ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" лютого 2014 р. м. Київ К/9991/41463/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Ситникова О.Ф.(суддя-доповідач),

Весельської Т.Ф.,

Малиніна В.В.,

провівши попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_4 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Знам'янському районі про визнання неправомірною відмову у вчиненні дій за касаційною скарго Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Знам'янському районі на постанову Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 17 березня 2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2012 року, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати неправомірною відмову відповідача щодо невиплати страхових виплат відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» після смерті її чоловіка ОСОБА_5 та зобов'язати здійснити зазначені виплати.

Постановою Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 17 вересня 2011 року позов задоволено Визнано протиправною відмову Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Знам'янському районі у проведенні страхових виплат позивачці, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, після смерті її чоловіка ОСОБА_5 . Зобов'язано відповідача здійснити страхові виплати позивача, згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», після смерті її чоловіка.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2012 року постанову Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 17 вересня 2011 року залишено без змін.

Відповідач, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Знам'янському районі не погодилось з постановою Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 17 березня 2011 року та ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2012 року, і звернувся до суду з касаційною скаргою, в який просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, суд, в межах ст. 220 КАС України, прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлені наступні обставини.

Позивачка з 24.03.1978 року перебувала у шлюбу з ОСОБА_5 що помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

З 02.03.2010 року ОСОБА_5 працював механізатором у ФГ «Москаленко», був звільнений у зв'язку зі смертю.

Відповідно до акту спеціального розслідування нещасного випадку із смертельним наслідком (форма Н-5) від 29.09.2010 року та акту № 01 про нещасний випадок на підприємстві, пов'язаний з виробництвом (форма Н-1) від 29.09.2010 року комісія дійшла висновку, що тракториста ФГ «Москаленко» ОСОБА_5 було допущено до керування транспортним засобом без проходження щозмінного передрейсового медичного огляду, що не дало можливості своєчасно виявити погіршення стану здоров'я тому на підставі п.17 «Порядку розслідування та ведення, обліку нещасних випадків, профзахворювань і аварій на виробництві» - постанова КМУ від 25.08.2004 року № 1112 даний нещасний випадок вважається пов'язаним з виробництвом і на нього складається акт по формі Н-5 та Н-1.

Відповідач листом від 26.11.2010 року № 610 відмовив позивачці у виплаті страхових виплат у зв'язку з незгодою з висновками комісії, викладені у актах форми Н - 1 та Н-5.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанції дійшли висновку про неправомірній дій відповідача щодо відмови у відшкодуванні шкоди ОСОБА_4, заподіяної її чоловіку ОСОБА_5 внаслідок його смерті на виробництві, як особі яка перебувала на його утриманні.

Свої висновки обґрунтовували наступними правовими нормами.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні.

Відповідно до ст. 13 зазначеного Закону - страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у статті 14 цього Закону, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг. Нещасний випадок або професійне захворювання, яке сталося внаслідок порушення нормативних актів про охорону праці застрахованим також є страховим випадком. Факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України «Про охорону праці». Підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами.

Частиною 1 статті 14 зазначеного Закону визначено поняття «нещасний випадок» це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, то сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть.

Згідно з ч.1 ст.35 зазначеного Закону для розгляду справ про страхові виплати до Фонду соціального страхування від нещасних випадків подаються акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання за встановленими формами та (або) висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності застрахованого чи копія свідоцтва про його смерть: документи про необхідність подання додаткових видів допомоги.

Статтею 37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» встановлені випадки, відповідно до яких Фонд соціального страхування від нещасних випадків може відмовити у страхових виплатах і наданні соціальних послуг застрахованому.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків може відмовити у виплатах і наданні соціальних послуг застрахованому, якщо нещасний випадок згідно із законодавством не визнаний пов'язаним з виробництвом.

Оскільки факт смерті виробничої травми чоловіка позивача підтверджений у актах форми Н - 1 та Н-5, які не були оскаржені відповідачем на предмет дотриманням вимог та процедури, визначених Порядком розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 року № 1112 та не скасовані, колегія суддів погоджується з обґрунтованістю позовних вимог.

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, вважає, що постанова Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 17 березня 2011 року та ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2012 року ґрунтуються на вірно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, доводи викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків суду попередніх інстанції, тому підстави для скасування або зміни рішень відсутні.

Відповідно до ч.1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст.220, 220-1, 223, 224, 231 КАС України, -

у х в а л и в :

Касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Знам'янському районі залишити без задоволення, а постанову Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 17 березня 2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Судді О.Ф. Ситников

Т.Ф. Весельська

В.В. Малинін