№ справи:122/23655/13-пГоловуючий суду першої інстанції:Масалигіна

№ провадження:33/190/73/14Доповідач суду апеляційної інстанції: Караваєв К. М.

_____________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

_____________________________________________________________________________________

"11" лютого 2014 р.м. Сімферополь

Суддя спеціалізованої судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Караваєв К.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_2 на постанову судді Залізничного районного суду м.Сімферополя АР Крим від 09 січня 2014 року, якою

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Сімферополя, громадянина України, одруженого, маючого на своєму утримання одну неповнолітню дитину, який працює водієм-інкасатором-охоронцем в КРУ ПАТ «Приватбанк», зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП,

ВСТАНОВИВ :

Постановою судді Залізничного районного суду м.Сімферополя АР Крим від 09.01.2014 року ОСОБА_3 було визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 гривень за те, що він 09.12.2013 року о 15 год. 20 хв., керуючи транспортним засобом «Фольксваген Транспортер», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по вул.Спера у бік вул.Гоголя в м.Сімферополі, у порушенні вимог п.16.12 ПДР України, при в'їзді на перехрестя даних рівнозначних доріг, не надав дорогу транспортному засобу «Мітцубісі Лансер», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, який наближався до даного перехрестя праворуч від нього, внаслідок чого транспортні засоби зіткнулися та отримали механічні пошкоджені.

Не погодившись з постановою судді, потерпілий ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_3 винним та призначити йому стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Свої вимоги обгрунтовує тим, що при призначенні правопорушнику стягнення, суддею не були в достатній мірі враховані вимоги ст. 33 КУпАП, не дано належної оцінки усім обставинам справи та не досліджено усіх необхідних доказів щодо особистості правопорушника.

ОСОБА_2 просить звернути увагу на те, що, внаслідок скоєного правопорушення ОСОБА_3, йому були причинені тілесні ушкодження та завдані значні пошкодження автомобілю, проте до теперішнього часу матеріальні збитки від цього правопорушником не відшкодовані, що не було враховано суддею при розгляді справи.

Заслухавши потерпілого ОСОБА_2, який підтримав апеляційну скаргу, пояснення правопорушника, який просив залишити постанову судді без змін, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновок судді місцевого суду про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення, при зазначених у постанові обставинах, ґрунтується на зібраних у справі та перевірених у судовому засіданні доказах: протоколом про адміністративне правопорушення серія АА2№432122 від 09.12.2013 року (а.с.1); поясненнями ОСОБА_3 та потерпілого ОСОБА_2 (а.с.2,3); схемою місця ДТП (а.с.4); таблицею зображень (а.с.5).

Дії винного за ст.124 КУпАП, як порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, кваліфіковані вірно та ніким під сумнів не ставляться.

Приймаючи рішення про застосуванні до правопорушника стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн, суддя місцевого суду виходив з того, що ОСОБА_3 визнав свою вину у скоєнні правопорушення у повному обсязі та розкаявся в цьому, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується за місцем роботи, його робота пов'язана із безпосереднім керуванням транспортними засобами, те, що на його утриманні знаходиться малолітня дитина, ІНФОРМАЦІЯ_4 і вагітна дружина.

Вважаю, що призначене ОСОБА_3 стягнення є достатнім та необхідним для запобігання і попередження вчинення ним подібних правопорушень в подальшому, накладено на нього у межах санкції ст.124 КУпАП і відповідно до вимог ст.ст.33,34 КУпАП та роз'яснень, які містяться у п.28 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" від 23.12.2005 року, згідно яких, стягнення слід застосовувати з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, його наслідків, особи порушника, ступеня його вини, майнового стану, обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.

Той факт, що у постанові суддею помилково вказано на наявність у ОСОБА_3 двох малолітніх дітей, суттєвого значення для розгляду справи не має.

Оскільки ОСОБА_3 не є власником транспортного засобу «Фольксваген Транспортер», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, керував ним під час виконання своїх трудових обов'язків, на підставі наказу № 161 від 01.08.2013 року директора ПАТ КБ «Приватбанк» Фінкельштейна Б.Г., при цьому цивільно-правова відповідальність власника зазначеного автомобіля - ПАТ КБ «Приватбанк» застрахована ТВД СК «КРЕДО», то питання про відшкодування матеріальної шкоди потерпілим може бути вирішено у порядку цивільного судочинства, виходячи з положень ст.ст.1187,1194 ЦК України.

Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП, апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Як виходить з письма начальника ВДАІ Сімферопольського МУ ГУ МВС України в АР Крим від 6.02.2014 року, наданого на вимогу Апеляційного суду АР Крим, відносно гр.ОСОБА_3 за період 2012-2013 років був складений лише один протокол за ст.124 КУпАП - за вчинення ним адміністративного правопорушення 09.12.2013 року, який був направлений на розгляд до Залізничного районного суду м.Сімферополя.

Таким чином, доводи апелянта про те, що при призначенні стягнення правопорушнику суддею місцевого суду не дано належної оцінки усім обставинам справи та не досліджено усіх доказів щодо особистості правопорушника, є необгрунтованими.

За таких обставин, підстав для скасування постанови судді та постановлення нової постанови про призначення більш суворого покарання правопорушнику не вбачається.

На підставі викладеного та керуючись ст.294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Залізничного районного суду м.Сімферополя АР Крим від 09 січня 2014 року, якою ОСОБА_3 було визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 гривень, - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя:К. М. Караваєв