Справа № 107/9274/13-ц.
Провадження № 2/107/94/14 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 лютого 2014 року м. Керч
Керченський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: судді Собєщанській Н.В., при секретарі Нікітіній О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Керчі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільно нажитого майна подружжя, шлюб яких розірвано,
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2013 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільно нажитого майна подружжя, шлюб яких розірвано, а саме визнати за нею право на ? частину квартири АДРЕСА_1 та автомобіля марки Renault Scenic, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, а також стягнути з відповідача в рахунок компенсації вартість ? частини речей, які залишились у квартирі ОСОБА_2 у розмірі 1375,00 грн. Свої вимоги, згідно уточненим позовним заявам від 04.10.2013 року, 19.11.2013 року, 26.12.2013 року, мотивує тим, що між нею та відповідачем ОСОБА_2 24.06.2000 року було зареєстровано шлюб, який 21.09.2011 року рішенням Керченського міського суду АР Крим було розірвано. У шлюбі у них народилась дитина, син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який після розірвання шлюбу проживає з нею. Поділ сумісно нажитого майна ними раніше не проводився, між тим, добровільно поділити сумісно нажите у шлюбі майно вони не можуть, згоди про поділ майна не укладено, шлюбний договір не укладався. У період шлюбу було придбане майно: трьохкімнатна квартира за адресою АДРЕСА_1 за договором купівлі-продажу у травні 2009 року, квартира оформлена на ОСОБА_2 як на покупця у приватного нотаріуса ОСОБА_4 Також був придбаний автомобіль марки Renault Scenic, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, вартість автомобіля складає 192 000 грн., автомобіль оформлений також на ОСОБА_2 та знаходиться у його користуванні та володінні. А також дитяча стінка вартістю 1000 грн., диван дитячий вартістю 500 грн., тумба під телевізор вартістю 50 грн., холодильник вартістю 200 грн., софа вартістю 1000 грн. Дане майно знаходиться у квартирі ОСОБА_2, він володіє та користується ними одноособово. Вважає дане майно сумісної власністю подружжя, яке придбане під час проживання однією сім'єю. На зазначених підставах просила позов задовольнити у повному обсязі.
Позивач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, з'явився її представник ОСОБА_5, діюча на підставі належним чином оформленого договору про надання правової допомоги(а.с.105), але у судовому засіданні яке відбулось 04.11.2013 року позивач позов підтримала та просила суд його задовольнити у повному обсязі. Додатково пояснила, що у шлюбі прожили 14 років, три роки до реєстрації шлюбу працювала у МРЕО у приватній фірмі, заробляла більше чоловіка, допомагали батьки. Коли народилась дитина, не працювала, продала квартиру яку отримала у спадщину, гроші від продажу поклала на депозит до банку, жили на проценти, також пізніше продала машину. Проживали у квартирі відповідача. У квартиру відповідача також вкладала особисті грошові кошти. На питання представника відповідача пояснила, що у спадщину вступила у 2003 році, у 2004 році продала квартиру, гроші за продаж були покладені до Укрсоцбанку, договір на руках відсутній, зараз рахунок закритий, оскільки гроші закінчились. У банку не питала для чого знімали гроші, витратили на придбання меблів та речей. Свій автомобіль зняла з реєстрації у 2006 році для продажу. За скільки він був проданий їй не відомо, оскільки продажем займався відповідач. Транспортний засіб відповідача брали у кредит, у кредитному договорі вона не розписувалась, був чи ні поручитель по кредитному договору їй не відомо. Кредит сплачували не тривалий час. Відповідач працював у ДАІ, заробітна плата була велика у неї у середньому 200-300 доларів США, але отримувала у гривнях.
Представник позивача у судовому засіданні підтримала уточнену заяву свого довірителя та просила суд його задовольнити у повному обсязі на підставі викладених обставин. Додатково зазначила, що майно яке є предметом спору є сумісної власністю сторін яке придбане в період знаходження у шлюбі, тому її довіритель має право на ? частину квартири та автомобіля, а також, оскільки речі диван дитячий,тумбочка,холодильник, дитяча стінка,софа залишаються у квартирі відповідача, компенсацію ? частини вартості даного майна у розмірі 1375,00 грн.. Відповідачем не надано належних доказів які б підтверджували факт придбання даного майна за свій рахунок. Надана розписка про отримання грошових коштів у борг не підтверджує факту того, о відповідач витратив дані грошові кошти саме на перший внесок до банк за автомобіль. Також до її довірителя не звертались з вимогами про повернення боргу за даною розпискою.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, але з'явився його представник ОСОБА_6 діюча на підставі належним чином оформленої довіреності.(а.с.35)
Представник відповідача у судовому засіданні позов визнав частково та не заперечувала проти задоволення його в частині стягнення компенсації за ? вартості дивана дитячого, тумбочки, холодильника, дитячої стінки, софи оскільки дані речі залишаються у квартирі її довірителя, у розмірі 1375,00 грн. В іншій частині позовних вимог просила відмовити у задоволенні на підставі наданих письмових запереченнях на позов. (а.с.112-115). Додатково зазначила, що квартира АДРЕСА_1 є особистою власністю її довірителя, оскільки придбана за особисті кошти, отримані за продаж квартири за адресою АДРЕСА_4, яка знаходилась у приватній власності ОСОБА_2 Договори купівлі продажу квартир були оформлено в один день у одного нотаріуса. Автомобіль марки Renault Scenic, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 також не може бути об'єктом сумісної власності оскільки він був придбаний у кредит, поручителем у кредитному догові виступав брат її довірителя ОСОБА_7, який сплачував даний кредит за свій рахунок. Також даний факт підтверджується розпискою про отримання у борг грошових коштів її довірителем у свого брата. Дані грошові кошти були використані для першого внеску до банку. Згідно графіку погашення кредиту він розрахований до 2014 року.
Суд, вислухавши пояснення позивача та його представника, представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи та надавши їм правової оцінки прийшов до висновку про часткове задоволення заявлених позовних вимог.
Під час вирішення спору між сторонами суд приймає до уваги положення ст.. 60 ЦПК України, якою встановлено, що «Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.».
Відповідно зі ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Згідно з ч.1 ст. 66 СК України подружжя має право домовитися між собою про порядок користування майном, що йому належить на праві спільної сумісної власності.
У пункті 25 ППВСУ «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя судам» № 11 від 21 грудня 2007 року роз'яснюється, що вирішуючи питання про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин 4, 5 ст. 71 СК щодо обов'язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст. 365 ЦК, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (ст. 11 ЦК) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми.
Згідно зі ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду. У разі коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.
Судом безперечно встановлено, що спірна квартира та автомобіль є неподільною річчю, як наслідок однією з позовних вимог позивача є припинення права приватної власності відповідача на дане майно в сенсі ст. 365 ЦК України, та визнання за кожним їх подружжя право спільної часткової власності на ? частку квартири та автомобіля.
Судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі у період з 24.06.2000 року який було розірвано рішенням Керченського міського суду АР Крим від 21.09.2011 року, яке набрало чинності 04.10.2011 року. (а.с.5)
Від шлюбу мають малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.(а.с.20)
За час сумісного життя сторони придбали: квартиру АДРЕСА_1, автомобіль марки Renault Scenic, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, софу., стінку дитячу, дитячий диван, тумбу під телевізор, холодильник.
Відповідно до Інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 04.10.2013 року за ОСОБА_2 зареєстровано право приватної власності на квартиру АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі-продажу від 29.04.2009 року за реєстровим № 723 та право власності на транспортний засіб марки Renault Scenic, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1. (а.с.31,96)
У підтвердження факту сумісного придбання майна, яке є предметом спору, а саме квартириАДРЕСА_1 та автомобіля марки Renault Scenic, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 надано копію трудової книжки, з якої убачається факт її роботи в МРЕО, копія довідки про зняття з обліку для реалізації транспортного засобу ВАЗ 21103 д.н. НОМЕР_2, 2002 року випуску, Свідоцтва про право на спадщину за заповітом на АДРЕСА_5. (а.с.37-41).
Суд не погоджується з доводами позивача та погоджується з доводами представника відповідача і визнає квартиру АДРЕСА_1 особистою власністю ОСОБА_2 з наступних підстав.
Відповідно до договору дарування квартири АДРЕСА_5 від 12.05.2004 року за реєстровим № 1977 ОСОБА_1 подарувала а ОСОБА_9 прийняв в дар дану квартиру, даний договір є безвідплатним, тобто ОСОБА_1 від ОСОБА_9 не отримувала.(а.с.81)
Як слідує з договору купівлі-продажу транспортного засобу від 09.06.2006 року, копії касової книги МЧП «СБ» ОСОБА_1 продала, а МЧТ «СБ» в особі Директора ОСОБА_7 придбало транспортний засіб марки ВАЗ 21103, 2202 року випуску, за 200,00грн.(а.с.8291)
Відповідно до копії свідоцтва про право власності на житло від 30.12.1996 року ОСОБА_2 на праві сумісної власності належала 1/3 частка квартири АДРЕСА_4, а відповідно до договору дарування 2/3 часток квартири від 19.02.2004 року за реєстровим № 271 квартира у цілому.(а.с.43-46)
Згідно договору купівлі-продажу від 29.04.2009 року за реєстровим № 717 ОСОБА_2 продав квартиру АДРЕСА_4 у той же день, а саме 29.04.2009 року ОСОБА_2 укладає договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 АР за реєстровим № 723. (а.с.47-51)
Дані договори були засвідчені приватним нотаріусом ОСОБА_10
На підставі викладеного, суд може зробити висновок, що ОСОБА_2 для придбання спірної квартири були використані кошти які були отриманні останнім, під час продажу особистого майна, тобто дане майно не є сумісною власністю сторін.
Суд погоджується з доводами позивача про визнання права сумісної власності на транспортний засіб марки Renault Scenic, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 відповідно до наступного.
Як слідує з кредитного договору від 04.07.2007 року, ОСОБА_2 уклав кредитний договір з Акціонерним комерційним промислово-інвестійним банком, відповідно до якого ОСОБА_2 були отримані грошові кошти для покупки транспортного засобу який є предметом спору.(а.с.65-68)
Транспортний засіб у забезпечення виконання кредитного договору було передано у залог до банку відповідно до договору залогу за № 34-з/07 від 04.07.2007 року та застраховано за договором добровільного страхування транспортних засобів за № АД51221/0010040 від 03.07.2007 року. (а.с.62-64, 69-72)
Посилання представника відповідача на те, що даний транспортний засіб було придбано за кошти брата її довірителя, який виступав довірителем за даним кредитним договором та надав грошові кошти для першого внесу, відповідно до копії розписки, судом вважаються таким, що не знайшли своє підтвердження.(а.с.76-78,116).
З наданої розписки не убачається, що грошові кошти ОСОБА_2 були отримані від ОСОБА_7 саме для придбання транспортного засобу.
Позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання сумісної власністю подружжя, предметів меблі: софу вартістю 1 000 грн., стінку дитячу вартістю 1000 грн., дитячий диван вартістю 500 грн., тумбу під телевізор вартістю 50 грн., холодильник вартістю 200 грн. та стягнення з ОСОБА_2 в рахунок компенсації 1375,00 грн. підлягають задоволенню, оскільки вартість майна та розмір компенсації було встановлено за домовленістю сторін у судовому засіданні та не заперечувалось представником відповідача.
За таких обставин ураховуючи положення ст. 60 ЦПК України, суд на підставі аналізу наведених правових норм, вважає, що докази досліджені судом, у їх сукупності дають змогу зробити висновок про те що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 щодо поділу спільного майна подружжя а саме транспортного засобу та предметів меблі є обґрунтованими та підлягають задоволенню, в іншій частині заявлених позовних вимог позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Згідно ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Оскільки сторонами не було надано відомості про вартість спірного майна, суд для вирахування судового збору виходив з сум викладених у договорі купівлі-продажу квартири та договору залога транспортного засобу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60,88, 209, 212 - 215 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільно нажитого майна подружжя, шлюб яких розірвано задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності за кожним на ? частину на автомобіль марки Renault Scenic, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.
Припинити право власності ОСОБА_2 на автомобіль марки Renault Scenic, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.
Залишити ОСОБА_2 майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя, а саме: софу вартістю 1 000 грн., стінку дитячу вартістю 1000 грн., дитячий диван вартістю 500 грн., тумбу під телевізор вартістю 50 грн., холодильник вартістю 200 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок компенсації вартості спільного сумісного майна, у розмірі 1 375,00 грн.(одна тисяча триста сімдесят п'ять гривень 00 копійок)
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 229,40 грн. (двісті двадцять дев'ять гривень 40 копійок) судового збору сплаченого позивачем при подачі позову до суду.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 700,00 грн. (сімсот гривень 00 копійок) судового збору не сплаченого позивачем при подачі позову.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 27,50 грн. (двадцять сім гривень 50 копійок)
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Керченський міський суд Автономної Республіки Крим протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Повний текст рішення суду виготовлений 13.02.2014 року.
Суддя підпис Собєщанська Н.В.
Згідно з оригіналом.
Суддя