Ухвала

Іменем України

06 лютого 2014 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого судді Крижанівської Г.В.,

суддів Шебуєвої В.А., Оніщука М.І.,

при секретарі Конику В.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 грудня 2013 року у справі за позовом Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, інфляційних втрат та трьох відсотків річних, -

ВСТАНОВИЛА:

у травні 2013 року позивач звернувся до суду із позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з урахуванням трьох відсотків річних та інфляційних втрат у розмірі 3644,65 грн.

Пред'явлені вимоги мотивував тим, що відповідачі є співвласниками квартири АДРЕСА_1 та споживають житлово-комунальні послуги, виконавцем яких є Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району". Плату за надані послуги, а саме: за утримання будинку та прибудинкової території вносять не в повному обсязі, внаслідок чого за період з 01.07.2009 р. по 01.02.2013 р. утворилася заборгованість в розмірі 3348,56 грн., яку відповідачі у добровільному порядку не погашають.

З огляду на викладене позивач посилається на наявність підстав для солідарного стягнення з відповідачів основної суми боргу в розмірі 3348,56 грн., інфляційних втрат у розмірі 152,92 грн. та трьох відсотків річних від простроченої суми у розмірі 143, 17 грн.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 11 грудня 2013 року позовні вимоги задоволено частково. З ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" стягнуто суму заборгованості за житлово-комунальні послуги, інфляційні втрати та 3 % річних у розмірі по 1214 грн. 88 коп. з кожного.

Справа № 761/13424/13-ц

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/154/2014

Головуючий у суді першої інстанції: Волошин В.О. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Крижанівська Г.В. .

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, мотивовану тим, що при ухваленні оскаржуваного рішення Шевченківським районним судом м. Києва було порушено норми процесуального та неправильно застосовано норми матеріального права. Крім того, апелянт посилався на невідповідність висновків суду обставинам справи, оскільки вважає, що фактична площа прибудинкової території є меншою за площу, яку позивач враховує при нарахуванні виплат. Враховуючи дані обставини, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні представник позивача заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник подану апеляційну скаргу підтримали та просили задовольнити заявлені в ній вимоги.

Інші учасники процесу в судове засідання не з'явилися, про час і місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Колегія суддів, перевіривши законність оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши письмові докази по справі та обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що відповідачі є співвласниками квартири АДРЕСА_1.

Дана квартира знаходиться на балансі КП «Керуюча дирекція» Шевченківської районної у м. Києві ради (а.с. 6).

Повноваження Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" на здійснення обліку, нарахування, збору платежів власників та наймачів жилих приміщень за послуги за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій підтверджуються договором доручення, укладеним з КП «Керуюча дирекція» Шевченківської районної у м. Києві ради (а.с. 43-47).

Згідно розрахунку боргу, наданого позивачем, відповідачами не в повному обсязі оплачуються надані послуги по утриманню будинку та прибудинкової території, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка станом на 01.02.2013 р. складає 3348,56 грн., інфляційні втрати становлять 152,92 грн. та три відсотки річних - 143, 17 грн. ( а.с. 5).

Позивачем також надано документи, на підставі яких здійснюється нарахування платежів за надання вищевказаних послуг (а.с.61-64, 69-79).

Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Посилання апелянта на те, що фактична площа прибудинкової території є меншою за площу, за яку здійснює нарахування позивач судом до уваги не приймаються, оскільки не підтверджені будь-якими належними доказами. Виміри, проведені апелянтом власноруч, обґрунтовано не визнані судом першої інстанції як належний доказ по справі.

Згідно ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.

Пунктом 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Та обставина, що апелянт не погоджується з розміром нарахувань на сплату послуг по утриманню будинку та прибудинкової території з огляду на відсутність у нього інформації про її площу та тарифи, не є підставою для звільнення його від обов'язків, передбачених вищенаведеними нормами.

Враховуючи викладене, при встановленні обставин справи та ухваленні рішення судом першої інстанції не було допущено порушень норм процесуального права та правильно застосовано норми матеріального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, не впливають на правильність прийнятого судом рішення і, з огляду на вимоги ст. 308 ЦПК України, не можуть бути підставою для його скасування, а тому підлягають відхиленню.

Керуючись ст. 218, 303, 307, 308, 313, 314,315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Г.В. Крижанівська

Судді: М.І. Оніщук

В.А. Шебуєва