№ справа:116/6327/13-кГоловуючий суду першої інстанції:Докучаєва Вікторія Юріївна

№ провадження:11-кп/190/30/14Доповідач суду апеляційної інстанції:Опанасюк О. Д.

_________________________________________________________________________________

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д

А В Т О Н О М Н О Ї Р Е С П У Б Л І К И К Р И М

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" лютого 2014 р. м. Сімферополь

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді -Язєва С.О.,

Суддів -Опанасюка О.Д., Дорошенко Т.І.,

при секретарі -Павленко М.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 116/6327/13-к за апеляційною скаргою потерпілої ОСОБА_6 на вирок Сімферопольського районного суду АР Крим від 21 жовтня 2013 року, яким

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця с. Новоандріївка Сімферопольського району, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, раніше судимого: вироком Сімферопольського районного суду АР Крим від 31.10.2008 року за ч.1 ст. 119 КК України до обмеження волі на 4 роки 6 місяців , 24.03.2009 року на підставі ЗУ «Про амністію» невідбуту частину покарання скорочено на ? та 22.10.2010 звільнений по відбуттю покарання; зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.128 КК України та призначено покарання у виді 1 року обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням та встановлено іспитовий строк тривалістю 1 рік.

Відповідно до ст. 76 КК України покладено обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органа кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання;

- періодично з'являтися для реєстрації до органів кримінально-виконавчої інспекції.

за участю прокурора обвинуваченого- Бородіної І.Т., - ОСОБА_7,

ВСТАНОВИЛА:

В апеляційній скарзі потерпіла ОСОБА_6, не оспорюючи кваліфікацію та доведеність вини, просить вирок суду змінити та призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_7 у вигляді виправних робіт строком на 2 роки та стягнути з обвинуваченого ОСОБА_7 на користь потерпілої ОСОБА_6 моральну шкоду у сумі 247 752,00 грн. Свої вимоги мотивує тим, що у результаті спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6, потерпіла перенесла душевні страждання, порушені її нормальні життєві стосунки. Крім того, суд першої інстанції при призначенні покарання ОСОБА_7 не врахував особу обвинуваченого, та обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому в порядку ст. 67 КПК України.

У запереченнях на апеляцію потерпілої прокурор вважає її не обґрунтованою, а вирок законним та справедливим.

Під час апеляційного розгляду прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги потерпілої, а обвинувачений просив вирок залишити без змін.

Згідно встановлених судом першої інстанції обставин, 15.08.2013р. приблизно о 15 годин ОСОБА_7, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння за адресою: АДРЕСА_2, на ґрунті раптово виниклих неприємних відносин до ОСОБА_6, вступив з останньою в конфлікт, в ході якого штовхнув рукою в область грудей, від чого вона впала на підлогу. В результаті необережних дій ОСОБА_7 ОСОБА_6 завдані тілесні ушкодження у вигляді закритого підголовчатого перелому шийки правої стегнової кістки. Згідно висновку експерта №1741 від 28.08.2013р. ОСОБА_6 спричинені тілесні ушкодження: закритий підголовчатий перелом шийки правої стегнової кістки, який утворився при падінні потерпілої по площині (з висоти власного росту) і ударі областю правого кульшового суглоба об тупий предмет з переважною діючою поверхнею і відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за критерієм тривалого розладу здоров'я. Синці в області грудної клітини, лівого плечового суглоба, лівої кисті, садно лівого предпліччя заподіяні в результаті дії тупого предмета (предметів) з обмеженою діючою поверхнею, не потягли за собою короткочасного розладу здоров'я і відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Колегія суддів, виконавши вимоги ст. 405 КПК України, вважає, що апеляційна скарга потерпілої задоволенню не підлягає, виходячи при цьому з наступних мотивів.

Матеріалами кримінального провадження встановлено, що досудове розслідування та судове провадження у справі проведено повно і всебічно, з дотриманням вимог норм КПК України.

Висновки суду про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_7 у вчинені кримінального правопорушення, при обставинах, встановлених судом першої інстанції, знайшли своє повне підтвердження у ході судового провадження, підтверджується дослідженими судом першої інстанції у порядку ч.3 ст. 349 КПК України доказами, яким суд дав належну оцінку і правильно кваліфікував його дії за ст. 128 КК України, як необережне середньої тяжкості тілесне ушкодження, що не оспорюється в апеляційній скарзі.

Не можуть бути прийнятими до уваги доводи обвинуваченої про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_7 на її користь моральної шкоди у сумі 247 752,00 грн., виходячи з наступного.

Так згідно матеріалів кримінального провадження, на досудовому слідстві ні потерпіла ОСОБА_6, ні її представником ОСОБА_9, не був заявлений цивільний позов про стягнення моральної шкоди, в порядку ст. 56, 128 КПК України. Згідно технічного запису, колегією суддів встановлено, що у судові засідання ні потерпіла, ні її представник не з'являлись, в судовому засіданні вказаний позов не заявляли.

З урахуванням викладеного потерпілій слід відмовити в задоволенні апеляції в частині стягнення моральної шкоди.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 правильно врахував ступінь суспільної небезпеки, конкретні обставини скоєного злочину, ступень тяжкості вчиненого злочину, який є злочином невеликої тяжкості, особу обвинуваченого, який раніше судимий /а.с.59/, за місцем проживання характеризується негативно /а.с.60/.

Суд правильно при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 визнав обставину, яка пом'якшує покарання обвинуваченого відповідно до ст. 66 КК України, щире розкаяння в скоєному, та обставину, яка обтяжує покарання обвинуваченому згідно до ст. 67 КК України, скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння, вчинення злочину щодо особи похилого віку.

Таким чином, враховуючи дані про особу обвинуваченого, конкретні обставини справи, колегія суддів вважає, що наведені доводи в апеляції, в частині призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_7 не можуть бути визнані підставою для застосування покарання у виді виправних робіт, яке відповідно до ст. 51 КК України, є більш м'яким покаранням ніж обмеження волі.

Окрім того, обвинувачений згідно матеріалів справи не працює, що виключає призначене покарання у вигляді виправних робіт, відповідно до вимог ст. 57 КК України.

На думку колегії суддів, саме призначене покарання є необхідним і достатнім для обмеження прав та свобод обвинуваченого ОСОБА_7 і його виправлення, а також буде дієвим засобом для попередження скоєння ним нових злочинів, у зв'язку з чим апеляційні вимоги потерпілої задоволенню не підлягають.

Колегія суддів роз'яснює потерпілій та її законному представнику, що вони не позбавлені права звернутись з відповідним позовом про стягнення моральної чи матеріальної шкоди у результаті скоєного злочину ОСОБА_7, у порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_6- залишити без задоволення.

Вирок Сімферопольського районного суду АР Крим від 21.10.2013 року відносно ОСОБА_7 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.

С У Д Д І:

Язєв С.О. Опанасюк О.Д. Дорошенко Т.І.