.м., зазначений в плані під літ. „Г"/ ;

- Допоміжні споруди, об'єкти інженерного забезпечення і комунікації (згідно додатку № 1): теплиця 39х12м.; водопровід; відстійники з гідроспорудами; септик; прийомний резервуар; пожежний резервуар; каналізація; електросилове обладнання;

- Обладнання (згідно додатку № 2): автомат наливний Д9ВЕМ; автомат штампувальний; автомат наливний, автомат штампувальний; автомат для інспекції харчових рідин ЕБ-236Н; автомат етикувальний; транспортери ВТЯ6; банко миюча машина В-10; автомат закаточний 109АОО/109ОО; змішувачі, ванна; збірник КЗС63; транспортери ВТЯ6; ліфт 200кг; дозувально-наповнювальний автомат ДНЗ-3/125; гомогенізатор; підігрівач; автомат етикувальний Л5ВЕМ; автомат етикувальний Л5ВЕМ; банко миюча машина; дозувально-наповнювальний автомат ДНЗ-3/125; верстат пакувальний УМТ60 УХЛ4,2; автомат закаточний; дозувально-наповнювальний автомат ДНЗ-3/125; вага, вага; автомат етикувальний; автомат дозувально-наповнювальний Д9ВРЕ6; транспортер МВТЯ; транспортер; норія; верстат свердлильний; бензоколонка; вага автомобільна; стаціонарне накриття глибинної помпи; токарно-гвинторізний верстат; машина укупорочна; автомат для інспекції харчових рідин; автомат наливний Д9ВРМ2М6; автомат закаточний Л5ВУП; автомат етикувальний Л5ВЕМ; пальцевий верстат; котел ДКВР; холодильник.

Стягнуто з ДП "Струсівський комбінат продтоварів" на користь Сьоми Б.А. 618 106,50 грн. вартості придбаного майна.

Стягнуто з ДП "Струсівський комбінат продтоварів" на користь ТзОВ "Агентство корпоративного управління" 573 грн. 50 коп. в повернення сплаченого судового збору.

Стягнуто з Сьоми Б.А. на користь ТзОВ "Агентство корпоративного управління" 573 грн. 50 коп. в повернення сплаченого судового збору.

З даною ухвалою не погодився громадянин Сьома Б.А. і оскаржив її в апеляційному порядку, оскільки вважає, що судом не в повній мірі з'ясовано обставини, що мають значення для справи та порушено норми матеріального і процесуального права.

Розгляд справи відкладався. Апеляційний суд зобов'язував апелянта - гр. Сьому Б.А. направити копію апеляційної скарги ліквідатору ДП «Струсівський комбінат продтоварів»

Сторони були повідомлені належним чином про час та місце судового засідання, що підтверджується списком згрупованих рекомендованих відправлень Львівського апеляційного господарського суду за 28.01.2014р.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити повністю, а ухвалу господарського суду Тернопільської області від 03.12.2013р. у справі №10/Б-743 - скасувати, враховуючи наступне.

Відповідно до ст.. 104 ГПК України, підставами для скасування рішення місцевого господарського суду є невідповідність висновків, викладених в рішенні, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Тернопільської області від 10 квітня 2006 року порушено провадження у справі про банкрутство державного підприємства "Струсівський комбінат продтоварів" вул. Заводська,1, с. Струсів, Тернопільської області, ідентифікаційний код 00375125.

Постановою господарського суду Тернопільської області від 17 червня 2008 року у справі № 10/Б-743 державне підприємство "Струсівський комбінат продтоварів", с. Струсів, вул. Заводська, 1,Теребовлянського району Тернопільської області визнано банкрутом та ліквідатором банкрута призначено Кузика Є.І.

Наказом № 400 від 02.07.2008р. Міністерство аграрної політики України, як орган управління, прийняло рішення про припинення діяльності ДП "Струсівський комбінат продтоварів" шляхом ліквідації згідно чинного законодавства.

10.02.2010р. між ліквідатором ДП "Струсівський комбінат продтоварів" Кузиком Є.І. (надалі Продавець) та Західно-Українською товарною біржею (надалі Біржа) укладено договір, згідно п. 1.1. якого Біржа проводить комплекс робіт по організації продажу з аукціону індивідуально визначеного майна: будівлі та споруди -промплощадки 1 (А, В, Г, Д, Е, Є, Ж, З, І, Ї, К, Н, О, П, Р, С, Т, У, І, ІІ, ІІІ, ІV, V, 1, 2), промплощадки 1а (А, Б, В, Г), допоміжні споруди та об'єкти інженерного забезпечення і комунікації, обладнання, що належить ДП "Струсівський комбінат продтоварів"(надалі об'єкт Продавця), що належить йому на праві власності; об'єкт виставляється на продаж за ціною, що обумовлена в заявці № 1, яка є додатком до даного договору (п. 1.2. договору).

10.02.2010р. ДП "Струсівський комбінат продтоварів" в особі ліквідатора Кузика Є.І. подано до Західно-Української товарної біржі заявку про продаж об'єкту нерухомості - майна банкрута ДП "Струсівський комбінат продтоварів", а саме: споруди -промплощадки 1 (А, В, Г, Д, Е, Є, Ж, З, І, Ї, К, Н, О, П, Р, С, Т, У, І, ІІ, ІІІ, ІV, V, 1, 2), промплощадки 1а (А, Б, В, Г), допоміжні споруди та об'єкти інженерного забезпечення і комунікації оціночною вартістю 561 915,00 грн. (а.с. 96).

13.02.2010р в газеті "У кожен дім"опубліковано оголошення про проведення Західно-Українською товарною біржею аукціону з продажу майна банкрута ДП "Струсівський комбінат продтоварів" .

10.03.2010р. Західно-Українською товарною біржею проведено аукціон з продажу нерухомого майна ДП "Струсівський комбінат продтоварів", а саме: будівлі та споруди -промплощадки 1 (А, В, Г, Д, Е, Є, Ж, З, І, Ї, К, Н, О, П, Р, С, Т, У, І, ІІ, ІІІ, ІV, V, 1, 2), промплощадки 1а (А, Б, В, Г), допоміжні споруди та об'єкти інженерного забезпечення і комунікації, обладнання за ціною 618 106,50 грн. ; переможцем торгів став Сьома Богдан Андрійович, який запропонував ціну 618106,50 грн. за нерухоме майно ДП "Струсівський комбінат продтоварів".

04.06.2010 року між Державним підприємством "Струсівський комбінат продтоварів", вул. Заводська,1, с. Струсів, Тернопільської області в особі ліквідатора Кузика Євгена Івановича та фізичною особою Сьомою Богданом Андрійовичем, м.Львів, вул. Полуботка,7 кв.92 був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: комплексу, що знаходиться за адресою: село Струсів, вул..Заводська, буд. 1 Теребовлянського району Тернопільської області, який складається з: адміністративний корпус (цегляний), загальною площею 759,2 кв.м., зазначений в плані під літ. „А; майонезний цех (цегляний), загальною площею 1082.6 кв.м., зазначений в плані під літ. „В"; будинок банкомиючої машини (цегляний), загальною площею 383.3 кв.м., зачений в плані під літ. „Г"; будинок БРУ ВАК (цегляний), загальною площею 216.1 кв.м., зазначений в плані під літ. „Д"; будинок ректифікаційної колони (цегляний), загальною площею 100.9 кв.м., зазначений в плані під літ. „Е"; прибудова до майонезного цеху (цегляна), загальною ідею 129.3 кв.м., зазначена в плані під літ. „Є"; склад (шиферний) загальною площею 430.0 кв.м., зазначений в плані підліт. „Ж"; будинок полісолодових екстрактів (цегляний), загальною площею 688.5 кв.м., зазначений в плані під "3"; цех розливу горілки номер 2 (цегляний), загальною площею 369.5 кв.м., зазначений в плані під літ. „І"; солодовня (цегляна), загальною площею 478.5 кв.м., зазначена в плані під літ. ,,Ї"; гаражі (цегляні), загальною площею 288.8 кв.м., зазначені в плані підліт. „К"; котельня (цегляна), загальною площею 414.3 кв.м., зазначена в плані під літ. „Н"; матеріальний склад номер 1 (цегляний), загальною площею 69.8 кв.м., зазначений в плані під літ. „О"; матеріальний склад (цегляний), загальною площею 299.4 кв.м., зазначений в плані під літ. „П"; мазутосховище (цегляне), загальною площею 57.3 кв.м., зазначене в плані під літ. „Р"; склад готової продукції (цегляний), загальною площею 240.9 кв.м., зазначений в плані під літ. „С"; механічна майстерня (цегляна), загальною площею 320.0 кв.м., зазначена в плані під літ. „Т"; приміщення фільтр-прес ККС (цегляне), загальною площею 214.4 кв.м., зазначене в плані під літ. „У"; резервуар (залізний), зазначений в плані під цифр. „1"; резервуар (залізний), зазначений в плані під цифр. „II"; артскважина (залізна), зазначена в плані під цифр. „III"; артскважина (залізна), зазначена в плані під цифр. „IV"; вимощення (асфальтне), зазначене в плані під цифр. „V"; огорожа (залізобетонні панелі), зазначена в плані під цифр. „1"; ворота (металеві), зазначені в плані під цифр. „2".

Нерухоме, майно, що є предметом цього договору, належить Продавцю на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконкомом Струсівської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області 28 вересня 2006 року на підставі рішення виконкому номер 109 від 31 серпня 2006 року. Право власності зареєстровано Теребовлянським бюро технічної інвентаризації в електронному Реєстрі прав власні нерухоме манно за реєстраційним номером 16201076, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно

1 1984422 віл 28 вересня 2006 року.

Укладений між ДП "Струсівський комбінат продтоварів" та Сьомою Б.А. договір купівлі-продажу нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: с. Струсів Теребовлянського району Тернопільської області, вул. Заводська, буд.1, посвідчений приватним нотаріусом Теребовлянського районного нотаріального округу Тернопільської області та зареєстрований в реєстрі за № 1351.

Факт передачі нерухомого майна покупцю фізичній особі Сьомі Б.А. за укладеним договором купівлі-продажу /реєстр № 1351/ підтверджується Актом приймання-передачі нерухомого майна від 04.06.2010р., підписаним продавцем ДП "Струсівський комбінат продтоварів" та покупцем Сьомою Б.А.

04.06.2010 року між Державним підприємством "Струсівський комбінат продтоварів", вул. Заводська,1, с. Струсів, Тернопільської області в особі ліквідатора Кузика Євгена Івановича та фізичною особою Сьомою Богданом Андрійовичем, м. Львів, вул. Полуботка,7 кв.92 був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: комплексу, що знаходиться за адресою: с. Струсів Теребовлянського району Тернопільської області, вул. Заводська, буд. 1 а, який складається із: цеху по виробництву горілчаних виробів номер 1 загальною площею 1168.8кв.м., зазначений в плані під літ. „А"; тарний склад (цегляний), загальною площею 272.7 кв.м., зазначений в плані під літ. „Б"; цех КМК, варочна (цегляний), загальною площею 335.7 кв.м., зазначений в плані під літ. „В"; будинок спиртопідвалу (цегляний), загальною площею 397.5 кв.м., зазначений в плані під літ. „Г".

Нерухоме майно, що є предметом цього договору, належить продавцю на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконкомом Струсівської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області 09 листопада 2006 року на підставі рішення виконкому № 130 від 31 жовтня 2006 року.

Укладений між ДП "Струсівський комбінат продтоварів" та Сьомою Б.А. договір купівлі-продажу нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: с.Струсів Теребовлянського району Тернопільської області, вул..Заводська, буд.1а, посвідчений приватним нотаріусом Теребовлянського районного нотаріального округу Тернопільської області та зареєстрований в реєстрі за № 1354.

Факт передачі нерухомого майна покупцю фізичній особі Сьомі Б.А. за укладеним договором купівлі-продажу /реєстр № 1354/ підтверджується Актом приймання-передачі нерухомого майна від 04.06.2010р., підписаним продавцем ДП "Струсівський комбінат продтоварів" та покупцем Сьомою Б.А.

Крім того, на аукціоні з продажу нерухомого майна фізичною особою Сьомою Б.А., м. Львів, вул. Полуботка,7 кв.92 було придбано допоміжні споруди, об'єкти інженерного забезпечення і комунікації (згідно додатку № 1) та обладнання (згідно додатку № 2).

18.09.2013р. кредитор боржника - товариство з обмеженою відповідальністю "Агентство корпоративного управління", вул. Жилянська,104/24,оф.9, м. Київ звернулось до господарського суду Тернопільської області із заявою про визнання недійними договору купівлі-продажу нерухомого майна за адресою: с. Струсів, вул.. Заводська,1, Теребовлянського району, Тернопільської області від 04.06.2010 року, реєстровий № 1351, договору купівлі-продажу нерухомого майна за адресою: с. Струсів, вул..Заводська,1 "А", Теребовлянського району, Тернопільської області від 04.06.2010року, реєстровий № 1354, договору купівлі-продажу обладнання в кількості 44 одиниці за п.4 акту приймання-передачі від 14.03.2010р., укладених між державним підприємством "Струсівський комбінат продтоварів" та Сьомою Богданом Андрійовичем та про стягнення з Сьоми Богдана Андрійовича на користь Державного підприємства "Струсівський комбінат продтоварів" 618 106 грн. 50 коп.

02.12.2013р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство корпоративного управління", вул. Жилянська,104/24,оф.9, м. Київ на адресу господарського суду Тернопільської області надійшло клопотання вих..№ 18/с-б-2013 від 02.12.2013р. на виконання ухвали від 15.11.2013р., про часткову зміну вимог щодо застосування правових наслідків недійсності правочинів та проханням:

- Зобов'язати Сьому Богдана Андрійовича повернути ДП "Струсівський комбінат продтоварів" та визнати право власності ДП "Струсівський комбінат продтоварів" на 9 ідеальних часток в спільній частковій власності на майновий комплекс за адресою: Тернопільська обл.., Теребовлянський район, с. Струсів, буд.1, що належать Сьомі Богдану Андрійовичу;

- Зобов'язати Сьому Богдана Андрійовича повернути ДП "Струсівський комбінат продтоварів" та визнати право власності ДП "Струсівський комбінат продтоварів" на 50 ідеальних часток в спільній частковій власності на майновий комплекс за адресою: Тернопільська обл.., Теребовлянський район, с. Струсів, буд.1а, що належать Сьомі Богдану Андрійовичу;

- Зобов'язати Сьому Богдана Андрійовича повернути ДП "Струсівський комбінат продтоварів" та визнати право власності ДП "Струсівський комбінат продтоварів" на допоміжні споруди, об'єкти інженерного забезпечення згідно додатку № 1 та обладнання згідно додатку № 2 до протоколу № 7 від 10.303.2010р. Західно-Української Товарної біржі.

- В порядку ст.38, ст.65 ГПК України, з метою виконання приписів ст.216 ЦК України, витребувати від Реєстраційної служби районного управління юстиції в Теребовлянському районі інформаційну довідку з Реєстру речових прав щодо цінових умов останніх правочинів, за якими були відчужені 91 ідеальних часток в спільній частковій власності на майновий комплекс за адресою: Тернопільська обл.., Теребовлянський район, с. Струсів, буд.1 та 50 ідеальних часток в спільній частковій власності на майновий комплекс за адресою: Тернопільська обл.., Теребовлянський район, с. Струсів, буд.1а.

В судовому засіданні 15 листопада 2013 року було розпочато судовий розгляд, учасникам судового процесу роз'яснено права та обов'язки сторін, передбачені ст.ст.22, 81-1 ГПК України / що зафіксовано в протоколі судового засідання/, а тому приймаючи до уваги, що заява про уточнення вимог заявником подана після початку розгляду справи судом, господарський суд Тернопільської області відмовив у задоволенні заяви про уточнення позовних вимог.

Суд першої інстанції задовольнив заяву кредитора про визнання недійсним договорів купівлі-продажу нерухомого майна. Однак, апеляційний суд не погоджується з таким рішенням з наступних підстав.

Місцевий господарський суд відмовив заявнику у задоволенні заяви про уточнення позовних вимог, а тому предметом судового розгляду були вимоги щодо визнання договорів купівлі-продажу недійсними та стягнення з відповідача-2 коштів в сумі 618 105,5 грн. Однак, суд першої інстанції проігнорував свою ухвалу та в порушення вимог ст..83 ГПК України, без клопотання заінтересованої сторони, вийшов за межі заявлених вимог та зобов'язав відповідача-2 повернути одержане за правочином майно, що є грубим порушенням процесуального законодавства.

При винесенні даної оскаржуваної ухвали місцевий суд зіслався на порушення порядку продажу майна та ст. ст.30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції закону чинній до 19.01.2013р. Однак, суд першої інстанції при цьому грубо порушив вимоги п.11 ст..17 цього ж Закону, що передбачала можливість визнання угоди недійсною виключно до винесення господарським судом ухвали про санацію. На стадії ліквідації редакція закону чинна до 19.01.2013р. не передбачала розгляд таких заяв в межах справи про банкрутство.

Відповідно до ч.І ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Згідно з ч. 2 ст. 16, ст. 215 ЦК України, 20 ГК України одним із способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням вимог, встановлених ч. 1-3,5,6 ст. 203 цього Кодексу.

Стаття 216 ЦК України визначає особливі правові наслідки недійсності правочину. Зокрема, кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Реституція як спосіб захисту цивільного права (ч. 1 ст. 216 ЦК України) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв'язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред'явлена тільки стороні недійсного правочину.

Норма ч. 1 ст. 216 ЦК України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину.

Таким чином, права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захистові шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, установленого ст.ст. 215, 216 ЦК України.

Отже вирішуючи питання про застосування правових наслідків недійсності правочину, суду слід з'ясовувати наявність права у позивача на звернення з такими вимогами, з огляду на положення статей 15,16, 216 ЦК України, ст. 20 ГК України.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду України від 04.12.2012 № 3-55гс12, від 07.11.2012 № 6-107цс12, від 31.10.2012 № 6-53цс12, від 10.10.2011 № 3-104гс11, та інших.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в задоволенні позову.

Предметом даного спору є вимога заявника визнати недійсним договори і стягнення коштів. Обґрунтована дана вимога тим, що оспорюваний позивачем договір не відповідає вимогам чинного законодавства та порушує права заявника як кредитора банкрута.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, не заборонених законом, та вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Частиною 5 п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 N 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" встановлено, що

відповідно до статей 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Отже, виходячи із наведених приписів, заявник, звертаючись до суду із даною заявою та вимагаючи визнати недійсним договір, зобов'язаний довести, яким чином оспорювані ним договори порушують (зачіпають) його права та законні інтереси, а суд, в свою чергу, перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту заявника.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у

тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Тобто, порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов'язковими; обов'язком позивача, відповідно до ст. 33 ГПК України є доведення/підтвердження/ в установленому законом порядку наявності факту порушення або оспорювання його прав та інтересів.

Також ч. 1 ст. 207 ГКУ передбачено, що господарське зобов'язання, що не відповідає

вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської, компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Уявлення заявника про невідповідність оспорюваного договору нормам чинного законодавства за відсутності при цьому порушень прав та інтересів позивача, не є підставою для визнання такого договору недійсним або неукладеним в судовому порядку. Отже суд зобов'язаний був відмовити в задоволенні позову у зв'язку з відсутністю порушення прав позивача.

В даному спорі кредитор - ТзОВ "Агентство корпоративного управління" жодним чином не довів суду обставин порушення саме його майнових прав та інтересів і навіть не зазначив про це в своїй заяві. Натомість вказав про порушення порядку продажу державного майна.

За таких обставин справи апеляційний суд приходить до висновку, що заявником в порушення вимог ст..33ГПК України не доведено обставин вимог заяви - порушення його прав, судом першої інстанції всупереч вимог ст..43ГПК України надано невірну оцінку наявним доказам, а тому такі вимоги заявника задоволенню не підлягають.

Також місцевим судом при прийнятті оскаржуваного рішення було грубо порушено вимоги ст. 35 ГПК України, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 2.6. постанови пленуму ВГСУ «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (наприклад, позивач у даній справі був відповідачем в іншій, а відповідач у даній справі - позивачем в іншій). Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір. Не надається преюдиціального значення також фактам (обставинам), зазначеним у судових рішеннях касаційної інстанції, оскільки останню не наділено правом, зокрема, встановлювати або вважати доведеними обставини і вирішувати питання, пов'язані з доказуванням (частина друга статті 111-7 ГПК), - за винятком випадків, коли касаційна інстанція, скасувавши рішення попередніх судових інстанцій, прийняла нове рішення на підставі встановлених ними обставин.

Відповідно правова оцінка відсутності або наявності згоди на відчуження майна підлягає повторному доказуванню і не може вважатися преюдиціальним фактом в розумінні ст. 35 ГПК України.

Однак, суд першої інстанції без дослідження обставин справи зіслався на відсутність згоди уповноваженого державного органу на відчуження майна та невмотивовано визнав порушення чинного законодавства. При цьому судом першої інстанції грубо проігноровано наявний в справі Наказ № 400 від 02.07.2008р. Міністерства аграрної політики України, яким державний орган управління, прийняв рішення про припинення діяльності ДП "Струсівський комбінат продтоварів" шляхом ліквідації згідно чинного законодавства. Отже має місце порушення судом першої інстанції вимог ст..43ГПК України.

Також місцевим судом безпідставно зобов'язано відповідача - 2-апелянта повернути майно, що отримано за оспорюваними договорами.

Відповідно до частини першої статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» №475/97-ВР від 17 липня 1997 року ратифіковано Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Перший протокол та протоколи № 2, 4, 7,11 до Конвенції.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з справ людини як джерело права.

Згідно із статтею 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Пунктом 21 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Федоренко проти України» від 30 червня 2006 року визначено, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути «існуючим майном» або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

Виходячи зі змісту пунктів 32-35 рішення Європейського суду з прав людини «Стретч проти Сполученого Королівства» від 24 червня 2003 року майном у значенні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції вважається законне та обґрунтоване очікування набути майно або майнове право за договором, укладеним з органом публічної влади. У рішенні Європейський суд з прав людини зазначив: «наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила».

У цій справі Європейський суд дійшов висновку, що оскільки особу позбавили права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, в такому випадку мало місце «непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулось порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції».

Верховний Суд України у постанові від 14 березня 2007 року, на підставі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовував рішення Європейської суду з прав людини «Стретч проти Сполученого Королівства» та зазначив, що самі по собі допущені органами публічної влади порушення при визначенні умов та порядку приватизації не можуть бути безумовною підставою для визнання приватизаційних договорів недійсними, повернення приватизованого майна державі в порушення права власності покупця, якщо вони не допущені в наслідок винної, протиправної поведінки самого покупця.

Верховним судом України у своїй постанові від 26 червня 2013 р у справі № 6-58 цс 13 висловлено наступну правову позицію.

Реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК України) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним у зв'язку із цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред'явлена тільки стороні недійсного правочину.

Положення частини першої статті 216 ЦК України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину.

Права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захистові шляхом задоволення позову до набувача з використанням правового механізму, установленого статтями 215, 216 ЦК України. Такий захист можливий лише шляхом задоволення віндикаціиного позову, якщо для цього існують підстави, передбачені статтею 388 ЦК України, які дають право витребувати в набувача це майно.

Разом із тим віндикація як спосіб захисту права власності застосовується, коли власник фактично позбавлений можливості володіти й користуватися належним йому майном.

Отже, право на звернення до суду з вимогою про витребування майна від набувача має власник цього майна.

Заявник-кредитор не є власником майна боржника, що оспорюється, а тому віндикаційний позов не може бути належним способом захисту його прав.

Крім того, апеляційним судом встановлено, що громадянин Сьома Б.А. продав спірне майно громадянам Насалик Л.П., Радомській М.І., Гичко О.М., Фарина І.В., Ковальчук М.Є. за нотаріально-посвідченими договорами купівлі-продажу у 2010-2011 роках, що фактично виключає можливість повернення майна громадянином Сьомою Б.А. боржнику - ДП «Струсівський комбінат продтоварів» (Том 15 а.с. 104-112). Суд першої інстанції не дослідив вказані обставини справи та прийняв рішення про права і обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі. Вказане порушення є безумовною підставою для скасування оскаржуваної ухвали, відповідно до вимог ст..104 ГПК України.

За таких обставин справи апеляційний суд приходить до висновку, що заявлені вимоги кредитора - ТзОВ "Агентство корпоративного управління" не підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду Тернопільської області від 03.12.2013р. по справі №10/Б-743 винесена без належного дослідження обставин справи, з порушенням вказаних норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

Апеляційний суд постановляє нове рішення, яким в задоволенні заяви ТзОВ "Агентство корпоративного управління" відмовляє за безпідставністю.

Керуючись ст.ст. 101,103,104,105,106 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

Постановив:

Апеляційну скаргу громадянина Сьоми Б.А. задовольнити повністю.

Ухвалу господарського суду Тернопільської області від 03.12.2013р. по справі №10/Б-743 скасувати.

Постановити нове рішення, яким в задоволенні заяви ТзОВ "Агентство корпоративного управління" відмовити повністю.

Судові витрати покласти на заявника - ТзОВ "Агентство корпоративного управління". Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агентство корпоративного управління" (вул. Жилянська,104/24,оф.9, м. Київ) на користь Сьоми Богдана Андрійовича (вул. Полуботка,7 кв.92, м. Львів, ідентифікаційний номер 2108809753) 573 грн. 50 коп. в повернення сплаченого судового збору при поданні апеляційної скарги.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Матеріали справи скерувати в господарський суд Тернопільської області.

Головуючий-суддя О.Л. Мирутенко

Судді: Г.М. Гнатюк

Н.М. Кравчук

«Повний текст постанови виготовлено 12.02.2014р.»