Ухвала

іменем україни

04 лютого 2014 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Леона О.І.,

суддів: Григор'євої І.В., Фурика Ю.П.,

за участю секретаря

судового засідання Зінорук В.В.,

розглянула в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012260010000122, за обвинуваченням

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Пролетарське Коропського району Чернігівської області, жителя АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК,

за участю прокурора Вергізової Л.А.,

засудженого ОСОБА_2,

потерпілого ОСОБА_3,

представника потерпілого ОСОБА_4,

встановила:

У касаційних скаргах засуджений ОСОБА_2 та захисник ОСОБА_5 порушують питання про зміну судових рішень, посилаючись на невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. Вважають, що з урахуванням кількох пом'якшуючих покарання обставин є достатні підстави для призначення більш м'якого покарання із застосуванням статей 69, 75 КК.

У запереченні на касаційні скарги захисник ОСОБА_4, який діє в інтересах потерпілого ОСОБА_3, посилаючись на безпідставність викладених у скаргах доводів, просить залишити їх без задоволення.

Вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 14 червня 2013 року ОСОБА_2 визнано винуватим і засуджено за ч. 5 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років із конфіскацією майна, яке є його власністю.

Стягнуто із засудженого ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_3 802 408,90 грн у рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Питання речових доказів та судових витрат вирішено у відповідності до вимог КПК.

Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 19 серпня 2013 року вирок щодо ОСОБА_2 залишено без зміни.

За вироком суду ОСОБА_2 визнано винуватим і засуджено за те, що він 05 вересня 2012 року близько 11.30 год., перебуваючи в квартирі АДРЕСА_2 таємно викрав належні ОСОБА_3 кошти в розмірі 60 000 євро та 25 000 доларів США, які відповідно до курсу НБУ станом на 05 вересня 2012 року становили 802 408,90 грн, що є особливо великим розміром.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого, який підтримав касаційні скарги, пояснення потерпілого, представника потерпілого та прокурора, які заперечили проти задоволення скарг, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши наведені у скаргах й запереченнях доводи, колегія суддів не знаходить підстав для їх задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ст. 65 КК при призначенні покарання суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. Крім того, під час вибору міри покарання мають значення обставини, які його пом'якшують та обтяжують, відповідно до положень статей 66, 67 КК.

Як убачається з вироку, вказаних вимог закону місцевий суд дотримався.

Так, судом враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії особливо тяжких, обставини, спосіб вчинення винного діяння, наслідки цього, вартість викраденого. Також судом враховано дані про особу засудженого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягався, його вік, стан здоров'я, а також сімейний та матеріальний стан. Обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання судом не встановлено. Крім того, суд зважив на думку потерпілого, який наполягав на призначенні суворого покарання, пов'язаного з позбавленням волі, оскільки засуджений не відшкодував завданого збитку.

За таких обставин місцевий суд обґрунтовано призначив ОСОБА_2 покарання, наближеного до мінімального, передбаченого санкцією статті, за якою його засуджено. Підстав вважати таке покарання явно несправедливим внаслідок суворості не вбачається.

Колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_2 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК, є необхідним й достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів.

Крім того, наведені у касаційних скаргах доводи засудженого та захисника є аналогічними доводам апеляційної скарги, поданої ОСОБА_2 на вирок місцевого суду. Апеляційний суд, розглянувши апеляційну скаргу засудженого, в своїй ухвалі дав мотивовану відповідь на всі доводи засудженого. З наведеними в ній висновками щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості вироку суду першої інстанції погоджується і колегія суддів касаційної інстанції.

Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які були б безумовною підставою для зміни чи скасування судових рішень, не встановлено.

Керуючись статтями 433 - 436 КПК, колегія суддів,

ухвалила:

Вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 14 червня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 19 серпня 2013 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни, а касаційні скарги засудженого та захисника - без задоволення.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.І. Леон І.В. Григор'єва Ю.П. Фурик