АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03110 м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 лютого 2014 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі: головуючого-судді Стрижеуса А.М.,
суддів: Антоненко Н.О., Шкоріної О.І.
при секретарі: Лужецькій І.С.
за участю: позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 11 грудня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, -
В С Т А Н О В И Л А:
Справа №759/17793/2013
№ апеляційного провадження:22-ц-796/2238/2014
Головуючий у суді першої інстанції: Ключник А.С.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Стрижеус А.М.
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що перебувала з відповідачем в зареєстрованому шлюбі та від даного шлюбу у сторін є донька ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.
ОСОБА_6 навчається на денній формі навчання в Національному університеті харчових технологій, що підтверджується відповідною довідкою.
На даний час відповідач проживає окремо, коштів на утримання доньки не надає, а донька перебуває на повному утриманні у позивача, та потребує матеріальної допомоги для завершення навчання, оскільки позивач не може в повній мірі забезпечити необхідні матеріальні потреби дитини і сама оплачувати її навчання.
В зв'язку із чим позивач просить стягнути з відповідача на її користь аліменти у розмірі 500 грн. щомісячно на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв'язку із продовженням нею навчання, починаючи з 06 листопада 2013 року і до досягнення дитиною 23 років.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 11 грудня 2013 року Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання задоволено.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючої за адресою: : АДРЕСА_1, ІПН:НОМЕР_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 на період її навчання у розмірі 500 грн. Щомісячно починаючи з 06.11.2013 року - дня пред'явлення позову до суду і до закінчення ОСОБА_6 навчання, але не більше як досягнення нею 23 років.
Згідно ст. 367 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 на користь держави судові витрати по справі у вигляді судового збору у сумі 229,40 грн. отримувач: УДКСУ у Святошинському районі м. Києва, код ЄДОРПОУ 37962074, банк одержувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, рахунок: 31212206700009, МФО 820019, код платежу: 22030001, призначення платежу: 22030001; 050; «Судовий збір», Святошинський р/с, 02896733.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідачем ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення Святошинського районного суду м. Києва від 11 грудня 2013 року та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що судом надано неналежну оцінку обставинам, що мають значення для справи.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 підтримали доводи апеляційної скарги.
Позивач ОСОБА_1 проти доводів апеляційної скарги заперечувала, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши обґрунтованість та законність оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно із ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
При ухваленні рішення, суд зобов'язаний прийняти рішення, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов'язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.
Зазначеним вимогам в повній мірі судове рішення не відповідає.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 навчається в Національному університеті харчових технологій, з терміном навчання з 11.08.2013 року по червень 2017 року (а.с.7), проживає разом з своєю матір'ю, позивачкою по справі, перебуває на її утриманні, а відповідач з грудня 2013 року не приймає участі в матеріальному забезпеченні дитини, її вихованням не займається, проживає окремо.
Згідно зі ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син які продовжують навчання.
Згідно п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Умовою стягнення аліментів на повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання, є недостатність забезпечення коштами як для навчання, так і для інших необхідних потреб (маються на увазі побутові потреби - харчування, одяг, користування транспортом, придбання навчальної літератури, посібників).
Відповідно до вимог ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Задовольняючи позовні вимог, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що позивачем не надано жодного доказу про недостатність забезпечення коштами як для навчання, так і для інших необхідних потреб ОСОБА_6, які б мали підтвердити викладені обставини, оскільки, відповідно до ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Умовою стягнення аліментів на повнолітню дочку, сина є спроможність батьків надавати утримання з урахуванням їх матеріального, сімейного становища, стану здоров'я, тобто, батьки можуть надавати таку матеріальну допомогу (платоспроможні, мають велику зарплату, інші доходи, є працездатними, нікому іншому аліменти не сплачують тощо).
Як убачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_2 в квітні 2013 року переніс інфаркт (а.с.23), відповідно до довідки МСЕК (а.с.28), є обмежено працездатним, згідно довідки УПФУ в Деснянському районі м. Києва (а.с.30), ОСОБА_2 одержує пенсію по інвалідності в розмірі 894 гривні, що є нижчою від прожиткового мінімуму.
Аналізуючи наведене в сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.
З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції відповідно до ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1
Керуючись ст. ст. 218, 303, 304, 307, 309, 313-315, 317, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 - задовольнити.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 11 грудня 2013 року скасувати та ухвалити нове, наступного змісту.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання - відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: