Справа № 764/12540/13-к

1-кп/764/101/2014

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2014 року Ленінський районний суд міста Севастополя у складі:

головуючого - судді Василенка А.М.,

при секретарях - Коваль А.О., Молічевій Ю.К.,

за участю прокурорів - Кисельова С.В., Нікуліна Д.В.,

захисника - адвоката ОСОБА_1,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Севастополі кримінальне провадження № 22012140000000005 від 21 листопада 2012 року за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Каспійськ, Дагестан, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого неповнолітню дитину, пенсіонера, проживаючого в АДРЕСА_1, б. 24, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, призначений наказом начальника Головного управління земельних ресурсів у м. Севастополі (далі - ГУ Держкомзему у м. Севастополі) № 54-К від 03 вересня 2007 року на посаду завідувача сектором земель оборони відділу землеустрою та використання земель ГУ Держкомзему у м. Севастополі до звільнення з вказаної посади наказом начальника ГУ Держкомзему у м. Севастополі № 169-К від 21 грудня 2010 року, вчинив кримінальні правопорушення за наступних обставин.

Так, згідно Положення про сектор земель оборони, затвердженого наказом начальника ГУ Держкомзему у м. Севастополі (далі - Положення), ОСОБА_2 повинен був у своїй діяльності керуватися Конституцією України, Земельним кодексом України, чинним законодавством України. Згідно п. 4 Положення одним з основних завдань сектору земель оборони відділу землеустрою та використання земель ГУ Держкомзему у м. Севастополі є забезпечення в межах своїх повноважень розгляду звернень юридичних, фізичних осіб з питань, пов'язаних з використанням земель оборони, у тому числі земель, що знаходяться в користуванні Чорноморського Флоту Російської Федерації. Відповідно до п. 10 Положення ОСОБА_2, як завідувач сектору, здійснював керівництво діяльністю сектору і ніс персональну відповідальність за виконання покладених на сектор завдань, організовував роботу сектору з проведення заходів щодо обліку та контролю за використанням земель оборони.

24 грудня 2009 року, ОСОБА_2, знаходячись в приміщенні ГУ Держкомзему у м. Севастополі по вул. Демідова, 13, обіймаючи посаду завідувача сектором земель оборони відділу землеустрою та використання земель ГУ Держкомзему у м. Севастополі, в порушення вищевикладених функціональних обов'язків, не забезпечив належним чином роботу сектору щодо обліку та контролю за використанням земель оборони, а навпаки, діючи умисно в інтересах третіх осіб, використовуючи своє службове становище, всупереч інтересам служби, склав завідомо неправдивий офіційний документ - службову записку стосовно питання не віднесення земельної ділянки в районі бухти Солоної до категорії земель оборони, запитуваної Громадською організацією «Дачне товариство «Планета плюс» (далі - ГО «ДТ «Планета плюс»), в яку навмисно вніс завідомо неправдиві відомості про те, що вказана земельна ділянка не знаходиться в користуванні Російської Федерації для потреб Чорноморського Флоту, що не відповідало дійсності, Договору про дружбу, співпрацю та партнерство між Російської Федерацією і Україною від 31 травня 1997 року та п. 21.2 додатку № 2 до Угоди між Україною і Російською Федерацією про параметри поділу Чорноморського Флоту.

Після чого, він же, діючи в інтересах третіх осіб, використовуючи своє службове становище, всупереч інтересам служби, надав службову записку з недостовірними відомостями керівництву ГУ Деркомзему у м. Севастополі для погодження питання відведення ГО «ДТ «Планета плюс» земельної ділянки площею 13,0 га, розташованої в районі бухти Солоної.

На підставі завідомо недостовірного документу, складеного та наданого ОСОБА_2, ГУ Держкомзем у м. Севастополі представникам ГО «ДТ «Планета плюс» був виданий висновок № 8-9-3/10325 від 30 грудня 2009 року, згідно якого ГУ Держкомзем в м. Севастополі, вважає можливим відведення земельної ділянки площею 13,0 га, розташованої в районі бухти Солоної для дачного будівництва, загальною вартістю 6472188 гривень, що у двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

Згідно листа ГУ Держземагентства у м. Севастополі № 8-9-1/312 від 17 січня 2013 року, посадовими особами Головного управління у грудні 2009 року представникам ГО «ДТ «Планета плюс» надана недостовірна інформація щодо неналежності ділянок, розташованих в районі бухти Солоної АДРЕСА_2, до земель оборони.

Він же, 30 грудня 2009 року, перебуваючи в приміщенні ГУ Держкомзему у м. Севастополі по вул. Демідова, 13, діючи умисно, в інтересах третіх осіб, використовуючи своє службове становище, всупереч інтересам служби, склав офіційний документ - висновок на адресу Севастопольської міської державної адміністрації про можливість відведення земельної ділянки площею 13,0 га в районі бухти Солоної ГО «ДТ «Планета плюс», в який вніс завідомо неправдиві відомості щодо незнаходження запитуваної земельної ділянки в користуванні Російської Федерації для потреб Чорноморського Флоту, та погодив у заступника начальника ГУ Держкомзему у м. Севастополі ОСОБА_4, та цього ж дня зазначений висновок за вихідним № 8-9-3/10325 направив до Севастопольської міської державної адміністрації.

Діючи в інтересах третіх осіб, використовуючи своє службове становище, всупереч інтересам служби, склавши офіційні документи - службову записку від 24 грудня 2009 року стосовно питання не віднесення земельної ділянки в районі бухти Солоної до категорії земель оборони, запитуваної ГО «ДТ «Планета плюс», та висновок від 30 грудня 2009 року про можливість відведення вказаної земельної ділянки ГО «ДТ «Планета плюс», в які вніс завідомо неправдиві відомості щодо незнаходження запитуваної земельної ділянки в користуванні Чорноморського флоту, та незаконно надав висновок щодо можливості відведення земельної ділянки площею 13,0 га, розташованої в районі бухти Солоної, для дачного будівництва, загальною вартістю 6472188 гривень, що у двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 винним себе у зловживанні службовим становищем та службовому підробленні визнав повністю та показав, що 24 грудня 2009 року він склав службову записку, в якій зазначив, що запитувана ГО «ДТ «Планета плюс» земельна ділянка площею 13,0 га в районі бухти Солоної не знаходиться в користуванні Російської Федерації для потреб Чорноморського Флоту, незважаючи на надану інформацію відділом земельного кадастру про перебування цієї ділянки згідно матеріалів інвентаризації 1994 року в користуванні військової частини 49311 ЧФ РФ, та знаючи про те, що за умовами Угоди між Україною і Російською Федерацією про параметри поділу Чорноморського Флоту аеродром розосередження Херсонес (військове містечко № 467), площею 191,3 га, на території якого знаходиться запитувана ділянка, є об'єктом ЧФ РФ. При цьому він виходив з того, що правовстановлюючі документи на цю ділянку, передбачені Земельним кодексом України - державний акт або договір оренди, у користувача відсутні, крім того, про це його прохало керівництво. Також, після цього, 30 грудня 2009 року, він підготував та підписав висновок про можливість відведення вказаної земельної ділянки ГО «ДТ «Планета плюс», погодив його у заступника начальника ГУ Держкомзему у м. Севастополі ОСОБА_4, та направив до Севастопольської міської державної адміністрації, у вчиненому щиро розкаявся.

Крім визнання вини обвинуваченим ОСОБА_2, його вина підтверджується наступними доказами.

Показаннями свідка ОСОБА_5, начальника ГУ Держземагентства у м. Севастополі, який пояснив суду, що в 2009 році ОСОБА_2 був єдиним фахівцем в ГУ Держкомзему у м. Севастополі, яким вівся облік земель оборони, та без його згоди відведення запитуваних земельних ділянок було неможливим. Також свідок підтвердив, що запитувана ГО «ДТ «Планет плюс» земельна ділянка в районі б. Солоної враховується за обліком та фактично знаходиться у користуванні ЧФ РФ відповідно до Угоди між Україною і Російською Федерацією про параметри поділу Чорноморського Флоту.

Показаннями допитаного в якості свідка колишнього заступника начальника ГУ Держкомзему у м. Севастополі ОСОБА_4, який показав, що в 2009 році він підписував висновок про можливість відведення запитуваної ГО «ДТ «Планета плюс» земельної ділянки площею 13,0 га в районі бухти Солоної, підготовлений та наданий йому завідувачем сектору земель оборони ОСОБА_2, при цьому ОСОБА_2 була також надана і службова записка, в якій останній зазначив, що запитувана земельна ділянка не знаходиться в користуванні Російської Федерації для потреб Чорноморського Флоту,

Показаннями свідка ОСОБА_6, начальника відділу обліку відділу земельного кадастру ГУ Держземагенства у м. Севастополі, яка показала, що 23 грудня 2009 року вона надавала у письмовому вигляді інформацію завідуючому сектору земель оборони ОСОБА_2, в якій зазначила, що запитувана ГО «ДТ «Планета плюс» земельна ділянка в районі бухти Солоної за даними інформаційно-довідникової системи управління згідно матеріалів інвентаризації 1994 року рахується у користуванні військової частини 49311 ЧФ РФ.

Показаннями свідка ОСОБА_7, головного спеціаліста відділу охорони земель ГУ Держземагентства у м. Севастополі, який підтвердив суду, що згідно матеріалів інвентаризації 1994 року земельна ділянка в районі б. Солоної, на якій розташований аеродром - військове містечко № 467, перебуває у користуванні ЧФ РФ, а після проведення інвентаризації в 2006-2008 року, в матеріалах, направлених на узгодження, сектором земель оборони із її складу вже були вилучені земельні ділянки ГО «ДТ «Планета плюс».

Показаннями свідка ОСОБА_8, яка з грудня 2012 року по вересень 2013 року була директором ДП «Севастопольський геодезичний центр», про те, що на запит слідчого підприємством виконувались графічні матеріали - ситуаційна схема земельних ділянок, розташованих в районі бухти Солоної АДРЕСА_2, в ході чого було встановлено, що вказані земельні ділянки знаходяться в межах військової частини - аеродрому ЧФ РФ.

Показаннями свідка ОСОБА_9, інженера по землевпорядкуванню відділу морської інженерної служби ЧФ РФ, яка пояснила, що земельна ділянка військового містечка № 467 в районі б. Солоної, на якій знаходиться аеродром Херсонес, площею 191,3 га, перебуває на обліку в морській інженерній службі ЧФ РФ, закріплений за військовою частиною 49311, відповідно до умов Угоди між Україною і Російською Федерацією про параметри поділу Чорноморського Флоту, ніяких погоджень щодо можливості відведення частини цієї земельної ділянки для ГО «ДТ «Планета плюс» не здійснювалось.

Аналогічними показаннями щодо знаходження в користуванні військової частини 49311 вказаної земельної ділянки, допитаного у судовому засіданні в якості свідка командира інженерної роти військової частини 49311 ОСОБА_10

Також показаннями свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, членами ГО «ДТ «Планета плюс», якими були отримані державні акти на право власності на відповідні земельні ділянки в цьому дачному товаристві в районі б. Солоної, та свідка ОСОБА_16, колишнього директора ДП «Севастопольський геодезичний центр», яким виконувалась технічна документація на земельні ділянки членів ГО «ДТ «Планета плюс» після затвердження Севастопольською міською державною адміністрацією матеріалів вибору вказаної земельної ділянки, відпрацьованих ГУ Деркомзему у м. Севастополі.

Показання обвинуваченого, свідків узгоджуються між собою та з іншими доказами, наявними в матеріалах кримінального провадження та дослідженими у судовому засіданні:

- копією листа ГУ Держземагентства у м. Севастополі № 8-9-1/312 від 17 січня 2013 року, згідно якого проведеною в управлінні перевіркою встановлено, що завідувачем сектора земель оборони ОСОБА_2 24 грудня 2009 року в службовій записці було надано недостовірну інформацію щодо неналежності ділянок, розташованих в районі бухти Солоної АДРЕСА_2, до земель оборони та не знаходження їх у користуванні ЧФ РФ (т. 1 а.с. 101-102);

- листом заступника Голови Держземагентства України від 11 лютого 2013 року № 2189/13/12-13, згідно якого земельні ділянки АДРЕСА_2, надані у власність членам ГО «ДТ «Планета плюс», накладаються на земельну ділянку, яка відповідно до матеріалів інвентаризації земель увійшла до складу земель військового містечка № 467 на підставі Угоди між Україною і Російською Федерацією про параметри поділу Чорноморського Флоту від 28 травня 1997 року (т. 1 а.с. 109-110);

- копією наказу начальника ГУ Держкомзему України у м. Севастополі від 03 вересня 2007 року № 54-к, згідно якого ОСОБА_2 було призначено на посаду завідувача сектором земель оборони відділу землеустрою та використання земель ГУ Держкомзему у м. Севастополі (т. 1 а.с. 121);

- копією наказу начальника ГУ Держкомзему України у м. Севастополі від 21 грудня 2010 року № 169-к, згідно якого ОСОБА_2 було звільнено з вказаної посади (т. 1 а.с. 122);

- копією Положення про сектор земель оборони, затвердженого наказом начальника ГУ Держкомзему у м. Севастополі від 30 грудня 2008 року № 55, яким визначені завдання сектору та обов'язки завідувача сектором (т. 1 а.с. 123-124);

- листом заступника начальника ГУ Держземагентства у м. Севастополі від 17 червня 2013 року № 8-9-1/2982 з доданою копією кадастрового плану, згідно якого кадастровий план земельної ділянки військового містечка № 467, без врахування земель, відведених ГО «ДТ «Планета плюс», не погоджений Російською стороною (т. 2 а.с. 15-16);

- листом заступника начальника ГУ Держземагентства у м. Севастополі від 21 червня 2013 року № 8-9-1/3056 з доданою копією плану розташування земельної ділянки військової частини 49311 згідно технічної справи (т. 2 а.с. 17-18);

- листом заступника начальника ГУ Держземагентства у м. Севастополі від 06 серпня 2013 року № 8-9-1/3902 з доданою копією плану, встановлених меж земельної ділянки військової частини 49311 (т. 2 а.с. 20-21);

- ситуаційною схемою земельних ділянок по АДРЕСА_2, складеною ДП «Севастопольський геодезичний центр», згідно якої ці земельні ділянки знаходяться в межах військової частини ЧФ РФ (т. 2 а.с. 18-20);

- листом заступника начальника управління з питань земельних, водних відносин та містобудування Севастопольської міської Ради від 09 серпня 2013 року № 07-02/476, в якому повідомляється про незаконне вибуття із володіння Ради земельної ділянки площею 13 га по АДРЕСА_2, та доданими копіями набравших законної сили судових рішень про задоволення позовів прокурора до ГО «ДТ «Планета плюс» про визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки АДРЕСА_2 (т. 2 а.с. 59-73);

- копією висновку від 30 грудня 2009 року № 8-9-3/10325, складеного завідувачем сектору земель оборони ОСОБА_2, в якому вказано, що ГУ Держкомзему у м. Севастополі вважає за можливе відведення земельної ділянки площею 13,0 га в районі б. Солоної для дачного будівництва вказаного в заяві ГО «ДТ «Планета плюс» (т. 2 а.с. 78-79);

- службовою запискою від 24 грудня 2009 року (вх. 5149/1 від 21 грудня 2009 року), складеною завідувачем сектору земель оборони ОСОБА_2, в якому зазначено, що запитувана ГО «ДТ «Планета плюс» земельна ділянка не перебуває в користуванні Російської Федерації для потреб Чорноморського Флоту (т. 2 а.с. 80);

- письмовою інформацією відділу державного земельного кадастру від 23 грудня 2009 року, в якій зазначено, що запитувана ГО «ДТ «Планета плюс» земельна ділянка в районі бухти Солоної за даними інформаційно-довідникової системи управління згідно матеріалів інвентаризації 1994 року рахується у користуванні військової частини 49311 (т. 2 а.с. 81);

- копією заяви ГО «ДТ «Планета плюс» від 16 листопада 2009 року з доданими матеріалами про погодження вибору місця розташування земельної ділянки площею 13,0 га для індивідуального дачного будівництва в районі б. Солоної (т. 2 а.с. 84-94);

- висновком судово-почеркознавчої експертизи від 18 червня 2013 року № 89 встановлено, що підпис у службовій записці вх. 5149/1 від 21 грудня 2009 року виконаний ОСОБА_2 (т. 2 а.с. 115-118).

Наведений обсяг доказів суд визнає достатнім, самі докази допустимими, в зв'язку з чим вважає за можливе покласти їх в основу обвинувального вироку у відношенні ОСОБА_2

Разом з цим, дослідивши обставини вчиненого кримінального правопорушення, суд вважає за необхідне уточнити дату складання обвинуваченим ОСОБА_2 службової записки - 24 грудня 2009 року, а не 21 грудня 2009 року, як вказано в обвинувальному акті, та те, що ГО «ДТ «Планета плюс» є громадською організацією, а не об'єднанням, що знайшло своє підтвердження в ході судового розгляду, не впливає на кваліфікацію кримінального правопорушення та не погіршує становище обвинуваченого.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 364 КК України (в редакції Закону до 11 червня 2009 року, яку введено в дію з 01 січня 2010 року), як зловживання службовим становищем, тобто умисне, в інтересах третіх осіб, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно спричинило тяжкі наслідки; за ч. 2 ст. 366 КК України (в редакції Закону до 11 червня 2009 року, які введено в дію з 01 січня 2010 року), як службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, якщо воно спричинило тяжкі наслідки. При цьому суд приймає до уваги, що на момент розгляду кримінального провадження в суді ст. ст. 364, 366 КК України діють в останній редакції від 18 квітня 2013 року, чинній з 18 травня 2013 року, однак керується положеннями ч. 2 ст. 4 КК України, згідно яких злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

При призначенні покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки кримінальних правопорушень, тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до тяжких злочинів (ч. 2 ст. 364 КК України) та злочинів середньої тяжкості (ч. 2 ст. 366 КК України), особу винного, обставини, які пом'якшують покарання: визнання вини, щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, судом не встановлено.

При таких обставинах, виходячи з того, що покарання є не тільки карою за вчинене кримінальне правопорушення, а має на меті виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_2 можливе без ізоляції його від суспільства, із застосуванням ст. 75 КК України, виходячи з наступного. Судом встановлено, що ОСОБА_2 в силу ст. 89 КК України раніше не судимий (т. 2 а.с. 224-226), на обліку у лікаря-нарколога не перебуває (т. 2 а.с. 227, 229), під наглядом лікаря-психіатра не знаходиться (т. 2 а.с. 228), по місцю проживання (т. 2 а.с. 210) та по місцю колишньої роботи характеризується позитивно, має постійне зареєстроване місце проживання (т. 2 а.с. 161), одружений, має на утриманні неповнолітнього сина - ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_5, розкаявся у вчиненому, в зв'язку з чим суд приходить до висновку про можливість призначення ОСОБА_2 передбаченого статтями виду покарання - позбавлення волі на мінімальний строк, передбачений санкціями статей, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності, із застосуванням положень ст. 75 КК України і звільненням обвинуваченого від відбування призначеного йому основного покарання з випробуванням на мінімальний строк, та покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України. Підстав для застосування ст. 69 КК України у відношенні обвинуваченого судом не вбачається.

По викладеним мотивам суд вважає достатнім визначити обвинуваченому ОСОБА_2 остаточне покарання по правилам ч. 1 ст. 70 КК України застосовуючи принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Відповідно до ст. 124 КПК України процесуальні витрати на проведення судово-почеркознавчої експертизи підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь держави.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред'являвся, арешт на майно не накладено, речових доказів не має.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України (в редакції Закону до 11 червня 2009 року), і призначити йому покарання:

- по ч. 2 ст. 364 КК України (в редакції Закону до 11 червня 2009 року) у виді трьох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності строком на три роки;

- по ч. 2 ст. 366 КК України (в редакції Закону до 11 червня 2009 року) у виді двох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності строком на два роки.

У відповідності з ч. 1 ст. 70 КК України визначити ОСОБА_2 остаточне покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді трьох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності строком на три роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування призначеного основного покарання, якщо він протягом одного року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_2 у вигляді особистого зобов'язання - залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати на проведення судово-почеркознавчої експертизи № 89 від 18 червня 2013 року в розмірі 782 (сімсот вісімдесят дві) гривні 40 копійок.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду міста Севастополя через Ленінський районний суд міста Севастополя шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий