перша інстанція
справа № 763/5026/13
провадження 2а/763/237/13
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 грудня 2013 року Гагарінський районний суд міста Севастополя
у складі: головуючого судді -Євдокімової І.А.
при секретарі Білан К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі адміністративного позову ОСОБА_1, директора громадської організації "Севастопольській міський центр дитячої творчості "Уріель" до Державної інспекції сільського господарства України про визнання постанови про накладення адміністративного стягнення противоправною та скасування, суд -
В С Т А Н О В И В:
09 липня 2013 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до Державної інспекції сільського господарства у м. Севастополі про визнання дій державного інспектора сільського господарства в м. Севастополі Алампієва А.В. незаконними по винесенню постанови, визнання постанови №000113 від 01.07.2013 р. незаконним та скасування, посилаючись на те, що оскаржувана постанова не ґрунтується на законі, порушує права та інтереси позивача.
У судовому засіданні представник позивача, позивач підтримали позовні вимоги, просять задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином. Надав суду письмові заперечення.
Вислухавши позивача, представника позивача, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що 26 червня 2013 року старшим інспектором Управління контролю за використанням та охороною земель Держсільгоспінспекції в м. Севастополі Алампієвим А.В. на території громадської організації «Севастопольській міський центр творчості «Урієль» проведена позапланова перевірка відповідно до вимог ст.6,10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» та з питання додержання вимог земельного законодавства не за цільовим призначенням.
За результатами проведеної перевірки державним інспектором з контролю за використанням і охоронною земель був складаний акт перевірки, а саме від 26 червня 2013 року №112, яким встановлено порушення пункту "а" частини першої статті 96 Земельного законодавства України, а саме: використання частини земельної ділянки № 63 орієнтовною площею 0,0646 га не за цільовим призначенням. Зокрема, в акті зазначено, що земельна ділянка №63 загальною площею 0,0646 га, яка згідно з державним актом на право постійного користування землею серії ЯЕ №188580 від 15.01.2008 року належить громадської організації «Севастопольській міський центр творчості «Урієль» з цільовим призначенням для ведення підсобного господарства, але фактично земельна ділянка використовується для будівництва та обслуговування житлового будинку. На даній земельній ділянки фактично будується 3-х поверховий житловій будинок. Таким чином, громадська організація «Севастопольській міський центр творчості «Урієль» в порушення вимог статті 91 Земельного кодексу України використовує земельну ділянку не по цільовому призначенню.
На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем був прийнятий наступний припис: від 01 липня 2013 року №93, яким громадської організації «Севастопольській міський центр творчості «Урієль» зобов'язано у тридцятиденний термін усунути порушення вимог земельного законодавства, що зазначені у акті перевірки від 26 червня 2013 року №112. Після чого відповідачем був складений протокол про адміністративне правопорушення
Постановою про накладення адміністративного стягнення №000113 від 01.07.2013 р., директора ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 53КУпроАП та накладений штраф у розмірі 340,00 гривень.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень та в спосіб, який визначений Конституцією України.
Згідно з підпунктом 37 пункту 4 Положення про головні управління Держкомзему в містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 17 червня 2008 року № 123 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 липня 2008 року за № 624/15315 Головне управління відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний контроль за використанням та охороною земель відповідно до Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" та інших законів.
Відповідно до частини першої статті 9 цього Закону державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державні інспекції з контролю за використанням та охороною земель і її територіальні органи.
Частиною четвертою цієї норми визначено, що державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються, зокрема, шляхом проведення перевірок.
Повноваження державних інспекторів з контролю за використанням та охороною земель визначено статтею 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель".
Процедуру планування та проведення перевірок, оформлення матеріалів за їх результатами, визначає підготовчі заходи, які необхідно здійснити перед початком проведення перевірки з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель установлено Порядком планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 12 грудня 2003 року № 312 та зареєстрованого в Міністерства юстиції України 25 грудня 2003 року за № 1223/8544 (далі - Порядок).
Держземінспекція та її територіальні органи проводять такі види перевірок: планові, позапланові та оперативні (пункт 3 Порядку).
Відповідно до підпункту 3.2 пункту 3 Порядку позаплановою перевіркою є перевірка, яка не передбачена планом роботи відповідного інспекційного органу Держкомзему. У разі неможливості своєчасного повідомлення юридичних і фізичних осіб про проведення позапланової перевірки (обмежені строки на її проведення тощо), вона проводиться без попереднього їх повідомлення, незалежно від кількості раніше проведених перевірок, за наявності таких обставин: отримання доручення від Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, органів прокуратури, місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування та Держземінспекції; отримання заяв, скарг чи звернень громадян, що подані в установленому законодавством порядку, у яких наведена інформація про порушення земельного законодавства чи можливість виникнення аварійних ситуацій, що можуть негативно вплинути на стан земельних ресурсів; проведення перевірки виконання заходів з ліквідації наслідків аварій, інших надзвичайних ситуацій, що призвели до забруднення чи знищення родючого шару ґрунту; виявлення недостовірності даних, поданих юридичними чи фізичними особами на запит інспекційного органу Держкомзему; за наявності інформації щодо самовільного зайняття земельної ділянки та використання її без правовстановлюючих документів; при поданні юридичними чи фізичними особами письмової заяви до відповідного інспекційного органу Держкомзему про бажання проведення позапланової перевірки; у разі публікацій у засобах масової інформації матеріалів, що свідчать про порушення земельного законодавства; за ініціативи інспекційного органу Держкомзему, якщо ним виявлені факти, що свідчать про порушення земельного законодавства.
Зі змісту підпункту 3.2 пункту 3 Порядку випливає обов'язкове повідомлення відповідачем позивача про проведення позапланової перевірки. Єдиним виключенням, яке дозволяє відповідачу не повідомляти про проведення позапланової перевірки -це неможливість своєчасного повідомлення з причин обмежених строків проведення перевірки.
Державний інспектор, керуючись підпунктом 4.2 пункту 4 Порядку, при проведені перевірки: установлює особу, яка є власником земельної ділянки чи земельної ділянки чи землекористувачем; при встановленні факту зміни власника чи користувача об'єкта нерухомості уживає заходів для з'ясування особи фактичного власника чи користувача; установлює правомірність використання земельних ділянок іншими землекористувачами, яким вони не надані у власність чи користування; перевіряє наявність документів, що посвідчують право власності чи право користування земельною ділянкою; перевіряє дотримання режиму використання земельної ділянки відповідно до цільового призначення; уточнює відповідність місця розташування та меж земельної ділянки, мір ліній визначених у документах, які посвідчують право користування земельною ділянкою, фактичним мірам ліній на місцевості.
Так, у акті перевірки від 26 червня 2013 року №112 відповідачем зроблено висновок про порушення вимог Земельного законодавства України в частині нецільового використання земельної ділянки, виходячи з того, що ділянка № 63 площею 0,0646 га, яка належить позивачу згідно з державним актом на право постійного користування земельною ділянкою ЯЕ№188580 від 15.01.2008 року, надана для використання позивачу з цільовим призначенням -"для ведення підсобного сільського господарства", у той час як на цій земельній ділянці здійснюється будівництво та обслуговування житлового будинку.
Даний факт підтверджує висновок №С-45/11 від 07 лютого 2010 року Управління містобудування та архітектури.
Згідно з частиною першою статті 19 Земельного кодексу України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Відповідно до абзацу першого частини п'ятої 5 статті 20 Земельного кодексу України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.
За таких обставин, враховуючи положення ч. 6 ст. 71 КАС України, суд вважає недостатніми докази, на підставі яких була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення від 01.07.2013 р. так як вона ґрунтуються лише на Висновку №С-45/11 від 07 лютого 2010 року. Тобто на день проведення позапланової перевірки державним інспектором Управління контролю за використанням та охороною земель Держсільгоспінспекції в м. Севастополі висновок щодо не цільового використання вищевказаної земельної ділянки ґрунтувався тільки особистому висновку інспектора, якій не підтверджений документально.
В порушення ч. 2 ст. 71 КАС України, відповідачем не було надано належних доказів, які б підтвердили факт порушення позивачем вимог ст.91 ЗК України та які б спростували письмові пояснення позивача.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що постанова відповідача складена 01 липня 2013 року №000113 не ґрунтується на вимогах закону, а тому є протиправним, в зв'язку з чим вважає можливим задовольнити позовні вимоги та скасувати вищевказаний припис.
Куруючись ст. 158-163 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Постанову №000113 від 01.07.2013 року складану Державною інспекцією сільського господарства України про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності по ст. 53 КУпрАП - скасувати.
Постанова оскарженню не підлягаю.
Суддя Гагарінського
районного суду м. Севастополя І.А. Євдокімова