№ справи:124/42/14-пГоловуючий суду першої інстанції:Кучеренко

№ провадження:33/190/91/14Доповідач суду апеляційної інстанції: Караваєв К. М.

_____________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

_____________________________________________________________________________________

"11" лютого 2014 р.м. Сімферополь

Суддя спеціалізованої палати у кримінальних справах Апеляційного суду АР Крим Караваєв К.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 14 січня 2014 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Краматорськ Донецької області, громадянина України, одруженого, маючого на своєму утриманні малолітню дитину, який не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ :

Постановою судді Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 14.01.2014 року ОСОБА_2 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік за те, що 23.12.2013 року о 21-15 год. він, керуючи транспортним засобом «ЗАЗ-110307», реєстраційний номер НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, рухався біля будинку № 6 по вул. Севастопольська м.Сімферополь, при цьому був зупинений працівниками ДАІ, які запропонували ОСОБА_2 пройти огляд на стан сп'яніння відповідно до встановленого порядку, але він, у порушення п.2.5 Правил дорожнього руху України, відмовився від цього у присутності двох свідків.

Не оспорюючи доведеність вини та кваліфікацію своїх дій, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді змінити, застосувавши до нього більш м'яке стягнення, передбачене санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, - у вигляді штрафу.

Свої вимоги апелянт ОСОБА_2 мотивує тим, що суддя, у порушення вимог ст.34 КУпАП, не врахував дані про його особу, а саме те, що правопорушення він вчинив вперше та щиро розкаявся в цьому, на утриманні ОСОБА_2 знаходяться дружина та малолітня дитина, а наявність посвідчення водія потрібна йому для використання автомобіля у повсякденній побутовій діяльності.

Заслухавши апелянта, який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши його доводи та вивчивши матеріали справи, приходжу до висновку, що вона підлягає не задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ч.7 ст.294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Висновок судді про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, за зазначених у постанові обставинах, ґрунтується на зібраних у справі та перевірених у судовому засіданні доказах та ним самим не оспорюється.

Дії винного за ч.1 ст.130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження до встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, кваліфіковані вірно.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 вчинив грубе порушення Правил дорожнього руху України. Під час розгляду справи, суддя врахував обставини, що обтяжують або пом'якшують відповідальність, а також те, що ОСОБА_2 має на своєму утриманні малолітню дитину, не працює і не має офіційних джерел доходів, транспортний засіб, яким керував ОСОБА_2, йому не належить.

З урахуванням викладеного та враховуючи обставини справи, суддя обґрунтовано дійшов висновку про необхідність призначення правопорушнику стягнення у межах санкцій ч.1 ст.130 КУпАП - у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік, яке є достатнім та необхідним для запобігання і попередження вчинення ОСОБА_2 подібних правопорушень в подальшому.

Таким чином, на ОСОБА_2 накладено стягнення у відповідності до вимог ст.ст.33, 34 КУпАП та роз'яснень, які містяться в п.28 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" від 23.12.2005 р., згідно яких, стягнення слід застосовувати з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, його наслідків, особи порушника, ступеня його вини, майнового стану, обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.

Доводи апелянта про те, що посвідчення водія йому потрібно для використання у повсякденній побутовій діяльності, суттєвого значення для розгляду справи не мають.

За таких обставин вважаю, що підстав для зміни постанови судді не вбачається, а тому апеляційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 14 січня 2014 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік, - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя:К. М. Караваєв