Справа № 377/1017/13-ц Головуючий у І інстанції Теремецька Н.Ф.
Провадження № 22-ц/780/1181/14 Доповідач у 2 інстанції Сушко
Категорія 56 05.02.2014
УХВАЛА
Іменем України
05 лютого 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі :
Головуючого судді: Сушко Л.П.,
суддів: Лащенка В.Д., Кулішенка Ю.М.
при секретарі: Бобко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Славутицького міського суду Київської області від 27 листопада 2013 року за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
В серпні 2013 року позивачі звернулися до суду із зазначеним позовом, у процесі розгляду справи позивачка ОСОБА_2 зменшила розмір відшкодування майнової шкоди та збільшила позовні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди, просила суд стягнути з відповідача на її користь майнову шкоду в сумі 3000,00 грн., моральну шкоду 5000, 00 грн., понесені витрати за надання правової допомоги в сумі 1200,00 грн. та витрати по оплаті судового збору в сумі 344,10 грн.. Позивач ОСОБА_3 просив стягнути з відповідача на його користь 3000,00 грн. моральної шкоди. Свої вимоги обґрунтовували тим, що 6 грудня 2011 року біля 1 години 25 хвилин ночі ОСОБА_1, який є їх сусідом, находячись у спільному коридорі АДРЕСА_1 вчинив протиправні дії відносно позивача ОСОБА_3, завдавши йому легкі тілесні ушкодження у вигляді крововиливу на губі та в області шиї, чим спричинив моральну шкоду, яка виявилася у фізичному болю та стражданнях, які він зазнав у зв'язку з ушкодженням здоров'я. Продовжуючи свої неправомірні дії відповідач пошкодив палицею вхідні двері в квартиру АДРЕСА_1, власником якої є ОСОБА_2. На металевому дверному полотні утворилися баготочислені діри та вм'ятини, навкруги дверного блоку все потріскалося, була відбита краска на стіні навкруги самої двері та щитку.
Рішенням Славутицького міського суду Київської області від 27 листопада 2013 року позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 майнову шкоду в сумі 3000,00 грн., на відшкодування моральної шкоди 1000,00 грн., витрати на правову допомогу у сумі 1200,00 грн., витрати по оплаті судового збору в сумі 275,28 грн., всього стягнуто 5475,28 грн.; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на відшкодування моральної шкоди 2000,00 грн.; стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 229,40 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати в частині стягнення з нього моральної шкоди на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в повному обсязі, а в решта вимог залишити без змін, посилаючись на неповне та не правильне встановлення судом обставин справи, які мають значення для справи, вважає, що позивачами не було надано доказів та підтверджень з яких міркувань вони виходили, стосовно розміру моральної шкоди.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що позов заявлений правомірно в частині відшкодування матеріальної шкоди, а в частині відшкодування моральної шкоди суд визначив менші суми на відшкодування, оскільки з вини відповідача було заподіяно матеріальну шкоду в розмірі 3000,00грн. та з урахуванням характеру і тривалості страждань визначив моральну шкоду в розмірі 1000,00 грн. власнику майна ОСОБА_2, також відповідачем заподіяно моральну шкоду розмірі 2000,00 грн. ОСОБА_3 в наслідок спричинення останньому легких тілесних ушкоджень. Позовні вимоги ґрунтуються на чинному законодавстві, доведені матеріалами справи і підлягають частковому задоволенню. Відповідач розмір матеріального збитку визнав, а обставини заподіяння моральної шкоди відповідачем не спростовані належними та допустимими доказами.
Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Згідно ч.1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення цивільного права, має право на їх відшкодування.
Згідно ч.2 ст. 22 ЦК України збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Згідно ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно до ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Згідно до ч.2 ст.23 ЦК України моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Згідно ч.1 ст.1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово, або здійсненням щомісячних платежів.
Встановлено, що 6 грудня 2011 року, приблизно о 1 годині ночі ОСОБА_1 гучно стукав у двері квартири АДРЕСА_1, в якій знаходився ОСОБА_3, син позивачки ОСОБА_2, та його знайома ОСОБА_4 з метою вияснити, чому були закриті вхідні двері у приквартирному коридорі. ОСОБА_3, який відчинив двері. ОСОБА_1 витягнув з квартири, правою рукою обхвативши за шию, а лівою рукою наніс удар кулаком в губу. Вириваючись від ОСОБА_1, ОСОБА_3, позивач у справі, почав з ним падати, в процесі падіння, захищаючись, ОСОБА_3 наніс удар кулаком в око ОСОБА_1, а потім намагався притримати ОСОБА_1, якого відпустив, коли той пообіцяв заспокоїтися. Коли ОСОБА_3 його відпустив, то ОСОБА_1 з погрозами побіг на перший поверх. Намагаючись уникнути продовження протиправних дій з боку ОСОБА_1, ОСОБА_3 закрився разом зі своєю знайомою ОСОБА_4 у своїй квартирі. Через 2-3 хвилини ОСОБА_1 палкою став бити вхідні двері квартири АДРЕСА_1, внаслідок чого на металевому дверному полотні утворилися численні механічні пошкодження у вигляді вм'ятин. Зазначені обставини підтверджуються постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 29.02.2012року та постановою про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП відносно ОСОБА_1.
В результаті неправомірних дій ОСОБА_1 ОСОБА_3 були завдані тілесні ушкодження у вигляді крововиливу на губі та крововиливу в області шиї, які згідно Акту судово-медичного обстеження № 64 від 06.12.2011 року віднесені до категорії легких тілесних ушкоджень.
В результаті неправомірних дій відповідача позивачці ОСОБА_2 було завдано збитків, які полягають у пошкодженні вхідної двері квартири, власником якої вона є.
В судовому засіданні між сторонами досягнуто домовленості щодо розміру завданої з вини відповідача майнової шкоди, завданої пошкодженням вхідної двері квартири, в сумі 3000 гривень, тому за правилами ч.1 ст. 61 ЦПК України розмір майнової шкоди, який визнаний сторонами, не підлягає доказуванню.
Судом встановлено, що неправомірними діями відповідача позивачці було завдано також моральної шкоди через моральні страждання, які вона зазнала у зв'язку з пошкодженням вхідної двері квартири, внаслідок чого вона відчуває дискомфорт від того, що вхідні двері пошкоджені майже вже два роки, чує як насміхаються над її дверима знайомі, які приходять в гості до сусідів. Також позивачка в судовому засіданні зазначила, що поведінка представника відповідача в судовому засіданні, який безпідставно звинувачує її у конфлікті що виник між ОСОБА_1 та її сином ОСОБА_3, ображає та принижує її, що негативно впливає на її здоров'я і як наслідок вона зверталася за медичною допомогою та їй було призначено амбулаторне лікування, яке вона проходила на протязі декількох днів. Погіршення стану здоров'я відбулося з причин моральних страждань, яке вона відчула під час розгляду справи в суді.
Також судом встановлено, що в результаті неправомірних дій відповідача була завдана моральна шкода позивачу ОСОБА_3, яка полягає у фізичному болі, пов'язаному з отриманням тілесних ушкоджень, а також він був наляканий хуліганськими діями відповідача, який вночі, без пояснення будь-яких причин наніс йому тілесні ушкодження та пошкодив вхідні двері. Внаслідок неправомірних дій відповідача він відчув страх, за своє життя і життя дівчини, оскільки відповідач погрожував, що його вб'є.
З урахуванням наведеного, суд дійшов вірного висновку, що позов заявлений правомірно, оскільки відповідач вчинив неправомірні дії щодо майна та здоров'я позивачів, чим заподіяв матеріальних збитків та моральних страждань. Відповідачем дані обставини не спростовані належними та допустимими доказами.
Також судом вірно не прийнято до уваги доводи представника відповідача про те, що причиною конфлікту є поведінка ОСОБА_2 та про те, що першим наніс удар ОСОБА_3.
За таких обставин, суд дійшов вірного висновку про часткове задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасовано з підстав, викладених у апеляційній скарзі.
На підставі викладеного та керуючись ст.. ст.. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія судів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Славутицького міського суду Київської області від 27 листопада 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: